Рішення

від 26.02.2013 по справі 5016/3034/2012(20/80)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5016/3034/2012(20/80)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги", вул. Карла Маркса, 31/36, м. Кіровоград, 25006

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54056

про стягнення заборгованості за договором № 1/10 на виготовлення друкованих видань від 01.10.2008 року в сумі 24 120, 00 грн.

за участю представників сторін

від позивача Бондаренко Ігор Олександрович, довіреність № 35-12 від 15.11.2012 року;

від відповідача ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 10.07.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 24 120, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.01.2013 року.

21.01.2013 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення та зміну розміру позовних вимог (том І, арк. справи 48-50), в якій він просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 24 120, 00 грн. Вказана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог та прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду від 24.01.2013 року (том І, арк. справи 79).

Ухвалою господарського суду від 24.01.2013 року розгляд справи відкладено на 14.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2013 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.02.2013 року.

В судовому засіданні 26.02.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

01.10.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічні послуги» був укладений Договір на виготовлення друкованих видань № 1/10, відповідно до умов якого відповідач, як замовник за договором бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити послуги виконавця з тиражування газети «Адреса деловой удачи» визначеного тиражу (надалі - друкарські роботи). Вартість номера зазначається у рахунку-фактурі, який замовник отримує від виконавця. При цьому ціна кожного примірника друкованого видання визначається в Специфікації.

Відповідно до умов договору розрахунок за виконані друкарські роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох днів після отримання замовником друкованої продукції та видаткової накладної (п. 4.3 Договору).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконував не належним чином, що призвело до утворення заборгованості за період з 04.10.2010 року по 01.01.2013 року у сумі 24 120, 00 грн.

Із посиланням на приписи ст. ст. 526, 530 ЦК України та умови договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 24 120, 00 грн.

Відповідач у судовому засіданні 26.02.2013 року позов визнав. В судовому засіданні 26.02.13 року відповідач просив суд врахувати наданий гарантійний лист (том І, арк. справи 92), відповідно до якого відповідач зобов'язувався сплатити позивачу суму заборгованості за узгодженим сторонами графіком. В судовому засіданні 26.02.13 року відповідач ОСОБА_3 подала суду дві квитанції про сплату боргу в розмірі 2 000 грн. та 4 400 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

01.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічні послуги» (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - замовник) було укладено Договір № 1/10 на виготовлення друкованих видань, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 доручає, а ТзОВ «Поліграфічні послуги» бере на себе зобов'язання по виконанню друкарських робіт, а саме: тиражування газети «Адреса деловой удачи» (далі - виготовлення друкованих видань).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від обов'язку виконання тих зобов'язань, що залишилися невиконаними.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку, якщо на момент закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не повідомила в письмовому вигляді іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік. Після пролонгації дії договору, його дія припиняється по письмовому повідомленню однієї зі сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість номера зазначається у рахунку-фактурі, який замовник отримує від виконавця вважається фіксованою та зміні у бік збільшення не підлягає.

Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунок за виконані друкарські роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох днів, після отримання замовником друкованої продукції та видаткової накладної.

Відповідно до п. 9.7 Договору сторони визначили, що додатки, специфікації та замовлення є невід'ємною частиною даного договору.

Сторонами було підписано Специфікацію до Договору на виготовлення друкованих видань від 01.10.2008 року, відповідно до якої було узгоджено тираж у кількості 7500 екземплярів.

На виконання умов договору позивач виконував для відповідача друкарські роботи, а саме тиражування газети «Адреса деловой удачи». За період 04.10.2010 року по 01.01.2013 року позивачем було передано відповідачу друковану продукцію на загальну суму 600 610, 00 грн., в свою чергу відповідач за вказані друкарські роботи розрахувався частково у сумі 576 490, 00 грн., що призвело до виникнення заборгованості у сумі 24 120, 00 грн.

Так, за період з 04.10.2010 року до кінця 2010 року позивачем було передано відповідачу продукцію (виконано друкарських робіт) на загальну суму 67 465, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними (всього 13 накладних) (том ІІ, арк. справи 1-7) та виставленими рахунками-фактурами (том І, арк. справи 102-108). Відповідач за вказану продукцію розрахувався частково у розмірі 57 921, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (том ІІ, арк. справи 80-82). Отже, за період з 04.10.2010 року до 01.01.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 544, 00 грн.

Протягом 2011 року позивачем було передано відповідачу продукцію (виконано друкарських робіт) на загальну суму 269 395, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними (всього 52 накладні) (том ІІ, арк. справи 8-36) та виставленими рахунками-фактурами (том І, арк. справи 108-134). Відповідач за вказану продукцію розрахувався у розмірі 273 539, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (том ІІ, арк. справи 83-94). Відповідно за 2011 рік відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, а також частково погасив заборгованість за 2010 рік. Враховуючи проплати за 2011 рік, заборгованість відповідача перед позивачем за надану печатну продукцію за період з 04.10.2010 року по 01.01.2012 року становила 5 400, 00 грн.

Протягом 2012 року позивачем було передано відповідачу продукцію (виконано друкарських робіт) на загальну суму 263 750, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними (том І, арк. справи 14, 16, 17, 19, 21, 52, 54, том ІІ, арк. справи 37-56) та виставленими рахунками-фактурами (том І, арк. справи 12-13, 17-18, 20, 51, 53, 134-153). Відповідач за вказану продукцію розрахувався частково у розмірі 245 030, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками ( том І, арк. справи 62-64, том ІІ, арк. справи 95-103) та Прибутковими касовими ордерами. Відповідно за 2012 рік заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 720, 00 грн.

Отже, станом на 01.01.13 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 120 грн. (5 400 грн. - борг за 2010 та 2011 роки, а також 18 720 грн. - борг за 2012 рік).

Судом перевірено та встановлено, що перелік всіх видаткових накладних, рахунків-фактур, виписок банку, прибутково-касових ордерів, який міститься у поданих позивачем письмових поясненнях (том І, арк. справи 88-91), відповідає наявним в матеріалах справи належним чином засвідченим доказам. Видаткові накладні скріплені печатками та підписами сторін. Факт отримання товару відповідачем підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей типової форми № М-2 за вищевказаний період ( том І арк. справи 22, 23, 55; том ІІ, арк. справи 57-79).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 120, 00 грн. Наявність вказаної заборгованості також підтверджується Актами звірки взаєморозрахунків, які періодично підписувались сторонами у справі, за ІІІ та ІV квартали 2012 року (том І, арк. справи 65-66), а також Актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2013 року - 20.02.13 року, проведений сторонами на виконання вимог суду (том ІІ, арк. справи 140).

Факт наявності вказаної заборгованості та її несплати підтверджується також власною письмовою довідкою позивача, підписаною директором й головним бухгалтером та скріпленою печаткою ТзОВ «Поліграфічні послуги» вих. № 05-13 від 05.02.2013 року (том І, арк. справи 100).

Позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 36-12 від 21.11.2012 року (том І, арк. справи 93), у якій просив сплатити наявну заборгованість. Докази направлення претензії на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (арк. справи 94-95).

07.02.13 року відповідач ОСОБА_3 надала відповідачу ТзОВ "Поліграфічні послуги" гарантійний лист (том І, арк. справи 92), в якому гарантувала відповідачу оплату заборгованості згідно графіку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 24 120 грн. є підтвердженим належними та допустимими доказами у справі.

При цьому, судом враховано, що в судовому засіданні 26.02.13 року відповідач ОСОБА_3 подала суду дві квитанції про сплату боргу в розмірі 2 000 грн. та 4 400 грн.

Дослідивши подані квитанції, судом встановлено, що сума боргу в розмірі 2000, 00 грн. погашена відповідачем згідно квитанції № 1205.472.1 від 26.02.2013 року (том ІІ, арк. справи 142), де в графі призначення платежу зазначено: "Погашення заборгованості за 2012 рік". Вказаний факт не заперечується позивачем. Отже, сума заборгованості в розмірі 2 000 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі (позовна заява надійшла до господарського суду Миколаївської області 26.12.2012 року, що підтверджується печаткою канцелярії суду).

Щодо поданої відповідачем квитанції № 1205.472.3 від 26.02.2013 року (том ІІ, арк. справи 142), то слід зазначити наступне. Як вбачається в графі «Призначення платежу» у вищевказаній квитанції вказано «за друковану продукцію газету «Адреса деловой удачи» за № 7 от 26.02.2013». Як вбачається з поданих до справи копій довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за 2013 рік (том ІІ, арк. справи 124-125) товар отримувався відповідачем за іншим договором № 1/1 від 02.01.2013 року, що не заперечується самим відповідачем. Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з 04.10.2010 року по 01.01.2013 року у сумі 24 120, 00 грн. за договором № 1/10 від 01.10.08 року. Отже, позивачем не ставиться вимога про стягнення коштів за 2013 рік, й відповідно договір № 1/1 від 02.01.2013 року не є підставою даного позову. Відтак, в суду відсутні підстави для зарахування 4 400 грн. в рахунок погашення боргу за 2010-2012 роки.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2000, 00 грн. провадження слід припинити.

Станом на день розгляду справи відповідачем факт наявності заборгованості визнано, однак, доказів сплати заборгованості суду не подано. Отже, вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості за договором № 1/10 на виготовлення друкованих видань від 01.10.2008 року за період з 04.10.2010 року по грудень 2012 року у сумі 22 120, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є підставними та підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо судових витрат, судом враховано, що провадження в частині стягнення основної заборгованості припинено, а в іншій частині позов задоволено.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (відповідно до ГПК України - припинення провадження у справі).

Згідно із п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 16.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 133, 47 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

В решті судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 24 120, 00 грн.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54056 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги", вул. Карла Маркса, 31/36, м. Кіровоград, 25006 (код ЄДРПОУ 31562710):

- 22 120, 00 грн. (двадцять дві тисячі сто двадцять грн.) - заборгованості за договором № 1/10 на виготовлення друкованих видань від 01.10.2008 року за період з 04.10.2010 року по 01.01.2013 року;

- 1 476, 07 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість грн. 07 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги" 2 000, 00 грн. (дві тисячі грн.).

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні послуги", вул. Карла Маркса, 31/36, м. Кіровоград, 25006 (код ЄДРПОУ 31562710) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 133, 47 грн. (сто тридцять три грн. 47 коп.) у зв'язку з припиненням провадження по справі.

Ухвалу видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.02.13 року

Суддя Е.М.Олейняш