Рішення

від 25.02.2013 по справі 5011-76/17655-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-76/17655-2012 25.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/17655-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ПланЕКО», м. Київ,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВКН Віндкрафт Норд АГ (WKN Windkraft Nord AG), м. Хусум, Федеративна Республіка Німеччина,

про визнання недійсним рішення від 03.10.2012 № 675-р,

за участю представників:

позивача - Гамолі О.Ф. (довіреність від 06.12.2012 №39);

відповідача - Гальчинської Д.С. (довіреність від 17.01.2013 № 300-122/01-462);

третьої особи - Добринської В.В. (довіреність від 21.07.2011 б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ПланЕКО» (далі - ТОВ «ПланЕКО») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 03.10.2012 № 675-р у справі № 227-26.4/210-11 (далі - рішення № 675-р), яким: визнано дії позивача з поширення неправдивих відомостей через інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» (далі - Агентство), зокрема, про діяльність Компанії та причини припинення співпраці ТОВ «ПланЕКО» і третьої особи, які могли завдати шкоди її діловій репутації, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі - Закон); на позивача накладено штраф у сумі 40 000 грн.; ТОВ «ПланЕКО» зобов'язано офіційно спростувати через Агентство поширені ним неправдиві відомості у двомісячний строк.

Позов мотивовано тим, що: відповідач не дослідив питання можливості здійснення Компанією на території України господарської діяльності шляхом будівництва та/або проектування; Компанія є іноземною юридичною особою у визначенні понять Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закону України «Про міжнародне приватне право», не має на території України належним чином зареєстрованого представника, а тому не може набувати прав на земельні ділянки на території України, не має правомочностей виконувати проектні та будівельні роботи, оскільки не має відповідних ліцензій; ТОВ «ПланЕКО», навпаки - не здійснює інвестиційних проектів, а займається лише проектуванням і будівництвом; отже, позивач і Компанія не є і не можуть бути конкурентами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.01.2013.

У судовому засіданні 10.01.2013 представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, в якому АМК просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на те, що в рішенні № 675-р з'ясовано всі обставини, які мають значення для справи, а викладені у ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, крім того, АМК доведено, що дії позивача можуть призвести до неправомірних переваг у конкуренції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2013 залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Байтен Буркхард Україна» (далі - ТОВ «Байтен Буркхард Україна») як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, як представника Компанії; відкладено розгляд справи до 04.02.2013.

04.02.2013 представник третьої особи подав суду клопотання про заміну неналежної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а саме просив замінити ТОВ «Байтен Буркхард Україна» на Компанію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у зв'язку з задоволенням клопотання представників сторін продовжено строк розгляду спору до 23.02.2013 включно; виключено зі складу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Байтен Буркхард Україна»; залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанію; у судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2013.

18.02.2013 відділом діловодства суду отримано від представника Компанії пояснення по суті спору, в яких остання просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на таке:

- Компанія ніколи не повинна була безпосередньо здійснювати проектування та будівництво вітроелектростанцій (далі - ВЕС), а відтак, і не повинна була мати відповідні ліцензії;

- діяльність Компанії полягала і полягає в реалізації (організації) проектів з розвитку вітроенергетики в Україні, а саме, у супроводженні проектування та будівництва ВЕС, безпосередньо та через створені спеціально з цією метою та повністю підконтрольні дочірні підприємства, тоді як безпосередні планування та будівництво здійснюються підрядниками;

- Компанія та ТОВ «ПланЕКО» ніколи не перебували у відносинах підряду, останніми було укладено договір про спільну діяльність від 24.11.2009, який у зв'язку з тривалим невиконанням позивачем його умов Компанія розірвала, що не заперечувалося позивачем;

- Компанія самостійно продовжувала реалізацію проектів через дочірні підприємства;

- позивач як на момент відкриття провадження справи в АМК (серпень 2011 року), так і зараз є конкурентом Компанії на загальнонаціональному ринку довгострокової організації та супроводження проектів з проектування та будівництва ВЕС;

- земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування чи ремонту об'єктів енергетичної інфраструктури не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України, а тому Компанія через дочірні підприємства укладала й укладає договори оренди землі;

- заявником в АМК виступила саме Компанія, а не її дочірні підприємства, оскільки дискредитаційні заяви генерального директора позивача, на думку Компанії, стосувалися саме третьої особи, і цю інформацію було поширено Агентством через мережу Інтернет по всьому світу, у тому числі й англійською мовою.

У судовому засіданні 18.02.2013 оголошено перерву до 25.02.2013.

25.02.2013 представником ТОВ «ПланЕКО» подано суду письмові пояснення у справі, в яких останнє зазначає, що у АМК не було правових підстав для кваліфікації дій позивача як правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з оскарженням відповідно до частини першої статті 60 Закону рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України та стягненням з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку з поданням Компанією заяви до АМК від 22.08.2011 б/н (від 23.08.2011 № 15-01/67-АМ) про недобросовісну конкуренцію ТОВ «План-Еко» під час розповсюдження в мережі Інтернет інформації щодо припинення співпраці Компанії і ТОВ «План-Еко» та причин розриву співпраці, АМК було розпочато розгляд справи № 227-26.4/210-11 за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 8 Закону у вигляді дискредитації Компанії, а саме поширення неправдивих відомостей в мережі Інтернет через Агентство стосовно господарської діяльності Компанії, які можуть завдати шкоди її діловій репутації.

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

За результатами розгляду справи № 227-26.4/210-11 АМК було прийнято оскаржуване позивачем рішення № 675-р, яким:

- визнано дії ТОВ «ПланЕКО» з поширення неправдивих відомостей через Агентство, зокрема, про діяльність Компанії та причини припинення співпраці позивача і Компанії, які могли завдати шкоди діловій репутації останньої, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 Закону;

- за вказане порушення на позивача накладено штраф у сумі 40 000 грн.;

- ТОВ «ПланЕКО» зобов'язано офіційно спростувати через Агентство поширені ним неправдиві відомості у двомісячний строк.

Рішення № 675-р мотивоване тим, що позивач, поширивши 30.06.2011 о 09.00.32 на сайті Агентства дискредитуючу Компанію інформацію, яка могла завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання, вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 8 Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 675-р в межах зазначеного строку (07.12.2012), оскільки рішення № 675-р отримано ПАТ ТОВ «ПланЕКО» 16.10.2012.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини другої наведеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно зі статтею 8 Закону дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Судом встановлено, що 30.06.2011 о 09.00.32 на сайті Агентства було розміщено інформацію такого змісту: «План-Еко» и компания Windkraft Nord AG (WKN, Германия) прекратили сотрудничество по строительству ветряных электростанций в Украине, - сообщил агентству «Интерфакс-Украина» директор «План- Эко» Владимир Миханюк. По его словам, причиной разрыва сотрудничества стало разное видение компаниями дальнейшего развития бизнеса. «WKN не намерена строить ВЭС в Украине, их конечная цель - проектирование и продажа проектов».

01.08.2011 Компанія звернулася до Агентства з метою отримання відомостей щодо поширеної позивачем інформації.

Листом від 09.08.2011 Агентство підтвердило, що така публікація дійсно була розмішена в мережі Інтернет, а інформація була отримана в ході особистої бесіди журналіста Агентства з директором позивача 29.06.2011.

Вказане повідомлення було передруковано іншими інтернет-ресурсами, а саме: «Коммерсантъ» (адреса публікації: http://www.kommersant.Ua/doc/l 748021/print, від 30.06.2011), «Компан&оН» (адреса публікації: http://www.companioii.ua/ Articles/Content?ld=l53279. від 30.06.2011), «Ділова Україна» (адреса публікації: http://ргоіect . ukrinform.ua/news/30357, від 30.06.2011).

18.07.2011 на сайті «Українська енергетика» з'явилася інформація такого змісту: «...Нещодавно розпався альянс української «План-Еко» та німецької Windkraft Nord AG (WKN). Керівництво «План-Еко» заявило: «Німці не планують нічого будувати, лише готують проекти ВЕС і намагаються їх продати. Продаж проектів третій стороні може тривати дуже довго..»

Звертаючись до АМК із заявою, третя особа зазначала, що інформація про те, що Компанія не має наміру будувати ВЕС в Україні, а ставить за кінцеву мету проектування та продаж проектів є неправдивою, а її розміщення могло завдати шкоди діловій репутації Компанії.

Матеріалами даної справи підтверджується твердження АМК про те, що основними видами діяльності Компанії є реалізація (організація) проектів з розвитку вітроенергетики (проектування, будівництво і експлуатація збудованих ВЕС) у країнах Європи і США.

Так, реалізація проектів з будівництва і експлуатації ВЕС в Україні здійснюється Компанією через створену ним холдингову компанію New Energy Assosiation International GmbH, яка засновує в Україні товариства для розвитку парків ВЕС, зокрема, є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Ассосіейшн Україна».

З 2009 року Компанія реалізовує інвестиційні проекти, пов'язані з вітроенергетикою в Україні, а саме: Одеська область (Овідіопольський, Татарбунарський райони) та Автономна Республіка Крим (Джанкойський та Красноперекопський райони) через підконтрольні підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд ІІ», товариство з обмеженою відповідальністю «Татарбунарська ВЕС», товариство з обмеженою відповідальністю «Джанкойська ВЕС», товариство з обмеженою відповідальністю «Перекопська ВЕС», засновниками яких є New Energy Assosiation International GmbH і товариство з обмеженою відповідальністю «ВКН Україна»).

Відповідно до договорів про залучення інвестицій у відповідні райони для будівництва вітрових електростанцій, укладених у 2009 - 2010 роках (договір від 14.12.2009, укладенй Овідіопольською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд ІІ»; договір від 14.04.2010, укладенй Красноперекопською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю «Перекопська ВЕС»), інвестор зобов'язується збудувати вітрові електроустановки впродовж трьох років із моменту отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва конкретної вітрової електроустановки.

Крім того, на території Овідіопольського району Одеської області погоджено місце розташування вітрових електроустановок і технічні умови щодо забезпечення пожежної безпеки, а 23.02.2012 Компанія через товариство з обмеженою відповідальністю «Перекопська ВЕС» уклала договір оренди землі з Красноперекопською районною державною адміністрацією для проведення дослідницьких робіт, необхідних для проектування ВЕС. Цим, зокрема, спростовується твердження позивача про те, що для будівництва та проектування ВЕС Компанія повинна була придбавати земельні ділянки, проте не могла цього робити, оскільки є нерезидентом України).

ТОВ «План-Еко» не подано суду доказів того, що Компанія не планує реалізовувати розроблені нею проекти.

Основним видом діяльності ТОВ «План-Еко» є будівництво, що підтверджується статутом останнього.

24.11.2009 Компанією і позивачем укладено договір про спільну діяльність, який було припинено Компанією 25.01.2011 у зв'язку з порушеннями зобов'язань за ним з боку ТОВ «План-Еко», що не заперечується позивачем.

Згідно з пунктом 5.1 зазначеного договору до повноважень позивача віднесені завдання: у сфері вимірювання швидкості вітру, у сфері забезпечення земельних ділянок, щодо публічного фінансування, забезпечення і підтримки в оформленні усіх необхідних заяв на отримання усіх дозволів, потрібних для будівництва та тривалої експлуатації вітрового парку в Україні; під час будівництва; щодо підключення до електричних мереж.

За результатами проведення ТОВ «План-Еко» комплексу проектувальних робіт за договором про спільну діяльність від 24.11.2009 було введено в експлуатацію метеорологічні пости для вивчення вітрового потенціалу.

Листом від 02.08.2012 позивач надав АМК інформацію про те, що під час дії договору про спільну діяльність позивач виконував усі необхідні роботи як підрядник, зокрема, було створено робочий проект будівницта щогли для вимірювання вітрового потенціалу, отримано дозволи на виконання підготовчих робіт за робочим проектом на території Татарбунарського району, будівельних робіт за робочим проектом на території Красноперекопського району.

Отже, суд погоджується з висновком АМК про те, що ТОВ «План-Еко» і Компанія є конкурентами на ринку проектування та будівництва ВЕС.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

У пукті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів (пункти 5 і 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Як з'ясовано АМК та підтверджено матеріалами справи, позивач поширив невизначеному колу осіб неправдиві відомості про причини розірвання договору про спільну діяльність та відсутність наміру Компанії будувати ВЕС в Україні; результатом сприйняття відповідної інформації може бути відмова від подальшої співпраці, переорієнтація на іншого партнера і таке інше.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком відповідача про те, що поширена ТОВ «План-Еко» інформація є неправдивою, неточною та такою, що могла завдати шкоди діловій репутації Компанії, а також може створити враження про Компанію як ненадійного партнера, непридатного для довгострокових проектів, пов'язаних із складними технологічними та організаційними стадіями проектування, будівництва та подальшої експлуатації ВЕС, не зацікавленого у тривалих ділових зв'язках, що може завдати шкоди його діловій репутації; відтак, АМК повно і всебічно з'ясовано обставини справи і тому відсутні передбачені законодавством підстави для визнання рішення № 675-р недійсним.

За приписами статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.03.2013.

Суддя О. Марченко