Рішення

від 20.02.2013 по справі 5017/3606/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2013 р.Справа № 5017/3606/2012

За позовом: Прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави

в особі: Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області

до відповідача: Болгарського культурного центру ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 49 360,63 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. - за посвідченням №013414 від 03.12.2012р.,

від позивача: Уранковський П.О. - голова за посвідченням №1 від 18.11.2010р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Болградського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, заявленою в інтересах держави в особі Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, до Болгарського культурного центру ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана, в якій (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 19.02.2013р.) просить суд розірвати договір оренди, укладений між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області та Болгарським культурним центром ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана 29.04.2010р., стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди в сумі 49 059,36 грн. та пеню в сумі 301,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що за результатами перевірки, проведеної прокуратурою Болградського району Одеської області щодо додержання вимог законодавства стосовно відчуження майна дошкільних навчальних закладів, було встановлено, що 29.04.2010р., на підставі рішення 27 сесії 5 склику Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області №265-V від 23.10.2009р., між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області та Болгарським культурним центром ім. Академіка Александра Теодорова-Балана було укладено договір оренди нерухомого майна - 1 поверху та підсобних приміщень, площею 462 кв.м., дошкільного навчального закладу «Казка», що знаходиться по вул. Леніна, 146 у с. Червоноармійське та перебуває на балансі Червоноармійської сільської ради, з метою розміщення Болгарської школи «Ізворче».

Згідно п. 2.1. Договору оренди майно вважається переданим орендарю з моменту підписання сторонами зазначеного договору оренди. У п.2.3. договору оренди вказано, що майно вважається повернутим орендарем з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна.

Пунктом 3.1. Договору оренди від 29.04.2010 року розмір орендної плати встановлений у сумі 21 025,44 грн. на рік або 1752,12 грн. за місяць, яка виплачується не пізніше 15 числа кожного місяця.

Прокурор зазначає, що майно, передане в оренду орендарю, складається з 1 поверху та підсобних приміщень будівлі дошкільного навчального закладу «Казка», що знаходиться за адресою: Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Леніна, 146, та є невід'ємною частиною споруди дошкільного навчального закладу «Казка» у с. Червоноармійське, що підтверджується генеральним планом та поетажними планами зазначеного дошкільного навчального закладу.

Усі обов'язки за договором оренди орендодавець виконав належним чином та у повному обсязі. Однак, орендар в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати не виконав. Так, за результатами перевірки було встановлено, що за весь період дії зазначеного договору оренди орендар, в особі директора Болгарського культурного центру Руссєва Петра Васильовича, сплатив орендну плату лише за 2 місяці, а саме орендна плата поступила до Червоноармійської сільської ради 15.11.2010 року в сумі 1752,12 грн. - за перший місяць використання майна (за травень 2010 року) та 28.12.2010 року в сумі 1752,12 грн. - за другий місяць використання майна (за червень 2010 року), що підтверджується довідками Червоноармійської сільської ради від 31.10.2012 року №355 та №341. В подальшому орендарем орендна плата не вносилась.

Таким чином, у зв'язку з систематичною несплатою орендарем орендної плати за договором оренди, а саме з моменту підписання договору оренди (29.04.2010р.) по 29.10.2012 року, за винятком двох перших місяців оренди, за які вносилась орендна плата, виникла заборгованість, яка, згідно розрахунку заборгованості позивача (довідка № 341 від 31.10.2012р., а.с. 19) складає 49 059,36 грн.

З урахування вищевикладеного та приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, позивач, відповідно до п.3.4 Договору оренди, також нарахував до стягнення з відповідача за період з 15.05.2010 р. по 14.11.2010р. пеню, яка, згідно уточненого розрахунку позивача, становить 301,27 грн.

Крім того, прокурор зазначає, що згідно п.9.1. договору оренди, він був укладений строком на 2 роки з моменту його підписання. У п. 9.2. договору оренди вказано, що в разі, якщо жодна з сторін протягом 1 місяця до спливу терміну дії договору не заявить про його припинення, термін дії зазначеного договору оренди продовжується на строк, вказаний у п.9.1. договору. Жодна із сторін не вчинила дій, передбачених п.9.2 договору оренди, а саме: не заявила протягом місяця до спливу терміну дії договору про його припинення, тому договір вважається продовженим на той саме термін на тих же умовах.

При цьому, прокурор зазначає, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 30.03.2012 року №71, в якому вказано на те, що орендарем не виконуються умови Договору оренди належним чином, а також на існуючу заборгованість з орендної плати та попереджено орендаря про те, що у разі непогашення ним заборгованості з орендної плати термін дії договору оренди може бути не продовжено. Крім того, у листі відповідача від 29.06.2011р., в якому останній вимагав внести зміни до договору оренди щодо встановлення орендної плати у розмірі 1 грн. на рік, також не йдеться про припинення строку дії договору.

Згідно п. 9.8. Договору оренди, він може бути розірваний за рішенням господарського суду у випадках неналежного виконання стороною обов'язків за договором оренди.

У зв'язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договором зобов'язань прокурор також просить суд, відповідно до п.9.8. Договору, розірвати договір оренди від 29.04.2010р., укладений між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області та Болгарським культурним центром ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана.

18.01.2013р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.28-29), відповідно до якого останній проти позову заперечує з наступних підстав.

По-перше, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області є орендодавцем за договором оренди. При цьому, договір оренди від 29.04.2010р. було укладено сторонами по справі на підставі рішення 27 сесії 5 склику Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області №265-V від 23.10.2009р. Однак, рішень з приводу розірвання договору оренди або стягнення будь-якої заборгованості Червоноармійська сільська рада Болградського району Одеської області не приймала. Крім того, сторони, відповідно до п.9.2 договору оренди, не заявили протягом місяця до спливу терміну дії договору про його припинення, тому договір вважається продовженим на той саме термін на тих же умовах.

Також відповідач зазначає, що всупереч ст. 33 ГПК України, позивачем не було надано доказів наявності права власності на спірне приміщення.

Тому, з урахуванням вищезазначеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди.

По-друге, щодо вимоги прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати, відповідач зазначає, що рішенням сесії Червоноармійської сільської ради від 21.09.2010р. були внесені зміни до договору оренди та встановлено орендну плату у розмірі 1 грн. в рік. Однак, діючий на даний час голова Червоноармійської сільської ради ухиляється від виконання рішення сесії, тому, на думку, відповідача зазначена вимога також необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Також 18.01.2013р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.38-39) на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилався на те, що прокурор Болградського району Одеської області, відповідно до ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», не мав права звертатися до господарського суду Одеської області в інтересах позивача, оскільки позивач, в силу приписів ст. 172 ЦК України, ст.ст. 10,11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.142, 143 Конституції України, у спірних правовідносинах є самостійним та незалежним суб'єктом права. Враховуючи відсутність рішень Червоноармійської сільської ради про звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, відповідач вважає, що прокурор діяв з перевищенням наданих законом повноважень та просив суд позов залишити без розгляду.

При цьому, у судовому засіданні 21.01.2013р. представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні 21.01.2013р. клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Частинами 1, 3 ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 6 ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У своїй позовній заяві прокурор Болградського району Одеської області зазначив, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що несвоєчасна сплата орендної плати за користування спірними приміщеннями - об'єктами комунальної власності призводить до недоотримання коштів від оренди майна місцевим бюджетом Червоноармійської сільської ради, що не дає можливості у повній мірі фінансувати соціальні потреби населення та реалізовувати програми захисту соціально незахищених верств населення.

При цьому, суд зазначає, що для звернення прокурора до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах позивача чинним законодавством не передбачена наявність відповідного рішення органу, в інтересах якого такий позов подано, в даному випадку це Червоноармійська сільська рада.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості клопотання відповідача та відмовив у його задоволені.

У судовому засіданні 13.02.2013р. суд отримав від представника відповідача клопотання про визнання недійсним договору оренди від 29.04.2010 р., укладеного між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області та Болгарським культурним центром ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана, зобов'язання сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього договору, а також про відмову в задоволенні позовної заяви прокурора (а.с.96).

Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні 13.02.2013р., суд відмовив у його задоволенні в частині вимог про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданого клопотання, воно містить у собі 2 вимоги, спрямовані на захист відповідних прав та інтересів відповідача та настання певних юридичних наслідків, зокрема, вимогу про визнання недійсним договору оренди від 29.04.2010 р. та застосування у зв'язку з цим двосторонньої реституції до сторін.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

При цьому, враховуючи, що провадження у вказаній справі вже порушено, то відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Вимоги до форми та змісту позовної заяви викладені у ст. 54 ГПК України.

Однак, в порушення вищенаведених норм чинного процесуального законодавства, відповідач звернувся до суду не з зустрічною позовною заявою, оформленою у встановленому порядку, а з клопотанням, яке не містить в собі жодного передбаченого ГПК України реквізиту позовної заяви, що виключає можливість його розгляду судом за правилами, встановленими для розгляду позовних заяв.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2013р. надав суду письмові пояснення щодо деяких обставин у справі (а.с.97-98), відповідно до яких, крім іншого, зазначив, що майно, передане відповідно до договору оренди, неможливо було ні на час укладення договору, ні на час розгляду справи використовувати за цільовим призначенням у зв'язку із його станом, що підтверджується листом Державної санітарно-епідеміологічної служби Болградського району Одеської області.

Прокурор у судовому засіданні 18.02.2013р. на позовних вимогах наполягав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені прокурором, підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - Болгарського культурного центру ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана у судове засідання 18.02.2013р. не з'явився, про час та місце якого був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні, про що свідчить протокол судового засідання від 13.02.2013р. (а.с.113-120).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2010р., на підставі рішення 27 сесії 5 скликання Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області №265-V від 23.10.2009р., між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області (Орендодавець) та Болгарським культурним центром ім. Академіка Александра Теодорова-Балана (Орендар) був укладений договір оренди, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно - частину (1 поверх та підсобні приміщення) невикористаного дитячого садочку „Казка" загальною площею 462 кв.м., що знаходиться по вул. Леніна, 146 у с. Червоноармійське та перебуває на балансі Червоноармійської сільської ради, з метою розміщення Болгарської школи «Ізворче» (а.с.7-9).

Згідно п. 2.1. Договору оренди майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами зазначеного договору оренди. У п.2.3. зазначеного договору оренди вказано, що майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна.

Згідно п.9.1. договору оренди договір укладається строком на 2 роки та діє з моменту його підписання.

У п. 9.2. договору оренди вказано, що в разі, якщо жодна з сторін протягом 1 місяця до спливу терміну дії договору не заявить про його припинення, термін дії зазначеного договору оренди продовжується на строк, вказаний у п.9.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором оренди виконав в повному обсязі та передав відповідачу в оренду приміщення, яке складається з 1 поверху та підсобних приміщень будівлі дошкільного навчального закладу «Казка», що знаходиться за адресою: Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Леніна, 146 та є невід'ємною частиною споруди дошкільного навчального закладу «Казка» у с. Червоноармійське, що підтверджується генеральним планом та поетажними планами зазначеного дошкільного навчального закладу.

Згідно п. 3.1. Договору оренди від 29.04.2012 року орендна плата перераховується Орендодавцю в сумі 21025,44 грн. в рік або 1752,12 грн. в місяць не пізніше 15 числа кожного місяця.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору оренди, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України, укладений сторонами договір оренди, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору.

В свою чергу, відповідач, в порушення норм чинного законодавства та договору, свої зобов'язання за договором оренди в частині повної та своєчасної сплати орендної плати не виконав, орендну плату за період дії договору оренди сплатив лише за 2 перші місяці, а саме орендна плата поступила до Червоноармійської сільської ради 15.11.2010 р. в сумі 1752,12 грн. та 28.12.2010 р. в сумі 1752,12 грн., що підтверджується довідкою Червоноармійської сільської ради від 31.10.2012 року №355 (а.с.19), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем у загальному розмірі 49 059,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати, про що свідчать лист №31 від 21.02.2012р. (а.с.104), який було отримано відповідачем 22.02.2012р., лист №71 від 30.03.2012р. (а.с. 105), який було отримано відповідачем 05.04.2012р., лист №105 від 26.04.2012р., лист №56 від 08.02.2013р. Однак, відповіді на зазначені листи позивач не отримав, орендну плату відповідачем сплачено не було.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо непередачі майна за актом приймання-передачі, оскільки згідно п.2.1. Договору оренди майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами зазначеного договору оренди .

Необґрунтованими суд також вважає твердження відповідача щодо встановлення орендної плати у розмірі 1грн., оскільки відповідно до п. 9.7. договору зміни та доповнення до договору підлягають оформленню шляхом укладення відповідної додаткової угоди за підписом сторін, а такої додаткової угоди до договору оренди на виконання рішення сесії (а.с.30) сторонами укладено не було, з вказаними вимогами орендар до суду не звертався.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що договір оренди не був розірваний ані за згодою сторін, ані в судовому порядку, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, заявлені за період з 29.04.2010р. по 29.10.2012р., у розмірі 49 059,36грн., згідно розрахунку позивача, здійсненого з урахуванням часткової проплати, який було перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

У відповідності до п. 9.4. договору оренди від 19.11.2009 року орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар, зокрема, не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Як вже було встановлено судом та не заперечується відповідачем, останній, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, постійно не дотримувався встановлених строків внесення орендної плати, та, як вбачається з наданої позивачем довідки, взагалі її не сплачував, за виключенням двох перших місяців, що є істотним порушенням умов договору, та, з огляду на п. 9.8. договору та вимоги чинного законодавства, є підставою для його розірвання, у зв'язку з чим позовні вимоги Прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області про розірвання договору оренди, укладеного між Червоноармійською сільською радою Болгарського району Одеської області та Болгарським культурним центром ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана 29.04.2010р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача пені, яка, згідно уточненого розрахунку позивача, становить 301,27 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.3.4 Договору оренди, орендна плата, сплачена орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає виплаті орендарю із урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період за який нараховується, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому, згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку позивача встановлена його методологічна помилковість, судом, з урахуванням вимог закону та п. 3.4. Договору оренди, було зроблено власний розрахунок пені, яка складає: 495.50 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1752.12 16.05.2010 - 07.06.2010 23 10.2500 % 0.056 %* 22.63 1752.12 08.06.2010 - 07.07.2010 30 9.5000 % 0.052 %* 27.36 1752.12 08.07.2010 - 09.08.2010 33 8.5000 % 0.047 %* 26.93 1752.12 10.08.2010 - 14.11.2010 97 7.7500 % 0.042 %* 72.17 1752.12 16.06.2010 - 07.07.2010 22 9.5000 % 0.052 %* 20.07 1752.12 08.07.2010 - 09.08.2010 33 8.5000 % 0.047 %* 26.93 1752.12 10.08.2010 - 14.11.2010 97 7.7500 % 0.042 %* 72.17 1752.12 16.07.2010 - 09.08.2010 25 8.5000 % 0.047 %* 20.40 1752.12 10.08.2010 - 14.11.2010 97 7.7500 % 0.042 %* 72.17 1752.12 16.08.2010 - 14.11.2010 91 7.7500 % 0.042 %* 67.71 1752.12 16.09.2010 - 14.11.2010 60 7.7500 % 0.042 %* 44.64 1752.12 16.10.2010 - 14.11.2010 30 7.7500 % 0.042 %* 22.32

Між тим, враховуючи, що суд розглядає позовні вимоги лише в межах заявлених сум та не має право виходити за їх межи, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в межах заявлених позовних вимог в розмірі 301,27 грн.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди від 29.04.2010 р., укладений між Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області (68720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Радянської армії, 16 «А», код ЄДРПОУ 04378209) та Болгарським культурним центром ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана (68720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Руссєва, буд. 76, код ЄДРПОУ 21026297), нерухомого майна - 1 поверху та підсобних приміщень, площею 462 кв.м, дошкільного навчального закладу «Казка», що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 146 у с. Червоноармійське Болградського району.

3. Стягнути з Болгарського культурного центру ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана (68720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Руссєва, буд. 76, код ЄДРПОУ 21026297) на користь Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Радянської армії, 16 «А», код ЄДРПОУ 04378209) заборгованість з орендної плати у розмірі 49 059 /сорок дев'ять тисяч п'ятдесят дев'ять/ грн. 36 коп. та пеню в сумі 301 /триста одна/ грн. 27 коп.

4. Стягнути з Болгарського культурного центру ім. Академіка Олександра Теодорова-Балана (68720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Руссєва, буд. 76, код ЄДРПОУ 21026297) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 03499997, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 - судовий збір у розмірі 2 682 /дві тисячі шістсот вісімдесят дві/ грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення буде складено 22.02.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.