Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а-7068/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7068/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок (Агро)» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, за участю Прокуратури Печерського району м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1», -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, про що складено Акт від 30.11.2011 року №220/07-03/34794361 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 8-14).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме, завищення ним на 1 021 383 грн. суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у квітні 2010 року.

На підставі вищезазначеного порушення, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 21 грудня 2011 року № 0002510703, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 15), та яким зменшено Позивачу суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість на 1 021 383 грн., зобов'язано його сплатити 145 031 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Як вбачається з Договору купівлі - продажу №08 від 08 липня 2009 року (далі - Договір), копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 155, 156), укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орилькалатинвест», останній зобов'язався передати у власність (повне господарське відання) Позивача рапс продовольчий врожаю 2009 року, а Позивач - оплатити його вартість та прийняти товар відповідно до умов цього Договору.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на виконання умов зазначеного Договору та на підтвердження реальності надання контрагентом послуг надано складські квитанції на зерно, підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду (т. ІІІ, а.с. 170-187), податкові накладні: №47 від 04.08.2009 року на загальну суму 110 000 грн., в тому числі ПДВ 18 333, 33 грн. , №52 від 26.08.2009 року на загальну суму 966 515, 72 грн., в тому числі ПДВ 161 085, 95 грн ., №51 від 10.08.2009 року на загальну суму 1 445 604, 76 грн., в тому числі ПДВ 240 934, 13 грн ., №49 від 08.08.2009 року на загальну суму 1 018 843, 20 грн., в тому числі ПДВ 169 807, 20 грн ., №50 від 08.08.2009 року на загальну суму 2 487 337, 30 грн., в тому числі ПДВ 414 556, 22 грн ., №48 від 06.08.2009 року на загальну суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ 16 666, 67 грн ., копії яких наявні в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 157-162).

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у квітні 2010 року, тому, оскаржене податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 18.02.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.