Постанова

від 04.03.2013 по справі 15-22-28/17-2449-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 15-22-28/17-2449-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Таран С.В.,

суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників:

від скаржника - Гончаренко А.В., довіреність №2.7-4.4/44/1840 від 13.12.2012р.;

від позивача - Черняков А.В., довіреність серії ВТВ№787202 від 27.12.2012р.;

від відповідача - Трофимчук О.В., довіреність б/н від 10.02.2012р.;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної виконавчої служби України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 28 січня 2013 року

у справі №15-22-28/17-2449-2011

за позовом: публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй"

про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог в сумі

44 174 780,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2013р. у справі №15-22-28/17-2449-2011 (суддя Петров В.С.) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест" на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України задоволено: визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 03.12.2012р. у виконавчому провадженні ВП №34731148 про примусове виконання наказу, виданого господарським судом Одеської області 30.12.2011р.; скасовано винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. постанову від 03.12.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №34731148 про примусове виконання наказу, виданого господарським судом Одеської області 30.12.2011р.

Ухвала суду мотивована тим, що стягнення виконавчого збору за своєю суттю є санкцією, що настає за невиконання добровільно рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, а тому з огляду на принцип справедливості відповідач не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді сплати виконавчого збору за неможливість виконати рішення суду згідно чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, державна виконавча служба України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 28.01.2013р. у справі №15-22-28/17-2449-2011 скасувати, а в задоволенні скарги товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест" відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні 04.03.2013р. представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав; позивач та відповідач проти задоволення апеляційної скарги висловили заперечення; третя особа - участі не брала, хоча була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (том ІІІ а.с.16); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклала.

Заслухавши пояснення представників органу державної виконавчої служби, позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2011р. у даній справі задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк": звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна, переданого в іпотеку публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" за договором іпотеки від 16.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за реєстровим № 10321, а саме: земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташовану за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0228, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест" шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5245460,00 грн.; земельну ділянку площею 4,22 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташовану за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0229, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест" шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5245460,00 грн.; земельну ділянку площею 4,21 га, цільове призначення - ведення садівництва, розташовану за адресою: територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0231, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй Інвест" шляхом продажу на прилюдних торгах в порядку, передбаченому діючим законодавством за початковою ціною 5233030,00 грн., з метою задоволення за рахунок продажу вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", які виникли на підставі кредитного договору №11171275000 від 16.06.2007 року, в сумі 44 174 780,88 грн., з яких: заборгованість за наданим траншем №0011171275000 від 16.06.2007 р. становить 30199922,12 грн., у тому числі : заборгованість за кредитом - 21 363 480,84 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 722 429,65 грн.; заборгованість по комісії - 84 486,54 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 21719,57 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 7719,63 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 85,89 грн.; заборгованість за наданим траншем №0011409295000 від 29.12.2008р. становить 13238645,41 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 7 623 931,01 гри.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 601 951,03 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 751 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 5 012,37 грн.; заборгованість за наданим траншем №0011409297000 від 29.12.2008р. становить 736213,35 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 568 528,33 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 166 957,67 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 578 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 149,35 грн. (том ІІ а.с. 46-52).

На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ №15-22-28/17-2449-2011 від 30.12.2011р.(том ІІ а.с.56).

Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України 11.10.2012р. на підставі заяви стягувача №52-1/33-4/632 від 25.09.2012р.(том ІІ а.с. 123-124), керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№34731148 з виконання вищеназваного наказу та надано строк для добровільного виконання протягом семи днів з моменту винесення (отримання) цієї постанови, а також зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (том ІІ а.с.83-85).

Вказані дії органу ДВС цілком відповідають положенням частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідності до якої державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2012 р. була направлена відповідачеві 19.10.2012 р. та отримана ним 24.10.2012 р. (том ІІ а.с.138, 139).

12.11.2012 р. ТОВ „Прогрес-Строй Інвест" надіслав до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України лист №7, в якому повідомило, що здійснити самостійно іпотекодавцем реалізацію заставленого майна є неможливим, а тому скаржник не заперечує щодо реалізації державною виконавчою службою України заставленого майна в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством України й при цьому просить сповістити його про дату проведення торгів, ознайомити з результатами проведеної оцінки майна тощо (том ІІ а.с. 86-87).

В зв'язку з тим, що у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України 03.12.2012р. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4417478,08 грн. (том ІІ а.с. 89-90), законність та правомірність винесення якої і оскаржує відповідач.

За приписами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В пункті 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802 зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Враховуючи наведені норми, а також те, що в зазначений органом державної виконавчої служби строк для добровільного виконання рішення боржник не виконав рішення суду, відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України правомірно 03.12.2012 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Висновки місцевого господарського суду про те, що виконавчий збір за своєю суттю є санкцією за невиконання добровільно рішення суду, яка не може бути застосована в даному випадку до боржника, не грунтується на нормах чинного законодавства, оскільки виконавчий збір є оплатою боржником здійснення державним виконавцем щодо нього юридично значимих дій. Виконавчим збором держава компенсує свої витрати по примусовому виконанню судового рішення: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2001 р. №702 "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг у відповідності з законодавством і їх розмірах" 50% виконавчого збору спрямовується на відшкодування витрат по проведенню виконавчих дій; інші 50% зараховуються в державний бюджет.

В юридичній літературі під збором розуміють обов'язковий платіж, який сплачують юридичні та фізичні особи за вчинення державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами дій, що мають юридичне значення, або за надання платникові спеціальних прав, видачу дозволів, ліцензій, а також для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування підтримання соціальної сфери розвитку. Виконавчий збір має елементи, що притаманні обов'язковим платежам, зокрема: об'єкт платежу, платник, розмір. На рівні закону щодо нього де талізується процедура справляння та встановлюються пільги. Для виконавчого збору характерна така ознака, що притаманна всім видам та групам обов'язкових платежів, як їх регулярний характер (надходження від виконавчого збору до бюджету мають регулярний характер).

Помилковим є також висновки господарського суду Одеської області стосовно того, що зазначена санкція (виконавчий збір) з огляду на принцип справедливості не може бути застосована до відповідача, так як він не мав можливості добровільно виконати рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Відтак, боржник у виконавчому провадженні мав можливість виконати вимогу за основним зобов'язанням, що є фактичним добровільним виконанням рішення суду.

Безпідставним є висновок місцевого господарського суду щодо помилковості визначення органом державної виконавчої служби розміру виконавчого збору, оскільки у відповідності до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у визначений державним виконавцем строк для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню . Із змісту виконавчого документа - наказу господарського суду Одеської області від 30.12.2011 р. №15-22-28/17-2449-2011 вбачається, що сума, яка підлягає стягненню з боржника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки становить 44174780,88 грн., десять відсотків від якої дорівнюють сумі виконавчого збору визначеного у оспореній постанові органу ДВС.

Необгрунтованими є також посилання суду першої інстанції на положення Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за №865/4158, які втратили чинність в зв'язку з прийняттям Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802.

Враховуюче викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу державної виконавчої служби України задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 28 січня 2013 р. у справі №15-22-28/17-2449-2011 скасувати.

В задоволенні скарги ТОВ «Прогрес-Строй Інвест» на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відмовити.

Стягнути з ТОВ «Прогрес-Строй Інвест» на користь Головного управління юстиції в Одеській області 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 05.03.2013 р.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко