Рішення

від 21.02.2013 по справі 5015/3282/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа№ 5015/3282/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий», м. Стрий Львівської області

про: стягнення 135 796,65 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Пономарьова В.Б. (довіреність б/н від 30.07.2012 року)

від відповідача: Бурак С.В. (довіреність б/н від 19.03.2012 р. )

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф», м. Львів до Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий», м. Стрий Львівської області про стягнення 135 796,65 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.08.2012 року. Ухвалами від 21.08.2012 року та від 13.09.2012 року розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах. Ухвалою суду від 02.10.2012 року провадження у справі зупинялось до вирішення господарським судом Львівської області пов'язаної з нею справи № 5015/3752/12. Ухвалою суду від 11.02.2012 року провадження у справі поновлено, строк розгляду спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди навантажувача № 11-11/30-1 ОР від 30.11.2011 року.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт та заборонити відповідачеві відчужувати газовий навантажувач Yale 03FL15PAXELD, серійний номер G1K-00194, вартістю 104 000,00 грн., отриманий за договором оренди № 11-11/30-1 ОР від 30 листопада 2011 р. у зв'язку із погіршенням його за якістю (користування та непроведення ТО) на момент виконання рішення, а також накласти арешт на грошову суму в розмірі 31 796,65 грн. (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень шістдесять п'ять копійок), на рахунок р/р 2600730642501 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, у зв'язку із постійним протермінуванням оплати та невиплатою вартості навантажувача, що дає підстави вважати, що відповідач неплатоспроможний та на момент виконання рішення може не мати цієї суми на рахунку для оплати.

Судом відхилено клопотання позивача про забезпечення позову як необґрунтоване та непідтверджене належними і допустимими доказами.

16.08.2012 року представником позивача через канцелярію суду супровідним листом вх.№18112/12 подано уточнення від 14.08.2012 року до позовної заяви від 31.07.2012 року, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за фактичне користуванням автонавантажувачем по 31.07.2012 р. в сумі 31 466,00 грн., 330,65 грн. за виїзд працівника Позивача на евакуаторі для примусового вилучення навантажувача та зобов'язати відповідача в примусовому порядку повернути належний позивачу на праві власності навантажувач Yale 03FL15PAXELD), серійний номер G1K-00194. Дане уточнення до позовної заяви є фактично зміною предмету позову, подане до початку розгляду справи по суті, приймається судом до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та поданому 16.08.2012 року через канцелярію суду супровідним листом вх.№18112/12 уточненні від 14.08.2012 року до позовної заяви від 31.07.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 03.09.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх.№19292/12 на позовну заяву та додаткових поясненнях вх.№20015/12 від 10.09.2012 року. Зокрема, зазначив, що метою укладення договору оренди між позивачем та відповідачем був подальший викуп навантажувача (об'єкта оренди). Означене додатково стверджується тим, що між сторонами в подальшому, а саме 10.01.2012 року, було підписано договір поставки вже згадуваного навантажувача. Однак, сторони замість того, щоб укласти договір найму-продажу, який найбільш повно охоплює і регулює правовідносини, що виникли між сторонами, уклали спочатку договір оренди, а згодом договір поставки. Відтак, відповідач вважає, що насправді між сторонами було укладено договір найму-продажу, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно застосовувати положення законодавства, що регулюють найм-продаж.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.11.2011 року між ТзОВ «Мікро-Ф» та ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» підписано договір оренди навантажувача № 11-11/30-1 ОР (далі по тексту - Договір оренди), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у платне строкове користування навантажувач з технічними характеристиками, що відповідають вимогам орендаря, визначені в Специфікації до даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди найменування, модель, рік випуску, розмір напрацювання м/год, номер шасі, номер двигуна, ціна, загальна кількість навантажувачів, що передається в оренду за цим договором, визначається в актах приймання-передачі в оренду.

Згідно з Специфікацією № 1 до Договору оренди № 11-11/3001 ОР від 30.11.2011 року, сторони визначили та погодили предмет оренди. Зокрема, п. 1 Договору оренди встановлено наступні технічні характеристики об'єкту оренди: Газовий навантажувач Yale 03FL15PAXELD); вантажопідйомність - 1500 кг; висота підйому - 4500 мм; 2006 рік випуску; довжина вил - 1070 мм; КПП - АТМ; напрацювання - 8445 м/год.; серійний номер G1K-00194; ціна - 104 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору оренди строк оренди визначається виробничою необхідністю Орендаря, що обліковується з моменту підписання Акту приймання-передачі навантажувача в оренду та закінчується датою підписання Акту приймання-передачі навантажувача з оренди (повернення), та становить не менше 1 (одного) місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору оренди, відвантаження навантажувача для оренди здійснюється 06.12.2011 р., за умови підписання даного Договору обома Сторонами, та за умови зарахування на розрахунковий рахунок Орендодавця попередньої оплати згідно п.5.4 даного договору, а саме здійснення 100%-вої попередньої оплати за місячний термін оренди навантажувача. Навантажувач був переданий в оренду 06 грудня 2011 року на підставі акту б/н приймання-передачі в оренду.

Позивач у позовній заяві вказує на неодноразові порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди, а саме:

1. Попередня оплата за користування навантажувачем у грудні була здійснена із затримкою на три банківських дні, замість 06.12.11 р., кошти були перераховані 09.12.11р.

2. Відповідно до п.5.4 договору оренди, «Орендар зобов'язаний щомісяця, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем, шляхом прямого перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, здійснити 100%-ву попередню оплату за місячний термін оренди навантажувача, в термін до 2-х банківських днів з дати виставлення рахунку». Орендна плата за січень була перерахована лише 23.02.12 р. після численних усних та письмових (лист № МФ-001536 від 06.02.12 року) нагадувань та вимог. Рахунок № МФ-0000013 від 05.01.12 р. (прострочення оплати з 11.01.11 р. по 23.02.12 р.).

3. Орендна плата за лютий була перерахована лише 19.03.12 р. після направлення листа № МФ-001536 від 14.03.12 року. Рахунок № МФ-0000260 від 13.02.12 р. (прострочення оплати з 16.02.12 р. по 19.03.12 р.).

4. Орендна плата за березень була перерахована лише 04.04.12 р. після направлення листа № МФ-01646 від 28.03.12 р. Рахунок № МФ-0000697 від 28.03.12 р. (прострочення оплати з 30.03.12 р. по 04.04.12 р.).

У відповідності до п. 5.4. Договору оренди Орендар зобов'язаний щомісяця, на підставі виставленого рахунку Орендодавцем, шляхом прямого перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця, здійснити 100%-ву попередню оплату за місячний термін оренди навантажувача, в термін до 2-х банківських днів з дати виставлення рахунку.

Згідно з п. 8.1. Договору оренди навантажувач повинен бути поверненим Орендодавцю не пізніше, ніж через 2 (два) робочих дні після закінчення виробничої необхідності Орендаря чи після пред'явлення Орендодавцем вимоги про повернення навантажувача на підставі п. 6.1.2 цього Договору у справному стані, із всією супроводжуючою документацією та з урахуванням нормального зносу, пов'язаного зі сплином часу та цільовим використанням.

Пунктом 6.1.2 Договору оренди встановлено, що орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору оренди, чи його розірвання та повернення орендованого майна Орендодавцю у разі погіршення стану орендованого навантажувача внаслідок його неналежного використання чи невиконання умов даного Договору.

Відповідно до п. 9.1. Договору оренди, за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за даним Договором оренди Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України

Оскільки Відповідачем неодноразово не виконувалася низка умов Договору оренди, позивач суд повернути навантажувач з оренди та стягнути орендну плату за фактичне користування навантажувачем.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що 10 січня 2012 року між сторонами підписано договір поставки № 12-01/10-2, відповідно до п. 1.1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, визначені в Специфікації № 1 до цього Договору (товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки № 12-01/10-2 від 10.01.2012 року, об'єктом договору поставки є Газовий автонавантажувач б/в Yale 03FL15PAXELD; вантажопідйомність - 1500 кг; висота підйому - 4500 мм; 2006 рік випуску; довжина вил - 1070 мм; КПП - АТМ; напрацювання - 8443 м/год.; серійний номер G1K-00194; вартість - 79 000,00 грн. Відповідач вважає, що насправді між сторонами було укладено договір найму-продажу, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно застосовувати положення законодавства, що регулюють найм-продаж.

Вирішуючи спір у цих правовідносинах, суд виходить з того, що договір оренди є дійсним і таким, що виконувався. Відтак, заперечення відповідача та його аргументація щодо існування договору поставки (на відміну від договору оренди об'єкта) не відповідає дійсності з огляду на таке. Хоча договір поставки між сторонами укладено (міститься в матеріалах справи копія договору), проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази реалізації правовідносин між сторонами по договору поставки. Натомість матеріалами справи підтверджено реальні правові відносини, які випливають з договору оренди (договір, акт прийому-передачі, рахунки, які виставлялись відповідачеві та платіжні доручення банку

3 відповідним призначення платежу). Матеріалами справи підтверджено дійсність договору оренди, що встановлено господарським судом у справі № 5015/3752/12.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що Договір поставки № 12-01/10-2 від 10 січня 2012 року не є предметом даного спору, а тому, заперечення відповідача в цій частині до уваги не беруться.

Не беруться до уваги також доводи відповідача стосовно припинення дії договору оренди 07.03.2012 року у зв'язку з усними домовленостями між сторонами, оскільки усі зміни до договору повинні прийматися в тій самій формі, що й сам договір, а відповідно до п. 10 Договору оренди договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по даному договору. Крім того, у відповідності до п. 4.1. Договору оренди, строк оренди визначається виробничою необхідністю орендаря, що обліковується з моменту підписання Акта приймання-передачі навантажувача в оренду та закінчується датою підписання Акта приймання-передачі навантажувача з оренди (повернення), та становить не менше 1 (одного) місяця.

Стосовно заперечень відповідача щодо правомірності зміни предмета спору позивачем до початку розгляду спору по суті та неповернення судом вказаної заяви без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що позивач за подання позовної заяви майнового характеру до суду та заяви про забезпечення позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 325,43грн. = 2 715,93 грн. за вимогу майнового характеру (104 000,00 грн. вартість навантажувача + 31,466,00 грн. заборгованості по орендній платі + 330,65 грн. за виїзд евакуатора) + 1 609,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову. Однак, позивачем оплачено судовий збір у більшому розмірі 4 369,00 грн. З врахуванням заяви про зміну предмету позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 292,00 грн., з яких 1 609,50 грн. за вимогу майнового характеру (стягнення 31 466,00 грн. та 330,65 грн.), 1 073,00 грн. за вимогу немайнового характеру (повернення об'єкту оренди) та 1 609,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову. Отже, позивачем повністю оплачено судовий збір за звернення до господарського суду з позовом з врахуванням зміни предмета спору, відтак, у суду відсутні були підстави для повернення заяви про зміну предмету спору без розгляду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. А згідно з ч. 6 даної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення наведене у ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 вказаної статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з положеннями ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З урахуванням наведеного суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 466,00 грн. заборгованості за Договором оренди № 11-11/30-1 ОР від 30.11.2011 року та зобов'язання відповідача повернути належний позивачу на праві власності навантажувач Yale 03FL15PAXELD, серійний номер G1K-00194.

Щодо стягнення з відповідача 330,65 грн. за виїзд працівника позивача на евакуаторі для примусового вилучення навантажувача, то суд відмовляє у позові в цій частині, оскільки дані витрати хоч і підтверджені доказами, проте такі заходи були односторонньою ініціативою позивача і не випливають з договірних відносин сторін. Проте, в матеріалах справи відсутні докази повернення об'єкта оренди орендодавцеві (відсутній акт здачі - приймання (повернення) об'єкта).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 283, 286, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шашкевича, 21; р/р 2600730642501 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749; код ЄДРПОУ 32053949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» (79039, м. Львів, вул. Луцького, 2; р/р 26008962500377 в Львівська філія Публічного АТ «ПУМБ», МФО 334851; код ЄДРПОУ 23266373) 31 466,00 грн. заборгованості за Договором оренди № 11-11/30-1 ОР від 30.11.2011 року та 2 682,50 грн. судового збору.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шашкевича, 21; код ЄДРПОУ 32053949) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» (79039, м. Львів, вул. Луцького, 2; код ЄДРПОУ 23266373) належний останньому на праві власності навантажувач Yale 03FL15PAXELD, серійний номер

G1K-00194.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2013 року.

Суддя Кидисюк Р.А