Постанова

від 20.02.2013 по справі 5011-74/13807-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа№ 5011-74/13807-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Коляда М.А. - представник за дов. №7-4/146 від 29.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Зозулі Юрія Андрійовича

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 05.12.2012р.

справа №5011-74/13807-2012 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Зозулі Юрія Андрійовича

до 1. Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю"

2. Зозулі Андрія Васильовича

3. Зозулі Василя Андрійовича

4. Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Крутивус Валентина Василівна

про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Зозуля Юрій Андрійович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю" (далі - відповідач 1), Зозулі Андрія Васильовича (далі - відповідач 2), Зозулі Василя Андрійовича (далі - відповідач 3), Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач 4), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Крутивус Валентина Василівна (далі - третя особа) про (з урахуванням уточнення до позовної заяви та заяви про зміну (уточнення) предмету спору):

- визнання за Зозулею Юрієм Андрійовичем права власності на частку в розмірі 25% від статутного капіталу Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у Формі товариства з обмеженою відповідальністю;

- витребування у Зозулі Василя Андрійовича частки в розмірі 25% від статутного капіталу Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

- зобов'язання Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю виконати рішення прийняті зборами учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю від 17.08.2012 р. та оформлені протоколом № 1/10 в частині затвердження нової редакції статуту Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю із наступним складом учасників та розподілом часток: Крутиус Валентина Василівна володіє 50% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Зозуля Юрій Андрійович володіє 25% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Зозуля Василь Андрійович володіє 25% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю;

- зобов'язання Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом зазначення учасниками Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Юрія Андрійовича із часткою у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, Зозулі Василя Андрійовича із часткою у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, Крутиус Валентини Василівни із часткою у розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу товариства;

- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих 15.04.2011 р., що оформлені протоколом № 17 та рішень загальних зборів учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих 21104.2011 р. та оформлених протоколом № 17;

- зобов'язання Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 21.04.2011 р. № 1 070 105 0010 005987 та від 26.04.2011 р. № 1 070 105 0011 005987.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у позові Зозулі Юрія Андрійовича до Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю», Зозулі Андрія Васильовича, Зозулі Василя Андрійовича, Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Зозуля Юрій Андрійович звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що наявність Заяви Зозулі А.В. про вихід зі складу учасників товариства КТЦ «Охоронні системи» та передачу належної йому частки товариства в розмірі 50%, підтверджує свідчить про факт виходу з товариства та передачу належної частки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2013р. у справі №5011-74/13807-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Зозулі Юрія Андрійовича - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.03.1996 р. в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано за № 1 0691200000001428 Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, 15.04.2011 р. між Зозулею Андрієм Васильовичем (дарувальник) і Зозулею Василем Андрійовичем (обдаровуваний) було укладено договір дарування частки в статутному капіталі, відповідного до якого Зозуля А.В. передав безоплатно, а Зозуля В.А. прийняв у подарунок частку в статутному фонді (капіталі) Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до п. 2 договору дарування частки в статутному капіталі частка складає 468, 75грн., що становить 50% статутного капіталу.

15.04.2011 р. проведено Загальні збори учасників КТЦ «Охоронні системи», які були оформлені протоколом № 16. На зборах присутні Зозуля А.В. - учасник, який володіє 50% Статутного капіталу Товариства та Зозуля В.А., на підставі Довіреності від 13.04.2011 р. від імені та в інтересах Крутиус Валентини Василівни - учасника, що володіє 50% статутного капіталу Товариства.

Загальними зборами учасників КТЦ «Охоронні системи» від 15.04.2011 р., оформленим протоколом № 16 прийнято наступні рішення:

- виведено Зозулю А.В. зі складу учасників Товариства на підставі Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства;

- прийнято до складу учасників Товариства Зозулю В.А. на підставі Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства;

- розподілено Статутний капітал Товариства на наступні частки:

- Зозуля В.А. володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, що складає 468,75 грн.

- Крутиус В.В. володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, що складає 468,75 грн.

- затверджено нову редакцію Статуту Товариства з урахуванням внесених змін.

Статут КТЦ «Охоронні системи», редакцію якого затверджено Загальними зборами учасників, оформленими Протоколом № 16 від 15.04.2011 р., зареєстровано 21.04.2011 р. Державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації .

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю» та правильно встановлено судом першої інстанції, 21.04.2011 р. проведено Загальні збори учасників КТЦ «Охоронні системи», оформлені Протоколом № 17.

Так, на вищевказаних зборах були присутні Зозуля А.В. - учасник, який володіє 50% Статутного капіталу Товариства та Зозуля В.А., на підставі довіреності від 13.04.2011 р. від імені та в інтересах Крутиус Валентини Василівни - учасника, що володіє 50% статутного капіталу Товариства.

Загальними зборами учасників КТЦ «Охоронні системи» від 21.04.2011 р., оформленим Протоколом № 17 прийнято наступні рішення:

- збільшено статутний капітал Товариства до 86 000,00 грн. за рахунок додаткових грошових внесків пропорційно існуючим часткам Учасників;

- розподілено Статутний капітал Товарисвта на наступні частки:

- Зозуля В.А. володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, що складає 43000,00 грн.;

- Крутиус В.В. володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, що складає 43000,00 грн.

- затверджено нову редакцію Статуту Товариства з урахуванням внесених змін.

Статут КТЦ «Охоронні системи», редакцію якого затверджено Загальними зборами учасників, оформленими Протоколом № 17 від 21.04.2011 р., зареєстровано 26.04.2011 р. Державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації .

Так, позивач обґрунтовуючи свої доводи в позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що 17.08.2010 р. Зозуля Юрій Андрійович набув право власності на частку у розмірі 25% статутного капіталу Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі Заяви Зозулі Андрія Васильовича, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюком О.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 2419. Вказану заяву було доведено до учасників КТЦ «Охоронні системи», які під час зборів учасників КТЦ «Охоронні системи» своїм рішенням, оформленим протоколом № 1/10 від 17.08.2010 р., ухвалили - вказану заяву задовольнити та затвердити статут товариства у новій редакції, який передбачав новий склад учасників товариства відповідно прийнятого рішення.

Крім того, позивач зазначає, що перебуваючи на посаді керівника товариства, на момент набуття прав власності на спірну частку Зозуля Ю.А. не зміг здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів КТЦ «Охоронні системи» через протидію іншого учасника товариства - Зозулі Василя Андрійовича, який не з'являвся до нотаріуса для нотаріального посвідчення свого підпису на статуті товариства у новій редакції. В подальшому, рішенням зборів учасників КТЦ «Охоронні системи» від 14.04.2011 р. Зозулю Ю.А. було звільнено з посади керівника товариства, а рішення прийняті зборами учасників товариства від 17.08.2010 р. новим керівництвом виконані не були.

З огляду на викладене на думку скаржника КТЦ «Охоронні системи» має бути в судовому порядку зобов'язане виконати рішення прийняті зборами учасників товариства від 17.08.2010 р.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Тобто, чинним законодавством передбачено визнання права власності як спосіб судового захисту існуючих власників, які вже набули права власності та, відповідно, підставою звернення до суду є порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частино 1 статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є комплексом корпоративних прав, що визначає статус особи як учасника товариства, тобто особистих немайнових прав (право участі) та майнових прав (право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей, як дивідендів, право вимоги виплати грошей чи передачі речей при виході з товариства тощо). При цьому вказані права, як об'єкти цивільних прав, не можуть виступати самостійними, окремими від частки у статутному капіталі, що передбачено ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є об'єктом цивільних прав, а саме майном, комплексом майнових прав, як особливим об'єктом. Таким чином, частка у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є неспоживною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та є об'єктом права власності.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства; відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства; учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Пунктом 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 147 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Тобто, з огляду на викладене, учасник господарського товариства має право на власний розсуд розпоряджатись своєю часткою у статутному капіталі товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції 17.08.2010 р. Зозулею А.В. було складено нотаріальну заяву про вихід зі складу учасників товариства та відступлення частки в статутному капіталі товариства № 2419 про вихід зі складу учасників товариства КТЦ «Охоронні системи» та про передачу належної йому частки товариства в розмірі 50% - Зозулі Ю.А. (25%) та Зозулі В.А. (25%), що не заперечується Зозулею А.В.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції останній змінив своє рішення щодо виходу зі складу засновників товариства та передачі своєї частки, а тому дана Заява не пред'являлась до виконання виконавчому органу КТЦ «Охоронні системи», тобто не була реалізована відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тобто, відмовившись від передачі власної частки в статутному капіталі КТЦ «Охоронні системи» своїм синам, Зозуля А.В. скористався правом на власний розсуд розпоряджатися зазначеною часткою статутного капіталу товариства.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що ніхто не може бути змушений реалізувати частку статутного капіталу за рішенням суду, оскільки правом відчуження такої частки наділений виключно власник.

Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що наявність Заяви Зозулі А.В. про вихід зі складу учасників товариства, свідчить про фактичний вихід останнього зі складу учасників КТЦ «Охороні системи», з огляду на наступне.

Згідно ст.10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства» учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними Відповідно до ч. 1 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів») .

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що при розгляді даної категорії справ суд повинен з'ясувати коли саме та кому було передано нотаріально оформлено Заяву про вихід зі складу учасників та передачу частки в статутному капіталі. (аналогічна позиція міститься в Постановах Вищого господарського суду України від 21 вересня 2010 року у справі № 5020-11/020 та від 14.06.2011 р. у справі № К30/9-11.

Проте, Зозулею Юрієм Андрійовичем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що Зозулею Андрієм Васильовичем було передано посадовій особі КТЦ «Охоронні системи» нотаріальну Заяву від 17.08.2010 р. про вихід зі складу учасників товариства та відступлення частки.

Таким чином, наявність Заяви Зозулі А.В. про вихід зі складу учасників товариства КТЦ «Охоронні системи» та передачу належної йому частки товариства в розмірі 50%, не свідчить про факт виходу з товариства та передачу належної частки.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання за Зозулею Юрієм Андрійовичем права власності на частку в розмірі 25% від статутного капіталу Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю не підлягають задоволенню.

Крім того, позовні вимоги про витребування у Зозулі Василя Андрійовича частки в розмірі 25% від статутного капіталу Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на частку статутного капіталу КТЦ «Охоронні системи» в розмірі 50% перейшло Зозулі В.А. від Зозулі А.В. на підставі Договору дарування частки в статутному капіталі від 15.04.2011 р.

Відповідно до статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Так, як зазначає скаржник, зборами учасників КТЦ «Охоронні системи» від 17.08.2010 р., оформленими Протоколом № 1/10, було задоволено Заяву Зозулі Андрія Васильовича про вихід зі складу часників товариства та відступлення частки, затверджено статут товариства у новій редакції, який передбачав новий склад учасників товариства відповідно прийнятого рішення.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Ухвалою господарського суду першої інстанції від 01.11.2012 р. було зобов'язано позивача надати суду належним чином завірену копію та оригінал для огляду в судовому засіданні Протоколу № 1/10 від 17.08.2010 р., однак Позивачем дана вимога суду не була виконана.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зозулею Юрієм Андрійовичем в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було надано належних та допустимих доказів які б свідчили про те, що Загальними зборами КТЦ «Охоронні системи» приймались рішення, оформлені протоколом № 1/10 від 17.08.2010 р.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю виконати рішення прийняті зборами учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 17.08.2012 р. та оформлені протоколом № 1/10 в частині затвердження нової редакції статуту Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю із наступним складом учасників та розподілом часток: Крутиус Валентина Василівна володіє 50% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Зозуля Юрій Андрійович володіє 25% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Зозуля Василь Андрійович володіє 25% статутного капіталу Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволенню не підлягають.

Так, оскільки вищевикладені вимоги задоволенню не підлягають, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом зазначення учасниками Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Юрія Андрійовича із часткою у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, Зозулі Василя Андрійовича із часткою у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, Крутиус Валентини Василівни із часткою у розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу товариства, як похідні, не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих 15.04.2011 р., що оформлені протоколом № 17 та рішень загальних зборів учасників Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих 21.04.2011 р. та оформлених протоколом № 17 та зобов'язання Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Комерційно-технічного центру «Охоронні системи» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 21.04.2011 р. № 1 070 105 0010 005987 та від 26 квітня 2011 року № 1 070 105 0011 005987, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, які мають право на набуття корпоративних прав шляхом вступу до господарського товариства або придбання акцій. У вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Тобто, право безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) особа набуває тільки з моменту вступу до нього.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог обґрунтовано.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином провірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 0512.2012р. у справі №5011-74/13807-2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Зозулі Юрія Андрійовича задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Зозулі Юрія Андрійовича, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 0512.2012р. у справі №5011-74/13807-2012- залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-74/13807-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тищенко А.І.