Постанова

від 19.02.2013 по справі 812/1096/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 року Справа № 812/1096/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД ЛУГАНСЬК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД ЛУГАНСЬК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив наступне.

ТОВ «КПД ЛУГАНСЬК» у січні 2013 року у відділу обліку та звітності ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС отримані акти звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, у яких за даними ДПІ значиться заборгованість підприємства з податку на додану вартість та нарахована сума пені в розмірі 5358,86 грн., з податку на прибуток нарахована сума пені в розмірі 1901,36 грн.

На письмовий запит Позивача Відповідач 23.01.2013 листом № 983/10/11-010 надав відповідь, що суми заниження податкових зобов'язань, на які згідно з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України нарахована пеня, визначені в податкових повідомленнях - - рішеннях, прийнятих на підставі акту перевірки від 17.02.2011 № 62/2300/33766087 у розмірі 33632,06 грн., в т.ч.: з податку на прибуток - 1901,36 грн.; з податку на додану вартість - 5358,86 грн.

В лютому 2011 відповідач проводив перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.02.2011 № 62/2300/33766087, однак за результатами такої перевірки пеня не нараховувалась.

У висновках акта перевірки зафіксовані факти порушення позивачем не вимог Податкового Кодексу України, а норм податкового законодавства, яке діяло до набрання ним чинності.

Фактично за результатами перевірки винесені податкові повідомлення - рішення від 17.02.2011 № 00000102300, № 00000112300, яким підприємству донараховані податкові зобов'язання.

Як вбачається з листа відповідача та розрахунку пені, платнику податків нарахована пеня на підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України. Проте до введення в дію Податкового Кодексу України порядок нарахування та сплати пені було визначено ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тому позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги податкового законодавства при нарахування пені і просив визнати неправомірними дії Відповідача щодо внесення до облікових карток платника податків ТОВ «КПД ЛУГАНСЬК», зобов'язання по сплаті пені по податку на прибуток підприємств у розмірі 1901,36 грн. та зобов'язання по сплаті пені по податку на додану вартість у розмірі 5358,86 грн. по акту перевірки за 2011 рік; зобов'язати відповідача скасувати в облікових картках платника податків ТОВ «КПД ЛУГАНСЬК» безпідставно нараховану Відповідачем пеню по податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року у розмірі 1901,36 грн. та пеню по податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 5358,86 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, надав суду заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

Відповідно до ст. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України від пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суми заниження податкових зобов'язань, на які нарахована пеня, визначені в податкових повідомленнях - рішеннях №0000112300 від 17.02.2011 - сума грошового зобов'язання з ПДВ (основний платіж) - 21257 грн.; та №0000102300 від 17.02.2011 - сума грошового зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж) - 38665 грн., прийнятих на підставі акту перевірки № 62/2300/33766087 від 17.02.2011р.

В податкових повідомленнях-рішеннях, форма яких затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010р. № 1440/18735 зазначено, що у разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання, на суму такого зобов'язання , нарахованого у цьому податковому повідомленні - рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені.

Нарахування зазначеної пені здійснюється в автоматичному режимі. Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами , що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010р. № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010р. № 1350/18645 .

Тому відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД ЛУГАНСЬК» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.09.2005 за № 13821020000005819 (а.с. 7)

Відповідно до довідки АА № 565749 з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою (а.с. 8).

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що на підставі наказу від 19.01.2011 № 14 з 20.01.2011 по 16.02.2011 проводилась перевірка ТОВ «КПД Луганськ». За результатами перевірки ДПІ в Артемівському районі у м Луганську складено акт від 17.02.2011 № 62/2300/33766087 «Про результати планової документальної перевірки ТОВ «КПД Луганськ» код за ЄДРПОУ 33766087 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010» (а.с. 9-29)

На підставі акта перевірки ДПІ в Артемівському районі у м Луганську від 17.02.2011 № 62/2300/33766087 винесені податкові повідомлення - рішення від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300 (а.с. 31)

Згідно актів від 31.12.2012 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено наявність у позивача в облікових картках заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств, а саме - пеня у розмірі 1901,36 грн., та заборгованість з податку на додану вартість - пеня у розмірі 5359,05 грн. (а.с. 32-33)

Згідно актів від 31.12.2012 за період з 01.01.2011 по 31.12.201 встановлено відсутність у позивача в облікових картках нарахованої пені з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість (а.с. 47-48)

Листом від 17.01.2013 № 4 позивач звернувся до податкового органу з вимогою надати інформацію в розгорнутому вигляді по нарахуванню ДПІ сум пені по вказаним податкам. (а.с. 34)

Листом від 23.01.2013 № 983/10/11-010 відповідач надав відповідь ТОВ «КПД Луганськ», в якій зазначено, що суми заниження податкових зобов'язань, на які згідно з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України нарахована пеня, визначені в податкових повідомленнях - рішеннях, прийнятих на підставі акту перевірки від 17.02.2011 № 62/2300/33766087 у розмірі 33632,06 грн., в т.ч.: з податку на прибуток - 1901,36 грн.; з податку на додану вартість - 5358,86 грн. Нарахування зазначеної пені здійснюється в автоматичному режимі. Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010р. № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010р. № 1350/18645. Також було надано розрахунок нарахування пені (а.с. 35-36)Згідно виписки по особовому рахунку ТОВ «КПД Луганськ» надані докази оплати штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями від 17.02.2011 № 0000102300 в сумі 2391,25 грн., № 0000112300 в сумі 22404,25 грн. (а.с. 46)

Оригінали документів були оглянути в судовому засіданні та співпадають з копіями документів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні позивач зазначив, що дійсно за результатами перевірки ДПІ в Артемівському районі у м Луганську складено акт від 17.02.2011 № 62/2300/33766087 та винесені податкові повідомлення - рішення від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300.

Підставою для винесення податкових повідомлень рішень від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300 є виявлення під час перевірки наступних порушень ТОВ «КПД ЛУГАНСЬК»:

1. абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період , що перевірявся на загальну суму 38665,00 грн., у тому числі за півріччя 2010 року у сумі 38665,00 грн.;

2. п.п. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21257,00 грн., у тому числі у квітні 2009 році у сумі 21257,00 грн.;

3. п.п. 4.2.1. п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. 17.2 ст. 17, абз. а) абз. б) п. 19.2 ст. 19 з урахуванням п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємство не включило до складу загального місячного оподаткованого доходу виплачені грошові кошти у сумі 42240,00 грн. та під час виплати доходу на користь платника податку не здійснило нарахування, утримання або сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 6336,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До набрання чинності Податковим Кодексом України діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 04.12.2000 № 2181.

Проте, у зв'язку з тим, що дії які стали підставою виникнення податкового боргу були вчинені як до набрання чинності Податковим Кодексом України так і після, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати як норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України «Про податок на додану вартість» так і норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалась та не оскаржувалась правомірність винесення податкових повідомлень - рішень від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300.

Позивачем оскаржується саме право податкового органу на нарахування пені та внесення до облікових карток платника податків зобов'язання по сплаті пені по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивач оплатив штрафні (фінансові) санкції, нараховані відповідачем відповідно до податкових повідомлень - рішень від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300, що підтверджено випискою банку по рахунку позивача (а.с. 46)

З актів від 31.12.2012 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 вбачається наявність у позивача пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1901,36 грн. та з податку на додану вартість в сумі 5359,05 грн. (а.с. 32-33)

З зворотного боку облікової картки позивача вбачається нарахування та погашення пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1901,36 грн. та з податку на додану вартість в сумі 5359,05 грн. (а.с. 81-85)

Вирішуючи справу в межах позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження ).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження .

Відповідно до п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В податкових повідомленнях-рішеннях, форма яких затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010р. № 1440/18735 зазначено, що у разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання, на суму такого зобов'язання , нарахованого у цьому податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені.

Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 № 1350/18645 .

Позивач в судовому засіданні зазначив, що відповідачем нарахування пені проведено без прийняття будь-якого письмового рішення.

Проте, статтею 58 Податкового кодексу України передбачено винесення податкового повідомлення-рішення, а саме підставі, зміст, порядок його надсилання.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, зазначена норма права не передбачає нарахування пені податковим повідомленням-рішенням, тобто нарахування пені здійснюється без винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сторонами не заперечувалось, що на адресу ТОВ «КПД Луганськ» була надіслана податкова вимога від 04.01.2013 №218, яку позивач отримав.

У зв'язку з тим, що відповідачем під час перевірки виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме заниження податкового зобов'язання, податковий орган правомірно нарахував пеню відповідно до вимог п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000112300 від 17.02.2011р., яке вручено 17.02.2012, граничний строк сплати - 27.02.2011 року, до якого і була нарахована пеня.

Згідно розрахунку, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов'язань з податку додану вартість по ТОВ «КПД Луганськ», сума заниження податкового зобов'язання, на яку нараховується пеня, складає 21257,00 грн., облікова ставка НБУ - 12%, дата початку нарахування пені - 30.05.2009, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 639 днів, тому сума нарахованої пені складає 5358,86 грн. (а.с. 36)

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000102300 від 17.02.2011р., яке вручено 17.02.2011, граничний строк сплати - 27.02.2011 року, до якого і була нарахована пеня.

Згідно розрахунку, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток по ТОВ «КПД Луганськ», сума заниження податкового зобов'язання, на яку нараховується пеня, складає 38665,00 грн., облікова ставка НБУ - 7,75%, дата початку нарахування пені - 19.08.2010, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 193 днів, тому сума нарахованої пені складає 1901,36 грн. (а.с. 36 зворотній бік)

Дослідивши податкові повідомлення - рішення від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300 (а.с. 30-31), судом встановлено, що в них зазначені як статті Податкового Кодексу України, так і Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про додану вартість», що свідчить про те, що податковий орган правомірно посилається на законодавство, яке діяло під час правовідносин, в яких виявлено порушення податкового законодавства - заниження податкового зобов'язання, а саме: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про додану вартість».

Також в податкових повідомленнях - рішеннях від 17.02.2011 № 0000102300, 0000112300 податкових орган правомірно посилається на Податкового Кодексу України, так як під час винесення податкових повідомлень - рішень, діяв саме ПК України.

Щодо посилання позивача, що нарахування пені не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України не діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Суд зазначає, що перевірка відносно позивача була проведена у лютому 2011 року, коли діяв Податковий кодекс України. Отже, перевірка була проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України і нарахування штрафних санкцій та пені здійснювалось також на підставі вимог Податкового кодексу України.

Пеня була нарахована позивачу під час дії Податкового Кодексу України, тому саме це законодавство було застосовано податковим органом для нарахування підприємству позивача пені за порушення податкового законодавства.

Крім того у додатку 2 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби наведено додаток 2 до інструкції «Приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання», в якому нарахування пені здійснено за період заниження податкового зобов'язання з 19.11.2010р. по 10.02.2011р. податкове повідомлення - рішення від 01.02.2011р.

Отже, законодавець зазначеним прикладом чітко передбачив нарахування пені за порушення платником податків за період до вступу Податкового кодексу України при виявлені зазначеного порушення та проведенні перевірки в момент дії та на підставі Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахування пені відповідачем правомірно здійснено у відповідності до діючого законодавства, яке діяло саме на час проведення перевірки.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що позивачем в повному обсязі погашено пеню з податку на додану вартість та податку на прибуток. (а.с. 81-85)

Щодо позивної вимоги в частині визнання незаконними дій, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - постанова, рішення, податкове - повідомлення рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «КПД ЛУГАНСЬК» було відмовлено, судом питання про стягнення судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД ЛУГАНСЬК» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2013 року.

Суддя О.А. Дибова