Постанова

від 20.12.2012 по справі 5011-69/4153-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа№ 5011-69/4153-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників за первісним позовом:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-1» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-1»

про стягнення 260 670,70 грн.

за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-1»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 169 646,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу В«Зварювальник - 1В» (далі -відповідач) про стягнення 260 670,70 грн., з яких 246 542,90 грн. заборгованості за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року, 3 285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

28.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав зустрічну позовну заяву відповідно до якої просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» 169 646,46 грн. зайво сплачених коштів за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2012 року було прийнято зустрічну позовну заява до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року позов Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»залишено без розгляду. У задоволені зустрічного позову Житлово - будівельного кооперативу В«Зварювальник - 1В»відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив В«Зварювальник-1В»звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року повністю. Прийняти постанову, якою в задоволенні первісного позову ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ»до ЖБК В«Зварювальник -1В»про стягнення 260 670,70 грн. відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов ЖБК В«Зварювальник -1В»до ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ»про стягнення 169 646,36 грн. задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2012 року.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ»до ЖБК В«Зварювальник -1В»про стягнення 260 670,70 грн. задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року Публічному акціонерному товариству В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 06.11.2012 року.

ОСОБА_5о. голови Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року справу № 5011- 69/4153-2012 для розгляду колегії у складі: ОСОБА_6 -головуючий, судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»та Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»прийнято до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_6 -головуючий, судді: Жук Г.А., Суховий В.Г. розгляд справи призначено на 06.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 22.11.2012 року.

ОСОБА_5 Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 року справу № 5011-69/4153-2012 передано для розгляду колегії у складі: ОСОБА_7 -головуючий, суддів: Андрієнка В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»та Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»прийнято до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_7 -головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 22.11.2012 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 06.12.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо поданої до суду довідки про сплату коштів за водопостачання та водовідведення через ГІОЦ м. Києва, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.12.2012 року оголошено перерву на 20.12.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом найшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи.

У судове засідання 20.12.2012 року з'явилися представники позивача та відповідача.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача встановив наступне.

Предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення 246 542,90 грн. заборгованості за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року, 3 285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог, Публічне акціонерне товариство В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»посилалося на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення згідно з договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

Місцевий господарський суд залишаючи позов Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»без розгляду виходив з того, що неподання позивачем обґрунтованого розрахунку ціни первісного позову, позбавляє суд можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, приймаючи до уваги твердження позивача за первісним позовом про необхідність здійснення перерахунку суми заборгованості, що підлягає до стягненню з відповідача за первісним позовом, на момент розгляду справи суд позбавлений можливості встановити факт наявності чи відсутності заборгованості у Житлово - будівельного кооперативу В«Зварювальник - 1В»перед Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

Апеляційний господарський суд переглядаючи рішення місцевого господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позову Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»без розгляду, з наступних підстав.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ»вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

В матеріалах справи, зокрема наявні копія В«Книги учета холодной воды по счетчикуВ» , яка містить обсяги холодної води, що були зняті з водолічильника зареєстрованого у ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ» , за кожний місяць, що було спожито ЖБК В«ЗварювальникВ» , розрахунки як ЖБК В«Зварювальник -1В» , так і ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ» , що містять дані щодо об'ємів холодної води.

Крім того, в матеріалах справи міститься розгорнутий розрахунок позовних вимог до боржника ЖБК В«Зварювальник-1В»станом на 01.01.2012 року, який ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ»надав суду першої інстанції разом з позовною заявою.

Таким чином, враховуючи викладене вище суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо залишення позову без розгляду.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»до Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»про стягнення 246 542,90 грн. заборгованості за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року, 3 285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат задоволенню не підлягають з огляду на викладене нижче.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Відкритим акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» (постачальник) та Житлово - будівельним кооперативом В«Зварювальник - 1В» (абонент) виникли на підставі укладеного 23 квітня 2004 року договору № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (договір).

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (надалі по тексту - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 (надалі по тексту - правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за № 403/6691 (надалі по тексту - правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

27.06.2008 року Міністерство з питань житлово-комунального господарства України затвердило Наказ № 190 В«Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах УкраїниВ» , яким було скасовано Наказ Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 та введено нові правила користування системою централізованого водопостачання та водовідведення.

Наказом № 190 встановлено наступне:

- пункт 3.1. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

- пункт 5.2. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

- пункт 5.21. Зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Таким чином, із змісту Наказу № 65 та Наказу № 190 слідує, що облік споживання обсягів питної води здійснюється виключно по засобам обліку, які встановлені у будинку споживача на межі балансового розподілу мережі виробника та абонента.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 20 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату у наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (пункт 2.1.4 договору).

У відповідності до пунктів 2.1.5, 2.1.6 договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та поведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.1. договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього Договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2. договору у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.4. договору).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Пунктом 2.1.1. договору як зазначалося вище, сторони погодили, що облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано в суді апеляційної інстанції на балансі відповідача не знаходяться теплові пункти (бойлери), а балансоутримувачем бойлеру є ПАТ В«КиївенергоВ» , лічильники за ПАТ В«КиївводоканалВ»не зареєстровані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, апелянт не довів, обов'язку відповідача за первісним позовом сплачувати послуги з постачання питної води, що йде на підігрів в рамках договору від 23 квітня 2004 року № 04232/4-04 через відсутність у нього на балансі бойлера.

Отже, у відповідача за первісним позовом відсутній обов'язок, в рамках договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 статті 175 ГК України).

Відповідно до статей 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного вище вбачається, що умовами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку.

Належних та допустимих доказів, в розумінні статті 34 ГПК України, на підтвердження укладення з відповідачем договорів на постачання води, що йде на підігрів, позивачем не надано.

При таких обставинах справи колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок нарахування позивачем плати за послуги постачання питної води, що йде на підігрів та стягнення заборгованості в частині прийняття стоків гарячої води є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають (аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 7/404 від 05.04.2011 року, № 42/229-64/28 від 29.11.2011 року, № 7/296 від 23.03.2011 року, № 7/555 від 27.11.2011 року, № 7/437 від 30.05.2011 року).

Разом з цим, вимоги позивача по справі в частині стягнення заборгованості за надані йому послуги з холодного водопостачання задоволенню не підлягають оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом за вказані вище послуги розрахувався в повному обсязі, про що також свідчить лист КП ГІОЦ.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 285,73 грн. 3 % річних, 4 143,70 грн. пені, та 6 698,37 грн. інфляційних витрат також не підлягають задоволенню, оскільки вони є правовим наслідком стягнення основного боргу, відсутність підстав для стягнення якого встановлено даною постановою.

28.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав зустрічну позовну заяву відповідно до якої просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» 169 646,46 грн. зайво сплачених коштів за договором № 04232/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі від 23.04.2004 року.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви, позивач посилається на нарахування Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»за поставку питної води та приймання стічних вод завищеними, з огляду на те, що чинними тарифами, що підлягають застосуванню є тарифи встановлені ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 20.08.2002 року № 1680 В«Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведенняВ» .

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог виходив з того, що тарифи, які застосовувались ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ»є чинні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 В«Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої владиВ»державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

З часу запровадження обов'язкової державної реєстрації нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, акти органів місцевого самоврядування, видані в межах своєї компетенції, а саме розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, згідно підпункту 2 пункту В«аВ»статті 28 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності, разом з тим пунктом 2 розділу VII В«Прикінцевих положеньВ»Закону України В«Про столицю України - місто-герой КиївВ»зазначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, а рішенням Київської міської ради від 11.03.99 №161/262 В«Про виконавчий орган Київської міської радиВ»такий виконавчий орган створено, а саме виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).

Таким чином з часу формування Київською міською радою власного виконавчого органу на базі міської державної адміністрації в м. Києві виконавчі функції органів місцевої виконавчої влади, здійснює Київська міська державна адміністрація. При виданні розпоряджень щодо зміни тарифів на житлово-комунальні послуги Київська міська державна адміністрація діяла як виконавчий орган Київської міської ради, оскільки стаття 28 Закону України В«Про місцеве самоврядуванняВ» передбачає встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади. Правомірність таких дій КМДА підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 справа № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві).

Відповідно до статті 13 Закону України В«Про питну воду та питне водопостачанняВ» , яким визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 1.10 В«Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах УкраїниВ» , затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів України, повноваження щодо встановлення тарифів з оплати комунальних послуг водопостачання та водовідведення належить органам місцевого самоврядування, а саме їх виконавчим органам, а самі тарифи визначаються без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами їх розмірів та термінів введення.

ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 погоджено тарифи на комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води, які вводяться в дію з 01.12.2006 року.

ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 15.12.2007 року № 1786 затверджено погодження змін до ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576.

ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 12.02.2007 року №143 В«Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року №1576В»погоджено та введено в дію тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» .

ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640 В«Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої водиВ»визнано такими, що втратили чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.02.2007 року № 143 та погоджено і введено в дію, тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» .

ОСОБА_5 Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 року № 1127 В«Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої водиВ»визнано таким, що втратило чинність розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року № 640 та погоджено тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» .

Враховуючи вищевикладене, тарифи, встановлені/погоджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, 980, 981 діяли з 31.08.2009 року по 30.11.2009 року, тарифи, встановлені/погоджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.11.2009 року № 1332 були чинними з 06.02.2009 року по 01.06.2010 року та підлягали обов'язковому застосуванню позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи кошти за поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі сплачувалась фізичними особами, тобто мешканцями будинків, проте ЖБК В«Зварювальник -1В» не надано доказів того, що кошти сплачувались саме мешканцями будинків, які членами ЖБК В«Зварювальник-1В» .

Крім того, ЖБК В«Зварювальник-1В» не надано доказів а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, що кошти сплачувались за спірний період, а не за інший період.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а також суд не може примусити суб'єкта господарювання керуватись тим чи іншим розпорядженням КМДА, здійснювати перерахунок, а також скориговувати бухгалтерські документи, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Окрім того, згідно з частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарському суду не підвідомчі спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, відповідач за первісним позовом зобов'язаний застосовувати погоджені тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення, встановлення яких, законодавством України віднесено до меж компетенції органів місцевого самоврядування, а тому посилання Житлово - будівельного кооперативу В«Зварювальник - 1В» на застосування Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» не чинних тарифів, є безпідставними.

Окрім того, відповідачем за первісним позовом не надано доказів звернення до позивача за первісним позовом у зв'язку з незгодою щодо кількості та вартості одержаних послуг, тому визначені Публічним акціонерним товариством В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» обсяги поставленої питної води, у тому числі для потреб гарячого водопостачання, відповідно до умов пункту 2.2.5 договору є ним прийнятими.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року в частині залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» - відмовити, в решті рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ» покладаються на апелянта.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ЖБК В«Зварювальник-1В» в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог судові витрати за її подання на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на ПАТ В«АК В«КиївводоканалВ» .

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В»задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року в частині залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» скасувати, в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» - відмовити, в решті рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Акціонерна компанія В«КиївводоканалВ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу В«Зварювальник-1В» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13, код ЄДРПОУ 23378178) 2 606,70 (дві тисячі шістсот шість гривень 70 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 5011-69/4153-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

ОСОБА_1