Постанова

від 11.09.2013 по справі 5011-76/17655-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 5011-76/17655-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі№5011-76/17655-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" доАнтимонопольного комітету України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВКН Віндкрафт Норд АГ (WKN Windkraft Nord AG) провизнання недійсним рішення від 03.10.2012 №675-р в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача Зражевська Н.В.; - третьої особи повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №5011-76/17655-2012 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 (судді: Тищенко О.В., Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.), відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" (надалі позивач/скаржник) до Антимонопольного комітету України (надалі відповідач/Комітет); третя особа - ВКН Віндкрафт Норд АГ (WKN Windkraft Nord AG), про визнання недійсним рішення Комітету від 03.10.2012 №675-р.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, і справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (відповідача) від 03.10.2012 №675-р (спірне, оспорюване рішення), яким визнано дії позивача щодо поширення неправдивих відомостей через інформаційне агентство "Інтерфакс-України", зокрема, про діяльність компанії ВКН Віндкрафт Норд АГ (WKN Windkraft Nord AG) та причини припинення співпраці між ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО", які могли завдати шкоди його діловій репутації, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; про накладення на ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" штрафу у розмірі 40 000,00 грн.; про зобов'язання ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" офіційно спростувати через інформаційне агентство "Інтерфакс-України" поширені ним неправдиві відомості у двомісячний строк.

Обґрунтовуючи підстави вказаного позову, позивач посилається на те, що спірне рішення прийнято за неповно з'ясованими обставинами, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи, відповідачем не доведено, що дії позивача можуть призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції, не доведено у діях позивача складу правопорушення; крім того, відповідачем при порушенні справи про порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції не доведено відчутного впливу діянь ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" на умови конкуренції на ринку та не дано оцінку доводам щодо відсутності діяльності позивача у сфері будівництва ВЕС (вітроелектростанцій).

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ст. 25 ГК України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Статтею 32 ГК України унормовано, що недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з цим Кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законодавством (ст. 37 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтями 3 та 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначені завдання та повноваження Антимонопольного комітету України, серед яких, окрема, - здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; - контролює дотримання антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання; - розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу.

За приписами п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з пунктами 5 та 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 №01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних та неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

За приписами ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

При прийнятті судових рішень у справі, суди попередніх інстанцій, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, встановили, що:

• 30.06.2011 на сайті інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" о 9 год. 32 хв. було розміщено інформацію такого змісту: "План-Еко" и компания Windkraft Nord (WKN, Германия) прекратили сотрудничество по строительству ветряных электростанций в Украине, - сообщил агентству "Интерфакс-Украина" директор "План-Эко" Владимир Миханюк. По его словам, причиной разрыва сотрудничества стало разное видение компаниями дальнейшего развития бизнеса. "WKN не намерена строить ВЭС в Украине, их конечная цель - проектирование и продажа проектов";

• зазначене повідомлення було передруковане іншими Інтернет - ресурсами, а саме: "Коммерсантъ" (адреса публікації: http://www.kommersant.ua/doc/1 748021/print, від 30.06.2011), "Компан&оН" (адреса публікації: http://www.cоmpanioii.ua/Articles/Content?1d=153279 від 30.06.2011), "Ділова Україна" (адреса публікації: http://project.ukrinform.ua/news/30357 від 30.06.2011 );

• 18.07.2011 на сайті "Українська енергетика" з'явилася інформація такого змісту: "…Нещодавно розпався альянс української "План-Еко" та німецької Windkraft Nord AG (WKN). Керівництво "План-Еко" заявило: "Німці не планують нічого будувати, лише готують проекти ВЕС і намагаються їх продати. Продаж проектів третій стороні може тривати дуже довго…";

• 01.08.2011 третя особа у справі - компанія ВКН Віндкрафт Норд АГ, звернулася до інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" для отримання відомостей щодо поширеної інформації;

• листом від 09.08.2011 інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" повідомило, що така публікація дійсно була розміщена в мережі Інтернет, а інформація була отримана в ході особистої бесіди журналіста агентства з директором позивача 29.06.2011;

• основними видами діяльності Віндкрафт Норд АГ є реалізація (організація) проектів з розвитку вітроенергетики (проектування, будівництво і експлуатація збудованих ВЕС) у країнах Європи і США;

• компанія Віндкрафт Норд АГ реалізовує проекти з будівництва і експлуатації ВЕС в Україні через створену ним холдингову компанією New Energy Assosiation International GmbH, яка засновує в Україні товариства для розвитку парків ВЕС і є засновником ТОВ "Нью Енерджі Асосіейшн Україна";

• з 2009 року компанія Віндкрафт Норд АГ реалізовує в Україні інвестиційні проекти, пов'язані з вітроенергетикою, а саме: Одеська область (Овідіопольській, Татарбунарський райони) та Автономна Республіка Крим (Джанкойський та Красноперекопський райони) через підконтрольні йому підприємства (ТОВ "Овід Вінд ІІ), ТОВ "Татарбунарська ВЕС", ТОВ "Джанкойська ВЕС", ТОВ "Перекопська ВЕС", засновниками яких є New Energy Assosiation International GmbH та ТОВ "ВКН Україна");

• доказом того, що третя особа у справі реалізовує проекти з будівництва і експлуатації ВЕС, є також, зокрема, договір про залучення інвестицій у відповідні райони для будівництва вітрових електростанцій, укладених у 2009-2010 роках (договір від 14.12.2009, укладений Овідіопольською районною державною адміністрацією і ТОВ "Перекопська ВЕС", яке є інвестором за вказаним договором), інвестор зобов'язується збудувати вітрові електроустановки впродовж трьох років із моменту отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва конкретної вітрової електроустановки;

• на території Овідіопольського району Одеської області погоджено місце розташування вітрових електроустановок і технічні умови щодо забезпечення пожежної безпеки, а 23.02.2012 компанія Віндкрафт Норд АГ через ТОВ "Перекопська ВЕС" уклала договір оренди землі з Красноперекопською районною державною адміністрацією для проведення дослідницьких робіт, необхідних для проектування ВЕС;

• згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15331678 одним із видів діяльності позивача є організація будівництва будівель, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, будівництво інших споруд;

• 24.11.2009 між позивачем та третьою особою у справі був укладений договір про спільну діяльність, який 25.01.2011 було припинено третьою особою у зв'язку з порушенням позивачем виконання зобов'язань за вказаним договором, що не заперечується позивачем; за вказаним договором позивач мав здійснювати завдання у сфері вимірювання швидкості вітру, у сфері забезпечення земельних ділянок, щодо публічного фінансування, забезпечення і підтримки в оформленні усіх необхідних заяв на отримання усіх дозволів, потрібних для будівництва та тривалої експлуатації вітрового парку в Україні, під час будівництва, щодо підключення до електричних мереж;

• листом від 02.08.2012 позивач надав відповідачу інформацію про те, що під час дії договору про спільну діяльність позивач виконував усі необхідні роботи як підрядник, зокрема, було створено робочий проект будівництва щогли для вимірювання вітрового потенціалу, отримано дозволи на виконання підготовчих робіт за робочим проектом на території Татарбунарського району, будівельних робіт за робочим проектом на території Красноперекопського району;

• отже, виходячи із наведеного, позивач та третя особа у справі є конкурентами на ринку проектування та будівництва ВЕС, а відтак, розповсюдження позивачем невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про причини розірвання договору про спільну діяльність та відсутність наміру у третьої особи будувати ВЕС на Україні, сприйняття якої (інформації) може мати наслідком відмову від подальшої співпраці, переорієнтації на іншого партнера, має ознаки недобросовісної конкуренції.

Отже, встановивши вищенаведені обставини, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного позивачем рішення відповідача недійсним, адже в ньому зафіксовані вищевказані порушення позивачем Закону України "Про захист економічної конкуренції" (розповсюдження недостовірної інформації) та обґрунтовано притягнуто порушника (позивача) до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу, а також, зобов'язано спростувати недостовірну інформацію.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі їх повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про відмову у позові.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судових рішень у даній справі колегія суддів не вбачає; доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги та є спростованими судом попередньої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПланЕКО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №5011-76/17655-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В.Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере