Постанова

від 19.02.2013 по справі 2а-1670/7755/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7755/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Рой С.В.,

представника відповідача - Прокопчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод " до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство " Карлівський машинобудівний завод " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000032200 від 16.12.2011 року, яким до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 45 698,31 грн. та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0000362301 від 16.12.2011 року в частині донарахування ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" податку на додану вартість в сумі 22 000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на безпідставність та протиправність висновків акту перевірки №362/23/14311169 від 02.12.2011 року щодо порушення ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" п.п 7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 22 000 грн., ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в наслідок чого позивачем порушено законодавчо встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпорту при виконанні імпортного контракту №132/2007 від 15.03.2007 року. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що господарські операції у відповідному звітному періоді, зокрема виконання монтажних робіт по спорудженню елеватора ТОВ "Рондобуд" за договором субпідряду №111010СП, мають реальний характер та зафіксовані і підтверджені оформленими належним чином первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Посилання податкового органу про неможливість виконання вказаним контрагентом своїх договірних зобов"язань в силу відсутності у останнього складських приміщень, автотранспорту, устаткування та достатньої кількості працюючих є безпідставним, оскільки для здійснення монтажних робіт у вказаному відсутня необхідність. Наголошував на індивідуальному характері юридичної відповідальності, в силу якого позивач не може відповідати за можливе порушення податкового та іншого законодавства його контрагентом. Наголошував, що отримані від ТОВ "Рондобуд" послуги по монтажу обладнання використані у господарській діяльності позивача, що надає йому право формувати за їх рахунок податковий кредит у відповідному звітному періоді. Також стверджував, що ним не було порушено законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті по імпорту при виконанні імпортного контракту №132/2007 від 15.03.2007 року, оскільки між ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" та контрагентом "Getrierbebau NORD" виникли зустрічні однорідні вимоги щодо повернення грошових коштів за товар, внаслідок чого останніми було проведено взаємозалік, про що складено Акт проведення заліку взаємних однорідних вимог від 15.02.2010 року. Мало місце зарахування зустрічних зобов"язань та припинення заборгованості, що стало підставою для зняття ПАТ КБ "ПриватБанк" з валютного контролю вказаної операції. Усі необхідні документи банку було подано, тобто виконано залежні від позивача дії. У ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" відсутня інформація про причини незняття банком з валютного контролю цієї операції, оскільки вказане відбулось не з вини платника податку. Відтак, штрафні санкції в сумі 45 698,31 грн. відповідачем застосовано неправомірно. Позивач зазначав, що ним було виконано всі вимоги чинного законодавства, на порушення яких посилається податковий орган, тому податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі. У ході розгляду справи надала додаткові пояснення щодо оподаткованих господарських операцій з проведення монтажних робіт обладнання елеватора.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджував про те, що діяльність контрагента позивача, ТОВ "Рондобуд", має фіктивний характер, правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків. У вказаного підприємства відсутні необхідні умови для здійснення своєї господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань в силу відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відтак, угоди, укладені між позивачем та вказаним контрагентом є фіктивними, а податковий кредит у відповідній частині - недійсний. У ході перевірки встановлено, що ТОВ "Рондобуд" не сплатило податку по вказаній господарській операції в сумі 22 000 грн., що позбавляє права позивача на формування податкового кредиту в цій частині. Крім того, ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" було порушено встановлені законом строки надходження імпортного товару від нерезидента фірми "Getrierbebau NORD" при виконанні контракту №132/2007 від 15.03.2007 року. Наголошував на помилковості висновків позивача, про те, що вимоги сторін контракту є однорідними та за результатами взаємозаліку їх, на підставі Акту проведення заліку взаємних однорідних вимог від 15.02.2010 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" повинен був зняти з валютного контролю вказані операції. Проведення взаємозаліку, складення відповідного акту та невчасне зняття банком з валютного контролю відповідної операції не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки порушення граничних строків отримання товару відраховувались від дат інших платіжних доручень, аніж ті, на які посилається позивач, стверджуючи, що заборгованість за ними була припинена шляхом складення акту взаємозаліку. Відтак, обґрунтування адміністративного позову не спростовує факт порушення ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" вказаних норм закону та не доводить протиправності спірних податкових повідомлень - рішень, які, відповідно, скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Карлівський машинобудівний завод " зареєстровано у встановленому законом порядку, перебуває на податковому обліку у Карлівській МДПІ та є платником податку на додану вартість. (а.с 30-32)

Карлівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Карлівський машинобудівний завод " з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт (надалі - Акт перевірки) № 362/23/14311169 від 02.12.2011 року, у висновках якого, з - поміж іншого, зафіксовано порушення п.п 7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 22 000 грн., ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента фірми "Getrierbebau NORD" при виконанні контракту №132/2007 від 15.03.2007 року. ( а.с.11-25)

У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Карлівською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000032200 від 16.12.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 45 698,31 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000362301 від 16.12.2011 року, яким ПАТ "Карлівський машинобудівний завод " донараховано податок на додану вартість в сумі 95 782 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 659,50 грн . (а.с. 9-10)

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Карлівської ОДПІ, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та законність, виходячи з наступного.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення №0000362301 від 16.12.2011 року, відповідач, з - поміж іншого, посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.п 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 95 782 грн.

Позивач зі вказаним рішенням Карлівської МДПІ не в повному обсязі згодний, та просив його скасувати в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 22 000 грн.

Ця частина грошових зобов'язань була визначена Карлівською МДПІ за наслідком висновків про неправомірне включення до складу податкового кредиту сум коштів, сплачених позивачем за отримані послуги в адресу субпідрядника, ТОВ «Рондобуд».

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно п.п 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У ході перевірки Карлівською МДПІ встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" (Генпідрядник) та ТОВ "Рондобуд" (Субпідрядник) договору №111010СП субпідряду на монтаж обладнання від 11.10.2010 року, згідно умов якого останній бере на себе зобов"язання виконати власними силами за завданням Генпідрядника визначені договором роботи.

Об'єктом надання монтажних послуг за означеним договором був елеватор, що розташований за адресою с. Антипівка, Золотоніський район, Черкаська область.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання вказаного договору суду було надано податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт ( витрат), акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року, платіжне доручення на суму 132 000 грн. (а.с. 80-89, 60).

У ході розгляду справи представником позивача було пояснено, що ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" залучав в якості субпідрядника ТОВ "Рондобуд" для виконання монтажних робіт на замовлення ТОВ "Красногірське" за договором №210910М на надання послуг з монтажу обладнання від 21.09.2010 року. Вказане, на думку позивача, є використанням оподаткованих послуг у його господарській діяльності. (а.с. 122-125)

На підтвердження виконання вказаної угоди суду було надано акт здачі- прийняття робіт (надання послуг), акт приймання виконаних підрядних робіт та виписку з банку по відповідному рахунку щодо оплати наданих послуг, інструкцію по монтажу . (а.с. 126- 165)

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами реальність господарських операцій з ТОВ «Рондобуд», за рахунок яких ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" частково сформувало свій податковий кредит у відповідному звітному періоді.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що придбання товару та надання оподаткованих послуг мали місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

З наданих суду документів (угод, податкових накладних та актів здачі - прийняття виконаних робіт) неможливо в повному обсязі встановити факт проведення монтажних робіт, встановити, хто саме здійснював означені договором та актами монтажні роботи, за допомогою якої техніки, що унеможливлює підтвердження реальності оподаткованих операцій та дійсного їх використання у господарській діяльності позивача.

Крім того, суд також звертає увагу на необґрунтоване та економічно недоцільне визначення позивачем в якості Субпідрядника ТОВ "Рондоплюс" (вул. Шота Руставелі, 8, оф.7, м. Київ) для виконання монтажу обладнання елеватора, що перебуває у власності ТОВ "Красногірське" та розташований за адресою с. Антипівка, Золотоніський район, Черкаська обл.

Суд ставить під сумнів реальність таких робіт, оскільки географічне розташування вищезгаданого населеного пункту, у разі надання послуг з монтажу обладнання , призвело б до значних економічно необґрунтованих витрат на транспортні послуги, перевезення робочого персоналу, необхідного ремонтного спорядження та відповідної техніки. Крім того, надані позивачем інструкцію по монтажу та акти здачі - приймання виконаних робіт не можливо вважати достатніми доказами реальності отриманих послуг від ТОВ "Рондоплюс", оскільки вони не дають суду можливості ідентифікувати будь - які проведені конкретним Субпідрядником роботи з роботами, виконаними на замовлення ТОВ "Красногірське".

Крім того, ухвалою від 14.01.2013 року суд пропонував позивачу надати докази реальності виконання ТОВ «Рондобуд» тих послуг, до виконання яких останнє залучалося як субпідрядник. Зокрема, суд пропонував надати докази отримання субпідрядником технічного завдання, технічної та проектної документації на об'єкт, який ТОВ «Рондобуд» повинно було змонтувати, надати докази походження такого обладнання, докази його передачі виконавцю, який здійснюватиме монтаж, та ін.

Однак, таких доказів суду надано не було.

За даних обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання робіт з монтажу обладнання ТОВ «Рондобуд», а тому погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами.

Відтак, відповідачем правомірно донараховано ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" податок на додану вартість за відповідний звітний період в сумі 22 000 грн., а позовні вимоги в частині скасування відповідного рішення задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000032200 від 16.12.2011 року, яким до ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 45 698,31 грн. суд зазначає наступне.

Вказаним рішенням Карлівською МДПІ було застосовано санкції за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента фірми "Getrierbebau NORD" при виконанні контракту №132/2007 від 15.03.2007 року.

Позивач, обґрунтовуючи незаконність цього рішення, посилався на те, що відповідачем неправомірно застосовано до нього штрафні санкції в сумі 45 698, 31 грн., оскільки ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" виконано всі вимоги закону, на порушення яких посилається податковий орган.

Зокрема, позивач вказував, що ним не були порушені законодавчо встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпорту при виконанні імпортного контракту №132/2007 від 15.03.2007 року, оскільки між ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" та "Getrierbebau NORD" виникли зустрічні однорідні вимоги повернення грошових коштів за товар, внаслідок чого останніми було проведено взаємозалік, про що складено Акт проведення заліку взаємних однорідних вимог від 15.02.2010 року. (а.с. 29) Мало місце зарахування зустрічних зобов'язань та припинення заборгованості, що є підставою для зняття ПАТ КБ "ПриватБанк" з валютного контролю вказаної операції. Усі необхідні документи банку було подано, тобто виконано залежні від позивача дії щодо усунення заборгованості. У ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" відсутня інформація про причини незняття банком з валютного контролю цієї операції, оскільки вказане відбулось не з вини платника податку.

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У ході перевірки Карлівською МДПІ встановлено укладення між ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" та фірмою "Getrierbebau NORD" контрактів №132/2007 від 15.03.2007 року та №003-2010 від 27.01.2010 року на поставки товарів.

Контрагентом позивача було порушено вимоги означених контрактів та не поставлено у встановлені строки частково оплачених згідно наданих платіжних доручень товарів (циліндричні зубчасті передачі редукторів (без двигуна) моноблоки з паралельними валами , двигуни змінного струму багатофазних потужністю понад 7,5 кВТ.).

Факт того, що вказані товари не були своєчасно поставлені фірмою "Getrierbebau NORD" у встановлені законом строки не заперечувався і самим позивачем.

Представник ПАТ "Карлівський машинобудівний завод" стверджував, що заборгованість за даними поставками була усунута шляхом проведення між сторонами контракту взаємозаліку однорідних вимог та оформленням відповідного акту, а ПАТ КБ "ПриватБанк" повинен був зняти з валютного контролю вказану фінансову операцію.

Вказаний Акт про проведення взаємозаліку однорідних вимог підписаний 15.03.2010 року та поданий 07.11.2011 року (більш, ніж через рік) до ПАТ КБ "ПриватБанк" для зняття з валютного контролю відповідної фінансової операції, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом - відповіддю останнього. (а.с. 225-227)

Але факт того, що заборгованість згідно контракту №132/2007 від 15.03.2007 року по платіжних дорученнях від 15.01.2010 року та від 29.01.2010 року на загальну суму 8 180 євро була припинена у встановлені законом строки шляхом оформлення взаємозаліку, не ставився під сумнів і самим податковим органом.

Представник відповідача пояснив, що штрафні санкції в сумі 45 698,31 грн. застосовані до позивача за порушення строків розрахунків за поставки імпортованих товарів, оплачених іншими платіжними дорученнями, аніж ті, на проведення взаємозаліку вимог за якими посилався позивач.

Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що мала місце оплата покупцем ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» в адресу постачальника фірми "Getrierbebau NORD" згідно платіжного доручення від 30.04.2010 року №8359 в сумі 12 655 євро, за якою не було поставлено товар, а повернуто частину коштів в сумі 9 165 євро, інша частині коштів (3 460 євро) не повернута покупцю. Граничний термін надходження товару минув 27.10.2010 року. Термін прострочення склав 246 днів (з 27.10.2010 року по 30.06.2011 року). За порушення граничного терміну отримання товару нараховано пеню в розмірі 28 105,17 грн.

Згідно платіжного доручення від 31.08.2010 року №9256 мала місце оплата в сумі 987 євро, з граничним терміном поставки товару 27.02.2011 року. Вказана сума не була погашена фірмою "Getrierbebau NORD" , термін прострочення поставки товару склав 123 дні ( з 27.02.2011 року по 30.06.2011 року). За порушення граничного терміну отримання товару нараховано пеню в розмірі 3 925,27 грн.

Згідно платіжного доручення від 06.09.2010 року № 9313 мала місце оплата покупцем ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» в адресу постачальника фірми "Getrierbebau NORD" в сумі 1001 євро, з граничним терміном поставки товару 05.03.2011 року. Вказана сума не була погашена фірмою "Getrierbebau NORD", термін прострочення поставки товару склав 117 днів ( з 05.03.2011 року по 30.06.2011 року). За порушення граничного терміну отримання товару нараховано пеню в розмірі 3 862,31 грн.

Згідно платіжного доручення від 21.09.2010 року №9423 мала місце оплата покупцем ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» в адресу постачальника фірми "Getrierbebau NORD" в сумі 2303 євро, з граничним терміном поставки товару 20.03.2011 року. Вказана сума не була погашена фірмою "Getrierbebau NORD", термін прострочення поставки товару склав 102 днів (з 20.03.2011 року по 30.06.2011 року). За порушення граничного терміну отримання товару нараховано пеню в розмірі 7 839,73 грн.

Таким чином, зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом, які, як на думку платника податку, були однорідними та були погашені шляхом проведення взаємозаліку, в результаті чого зняті банком з валютного контролю, не були підставою для нарахування пені та винесення окаржуваного рішення, оскільки граничні строки отримання оплаченого товару, що були порушені в даному разі, відраховувались від дат вищевказаних платіжних доручень, а не від платіжних доручень №75434714PL dsl 15/01/2010 на суму 2 454 євро та №76595054 PL від 29.01.2010 року на суму 5 756 євро, зобов'язання за якими були припинені шляхом складення Акту взаємозаліку однорідних вимог від 15.03.2010 року.

Також у матеріалах справи відсутні будь - які докази звернення позивача до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про надання відповідних висновків щодо відстрочення більш як на 180 днів поставки товару, як це передбачено ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Таким чином доводи позивача не спростовують порушення ним приписів Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а наведене у позові обґрунтування позовних вимог не доводить безпідставності дій Карлівської ОДПІ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно, на підставі закону та в межах наданих йому повноважень застосовано до ПАТ Карлівський машинобудівний завод" штрафні санкції в сумі 45 698,31 грн., тому податкове повідомлення - рішення № 0000032200 від 16.12.2011 року є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а прийняті ним рішення є правомірними. У свою чергу позивач належних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2012 року .

Суддя І.С. Шевяков