ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"01" лютого 2013 р. Справа № 5017/447/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіХрипуна О.О., суддівБарицької Т.Л., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалугосподарського суду Одеської області від 09.10.2012 та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 у справі№ 5017/447/2012 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Портфельний інвестор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" провизнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального Кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Частиною 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути, зокрема, і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Належною копією вважається засвідчений уповноваженим органом документ, ідентичний за своїм змістом та формою оригіналу, тобто, документ, вірність якого засвідчено особою або органом, який видав цей документ.
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 N55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів, касаційна скарга від імені ОСОБА_4 підписана представником - ОСОБА_5, повноваження якої на підписання касаційної скарги від імені ОСОБА_4 не підтверджені належними доказами, а саме, до касаційної скарги додано ксерокопію довіреності, яка вищезазначеним вимогам не відповідає, а відтак не може слугувати належним підтвердженням відповідних повноважень у особи, яка її підписала.
Згідно з пунктом 1 статті 111 3 Господарського процесуального Кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.
Відповідно до положень частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.
При цьому, не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.
Як вбачається з касаційної скарги ОСОБА_4, остання фактично зводиться до переоцінки встановлених господарськими судами обставин та доказів у справі. Чіткого формулювання порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення немає.
При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга ОСОБА_4 не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню також на підставі пункту 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись статтями 86, 111, пунктами 1 та 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Повернути ОСОБА_4 касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.10.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 у справі № 5017/447/2012 та додані до неї документи без розгляду.
Головуючий суддя О.О. Хрипун судді Т.Л. Барицька О.А. Кролевець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2013 |
Оприлюднено | 05.03.2013 |
Номер документу | 29718130 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хрипун O.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні