Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-16428/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16428/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Раченко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №595 від 10.07.2012 року, визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2012 року №0002672260, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва в якому просили:

-визнати протиправними та скасувати наказ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки;

-визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УзАвто-Україна» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телетрейд» (код ЄДРПОУ 37193621) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік, які оформлені актом №251/22-611/37724868 від 13.07.2012 року

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС №0002672260 від 30.07.2012 року про нарахування ТОВ «УзАвто-Україна» зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 180 000,00 грн. за штрафними санкціями - 45 000,00 грн., а всього на суму - 225 000,00 грн. (том 1 а.с.3-9).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року закрито провадження в адміністративній справі № 2а-16428/12/2670 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телетрейд» (код ЄДРПОУ 37193621) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік, які оформлені актом №251/22-611/37724868 від 13.07.2012 року (том 1 а.с.218-219).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено (том 1 а.с.220-226).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2013 року з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (том 2 а.с.2-4).

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками податкового органу на підставі наказу №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» (код ЄДРПОУ 36337004) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Телетрейд» за період 01.12.2011 року по 12.12.2011 рік (а.с.41).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 13.07.2012 року №251/22-611/37724868 (а.с.45-55).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1., п.44.6. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на суму 180000,00 грн. (а.с.45-55).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012. №0002672260, яким позивачу за порушення п.44.1., п.44.6. ст..44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуга)» на загальну суму 225000,00 грн. з яких за основним платежем - 180000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 45000,00грн. (а.с.56).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає лише у разі фактичного здійснення господарської операції та її зв'язку з господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Телетрейд» було укладено договір від 01.12.2011 року № Т-1/2/1-УзУ, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Телетрейд») зобов'язується надати послуги замовнику (ТОВ «УзАвто-Україна») з розміщення інформації рекламного змісту (рекламних матеріалів) на конструкціях 3*6 метрів, та рекламні послуги з організації та проведення ліфлетингу (том 1 а.с.57-60).

Згідно п.1 додатку №01 до договору №Т-12/1-УзУ від 01.12.2011 року вартість виконуваних послуг до договором складає без ПДВ 200 000 грн., ПДВ 40000,00 грн., загальна вартість з ПДВ складає 240000,00 грн., оплата проводиться Замовником у розмірі 100% вартості послуг (п.2 додатку №01 до договору №Т-12/1-УзУ) (том 1 а.с.61).

Додатком №02 до договору №Т-12/1-УзУ від 01.12.2011 року визначені місця (адреси) розміщення постерів на конструкціях 3*6 метрів із назвою «Автомобіля Daewoo» та «Matiz Nexia» (том 1 а.с.62-65).

На виконання умов договору №Т-12/1-УзУ від 01.12.2011 року ТОВ «Телетрейд» було виписано позивачу рахунки-фактури № ТД-3112/1 від 15.12.2011 року на загальну суму 420000,00 грн., №ТД-3112/2 від 31.12.2011 року на загальну суму 420000,00 грн., № ТД-3112/13 від 31.12.2011 року на загальну суму 240000,00 грн. (том 1 а.с.66, 67, 68).

Між сторонами було складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТД-3112/1 від 31.12.2011 про надання послуг з розміщення постерів на конструкціях для торгівельної марки «Matiz Nexia» за період з 01.12.2011 року по 15.12.2011 року на суму 350000,00 грн. без ПДВ, загальна сума з ПДВ 420000,00 грн., № ТД-3112/2 від 31.12.2011 року про надання послуг з розміщення постерів на конструкціях для торгівельної за період з 16.12.2011 року по 31.12.2011 року на суму 350000,00 грн. без ПДВ, загальна сума з ПДВ 420000,00 грн., та №ТД-3112/3 від 31.12.2011 року про надання послуг з організації та проведення рекламної акції (послуги ліфлетингу) в період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року на суму з 200000,00 грн. без ПДВ, загальна вартість з ПДВ 240000,00 грн. (том 1 а.с.69-72, 73-76, 77).

Розміщення постерів на конструкціях відповідно до зазначених актів за твердженням позивача здійснювалось на території Київської, Житомирської, Вінницької, Черкаської, Луганської, Донецької, Одеської, Миколаївської, Харківської областей та в Автономній республіці Крим, м.Севастополь та м.Кривий Ріг.

На виконання договірних правовідносин ТОВ «Телетрейд» було надано позивачу наступні податкові накладні: від 31.12.2011 року №54 на загальну суму 420 000,00грн., від 31.12.2011 року №55 на загальну суму 420 000,00 грн., від 31.12.2011 року №56 на загальну суму 240 000,00 грн., та декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року (том 1 а.с.78, 79, 80).

Як вбачається з платіжних доручень, виконання умов договору №ТД-3112/1 від 31.12.2011 року здійснювалось у безготівковому розрахунку, а саме: № 212 від 25.06.2012 року на суму 35000,00 грн., №211 від 25.06.2012 року на суму 15 000,00 грн., №199 від 20.06.2012 року на суму 35000,00 грн., №198 від 20.06.2012 року на суму 15000,00 грн., №188 від 13.06.2012 року на суму 25 000,00 грн., №190 від 13.06.2011 року на суму 25000,00 грн., №182 від 06.06.2012 року на суму 25000,00 грн., №180 від 06.06.2012 року на суму 25000,00 грн., №176 від 31.05.2012 року на суму 50 000,00 грн., №169 від 29.05.2012 року на суму 50000,00 грн., №163 від 23.05.2012 року на суму 30000,00 грн., №162 від 23.05.2012 року на суму 20000,00 грн., №155 від 21.05.2012 року на суму 33300,00 грн., №154 від 21.05.2012 року на суму 16700,00грн., №145 від 15.05.2012 року на суму 15000,00 грн., №118 від 24.04.2012 року на суму 41200,00грн., №144 від 15.05.2012 року на суму 35000,00 грн., №117 від 24.04.2012 року на суму 8800,00 грн., №117 від 24.04.2012 року на суму 8 800,00 грн., №96 від 11.04.2012 року на суму 30 000,00 грн., №95 від 11.04.2012 року на суму 20000,00 грн.. №71 від 26.03.2012 року на суму 25000,00грн., №25 від 30.01.2012 року на суму 27 000,00грн., №17 від 25.01.2012 року на суму 20 000,00 грн., №13 від 24.01.2012 року на суму 25 500,00грн., №16 від 25.01.2012 року на суму 30000,00грн., №12 від 24.01.2012 року на суму 24500,00грн, №10 від 19.01.2012 року на суму 21600,00 грн., №7 від 18.01.2012 року на суму 34800,00грн., №6 на суму 30 000,00 грн. (том 1 а.с.81-109).

У ході перевірки відповідачем враховано висновки акту складеного працівниками Державної податкової служби у Печерському районі міста Києва від 14.06.2012 року №1849/22-9/37193621 про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача ТОВ «Телетрейд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період грудень 2011 - лютий 2012.

Результати перевірки встановлено, що контрагент позивача не звітує про наявність основних фондів, чисельність працюючих - 1 особа, відсутні необхідні умови для досягнення відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ТОВ «Телетрейд» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Тобто, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Телетрейд» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Телетрейд», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Телетрейд» та позивачем є фіктивними, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу п. 201.4 ст. названого кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пункт 201.7 статті 201 ПК України встановлює, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З системного аналізу викладених правових норм слідує, що законодавцем чітко передбачена можливість платника податку-покупця товарів/послуг захисту власного права на формування податкового кредиту у випадку недобросовісності контрагента.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012 року № 0002672260, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст.160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.