Постанова

від 21.02.2013 по справі 13/487-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа № 13/487-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Матюха Д.М.

відповідача - Фанта Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 438 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 16.01.13 у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області, м. Суми,

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми,

про стягнення 15 784 738,69 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лиховід Б.І., суддя Левченко П.І., суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області задоволені, стягнуто відповідача, Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", завдану державі шкоду за забруднення землі в доход місцевого бюджету Сумської міської ради в сумі 15784738,69 грн.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2008 року приблизно о 15 год. 30 хв. на ВАТ "Сумихімпром" виник порив дамби 2-ї секції шламонакопичувача промислових стічних вод (за паспортними даними площа - 56 га., об'єм - 7,18 млн.м.куб.). Довжина місця пориву - приблизно 75 м. Внаслідок пориву сталося підтоплення землі навколишньої території, в зону якої потрапили болотні масиви і лісові насадження, стічними промисловими водами, що призвело до їх забруднення.

Починаючи з 21.02.2008р. по 31.03.2008 року державною екологічною інспекцією у Сумській області відбирались проби промислових стічних вод біля шламонакопичувача, що підтверджується актами відбору проб вод від 22.02.2008р. № 13-а, від 29.02.2008р. № 26, та проводились вимірювання показників складу та властивостей проб вод, що підтверджується протоколами № 13-а від 22.02.2008р. та №26 від 29.02.2008р. (у справі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами вимірювань фахівцями Інспекції у відібраних на залитій території (після сходу промислових стічних вод) пробах ґрунту встановлено перевищення ГДК (гранично допустимої концентрації) та фонових показників по сульфатам, фосфору та хлоридам у декілька разів, що свідчить про забруднення земельних ділянок на підтоплених територіях.

Розмір збитків, розрахований відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди від 04.04.2007р. №149, склав 15 784 738 грн. 69 коп.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2012р. № К-1989/10, прийнятою за результатами перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №АС5/641-08, касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" було відхилено, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 р. - залишено без змін. Колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Державна екологічна інспекція в Сумській області, здійснюючи протягом майже двох місяців моніторинг за якісними показниками стічної води навколо шламонакопичувача ВАТ "Сумихімпром", впливом їх на якість води у р. Псел та стан довкілля у зв'язку з аварійною ситуацією внаслідок прориву дамби другої секції шламонакопичувача промислових стічних вод, результатом якої стало підтоплення навколишньої території, куди потрапили болотні масиви і лісові насадження, діяла в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, врахував ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2012р. № К-1989/10, прийнятою за результатами перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №АС5/641-08, та з посиланням на статтю 45 "Про охорону земель", статті 157, 167, 211 Земельного кодексу України, статтю 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, господарський суд Сумської області в частині аргументації щодо заперечень відповідача про те, що вимоги позивача є конкурсними, оскільки що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", а, отже, вважаються погашеними згідно з частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказав в оскаржуваному рішенні, що з правового аналізу положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", господарські санкції, заявлені до стягнення позивачем, не є грошовим зобов'язанням відповідача, а Державна екологічна інспекція у Сумській області не могла бути кредитором відповідача у справі про його банкрутство, оскільки кредитор - це особа, що має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним звернути уваги на наступні обставини справи.

Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство відповідача - ПАТ «Сумихімпром».

21.02.2012 року в газеті «Голос України» № 33 (5283) від 21.02.2012 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Колегія суддів звертає увагу на те, що визначення понять «кредитор» та «конкурсний кредитор» надані в 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (тут і надалі - в редакції, що діяла на час порушення справи про банкрутство та опублікування оголошення про банкрутство, далі за текстом - Закон).

Так, відповідно до названої норми Закону конкурсні кредитори, відповідно до статті 1 Закону - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» 15784738,69 грн. є конкурсними.

Згідно з вимогами статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 затверджено реєстр кредиторів ПАТ «Сумихімпром», а також зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку їх подання, або не заявлені взагалі - вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Ухвалою господарського суду Сумської області у даній справі № 13/487-08 від 19.06.2012 року було зупинено провадження у справі до винесення ухвали про затвердження вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», а позивачеві роз'яснено його право на подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 5021/2509/2011, проте, позивач таким правом не скористався.

Оскільки позивач в передбачений статтею 14 Закону не подав заяву з вимогами до відповідача та визнання його кредитором у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області про стягнення про стягнення 15 784 738,69 грн. відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вищевказані норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» були невірно витлумачені господарським судом Сумської області при прийнятті оскаржуваного рішення, що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вищенаведеним критеріям не відповідає і підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача, в свою чергу - задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.01.2013 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 25.02.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.