Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-15614/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ , вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року № 2а-15614/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АКОТЕКС» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування наказу, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКОТЕКС» (далі -ТОВ «АКОТЕКС» або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про:

- визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС або відповідач) № 971 від 03.06.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс»;

- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.0 3.2011 року»;

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання висновків, зазначених у Акті перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року»;

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання Акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні 29.01.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не було повідомлено позивача у порядку, встановленому чинним законодавством про проведення документальної невиїзної перевірки, а саме, не було вручено до початку проведення перевірки під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, з огляду на що, у відповідача не виникло право на проведення перевірки. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно та без дослідження первинних документів визнав недійсними правочини між позивачем та його контрагентами, а тому висновки викладені в Акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача, а також при складанні за наслідками такої перевірки відповідного акту, діяв у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України, зазначив, що дії відповідача та висновки оскаржуваного Акту перевірки є обґрунтованими та правомірними.

29.01.2013 року від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

За таких обставин та у відповідності до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акотекс» (код ЄДРПОУ 37317502) зареєстровано 07.10.2010 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Позивача взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби 11 жовтня 2010 року за № 57565. З 13 грудня 2010 року позивач є платником податку на додану вартість.

Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі пп. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 ПК України та Наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 03.06.2011 р. № 971 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 06.06. 2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОТЕКС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року (далі - Акт перевірки).

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідачем не надано суду доказів направлення на адресу позивача або вручення йому письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарської діяльності за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не направлявся письмовий запит позивачу про надання пояснень та їх документального підтвердження, Наказ від 03.06.2011 № 971 прийнято з порушенням вимог законодавства, а отже є протиправним.

У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В акті перевірки зазначено про встановлення щодо позивача стану «запит на встановлення місцезнаходження».

Пунктом 12.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок №1588) встановлено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Відповідно до п. 12.5. Порядку № 1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф . № 18-ОПП (додаток 26) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф . № 19-ОПП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вчинено жодних дій з метою встановлення місцезнаходження позивача, довідки № 18-ОПП та/або № 19-ОПП не складалися, відповідні відомості до Єдиного державного реєстру не внесено. Отже, факт незнаходження за місцем реєстрації належними та допустимими доказами не підтверджено.

Доказів направлення копії наказу про призначення документальної позапланової перевірки, повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу ТОВ «Акотекс» відповідачем суду не надано.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивача не було повідомлено про проведення відносно нього документальної невиїзної перевірки, було порушено його право на надання первинних документів на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх дій, зокрема, при здійсненні господарської діяльності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року є протиправними, і як наслідок цього, дії відповідача по складанню Акту перевірки є теж протиправними.

З Акту перевірки вбачається, що вона була проведена за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві , ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт» ДПІ у Печерському районі м. Києва, TAX ДПІ у Печерському районі м. Києва, АРМ «Аудит» ДПІ у Печерському районі м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлені ними по правочинах , здійснених ТОВ «Акотекс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94 (зі змінами та доповненнями); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З акту перевірки від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 вбачається, що його висновки зроблені лише на підставі наявних в ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Акт перевірки не містить посилань на первинні документи, в акті не вказано, які саме договори на думку податкового органу є нікчемними. Фактично відповідач здійснюючи перевірку без первинних документів, лише за результатами аналізу даних власних електронних баз, здійснив камеральну перевірку, змістом якої є арифметична перевірка заповнення даних, внесених платником податків у декларацію й правильності застосування коефіцієнтів, при цьому, назвавши її позаплановою невиїзною документальною перевіркою.

Наведене вказує на те, що з порушенням норм чинного законодавства вчинені дії відповідача при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених ТОВ «Акотекс» з суб'єктами господарювання у періоді, що перевірявся, суд виходить з наступного.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин ). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин , який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином . Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин , який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладання договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів , укладених між позивачем та контрагентами, судом до уваги не приймаються.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), тому зазначення таких висновків без будь-якого зв'язку з податковими зобов'язаннями суб'єкта підприємницької діяльності, донарахування визначених податковим органом податків - є намагання перебрати на себе функцій судової влади.

Крім того, позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинних документів в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Як вбачається з досліджених судом договорів, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних (Т. І, а.с . 85-245), позивачем було надано рекламні послуги наступним юридичним особам: ТОВ «Кепітал Менеджмент», ПАТ «Кияни», ТОВ «Терра-Центр», ТОВ «ТД «Дельта-Інвест», АТВТ «Славутич», ТОВ «Джі енд Ай» ВАТ «Ритм» та ТОВ «Форум Менеджмент Груп» .

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів , укладених між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи те, що викладені в Акті перевірки висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо складання висновків в акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502.

В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи, вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Правомірність дій при проведенні перевірки та оформлення її результатів податковим органом не доведена.

З урахуванням заявлених позовних вимог у співставленні з повноваженнями адміністративного суду при розгляді справи суд дійшов висновку, що належним та достатнім захистом порушених прав позивача буде визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва при проведенні перевірки, складанні акту позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 та визнання протиправними дій відповідача щодо складання висновків, викладених в зазначеному Акті.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акотекс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 971 від 03.06.2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс»;

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 по 31.03.2011»;

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо складання висновків, зазначених у Акті перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 по 31.03.2011» ;

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо складання Акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 06.06.2011 року № 669/23-9/37317502 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акотекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 по 31.03.2011».

Судові витрати в сумі 34,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акотекс» за рахунок Державного бюджету України.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 34,00 грн. на користь Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський