Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-16428/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16428/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Раченко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №595 від 10.07.2012 року, визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2012 року №0002672260, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва в якому просили:

- визнати протиправними та скасувати наказ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УзАвто-Україна» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телетрейд» (код ЄДРПОУ 37193621) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік, які оформлені актом №251/22-611/37724868 від 13.07.2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС №0002672260 від 30.07.2012 року про нарахування ТОВ «УзАвто-Україна» зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем - 180 000,00 грн. за штрафними санкціями - 45 000,00 грн., а всього на суму - 225 000,00 грн. (том 1 а.с.3-9).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року закрито провадження в адміністративній справі № 2а-16428/12/2670 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телетрейд» (код ЄДРПОУ 37193621) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік, які оформлені актом №251/22-611/37724868 від 13.07.2012 року (том 1 а.с.218-219).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2013 року з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 2 а.с.2-4).

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками податкового органу на підставі наказу №595 від 10.07.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» (код ЄДРПОУ 36337004) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Телетрейд» за період 01.12.2011 року по 12.12.2011 рік (а.с.41).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 13.07.2012 року №251/22-611/37724868 (а.с.45-55).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1., п.44.6. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на суму 180000,00 грн. (а.с.45-55).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012. №0002672260, яким позивачу за порушення п.44.1., п.44.6. ст..44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуга)» на загальну суму 225000,00 грн. з яких за основним платежем - 180000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 45000,00грн. (а.с.56).

Позивач не погоджуючись з діями відповідача звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів в повному обсязі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. При цьому така перевірка може бути як виїзною, так і невиїзною.

Відповідно до п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, позивачем не враховано ту обставину, що на час звернення до суду з даним позовом наказ від 10.07.2012 року №595 був фактично виконаний, перевірка позивача - проведена та оформлена відповідним актом.

Таким чином, оскаржуваний наказ, як правовий акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію фактичним виконанням, а тому, згідно висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2009 року № 7-рп/2009, не може бути змінений чи скасований.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно закрито провадження в цій частині позову.

Як вже зазначалось рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом щодо підвідомчості спорів у сфері публічно-правових відносин адміністративним судам є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

У зв'язку з цим, не можуть оспорюватись в суді акти, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб державної влади, органів місцевого самоврядування, які не мають обов'язкового характеру для певного суб'єкта.

Вимоги позивача про оскарження дій податкового органу щодо висновків акту перевірки є нічим іншим як оскарженням висновків акту перевірки. Такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного чи то іншого судочинства, оскільки не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

Акт перевірки податкового органу - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Такий акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Таким чином, виходячи з вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи зміст позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телетрейд» (код ЄДРПОУ 37193621) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 рік, які оформлені актом №251/22-611/37724868 від 13.07.2012 року - не підлягають розгляду в порядку адміністративного чи то іншого судочинства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УзАвто-Україна» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.