Рішення

від 26.02.2013 по справі 923/38/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа № 923/38/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка", м. Херсон

до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон

про стягнення 88875 грн. 59 коп.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка"

про стягнення штрафних санкцій у сумі 25187 грн. 13 коп.

за участю

представників сторін:

від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" - Пасічніченко О.П. - представник, довіреність б/н від 22.01.2013 р.

від державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" - Аніксєєва І.В. - представник, довіреність №30-17/1/192 від 27.12.2012 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" (позивач) звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (відповідач) з урахуванням збільшення вимог проведених позивачем у ході розгляду справи у відповідності до ст. 22 ГПК України, про стягнення суми основного боргу 83571 грн. та пені у сумі 18333 грн. 68 коп.

Також державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до суду з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка" про стягнення штрафних санкцій в сумі 25187 грн. 13 коп.

Позивач за основним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач за основним позовом позовні вимоги не визнав з причин проведення позивачем за основним позовом неякісних ремонтних робіт за договорами №, № 38 Т,40 Т та відсутності у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки позивач не направляв на адресу відповідача рахунку-фактури на оплату вартості ремонтних робіт.

Позивач за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав та пояснив, що двигуни були відремонтовані вчасно, що підтверджено актами приймання-передачі. Щодо штрафних санкцій за неякісність виконаних робіт, то відповідач за зустрічним позовом пояснив, що всі недоліки були усунуті ним у повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом подав заяву про застосування строків позовної давності до розгляду позовних вимог за зустрічним позовом.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

22 червня 2011 року між ДП "Херсонський морський торгівельний порт" і ТОВ "ТПК Укрспецтехніка" було укладено два договори №№38Т і 40Т на виконання ремонтних робіт спецтехніки. За договором на виконання ремонтних робіт № 38 Т позивач зобов'язався у 2011 році виконати для замовника (відповідача) роботи поточного ремонту двигуна VОLVO-PЕNTA TD-71 портового тягача SISU ТТ-160, інв. №1. За договором на виконання ремонтних робіт № 40 Т позивач зобов'язався у 2011 році виконати для замовника (відповідача) роботи поточного ремонту двигуна S6S з КПП автонавантажувача САТЕRPІLLAR DP-40 інв. № 60. Вартість робіт згідно кошторису до договору № 38 Т складала 279023 грн., а до договору № 40 Т - 179548 грн. За п.4.1 договорів сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку ( рахунку-фактури) протягом 3 банківських днів. За п.5.1 договору термін виконання робіт складає 100 календарних днів з моменту підпису прийому-передачі двигуна в ремонт. Судом встановлено, що зазначені договори сторонами підписані, підписи скріплені печаткою без будь-яких зауважень. Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов'язання є договір. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. Відповідно ст. 599 ЦК України припиняється зобов'язання належним його виконанням. Судом встановлено, що 23.09.2011 відповідно до актів прийому-передачі відповідач передав, а позивач прийняв згідно договорів № 38Т та № 40Т двигуни VОLVO-PЕNTA TD-71 портового тягача SISU ТТ-160, інв. № 1 та S6S з КПП автонавантажувача САТЕRPІLLAR DP-40 інв. №60. За умовами п.5.1 підрядник зобов'язаний виконати ремонтні роботи протягом 100 календарних днів, тобто до 02.01.12.

Судом встановлено, що 30.12.2011 року ТОВ "ТПК Укрспецтехніка" передало, а ДП "Херсонський морський торгівельний порт" прийняло двигун за договором № 38Т, що підтверджується відповідним актом.

Судом встановлено, що 21.11.2011 року ТОВ "ТПК Укрспецтехніка" передало, а ДП "Херсонський морський торговельний порт" прийняло двигун за договором № 40 Т, що підтверджується відповідним актом.

Судом встановлено, що у вищезгаданих актах зазначено, що замовник (відповідач) приймає двигуни після ремонту, який відповідає вимогам договору. Акт від 21.11.11 підписаний сторонами без зауважень, хоча відповідач зазначив, що у даному двигуні були відсутні стартер та гідротрансформатор.

Суд зазначені доводи відповідача не приймає до уваги, оскільки вони ніяким чином не підтверджені доказами.

Відповідач надав завірену копію свого екземпляру акту 30.12.2011 прийому передачі двигуна за договором № 38-Т. У вищезазначеному акті було зроблено зауваження груповим механіком відповідача запис: "потребує заміни турбокомпресора згідно договору № 38Т від 22.06.2011".

Судом встановлено, що пізніше 31.01.2012р. сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001 за договором № 40Т, № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 38Т.

В ході розгляду справи позивач доводив, що фактично від виконав роботи за договорами та передав двигуни за актами передачі відповідачеві 21.11.11 та 30.12.11. Відповідач доводив, що слід вважати датою виконання робіт за умовами п.5.5 договору дату складання акту сдачі-приймання робіт, тобто 31.01.12.

Судом досліджені надані акти від 21.11.11,30.12.11 та 31.01.12 і суд дійшов до наступних висновків. Суд приймає до уваги акти приймання-передачі двигунів від 21.11.11 та 30.12.11 як доказ виконання ремонтних робіт, хоча вони не названі актами виконаних робіт, однак за своїм змістом свідчать, що при передачі сторони здійснили перевірку якості та повноти ремонтних робіт двигунів про що свідчать записи на обох актах, що ремонт відповідає вимогам договору. На акті від 30.12.11 у екземплярі відповідача є зауваження до ремонту двигуна, зробленому фахівцем відповідача.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що за договором № 40 Т він виконав ремонтні роботи протягом 57 діб, а за договором № 38Т протягом 97 діб. Зауваження, які викладені в акті від 30.12.11 позивач визнає та пояснює, що вони були усунуті, однак, відсутній документальний доказ коли саме, оскільки після виконання зауважень замовника сторони не складали відповідний акт.

В ході розгляду справи відповідач так і не довів належними доказами підставу (правову, виробничу, договірну, тощо) для повторного приймання виконаних ремонтних робіт 31.01.12. Доводи відповідача, що протягом періоду від складання попередніх актів від 21.11.11 та 30.12.11 до 31.01.12 проводились випробування двигунів, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, адже про це відсутня інформація у самих актах, такі спільні випробування не передбачені ні умовами договору ні будь-якими стандартами. За кошторисами до договорів передбачені пусконалагоджувальні роботи, які має провести самостійно підрядчик до передачі замовнику двигунів після закінчення ремонтних робіт.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що підрядчиком за договорами виконанні зобов'язання щодо проведення ремонтних робіт двигунів на загальну суму 458571 гривень.

Відповідно до умов р.4 договорів для здійснення оплати виконаних робіт підрядчик має виставити замовнику рахунок-фактуру з доданням актів виконаних робіт.

Позивач не надав належних доказів виставлення таких рахунків. Його посилання на свій лист від 25.06.12 за № 25/06-01, що був направлений відповідачу з вимогою оплатити залишок вартості ремонтних робіт та в якому є посилання позивача на виставлений рахунок, суд до уваги не приймає. Відповідач стверджує, що рахунок на оплату від позивача не отримував. Суд встановив, що не дивлячись на відсутність рахунку, відповідач частково сплатив вартість робіт до 24.05.12 у сумі 375000 грн. Відповідач пояснив, що зазначені платежі він здійснював на свій розсуд, виходячи із своїх фінансових можливостей на підставі актів виконаних робіт, оскільки договірних господарських грошових зобов'язань, які б витікали із договорів № 38Т та 40Т він не мав.

Таким чином, позивач не виконав умови договору щодо направлення рахунку на оплату вартості виконаних робіт. В той же час суд приймає до уваги лист позивача від 25.06.12 за № 25/06-01з вимогою щодо сплати залишку вартості ремонтних робіт на суму 83571 грн. в розумінні ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надав лист на огляд та копію у справу з якого витікає, що відповідач зазначений лист-вимогу отримав 26.06.12, що підтверджено відповідною відміткою канцелярії відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що протягом 7 днів, тобто до 04.07.12 у відповідача виникли господарські зобов'язання добровільно сплатити борг, а з 05.07.12 у позивача виникло право на звернення з позовом про стягнення суми заборгованості у судовому порядку.

Із вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 83 571 грн.

Позивач також заявив позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне проведення розрахунків відповідачем у сумі 18333 грн.68 коп., нарахованих на підставі п. 7.4. договорів № 38Т і 40Т за період з 04.02.12 по 03.08.12. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України - Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом встановлено, що за п.7.4. договорів № 38Т і № 40Т передбачено, що у випадку порушення строків розрахунку підрядник має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Із огляду на встановлені факти та норми законодавства, суд дійшов до висновку, що у позивача виникло право на нарахування пені з 05.07.12. У зв'язку з цим , суд задовольняє позовні вимоги про нарахування пені за період з 05.07.12 по 03.08.12 у сумі 995 грн. 98 коп.

Державне підприємство "Херсонський морський торгівельний порт" звернувся до суду з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" "Укрспецтехніка" про стягнення :

- штрафу за неякісне виконання робіт за договором № 38Т складає 5480,00 грн. (27000,00 грн. (вартість турбокомпресора) х 20%);

- штрафу за неякісне виконання робіт за договором № 40Т складає 5950,00 грн. (29750,00 грн. (вартість гідротрансформатора - 15980,00 грн., стартера - 13770,00 грн.) х 20%);

- пені за порушення строків виконання робіт, починаючи з 02.01.2012 по 31.01.2012, за договором № 38Т складає 8370,69 грн. (279023,00 грн. (вартість несвоєчасно виконаних робіт) х 0,1% х 30 календарних днів прострочення);

- пені за порушення строків виконання робіт, починаючи з 02.01.2012 по 31.01.2012, , за договором № 40Т складає 5386,44 грн. (179548,00 грн. (вартість несвоєчасно виконаних робіт) х 0,1% х 30 календарних днів прострочення).

Таким чином позивач за зустрічним позовом просить стягнути штраф за неякісне виконання робіт складає 11430 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за договорами складає 25187 грн. 13 коп.

Свої вимоги щодо стягнення вищезазначених штрафів позивач за зустрічним позовом обґрунтував тими обставинами, що листом № 09/08-15 від 20.02.2012 він повідомив ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка", що в результаті детального огляду двигунів було виявлено, що на двигуні S6S з КПП автонавантажувача САТЕRPІLLAR DP-40, інв. № 60 не виконана заміна гідротрансформаторів та стартерів на нові та на двигуні VОLVO-PЕNTA TD-71 портового тягача SISU ТТ-160, інв. № 1 не виконана заміна турбокомпресору на новий.

Позивач за зустрічним позовом доводив, що 22.05.2012р. після усунення недоліків відповідачем за зустрічним позовом було проведено пуск двигуна портового тягача SISU ТТ-160 інв. № 1 та складено акт пуску двигуна VОLVO-PЕNTA TD-71 згідно якого представникам ТОВ "ТПК "Укрспецтехніка" необхідно встановити датчики та контрольно-вимірювальні прилади температурного режиму та тиску масла для перевірки роботи двигуна на холостому ходу. Позивач за зустрічним позовом також доводив, що 02.08.2012 р. відповідно до акту технічного огляду двигуна VОLVO-PЕNTA TD-71 портового тягача SISU ТТ-160 , інв. № 1 після ремонту (договір № 38Т від 22.06.2011) після обкатки без навантаження (на холостому ходу) - 10 м/г вирішено, що "подальше використання турбокомпресора неможливе, прийняте рішення про демонтаж турбокомпресора". У зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом на підставі п.2.13, п. 2.1.7, п.2.2.2, п.7.3 договорів нарахував штрафи за неякісне виконання робіт.

Відповідно до ст. ст. 610 - 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За ст. ст. 216, 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції можуть застосовуватися у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 2.ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Судом встановлено, що питання якості виконаних робіт за договорами № 38Т та 40Т врегульовані сторонами за розділом 2 договорів. Зокрема, сторони домовились про наступне.

Відповідно до п. 2.1.1 договорів підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає вимогам інструкції завода-виробника. За п.2.1.3 договорів виконані роботи підрядчиком приймаються замовником зі складанням акту виконаних робіт по двигуну в цілому зі здачею їх у встановлені терміни, передбачені договорами. За п. 2.1.7 договорів у випадку, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору або недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були навмисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно сповістити про це підрядника. За п. 2.1.8 договорів у випадку виникнення замовником і підрядником суперечки із приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої сторони повинна бути призначена експертиза. За п. 2.2.1 договорів гарантійний строк на виконані роботи з моменту підписання двохстороннього акту виконаних робіт становить 12 місяців або 2000 мотогодин. За п. 2.2.2 договорів у випадку допущеного браку з вини підрядника, він зобов'язаний усунути виявлені дефекти протягом 3 робочих днів з моменту письмового повідомлення замовника а також відшкодувати збитки замовнику, заподіяні цими недоліками.

Згідно з п.7.3 договорів замовник має право стягнути штраф за неякісне виконання робіт за даним договором у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт. Як витікає із матеріалів справи судом встановлено, що згідно акту приймання двигунів від 21.11.11 за договором № 40Т зауважень з боку замовника не було. За актом приймання двигуна від 30.12.11 за договором № 38 Т були зауваження. Однак, вони були усунені підрядчиком, хоча факт усунення недоліків не був зафіксований. Однак, 31.01.12 при складанні акту приймання виконаних робіт за договором № 38 у замовника були відсутні будь-які зауваження. Як витікає із умов договорів сторони допустили наявність дефектів які носять скритий характер і неможливо їх виявити при прийманні, а також можливість наявності дефектів, які можуть з'явитися в ході експлуатації на протязі гарантійного строку. Сторони домовились, що в цих випадках підрядчик усуває недоліки за власний рахунок та відшкодовує збитки. Доводи позивача за зустрічним позовом про виявлення недоліків в лютому 2012 року у двигунах, відремонтованих за договорами № 38Т та 40Т слід віднести до недоліків, виявлених у гарантійні терміни. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбаченим законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення , який є підставою цивільно -правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт боржник, об'єктивна сторона - правовідношення по зобов'язанням, об'єкт - правопорушення, суб'єктивна сторона - вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань. Судом встановлено, що із актів пуску двигуна VОLVO-PЕNTA TD-71 портового тягача SISU ТТ-160 від 22.05.12 та акту технічного огляду цього ж двигуна від 02.08.12 не визначена вина в виході зі строю двигуна товариства з обмеженою відповідальністю ТПК " Укрспецтехніка" через проведення неякісних ремонтних робіт. У зв'язку з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу за неякісне виконання ремонтних робіт за договорами № 38Т та № 40Т через його недоведеність. Також позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу пеню за зустрічним позовом за порушення строків виконання робіт за договором № 38Т у сумі 8370,69 грн., за договором № 40Т складає 5386,44 грн.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тими обставинами, що відповідач за зустрічним позовом за підписаними актами № № ОУ-0000001, ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконав ремонтні роботи 31.01.12, тобто з простроченням терміну виконання робіт 30 календарних днів.

Позивач за зустрічним позовом звернув увагу суду, що у відповідності до п. 7.2 договорів №, № 38Т та 40Т у випадку порушення строків виконання робіт із вини підрядника, замовник має право стягнути пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт більш 30 календарних днів, додатково має право стягнути штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Як витікає із висновків суду, викладеному у рішенні раніше, ТОВ "Торгово-промислова компанія "Укрспецтехніка"з огляду на акти приймання-передачі двигунів після ремонтних робіт 23.11.11 та 30.12.11, виконала ремонтні роботи за договорами №, №38Т та № 40Т без порушень строків.

Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком позовної давності є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 252 ЦК України визначає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до п. 5.1 договорів сторони погодили, що строки виконання робіт 100 календарних днів з моменту підпису акту прийому-передачі двигунів у ремонт.

Судом було встановлено, що в ремонт двигуни були передані 23.09.11, відповідно термін виконання робіт спливає 02.01.12. Відповідно перебіг строків позовної давності за нарахування штрафних санкцій починається з 03.01.12 та закінчується 03.01.13. У зв'язку з чим, з цього моменту починає спливати строк позовної давності.

Таким чином, строк позовної давності повністю щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання ремонтних робіт за договорами №, № 38Т та 40 Т на день подачі зустрічного позову 18.01.13 сплив.

Стаття 258 Цивільного кодексу України встановлює спеціальний строк позовної давності про стягнення неустойки ( штрафу, пені) в один рік, а п. 1 ст. 261 цього ж кодексу вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України наслідками пропущення строку позовної давності є відмова суду у задоволенні позову.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від того, чи дійсно права позивача порушені та те, що цивільно-правовий інститут позовної давності належить до інститутів матеріального права, а також, те що відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо нарахування штрафу за несвоєчасне виконання ремонтних робіт за договорами №, № 38Т та 40 Т.

Суд зобов'язує відповідача за основним позовом з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача за основним позовом витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги за основним позовом задовольнити частково в сумі 84566 грн.

2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, вул. Ушакова,4, р/р 2600201693454 ХФ АТ "Укрексімбанк" м. Херсон, МФО 352639, код ЄДРПОУ 01125695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Укрспецтехніка" (73000, м. Херсон, вул. Сенявіна,27, р/р 2600102320806 ХВ ПАТ КБ "Правекс Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 37125719) суму основного боргу 83571 грн., пеню в сумі 995 грн., а також 1691 грн. 97 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог за основним позовом відмовити.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Повне рішення складено 01.03.2013р.

Суддя Л.М. Немченко