Ухвала

від 01.02.2013 по справі 5011-13/1256-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2013 р. № 5011-13/1256-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Малетича М.М., суддів:Бакуліної С.В., Заріцької А.О., Козир Т.П., Панової І.Ю. розглянувши заяву Київської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у справі№ 5011-13/1256-2012 за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий човен" про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі

№ 5011-13/1256-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, позов задоволено: визнано недійсним договір про розміщення плавзасобу та виконання робіт з благоустрою № 70 від 16.05.2011, укладений Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" та ТОВ "Золотий човен"; зобов'язано ТОВ "Золотий човен" звільнити зайняту земельну ділянку.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2012 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Київська міська рада звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у справі № 5011-13/1256-2012, в якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий касаційний розгляд. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 11.07.2011 у справі № 40/516, від 13.01.2011 у справі № 30/128-32/262 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 5011-13/1256-2012 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2012 у справі № 5011-13/1256-2012, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове судове рішення щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору розміщення плаваючого засобу (послуги зі швартування) та виконання робіт з благоустрою, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо відсутності доказів підтвердження факту використання відповідачем-2 спірної земельної ділянки з порушенням статті 126 Земельного кодексу України (без документів що посвідчують право на земельну ділянку) враховуючи, що укладенням та виконанням спірного договору норми земельного законодавства не порушуються; крім того, жодним актом компетентного органу не встановлено факт користування земельною ділянкою відповідачем-2.

Водночас, у постановах від 11.07.2011 у справі № 40/516 та від 13.01.2011 у справі № 30/128-32/262, на які посилається заявник, суди касаційної інстанції погодились з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання недійсними договорів про розміщення тимчасових споруд та виконання робіт з утримання та ремонту об'єкта благоустрою, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідачів відсутні правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки, та докази оформлення їх права користування (чи вчинення дій направлених на одержання їх в оренду) у встановленому земельним законодавством порядку.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 5011-13/1256-2012 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Київській міській раді у допуску справи № 5011-13/1256-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.Малетич СуддіС.Бакуліна А.Заріцька Т.Козир І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)