Рішення

від 20.12.2012 по справі 5016/1859/2011(17/86)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5016/1859/2011(17/86)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача : представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1859/2011 (17/86)

За позовом: Приватного підприємства "САВ-МК", 54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93Д, оф.4

До відповідача: Приватного підприємства "Трансекспедиція", 54044, м. Миколаїв, вул. Васляєва,49/1, кв. 64

про: стягнення заборгованості у розмірі 315 475,10 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "САВ-МК" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Трансекспедиція" про стягнення заборгованості у розмірі 315 644,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором поставки б/№ від 01.01.2009 р.

Ухвалою суду від 06.03.2012 року по справі № 5016/1859/2011(17/86) було призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу та провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

На адресу суду від науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов лист (вих. № 12/8-17), в якому повідомлялось, що матеріалами справи № 5016/1859/2011 (17/86) повертаються без виконання досліджень у зв'язку із тим, що більше місяця позивачем по справі - ПП "САВ-МК" не було здійснено передплату почеркознавчої експертизи № 616 по рахунку № 20 від 30.05.2012р.

Таким чином, ухвалою суду від 02.07.2012р. провадження по справі № 5016/1859/2011(17/86) було поновлено у зв'язку із поверненням справи з експертної установи.

Ухвалою суду від 10.07.2012р. було повторно зупинено провадження по справі № 5016/1859/2012 (17/86) та призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу.

На адресу суду від експертної установи надійшов лист (вих. № 12 від 27.08.2012р.) про неможливість проведення вище зазначених експертиз, оскільки в матеріалах справи відсутні вільні зразки підпису та почерку записів Адаменка В.В. в оригіналах документів за період 2002-2012 років на 10-15 аркушів; додаткові експериментальні зразки підписів та почерку записів Адаменка В.В. не менше, ніж на 10 аркушах; вільні зразки відтисків печатки ПП "Трансекспедиція" в оригіналах документів за період вересня-грудня 2009 року із вільними зразками на 10-15 аркушах.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалою суду від 03.12.2012р. поновив провадження по справі та зобов'язав відповідача надати вільні зразки підпису та почерку записів Адаменка В.В. в оригіналах документів за період 2002-2012 років на 10-15 аркушах; надати додаткові експериментальні зразки підписів та почерку Адаменка В.В. не менше, ніж на 10 аркушах; надати вільні зразки відтисків печатки ПП "Трансекспедиція" в оригіналах документів за період вересня-грудня 2009 року.

Відповідач та представник відповідача вимог ухвали суду від 03.12.2012р. не виконали, витребуваних судом документів, а саме: оригіналів документів за період 2002-2012 років із вільними зразками підпису та почерку записів Адаменка В.В. на 10-15 аркушах та оригіналів документів з вільними зразками відтисків печатки ПП "Трансекспедиція" за період 2009 року суду не надали.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.12.2012 року. на 15-00 для надання відповідачем оригіналів документів за період 2002-2012 років із вільними зразками підпису та почерку записів Адаменка В.В. на 10-15 аркушах та оригіналів документів з вільними зразками відтисків печатки ПП "Трансекспедиція" за період 2009 року.

Відповідач у судове засідання 20.12.2012р. не з'явився, витребуваних судом документів для проведення експертизи суду не надав. Неподання відповідачем вищезазначених документів позбавляє суд можливості зупинити провадження по справі для проведення почеркознавчої та судової технічної експертизи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

01 січня 2009 р. між ПП «САВ-МК»(далі-позивач) та Приватним підприємством "Трансекспедиція" (далі-відповідач) було укладено договір поставки, у відповідності до якого позивач зобов'язався передати у зумовлені строки, зазначені у договорі, другій стороні - відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.2 договору сторони обумовили строки поставки. Так, не пізніше 7-денного строку з дати укладання сторонами цього договору сторони укладають графік поставок партій товару на весь строк дії договору.

У відповідності до п. 4.5 договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Розділом 8 договору сторони визначили ціну товару та суму договору. Так, у відповідності до п. 8.1 договору, відповідач повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 7 календарних днів з дати поставки товару позивачем.

Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, передавши відповідачу вказаний вище товар в повному об'ємі та належної якості, а відповідач прийняв відповідний товар, що підтверджується відповідними документами: накладною № 7625 від 27 листопада 2009 р. згідно з якою позивач передав, а відповідач отримав товар загальною вартістю 184493,63 гривень; накладною № 7612 від 20 листопада 2009 року у відповідності до якої позивач передав, а відповідач отримав товар загальною вартістю 72163,81 гривень.

Таким чином, позивачем на виконання своїх зобов'язань було поставлено відповідачу товару загальною вартістю 256 657,44 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив.

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Нормами ст. 692 Цивільного кодексу України на покупця покладений обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Заперечення відповідача відносно того, що позивачем до позовної заяви не надано відповідних довіреностей на одержання товару, не приймаються судом до уваги, оскільки у відповідності до договору поставки товар було отримано директором підприємства Адаменко В.В., який має повноваження на отримання товару, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з ЄДР та довідкою Виконавчого комітету Миколаївської міської Ради (арк. спр. 91-94), в якій повідомлялось, що ПП «Трансекспедиція»здійснило включення в ЄДР 19.12.2005 року. Керівником та засновником в реєстраційній картці визначено Адаменко Віктора Вікторович. Станом на 20.09.2011 рік ПП «Трансекпедиція»ніяких змін не здійснювало.

Проаналізувавши та оцінивши вищенаведені факти в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно вважає, що передача товару за вказаними накладними не здійснювалась.

Оскільки Приватним підприємством "Трансекспедиція" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 256 657,44 грн. підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 8.4 договору сторони визначили, що у разі прострочення відповідачем оплати товару позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної ставки НБУ, які нараховуються на суму заборгованості відповідача за весь період користування грошовими коштами, які належать до сплати позивачу

У відповідності до п. 9.4 договору винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період припущення порушення винною стороною від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Господарським законодавством встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст.193 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем в ході розгляду справи заявою від 26.06.2011 року було уточнено позовні вимоги, якою він зменшив розмір пені, суму 3 % річних та суми збитків від інфляції.

Таким чином, внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.01.2009р., позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 27.11.2009 р.-27.05.2010 р. у розмірі 18 858,79 грн. та пеню за період з 04.12.2009 р.- 04.06.20120 р. у розмірі 7 417,05 грн., що разом становить 26 275,84 грн., 3 % річних за період з 27.11.2009 р.-27.05.2010 р. у розмірі 11 069,62 грн. та 3 % річних за період з 04.12.2009 року - 04.06.2010 року у розмірі 4 308,18 грн., що разом становить 15 377,80 грн., та збитків від інфляції за період з листопада 2009 року- травень 2010 року у розмірі 4618,47 грн. та за період з грудня 2009 року- червень 2010 року у розмірі 12 545,55 грн., що разом становить

17 164,02 грн.

Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми пені, 3 % річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.6; які після здійсненого судом перерахунку становять:

- пеня за період з 27.11.2009 р.-27.05.2010 р. у розмірі 18 755,17 грн., за період з 04.12.2009 року - 04.06.2010 року у розмірі 7 336, 00 грн., що разом складає 26 091,17 грн.;

- 3 % річних за період з 27.11.2009 р.-27.05.2010 р. у розмірі 2 744,66 грн., за період з 04.12.2009 року - 04.06.2010 року у розмірі 1 073, 56 грн., що разом складає 3 818,22 грн.;

- інфляційні витрати за період з листопада 2009 року- травень 2010 року у розмірі 4 194,52 грн., та грудень 2009 року - червень 2010 року у розмірі 7 827,30 грн., що разом складає 12 021,82 грн.;

Таким чином, підлягають задоволенню частково й вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства "Трансекспедиція" грошових коштів у сумі 26 091,17 грн. -пені, 3 % річних в розмірі 3 818,22 грн.; інфляційних витрат в розмірі 12 021,82 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки б/№ від 01.01.2009р.

З огляду на викладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню частково .

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Трансекспедиція", 54044, м. Миколаїв, вул. Васляєва,49/1, кв. 64, ідентифікаційний код 31043070 на користь Приватного підприємства "САВ-МК", 54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93Д, оф.4, ідентифікаційний код 35564486, 256 657,44 грн. ( двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят сім грн. 44 коп.) -суму основного боргу, 26 091,17 грн. (двадцять шість тисяч дев'яносто одна грн. 17 коп.)- пені, 12 021,82 грн. (дванадцять тисяч двадцять одна грн. 82 коп.) - збитків від інфляції, 3 % річних в розмірі 3 818,22 грн. (три тисячі вісімсот вісімнадцять грн. 22 коп. ), витрат по сплаті державного мита в розмірі 2 985,89 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять грн.89 коп.), 223,35 грн. (двісті двадцять три грн. 35 коп.) -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 26.12.2012 року.