Рішення

від 26.02.2013 по справі 29пн/5014/3151/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2013 року Справа № 29пн/5014/3151/2012

За позовом: Старобільська обласна фізіотерапевтична

лікарня, м. Старобільськ Луганської області,

до відповідача: Приватного підприємства «Водолікарня»,

м. Старобільськ Луганської області,

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет

спору на стороні

позивача: Луганська обласна рада, м. Луганськ,

про примусове повернення нерухомого майна

після закінчення строку дії договору.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Степанян С.Ю., представник за довіреністю

б/н від 06.02.2013;

від відповідача: Лобко В.С., керівник, довідка з ЄДР № 480431,

паспорт серії ЕН 430097, видан Старобільським

РВУМВС України в Луганській області 03.08.2005;

від третьої особи: Вінюков В.М., заступник завідуючого юридичним

відділом виконавчого апарату, довіреність

від 29.12.2012 № 1/10-2854.

У судовому засіданні 11.02.2013 згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 25.02.2013 до 14 год. 30 хвил., в судовому засіданні 25.02.2013 було оголошено перерву до 26.02.2013 до 11 год. 00 хвил.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 10.12.2012 Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня (далі - Старобільська ОФТЛ, позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Водолікарня» (далі - ПП «Водолікарня», відповідача у справі), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Луганська обласна рада, з вимогою:

- зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, буд.3, загальною площею 56 м 2 та передати його за актом прийому - передачі позивачу.

Позивач з посиланням на норми статей 387, 391, 764, частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 2 статті 17, частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем обов'язку повернення орендованого приміщення, у зв'язку з закінченням строку дії типового договору оренди нежитлових приміщень від 10.03.2003.

Приватне підприємство «Водолікарня» (далі - ПП «Водолікарня») відповідач у справі, надав відзив на позов, в якому проти вимог позивача заперечує, та, посилаючись на норми частин 2, 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», просить суд визнати продовженим договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 56 м 2 , розташованого за адресою: м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна № 3, укладений 10.03.2003 між Старобільською ОФТЛ, позивачем у справі, та медичним комплексом «Здоров'я», в теперішній час ПП «Вололікарня», відповідачем у справі, на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначив, що він на протязі 10 років як Орендар належним чином виконував обов'язки за договором оренди від 10.03.2003, а тому має переважне право на укладення договору оренди на вказане приміщення на новий строк.

Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи № 2а/1270/2604/2012 за позовом ПП «Водолікарня» до Луганської обласної ради про визнання дій такими, що порушують законні права та зобов'язання вчинити певні дії, яка розглядається Луганським окружним адміністративним судом.

Дане клопотання судом залишається без задоволення з огляду на наступне.

Частина перша статті 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі.

Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 у справі № 2а/1270/2604/2012 предметом позову є оскарження рішення Луганської обласної ради № 32/28 від 03.12.2009, яким внесені зміни до додатку до рішення Луганської обласної ради № 16/28-3 від 12.04.2011 «Про затвердження переліку об'єктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, які знаходяться в управління обласної ради та не підлягають приватизації та банкрутству».

Суд вважає, що вказана адміністративна справа не пов'язана з даною справою.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду, який розглядає вищезазначені справу не впливає на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Луганська обласна рада , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, надала відзив на позов від 24.12.2012 № 10/10-2804, в якому підтримала вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що після закінчення 01.10.2012 строку дії договору оренди нежитлових приміщень від 10.03.2003, відповідач не повернув орендоване майно, що є порушенням прав та законних інтересів позивача у справі.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

10.03.2003 між Старобільською обласною фізіотерапевтичною лікарнею як Орендодавцем, позивачем у справі, та Медино - оздоровчим комплексом «Здоров'я» як Орендарем було укладено типовий договір оренди нежитлових приміщень (а.с.45,46).

З 30.05.2007 Приватне підприємство було перейменовано у Приватне підприємство «Водолікарня», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 554237 від 30.05.2007 (а.с.44).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а орендар приймає за актом приймання - передачі в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 56 м 2 .

Вказане приміщення є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління якою здійснює Луганська обласна рада, перебуває в оперативному управління та на балансі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА № 987571 від 17.05.2005 (а.с.29).

12.03.2003 даний договір оренди був погоджений начальником відділу з управління майном спільної власності територіальних громад обласної ради.

Пунктом 1.2 договору оренди встановлено, що вказане у пункті 1.1 приміщення Орендодавець передає Орендарю виключно для використання пральні за призначенням.

Згідно пункту 2.1 договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Пункт 2.2 договору оренди визначає, що передача майна в оренду не обумовлює передачу Орендареві права власності на це майно. Власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а Орендар користується та володіє ним протягом строку оренди.

Згідно пункту 11.1 договору оренди цей договір укладається строком на 4 роки 9 місяців та діє з 01.04.2003 по 01.01.2008.

Відповідно до пункту 11.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

З огляду на те, що з 01.01.2008 по 31.01.2008 ані позивач, ані відповідач не заявляли про припинення договору оренди, останній був продовжений на термін, передбачений пунктом 11.1 договору оренди, тобто ще на 4 роки 9 місяців, тобто до 01.10.2012.

Після закінчення строку дії договору позивач 05.10.2012 направив відповідачу заяву № 378 про припинення договору оренди з проханням у строк до 10.10.2012 повернути йому за актом приймання - передачі нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 56 м 2 .

Дану вимогу відповідач отримав 09.10.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с.53-56).

Проте, відповідач у строк до 10.10.2012 спірне нежитлове приміщення не звільнив.

16.10.2012 позивач повторно направив повідомлення відповідачу про припинення договору оренди за заявою від 16.10.2012 № 391, в якій повідомлено про необхідність повернення спірного нежитлового приміщення (а.с.57).

18.10.2012 відповідач отримав дану заяву, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.10.2012 (а.с.60).

Причиною виникнення даного спору стало не повернення Орендарем, відповідачем у справі, орендованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, загальною площею 56 м 2 .

Відповідач проти заявлених вимог заперечує з підстав зазначених вище у відзиві на позов.

Із поданих суду матеріалів вбачається, що акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 56 м 2 до договору оренди від 10.03.2003 (а.с.52) відсутній.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідач не заперечує проти передачі йому у користування нежитлового приміщення площею 56 м 2 у м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, для використання пральні за призначенням, яким він користується і на дату розгляду справи.

Позивачем на підтвердження факту використання відповідачем спірного приміщення надано платіжні документи, що підтверджують перерахування орендної плати, які залучені до матеріалів справи (а.с.119-130).

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи спірне нежиле приміщення є комунальною власністю, тому відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного майна та його поверненню регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що термін дії договору визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди впродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дана норма кореспондується з приписами статті 764 ЦК України.

Із змісту вказаних статей слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий саме строк, на який цей договір укладався за умови якщо проти цього не заперечує орендодавець.

За умовами пункту 11.5 договору оренди від 10.03.2003, на підставі якого заявлено позов, договір може вважатись продовженим у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди від 10.03.2003 укладено строком на 4 роки 9 місяців з 01.04.2003 по 01.01.2008. Після закінчення цього строку, у зв'язку з відсутністю заперечень Орендодавця, позивача у справі, був продовжений на той же термін, тобто до 01.10.2012.

Позивач як Орендодавець, відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пункту 11.5 договору оренди № 3 від 10.03.2003, листами заявами № 378 від 05.10.2012 та № 391 від 16.10.2012 повідомив відповідача про відмову від продовження договору оренди та просив відповідача звільнити орендоване приміщення площею 56 м 2 , розташоване за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, у строк до 10.10.2012.

Про факт отримання відповідачем вказаних листів - заяв свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень з відміткою про вручення їх 09.10.2012 та відповідно 18.10.2012 представнику відповідача.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 4 статті 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди від 10.03.2003 закінчився 01.10.2012, в установленому законом та умовами договору порядку строк дії договору сторонами не продовжений, суд вважає, що договір припинив свою дію 01.10.2012.

З наведеного слідує, що Орендар, відповідач у справі, не звільнив орендованого приміщення по закінченню строку дії договору, чим порушив приписи статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 785 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача негайно повернути позивачу приміщення у тому стані, в якому воно було одержано, у разі припинення договору найму (оренди).

Доводи відповідача про визнання продовженим договору оренди нежитлового приміщення площею 56 м 2 , розташованого за адресою: м. Старобільськ, вул. Набережна, 3, укладеного 10.03.2003 на той же термін і на тих же самих умовах, оскільки позивач письмово не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення терміну договору не попередив відповідача про намір використовувати зазначене майно для власних потреб, як це передбачає частина 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», судом відхиляються з наступних підстав.

Продовження договору оренди регулюється, зокрема, частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Укладення договору оренди на новий термін регулюється, зокрема, частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Враховуючи наведене, суд відзначає, що неповідомлення відповідача у встановлений частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строк про намір власника використовувати орендовані приміщення для власних потреб не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити приміщення, та, тим більше, не є підставою для висновку про те, що такий договір є продовженим, оскільки продовження договору оренди врегулюванні частиною 2 статті 17 вказаного Закону.

При цьому слід зазначити, що стаття 17 вказаного Закону не встановлює такого правового наслідку як продовження договору в разі неповідомлення орендаря за три місяці про намір орендодавця використовувати орендоване майно для власних потреб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду, залучених до матеріалів справи, зокрема, від 06.07.2011 у справі № 11/285пн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними засобами доказування факту повідомлення відповідача про припинення строку договору, у зв'язку з закінченням терміну його дії, відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому позовні вимоги про зобов'язання звільнити орендоване приміщення визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 073 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Водолікарня», вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 31874229, звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Старобільськ Луганської області, вул. Набережна, буд.3, загальною площею 56 м 2 та передати його за актом прийому - передачі Старобільській обласній фізіотерапевтичній лікарні, вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 01987959, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Водолікарня», вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 31874229на користь Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, вул. Набережна, буд.3, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 01987959витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 04.03.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко