Вирок

від 04.09.2007 по справі 1-552/07

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-552/07

Справа №1-552/07

ВИРОК

Іменем України

04

вересня 2007 року. Святошинський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого:   судді  

- Скоріна А.В.

при

секретарі       -      Сторчоус Н.А.,

з участю

прокурора -   Устименко О.І.

захисника

-                                         ОСОБА_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця м. Києва,  українця, 

громадянина України,  освіта

середня,  одруженого,  має неповнолітню дитину,  ОСОБА_3, 

ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.,  не

працюючого,  зареєстрованого в

АДРЕСА_1,  проживаючого в АДРЕСА_2,  раніше не судимого,

у скоєні

злочину,  передбаченого  ст. 

186 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2.  25.05.2007 року,  приблизно в 07 годин 30 хвилин,  перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння,  знаходячись навпроти 1-го

під'їзду будинкуАДРЕСА_3,  з погрозою

застосування насильства,  яке не є

небезпечним для життя та здоров'я, 

відкрито викрав чуже майно,  яке

належить гр-ці ОСОБА_4. ,  завдавши

потерпілій матеріальну шкоду.

Так,  ОСОБА_2. , 

в ніч з 24.05.2007 року на 25.05.2007 року,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 разом із

своєю знайомою гр-кою

ОСОБА_5. вживав спиртні напої. Приблизно в 05 годин 30 хвилин

ОСОБА_2.  і ОСОБА_5. вийшовши із

вищевказаної квартири на вулицю та на автомобілі направились на АДРЕСА_3,  та прослідували до магазину,  розташованого навпроти ринку

„Дніпро",  де придбали спиртне.

Після

цього,  приблизно в 07 годин 30

хвилин,  ОСОБА_2.  і ОСОБА_5., 

перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  прослідували до будинку АДРЕСА_3,  в якому проживають їх знайомі,  щоб вжити спиртні напої. Однак коли вони

підійшли до вказаного будинку,  то ОСОБА_2.  побачив раніше йому незнайому гр-ку ОСОБА_4. ,  яка сиділа на лаві,  і вирішив відкрито викрасти у останньої майно.

У виконання свого злочинного умислу, 

ОСОБА_2.  нічого не повідомляючи

своїй знайомій ОСОБА_5.,  яка зайшла в

під'їзд,  підійшов ззаду до гр-ки

ОСОБА_4. ,  та погрожуючи застосуванням

насильства,  яке не є небезпечним для

життя та здоров'я,  з метою обернення на

свою користь та особистого збагачення відкрито викрав чуже майно,  яке належить останній,  а саме:

·    

гаманець темного кольору із шкірозамінника,  ціною 30 гривень,

·    

гроші в сумі 5 гривень,

-       мобільний телефон „Моторола 360",  ціною 479 гривень,  в якому знаходилась сім-

картка мобільного оператора „Київ стар"

- контракт,  яка для неї не

представляє матеріальної

цінності,  а всього майна на загальну

суму 514 гривень.

З

викраденим чужим майном ОСОБА_2.  з місця

скоєння злочину втік,  однак в подальшому

був затриманий працівниками міліції і викрадене у нього було вилучене.

Допитаний

в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. 

свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому  ст. 186 ч.2 КК України визнав повністю та

підтвердив обставини його скоєння,  а

саме що 24.05.2007 року,  приблизно в 23

години він після роботи вирішив зайти до своєї знайомої ОСОБА_5.,  яка мешкає за адресою АДРЕСА_4,  там вони всю ніч розмовляли про свої особисті

справи і вживали спиртні напої,  а саме

пиво та горілку.

Після

того як спиртне закінчилося він з ОСОБА_5

25.05.2007 року приблизно в 05 годин 30 хвилин вийшли на вулицю,  щоб придбати пива. На вулиці вони купили пиво

і він запропонував останній поїхати додому до його тітки ОСОБА_6,  яка проживає в АДРЕСА_5,  щоб випити спиртного,  за день народження його доньки,  яка народилася в квітні 2007 року. На його

пропозицію ОСОБА_5погодилась,  і вони зупинивши автомобіль таксі доїхали до

житлового масиву „Південна Борщагівка", 

що в м.  Києві. Знаходячись за

місцем проживання тітки він вирішив з ОСОБА_5

піти до магазину,  який знаходиться

навпроти ринку „Дніпро",  щоб

придбати пляшку горілки та направилися за місцем проживання тітки. Приблизно в

7 годин 30 хвилин проходячи біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_3,  він побачив раніше незнайому дівчину,  як пізніше йому стало відомо від працівників

міліції то була гр. ОСОБА_4.  яка сиділа на лавці, 

а поруч з нею лежав її мобільний телефон та гаманець із шкірозамінника.

В цей час у нього виник намір викрасти у неї її мобільний телефон і

гаманець,  щоб в подальшому мобільний

телефон продати,  а гроші виручені від

продажу витратити на свої особисті потреби.

Після

цього він підійшов до гр. ОСОБА_4.  та

взяв мобільний телефон і гаманець в руку, 

вона це побачила та попросила,  щоб

він повернув її речі. На це він пригрозив їй, 

сказавши,  що поб'є,  після чого вона злякавшись погроз перестала

просити повернути її мобільний телефон і гаманець. В цей час ОСОБА_5пройшла вперед

та стояла біля під'їзду будинку і ймовірно нічого не бачила. Потім він

наздогнав ОСОБА_5,  і оскільки ліфт не працював вони разом піднялися пішки на

7-й поверх,  де проживає його тітка.

Піднімаючись по сходах він подивився в гаманець,  там знаходились гроші в сумі 5 гривень,  які він забрав собі,  а пустий гаманець викинув. Після цього він

віддав викрадений мобільний телефон ОСОБА_5, 

та повідомив,  що викрав його у

дівчини біля під'їзду. Тоді вона злякавшись відмовилась брати даний телефон та

сказала,  щоб він повернув викрадений

телефон дівчині. Коли вони сперечалися з ОСОБА_5

на поверх піднялися працівники міліції та гр. ОСОБА_4.  у якої він викрав мобільний телефон,  і вказавши на нього повідомила працівникам

міліції про те,  що саме він викрав у неї

її мобільний телефон і гаманець. Після цього його було доставлено до приміщення

Святошинського райуправління міліції,  де

він зізнався у скоєному злочині а саме крадіжці мобільного телефону і гаманця.

Працівники міліції в присутності понятих вилучили у нього мобільний телефон який

належить гр. ОСОБА_4.

Враховуючи

повне визнання своєї вини підсудним, 

щире каяття у скоєному,  суд

вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності

до  ст. 299 КПК України.

Таким

чином,  оцінюючи в сукупності всі

докази,  зібрані по справі,  суд знаходить винність підсудного доведеною

повністю,  юридичну кваліфікацію скоєного

ним злочину проводить:

за  ст. 

186 ч.2 КК України,  як відкрите

викрадення чужого майна (грабіж), 

поєднаний з погрозою застосування насильства,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я

потерпілого.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_2. ,  суд враховує ступінь тяжкості   вчиненого злочину,    обставини, 

що пом'якшують вину - щире каяття в

скоєному та

добровільне відшкодування завданої шкоди, 

обставину,  що обтяжує вину -

скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння і вважає за необхідне обрати

йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з

цим,  суд з врахуванням фактичних

обставин по справі,  особу

підсудного,  який,  раніше не судимий,  має постійне місце проживання,  де характеризується посередньо,  одружений, 

має на утриманні неповнолітню дитину, 

знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від

суспільства,  обравши йому міру покарання

не пов'язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно  ст. 75 КК України.

Цивільний

позов залишити без задоволення,  оскільки

потерпілій відшкодовано матеріальну шкоду в повному обсязі.

Речові докази по

справі,  повернути потерпілій за

належністю. На підставі викладеного, 

керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2

визнати винним у скоєні злочину, 

передбаченого  ст.  186 ч.2 КК України та призначити йому

покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На

підставі  ст. 75 КК України ОСОБА_2.  звільнити від відбуття покарання з

випробуванням,  встановивши йому

іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі 

ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне

проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої

системи про зміну місця проживання, 

роботи або навчання,  з'являтись

для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного

заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2. 

залишити без змін - підписку про не виїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по

справі: мобільний телефон "Моторола

В630",  гарантійний

талон та товарний чек ,  повернути

потерпілій ОСОБА_4

за належністю.

Апеляція

на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення

через районний суд до Апеляційного суду м. Києва.