Рішення

від 27.02.2013 по справі 916/243/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2013 р.Справа № 916/243/13-г

За позовом: Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА";

До відповідача: Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС";

про стягнення 507029,96 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Король Р.Р. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 29.01.2013 року за вх. №438/2013 Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" (далі - Відповідач) про стягнення 507 029,96 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях призначених по справі не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.02.2013р. за вх. №5591/2013 та від 26.02.2013р. за вх. №7645/2013.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10.06.2010 року між Державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" та Приватним підприємством - фірма "МАЛЕКС" був укладений Договір №17 про ремонт обладнання.

На підставі вказаного Договору, відповідач зобов'язався провести роботи по модернізації револьверного діропробивного преса „625 BEHREHS" протягом 6-ти місяців з дня оплати авансу.

22.07.2011 року позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у сумі 247 800,00 грн. Роботи мали бути завершені 22.01.2012 року. Після одержання листа Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" про дострокову оплата та завершення робіт, Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА" перерахувало відповідачу решту коштів 106 200,00 грн., однак, відповідачем, обумовлені Договором, роботи на суму 354 000,00 грн. не виконувались.

Керуючись нормами чинного законодавства, позивач розрахував відсотки за користування чужими грошовими коштами, беручи до уваги виплату банків по депозитним вкладам у межах 15-27%, обираючи середню відсоткову ставку у розмірі 20% річних, що становить 100 071,56 грн. Також позивачем розраховано відшкодування неодержаного прибутку, що склало 52 958,40 грн.

Таким чином, Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА" просить суд стягнути з Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" суму основного боргу - 354 000,00 грн., проценти за користування коштами в розмірі 100 071,56 грн., неодержаний прибуток - 52 958,40 грн., понесені втрати на сплату судового збору - 10 140,43 грн. та витрати понесені на представлення інтересів у суді.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 10 червня 2010 року було укладено договір № 17 про ремонт обладнання між Приватним підприємством - фірма "МАЛЕКС" (відповідач - за договором „Виконавець") з одного боку, та Державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" з іншого боку (позивач - за договором „Замовник").

Відповідно до п. 1.1. Виконавець (відповідач) проводить роботи по модернізації револьверного діропробивного преса 625 BEHREHS. Об'єм робіт визначається технічним завданням, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно до п. 2.1. вартість робіт, що виконує Виконавець (відповідач) є договірною та дорівнює 364 000,00 грн., а строк виконання робіт: 6-ть місяців з дня оплати авансу (п. 2.2 Договору).

Господарським судом встановлено, що 22.07.2011 року позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у розмірі 247 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1021 від 11.07.2011 року (аркуш справи 14).

26.07.2011 року позивачем було отримано лист за вих. №651 (аркуш справи 13) з проханням 100% дострокової передоплати та додаткового підтвердження зобов'язання про дострокове завершення робіт по Договору № 17 про ремонт обладнання до кінця 2011 року.

27.07.2011 року позивач перерахував відповідачу решту коштів, що в сумі становить 106 200,00 грн., та підтверджується платіжним дорученням № 1053 від 28.07.2011 року (аркуш справи 15).

Проте, на час подання позову, відповідач не виконав зобов'язання за Договором

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача направлялася претензія №520-1570 від 06.11.2012 року із вимогою проведення робіт до 15.11.2012 року та попередженням, що в іншому разі позивач втратить інтерес до предмету Договору та буде змушений повернути перераховані ним кошти в сумі 654 000,00 грн. (аркуш справи 6). Однак, вищевказана претензія була залишена без відповіді Приватним підприємством - фірма "МАЛЕКС".

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами останній зобов'язується сплатити відсотки.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що позивачем помилково та безпідставно розраховано середня відсоткова ставка 20% річних, так як положеннями Договору відповідальність сторін взагалі не передбачена.

Судом самостійно було перераховано саме 3% річних, відповідно до норм чинного законодавства, що складає не 100 071,56 грн. (за два періоди з 11.07.2011 року по 26.07.2011 рік та з 27.07,2011 рік по 21.12.2012 рік), а 14 979,36 грн., саме в цій частині судом і задоволено дану вимогу.

У відповідності до ст. 225 Господарського кодексу України, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання позивач має право на відшкодування неодержаного прибутку (втрачена вигода).

Позивачем дана вимога прорахована на суму 52 958,40 грн, однак, жодних доказів, письмових документів Державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" на підтвердження цієї суми не подано.

Тому, суд доходить до висновку, про необґрунтованість даної вимоги, та відмовляє у її задоволенні.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вимоги позивача, щодо відшкодування понесених витрат на представлення інтересів у суді, не підлягають задоволенню, так як не мають жодного відношення до перелічених вище відшкодувань.

Відповідно до положень ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства - фірми "МАЛЕКС" (65113, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 168/1, к. 48, код ЄДРПОУ 23857080) на користь Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" (79601, Львівська область, м. Львів, Залізничний район, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 30162618) суму основного боргу у розмірі 354 000,00 грн., 3% річних 14 979,36 грн., 7 379,31 грн. судового збору.

3. Стягнути з Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА" (79601, Львівська область, м. Львів, Залізничний район, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 30162618) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 0,17 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01 березня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.