Постанова

від 28.02.2013 по справі 5011-69/4153-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 5011-69/4153-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник - 1" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. у справі№ 5011-69/4153-2012 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Зварювальник - 1" простягнення 260 670,70 грн. за зустрічним позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Зварювальник - 1" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" простягнення 169 646,36 грн. за участю представників: позивачаОмельченко А.А., дов. від 28.12.2012р. відповідачаКравець Д.М,, дов. від 13.04.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу "Зварювальник - 1" про стягнення 260670,70 грн., з яких 246542,90 грн. заборгованості за договором №04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004р., 3285,73грн. 3% річних, 4143,70грн. пені, та 6698,37грн. інфляційних витрат, та просив покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення згідно з договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

28.04.2012 р. відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 169646,46грн. зайво сплачених коштів за договором №04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

Зустрічні позовні вимоги вмотивовані неправомірністю застосуванням протягом спірного періоду ПАТ "АК "Київводоканал" тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, з огляду на те, що вони не набули чинності у встановленому законом порядку, а саме, не були зареєстровані у відповідному органі юстиції; натомість за застосованими ПАТ "АК "Київводоканал" тарифами ЖБК "Зварювальник - 1" за спірним договором надлишково сплатив 169 646,36 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2012р. (Стасюк С.В.) позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишено без розгляду; у задоволені зустрічного позову Житлово - будівельного кооперативу «Зварювальник - 1» відмовлено.

Місцевий господарський суд залишаючи первісний позов без розгляду виходив з того, що неподання позивачем обґрунтованого розрахунку ціни позову, позбавляє суд можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України; відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд вказав на те, що тарифи, які застосовувались ПАТ «АК «Київводоканал» є чинні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. (судді: Шапран В.В. - головуючий, Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012р. в частині залишення без розгляду позову ПАТ «АК «Київводоканал» скасовано, в цій частині прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «АК «Київводоканал» відмовлено, в решті рішення залишено без змін; стягнуто з ПАТ «АК «Київводоканал» на користь ЖБК «Зварювальник-1» 2606,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова вмотивована правомірністю та законністю рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог; щодо рішення першої інстанції в частині залишення без розгляду позову ПАТ «АК «Київводоканал» постанова обгрунтована відсутністю у ЖБК "Зварювальник - 1" обов'язку щодо оплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення згідно з договором від 23.04.2004р. № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельний кооператив "Зварювальник - 1" подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просило скасувати постанову у даній справі в частині відмови ПАТ «АК «Київводоканал» в стягненні заборгованості з ЖБК «Зварювальник-1», та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Вказану касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 129 Конституції України, статей 4-3, 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд справи здійснено з порушенням загальних принципів судочинства та без належного з'ясування обставин справи, всупереч статтям 629 Цивільного кодексу України, статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" суди не з'ясували надання ПАТ «АК «Київводоканал» послуг за договором, не дослідили обставини справи щодо обов'язку ЖБК «Зварювальник-1»здійснювати розрахунки за послуги з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких визначено актами відповідно до умов договору.

Житлово-будівельний кооператив "Зварювальник - 1" в касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012р. в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. в частині, якою рішення залишено без змін, та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищезазначену касаційну скаргу обгрунтовано посиланням про неповне з'ясування судами обставин справи, порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме статей 632, 1212 Цивільного кодексу України, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вважає, що відповідно до спірного договору він не повинен сплачувати ПАТ «АК «Київводоканал» кошти за постачання холодної води, яка йде на підігрів та стоків гарячої води, що в договорі ціни (тарифи) на послуги водопостачання та водовідведення не встановлено, а розпорядження КМДА про встановлення тарифів на послуги водопостачання і водовідведення не були зареєстровані у відповідному органі юстиції, тобто не підлягають застосуванню; натомість вбачається переплата грошових коштів з боку ЖБК «Зварювальник-1».

Житлово-будівельний кооператив "Зварювальник - 1" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» заперечив її доводи повністю та просив суд прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні скарги ПАТ «АК «Київводоканал» на рішення та постанову судів попередніх інстанцій.

ПАТ «АК «Київводоканал» у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу ЖБК «Зварювальник-1» заперечив її доводи та просив задовольнити вимоги зазначені в його касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 23.04.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Житлово - будівельним кооперативом "Зварювальник - 1" (абонент) було укладено Договір № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 , правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за № 403/6691 , а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 20 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату у наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (пункт 2.1.4 договору).

У відповідності до пунктів 2.1.5, 2.1.6 договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника.

Предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення заборгованості за договором від 23.04.2004 року № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод у сумі 246542,90 грн., 3 285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «АК «Київводоканал», суд апеляційної інстанції встановив відсутність у ЖБК "Зварювальник - 1" обов'язку щодо оплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення згідно з договором від 23.04.2004р. № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод.

Судова колегія зазначає, що за статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства чи відповідно до звичаїв ділового обороту чи вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 та 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству; індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання - установки (пристрої) для забору води з водного об'єкта або водопровідної мережі та доведення її якості до вимог державних стандартів; питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно статей 11, 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виникають на підставах та виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суди попередніх інстанцій дослідили, що в період коли, за який було заявлено до стягнення заборгованість діяли Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994р. №65 (до 18.10.2008р.), Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008р. №190 (з 18.10.2008р.)

Згідно пунктів 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України від 01.07.1994р. №65 встановлено, що абонентам, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на яких відкрито особовий рахунок і які перебувають у договірних відносинах їз водоканалом. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Пунктами 4.1., 4.2 цих правил встановлено, що абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води; абонент повинен придбати й встановити водолічильник, який буде перебувати у нього на балансі й обслуговуванні.

Згідно пунктів 4.3,4.19 вказаних правил встановлення водолічильників на водопровідних мережах абонентів повинно здійснюватися відповідно до проекту на обладнання вводу, БНіП 2.04.01-85. Внутрішній водопровід і каналізація будинків, технічних умов, паспорта водолічильника та цих Правил; абонент відповідає за цілість та збереження водолічильників, пломб і з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження.

Відповідно до пункту 10.1. цих Правил знімання показників водолічильників представником Водоканалу здійснюється не рідше як один раз на місяць у присутності представника абонента, який повинен сприяти представникові Водоканалу у цьому, а також в забезпеченні безпечного проведення робіт.

Відповідно до пункту 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р. виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Згідно з пунктом 4.1. цих Правил для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N2328.

Пунктами 5.1., 5.2, 5.21 цих Правил встановлено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію; вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу; зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Пунктами 3.1, 3.7 цих Правил встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються споживачами щомісячно на основі показів засобів обліку та відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.13 вказаних Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994р. №65 (до 18.10.2008р.), Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008р. №190 (з 18.10.2008р.) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод, тобто кількість спожитої води, визначається за показниками водолічильників абонента, зареєстрованих постачальником.

Відтак, апеляційною інстанцією встановлено, що на балансі відповідача за первісним позовом не знаходяться теплові пункти (бойлери), а балансоутримувачем бойлеру є Публічне акціонерне товариство "Київенерго"», лічильники за ЖБК "Зарювальник - 1" не зареєстровані. Таким чином, надання ПАТ «АК «Київводоканал» відповідачу за первісним позовом зазначених послуг з водопостачання не доведені.

Вимоги ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення з відповідача за первісним позовом 3285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат також не підлягають задоволенню, оскільки вони є правовим наслідком стягнення основного боргу, відсутність підстав для стягнення якого вірно встановлено апеляційною інстанцією.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви, позивач посилається на нарахування ПАТ «АК «Київводоканал» за поставку питної води та приймання стічних вод завищеними, з огляду на те, що чинними тарифами, що підлягають застосуванню є тарифи встановлені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.08.2002 року № 1680 «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення».

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог виходили з того, що тарифи, які застосовувались ПАТ «АК «Київводоканал» є чинні.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до статті 174 та частини 2 статті 175 цього Кодексу господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас взаємовідносини сторін за надання послуг з питного водопостачання врегульовані не лише договором, а й нормативними актами, зокрема Законом України "Про житлово-комунальні послуги", який визначає надання послуг з водопостачання одним із видів житлово-комунальних послуг, що надаються у порядку, визначеному ст. 16 Закону з покладанням обов'язку щодо їх оплати на споживача.

Відповідно до статті 32 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Також слід зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2012р. скасовано постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 30.07.2007р., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011р., згідно з якими визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006р. такими, що порушують пункти 1.6 статті 6, пункт 2 статті 20, пункти 3,4, 5,7 статті 30, пункти 2, 3 статті 31 та пункт 5 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №640, №642, №643; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції також досліджено, що ЖБК "Зварювальник - 1" не надано доказів звернення до ПАТ «АК «Київводоканал" у зв'язку з незгодою щодо кількості та вартості одержаних послуг, тому визначені останнім обсяги поставленої питної води, у тому числі для потреб гарячого водопостачання, відповідно до умов пункту 2.2.5 договору є ним прийнятими.

З огляду на вищевикладене, ПАТ «АК «Київводоканал" правомірно застосовані погоджені тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення, встановлення яких законодавством України віднесено до меж компетенції органів місцевого самоврядування.

Відтак, доводи касаційної скарги ЖБК "Зварювальник - 1" щодо застосування ПАТ «АК «Київводоканал" нечинних тарифів, є безпідставними та не містить доказів у спростування відповідних висновків судових інстанцій.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд вирішив спір відповідно до вимог статей 4-2, 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи.

Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки належно встановлених судами обставин справи та спростовуються матеріалами справи та положеннями чинного законодавства; підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник - 1" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012р. у справі № 5011-69/4153-2012 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач