Рішення

від 26.02.2013 по справі 9/5014/3174/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 26 лютого 2013 року                                                   Справа № 9/5014/3174/2012                                                                                       Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича упроваджувальна комерційна фірма "Бріг", смт. Білоріченський Лутугинського р-ну Луганської області про стягнення 26 742 грн. 78 коп. в присутності представників: від позивача – Пушкаренко О.О., дов. № 03/5-686 від 28.12.12, від відповідача – Кулік А.В., дов. б/н від 15.01.13 в с т а н о в и в: суть спору: позивач, ДП "Луганськвугілля", звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу в розмірі 26742,78 грн. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані комунальні послуги № 9 від 29.11.11. Позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог та останнього разу у судовому засіданні 26.02.13 позивач звернувся до суду із заявою за № 01/12-108, згідно з якою сума позову складає 20783,31 грн., з яких (згідно з наданими розрахунками) борг з орендної плати складає 8574,18 грн. та сума відшкодування послуг – 12209,13 грн. При цьому від нарахованих річних відсотків та пені, заявлених у судовому засіданні 11.02.13  позивач відмовився. Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому нормою ч. 4 ст. 22 ГПК України, спір розглядається з урахуванням цієї поданої заяви. Доводи позивача полягають у наступному. За укладеним між позивачем та відповідачем, ТОВ "НВУКФ "Бріг", договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані комунальні послуги      № 9 від 29.11.11 відповідач зобов'язався відшкодовувати вартість наданих послуг, які розраховані пропорційно займаної площі та/або кількості працівників, що перебувають в орендованому приміщенні, а також сплачувати ПДВ, нарахований на орендну повну плату (100%) на підставі договору оренди, укладеним з РВ ФДМУ по Луганській області від 29.11.11 № 003789/09. Вказані договір оренди та договір про відшкодування витрат були розірвані 22 листопада 2012 року, при цьому відповідач звільнив приміщення. Однак, через порушення відповідачем грошового зобов'язання за ним, з урахуванням заяви № 01/12-108, утворилась заборгованість в сумі 20783,31 грн. Відповідач, ТОВ "НВУКФ "Бріг", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні 15.01.13, проти позову заперечує, посилаючись на невідповідність актів здавання-приймання послуг вимогам чинного законодавства, а акт від 12.10.12 взагалі не підписаний відповідачем. На думку відповідача ці факти свідчать про ненадання позивачем послуг у заявленому розмірі. Більш того, представник відповідача наполягає на відсутності боргу взагалі через відсутність доказів пред'явлення йому рахунків, які є підставою для виникнення грошових зобов'язань за договором. Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку. Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна. Як встановлено судом, між позивачем, ДП "Луганськвугілля", та відповідачем, ТОВ "НВУКФ "Бріг", було укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані комунальні послуги № 9 від 29.11.11 (а.с. 7 – 12), згідно з яким відповідач (орендар) зобов'язався відшкодовувати позивачу (балансоутримувач) вартість наданих послуг, які розраховані пропорційно займаної площі та/або кількості працівників, що перебувають в орендованому приміщенні з урахуванням коефіцієнта відвідування, а також сплачувати ПДВ, нарахований на орендну повну плату (100%) на підставі договору оренди, укладеним з РВ ФДМУ по Луганській області від 29.11.11 № 003789/09 (а.с. 15 – 19). За умовою пп. 2.2.2, п. 3.4 договору про відшкодування витрат відповідач має сплачувати платежі щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Вказані договори оренди від 29.11.11 № 003789/09 та про відшкодування витрат   № 9 від 29.11.11 були розірвані 22 листопада 2012 року, при цьому відповідач звільнив приміщення. Через порушення відповідачем грошового зобов'язання за ним утворилась заборгованість згідно з розрахунком позивача станом на 23 листопада 2012 року в сумі 26742,78 грн. (а.с. 102), що підтверджується також й підписаним сторонами актом звірення розрахунків (а.с. 49). Однак відповідач не погоджується з нарахованим боргом, оскільки акти здавання-приймання послуг: ·          від 22.11.12 на суму 1020,18 грн. (а.с. 31), ·          від 12.11.12 на суму 1305,05 грн. (а.с. 32), ·          від 11.09.12 на суму 1378,33 грн. (а.с. 34), ·          від 10.08.12 на суму 1242,88 грн. (а.с. 35), ·          від 12.07.12 на суму 1220,27 грн. (а.с. 36), ·          б/д за квітень 2012 року (фактично від 11.05.12) на суму 1320,73 грн. а.с. 38), ·          б/д за січень 2012 року (фактично від 07.02.12) на суму 1795,42 грн. (а.с. 41) від імені відповідача не підписані повноважною посадовою особою – директором підприємства. Суд не погоджується з цими доводами, оскільки наявність печатки відповідача на документі, що має письмову форму, підтверджує погодження юридичної особи з даними, що містяться у зазначених вище актах здавання-приймання послуг, які не сприймає відповідач в якості належних доказів. Вказані документи не викликають у суду будь-яких сумнівів в їх достовірності, оскільки саме господарське товариство ТОВ "НВУКФ "Бріг" несе відповідальність за засвідчення своєю печаткою підписів своїх уповноважених осіб. Крім того, отримуючи спірні акти від позивача протягом значного часу, відповідач ніколи не ставив їх під сумнів, не заперечував проти них та не висловлював незгоду з їх даними у будь-який інший спосіб. Таким чином, ці акти є належними свідченнями наявності грошових зобов'язань відповідача з відшкодування позивачу вартості на утримання орендованого майна. Щодо акту від 12.10.12 на суму 1281,52 грн., то відповідач подав до справи його копію (а.с. 91), на якій відсутні як підпис, так і печатка підприємства відповідача. Натомість позивачем надана до справи копія спірного акту (а.с. 33), яка містить і підпис, і відбиток печатки ТОВ "НВУКФ "Бріг". Разом з тим, справа містить письмову вимогу позивача за № 01/12-522 від 10.10.12 (а.с. 46), в якій він, крім заборгованості з оренди, визначив борг з комунальних послуг в розмірі 24373,04 грн. станом на 01.10.12 та просив цей борг погасити. Відповідач листом-відповіддю від 11.10.12 за № 52 (а.с. 45) визнав боргові зобов'язання без заперечень та просив відтермінувати погашення боргу з 20 жовтня 2012 року до червня 2013 року. Таким чином, відповідач визнав борг, який виник станом на 01 жовтня 2012 року, та взяв на себе зобов'язання з його погашення, тому посилання представника позивача на п.п. 2.2.2 та 3.4 договору про відшкодування витрат в цій частині вимог є хибними. Як вбачається з письмової вимоги позивача № 01/12-522 від 10.10.12, мова йде про борг з орендної плати перед Регіональним відділенням ФДМУ по Луганській області в сумі 11,7 тис. грн. (оскільки орендодавець, РВ ФДМУ, надав позивачу дані щодо боргу, який існував станом на 01.10.12 перед орендодавцем), яка має сплачуватися за договором оренди № 003789/09 від 29.11.11 в розмірі 70% від загальної суми орендних платежів, та борг з відшкодування комунальних послуг перед балансоутримувачем (позивачем) в сумі 24 373,04 грн. за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані комунальні послуги № 9 від 29.11.11, оскільки лише за цим договором передбачені грошові зобов'язання відповідача, пов'язані з такими послугами. Таким чином, борг з орендної плати перед позивачем у будь-якій сумі останнім у вимозі до сплати не заявлявся, принаймні про такий борг у цій вимозі не йдеться. Як вбачається з листа-відповіді від 11.10.12 за № 52 ним визнані грошові зобов'язання як перед бюджетом (тобто перед Регіональним відділенням ФДМУ по Луганській області) – з орендної плати, так і перед позивачем як балансоутримувачем – з послуг, передбачених договором № 9 від 29.11.11. Таким чином, листом-відповіддю відповідачем визнані грошові зобов'язання за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані комунальні послуги № 9 від 29.11.11 станом на 1 жовтня 2012 року.   Щодо боргу, який виник з жовтня по 22 листопада 2012 року (дата розірвання договірних відносин), суд погоджується з посиланням відповідача на умови п.п. 2.2.2 та 3.4 договору, згідно з якими грошове зобов'язання у відповідача виникає лише за умови отримання від позивача відповідного рахунку. Ані представник позивача, ані представник відповідача не надали доказів пред'явлення відповідачу відповідних рахунків. При цьому суд не приймає акт звірки розрахунків станом на 23.11.12 (а.с. 49) в якості доказу наявності  грошового зобов'язання з боку відповідача, оскільки: - в ньому відсутні будь-які посилання на обов'язок відповідача щодо сплати заборгованості, - акт підписаний головним бухгалтером з боку позивача і представником з невідомими посадовими повноваженнями з боку відповідача, при цьому в акті відсутні посилання на документ, що надає право (повноваження) представнику відповідача підписати цей акт, тим більше визнати борг, - підписання представником відповідача акту звірення не підтверджує виникнення  будь-яких зобов'язань відповідача та не є дією, спрямованою на настання певних юридичних наслідків, - лише керівники підприємства мають право вчиняти без довіреності певні дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати юридично значимі документи, визнавати борг тощо в межах повноважень, наданих їм статутними документами та законом.   З урахуванням викладеного, суд вважає, що цей акт  є документом, який фіксує лише певні дії в бухгалтерському обліку. Як вбачається з наданого до заяви № 01/12-108 розрахунку, відповідачу нараховані витрати з комунальних послуг на загальну суму 12209,13 грн. за період з лютого по вересень 2012 року включно. Суд погоджується з терміном нарахування, оскільки згідно з пп. 2.1.5 договору позивач мав пред'явити рахунок на оплату у будь-який день до 12 числа, а відповідач мав оплатити його на підставі отриманого рахунку у будь-який день до 15 числа. Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, тому позов слід задовольнити частково. Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича упроваджувальна комерційна фірма "Бріг", 92016, Луганська обл., Лутугинський р-н, смт. Білоріченський, вул. Шевченко, буд. 2, код 21786022, на користь позивача, ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв'язку", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-г, код 26446940, суму боргу в розмірі 12209,13 грн., крім того, судові витрати в сумі 945,50 грн. 3. В решті позову відмовити. Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    Рішення підписане 28.02.13. Суддя                                                                                          А.Г. Ворожцов