Рішення

від 01.03.2013 по справі 907/26/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.2013 Справа № 907/26/13

За позовом Берегівської районної ради, м. Берегово

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Берегово.

про стягнення заборгованості в розмірі 44206, 58 грн., в т. ч. 44057,65 грн. - основний борг по орендній платі та 148,93 грн. - пені

СУДДЯ Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від позивача - не з"явився,

від відповідача - ОСОБА_3, представник по довіреності від 29.01.2013р.,

СУТЬ СПОРУ: Берегівською районною радою, м. Берегово заявлено позов до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Берегово про стягнення заборгованості в розмірі 44206, 58 грн., в т. ч. 44057,65 грн. - основний борг по орендній платі та 148,93 грн. - пені

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та з підтвердженням позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами. На виконання вимог ухвали суду від 07.02.2013р. представником позивача подано письмові пояснення та обгрунтування нарахованої орендної плати за липень-вересень 2010р., в яких позивач зазначає, що відповідно до п. 3.1. та 3.2. Договору купівля-продажу від 12.07.2010р. об'єкту спільної власності цілісного майнового комплексу (друкарня), передача об'єкту здійснюється в 3 (три) денний строк після сплати повної його вартості. Повний розрахунок покупцем здійснено 13.09.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 13.09.2010р. Розпорядженням голови ради від 17.09.2010р. № 21 було прийняте рішення про припинення договору оренди цілісного майнового комплексу (друкарня)., у якому зазначено, що з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта спільної власності - майнового комплексу приватизованого шляхом викупу, договір оренди від 29.10.2008р. вважати таким, що припинений. У зв'язку з тим, що акт приймання-передачі підписано 17.09.2010р., орендну плату слід сплачувати до припинення його дії, тобто до 17.09.2010р. Крім того, представником позивача подано розрахунок орендної плати в т.ч. ПДВ та докази оплати за відчуження майна.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.2013р. подав суду доповнення до відзиву. У якому зазначає, що оскільки договором оренди цілісного майнового комплексу від 29.10.2008р. передбачено перерахування орендної плати у місцевий бюджет Берегівського району, то сума орендної плати не повинна містити податок на додану вартість. В обґрунтування посилається на ст.7 Бюджетного кодексу, роз'яснення Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 17.12.99 № 06-10/875 та лист ДПА від 04.12.2000р. №16165/7/16-1220-20.

В судовому засіданні 28.02.2013р. за участі представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.03.2013р. на 10:30 год.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Берегівською районною радою (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 29.10.2008р. укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу КП „Брегівська районна друкарня Берегівської районної ради".

Згідно умов зазначеного Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне - користування Цілісний майновий комплекс Комунального підприємства Берегівська районна друкарня Берегівської районної ради» , склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 31 травня 2008 року, вартість якого становить 1437197,00 у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 1437197,00 (один мільйон чотириста тридцять сім тисяч сто дев»яносто сім )грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селища району Берегівської районної ради, що затверджена рішенням третьої сесії Берегівської районної ради п'ятого скликання від 22. 11.2006 року №67, яка розроблена згідно Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції)- серпень 2008 року 8400 (вісім тисяч чотиристо) грн. 06 коп.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України і складає 1680 (одна тисяча шітсот вісімдесят) грн. 01 коп. від орендної плати за базовий місяць розрахований для проведення конкурсу на право оренди.

Сторони домовились про розмір орендної плати за базовий місяць(вересень 2008 року) у сумі 8 700 (вісім тисяч сімсот). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий (8700(вісім тисяч сімсот) грн..) місяць на індекси інфляції за період від розрахунку орендної плати до моменту заключення Договору оренди.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Встановлену цим пунктом орендну плату Орендар зобов»язаний перераховувати щомісячно на рахунок Орендодавця (відділ управління об"єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища району Берегівської районної ради) № 37182002001691 в ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016, код 25445571 для подальшого перерахування у місцевий бюджет Берегівського району, до цього додати (копію платіжного доручення з відміткою банка) не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору вступ орендаря в користування майном настає не раніше дати підписання сторонами договору оренди та акту приймання-передачі.

Позивачем свої зобов'язання виконано, на підставі акту приймання-передачі Цілісного майнового комплексу „Брегівська районна друкарня Брегівської районної ради" від 29.10.2008р.Орендодавець передав Орендарю Цілісний майновий комплекс „Брегівська районна друкарня Брегівської районної ради", який розташований за адресою: м. Берегово, пл. Ф.Ракоці ІІ 1.

Як зазначає позивач, при інвентаризації договорів оренди у липні 2012 року з'ясувалось, що своїх зобов'язань за Договором оренди, Орендар належним чином не виконав, а саме за період лютий - вересень 2010 року утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 95 006,91 гривень, про що його було повідомлено листом Берегівської районної ради № 02-11/137 від 23.07.2012 року та запропоновано погасити борг у найкоротший термін. Після отримання боржником листа ним було сплачено частину боргу в сумі 50929,26 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 31.07.2012 року. На теперішній час за відповідачем рахується борг в сумі 44 077,65 грн. (95 006,91 грн. - 50 929,26 грн.) та сума пені 148,93 гривень - нарахованої за несвоєчасну сплату орендної плати згідно пункту 3.5. Договору оренди. Однак, позивачем до стягнення заявлена вимога на суму 44 057,65 грн., на задоволенні якої наполягає позивач у позовній заяві.

З моменту сплати частини боргу, боржнику неодноразово надсилались листи про необхідність погашення не сплаченої суми заборгованості з орендної плати в розмірі 44 077,65 грн., але вимоги Берегівської районної ради відповідачем були проігноровані.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач взятих на себе зобов'язань по Договору оренди від 29.10.2008р. не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за період з лютого 2010р. по вересень 2010р., яка становить 44 077,65 грн. по орендної плати з індексом інфляції, відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Аналогічний обов'язок встановлено ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193. Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до місцевого бюджету Берегівського району відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 1 (одного) % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Нарахована позивачем сума пені в розмірі 1 % облікової ставки НБУ за період з лютого по вересень 2010 року складає суму 148,93 грн.

Однак, пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що умовами пункту 3.5. договору не передбачено нарахування пені до моменту погашення заборгованості чи примусового її стягнення, нарахування пені повинно здійснюватися з врахуванням обмеження терміну її нарахування відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України.

У зв'язку із здійсненим судом перерахунком суми пені з врахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу, пеня за період з лютого по вересень 2010р. фактично складає суму 3 942,81 грн., однак підлягає до задоволення у розмірі заявленої позивачем до стягнення в цій частині вимоги, а саме в розмірі - 148,93грн. пені.

З огляду на викладене, заперечення відповідача викладені у доповненні до відзиву в частині того, що орендна плата не повинна містити податок на додану вартість, а відтак позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають, то такі спростовуються також з огляду на наступне.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частина третя статті 21 Закону надає орендареві право за певних умов вимагати зменшення орендної плати. У вирішенні відповідних спорів презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо. Якщо у погіршенні цього майна або у створенні гірших умов користування ним винні обидві сторони за договором, розмір орендної плати також може бути зменшений, але лише у частині, яка відповідає вині орендодавця у зменшенні можливості користуватися майном. Господарським судам слід виходити з того, що зміна умов господарювання, наприклад, зміни у податковій політиці , у рівні попиту на товари, роботи, послуги тощо, можуть бути підставою для зміни розміру орендної плати, якщо це передбачено договором оренди (п. 14.2).

Зміна умови договору щодо ставок орендної плати може мати місце лише за погодженням сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (частини перша і друга статті 21 Закону). У разі недосягнення згоди з цього питання за заявою заінтересованої сторони спір вирішується господарським судом (п. 14.3.).

За вказаних обставин та враховуючи, що до умов Договору наведених вище та діючого законодавства на момент його укладення - складовою повної вартості орендної плати є ПДВ, незалежно від того, хто (орендар чи орендодавець) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати у розмірах, визначених п. 17 вищеприведеної Методики (див. лист ДПА України № 6514/7/16-1201 від 12.05.2000р.) , то заперечення відповідача, що орендна плата не повинна містити податок на додану вартість, судом до уваги не приймаються, позаяк такі умови договором не передбачені та відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що сторонами в установленому законом порядку вносилися відповідні зміни до Договору, тоді як одностороння зміна умов Договору не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання умов Договору протягом дії останнього, а саме з жовтня 2008р. по січень 2010р. здійснювалися платежі по орендній платі в т. ч. з ПДВ відповідно до вище приведених умов Договору, що підтверджується зокрема, долученим позивачем до матеріалів справи платіжним документом від 20.04.2010р. на суму 12 225,20 грн. про сплату відповідачем орендної плати за 01.2010р. згідно Договору в т.ч. 2 037,53 грн. - ПДВ (а.с. 64), що відповідачем не заперечено.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, шляхом стягнення з відповідача 44 057,65 грн. - суми основного боргу по орендній платі з індексом інфляції за період з лютого по вересень 2010р. та суму 148,93 грн. нарахованої пені, а всього 44 206,58 грн.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Судом також встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1609,50грн., тоді як виходячи з розміру позовних вимог до сплати підлягає судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Отже недоплачена позивачем різниця судового збору в розмірі 111 грн. підлягає стягненню з відповідача до Держбюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Брегівської районної ради (Закарпатська область, м. Берегове, вул.Мукачівська, 6, код 22094295, р/р 35422002001085, ГУДКСУ в Закарпатської області, МФО 812016) суму 44 206,58 грн. (сорок чотири тисячі двісті шість гривень п'ятдесят вісім копійок), в тому числі 44 057,65 грн. - основного боргу по орендній платі з індексом інфляції, сума 148,93 грн. - нарахованої пені та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України суму 111 грн. (сто одинадцять гривень) судового збору (банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31211206783002, отримувач УДКСУ у м. Ужгород, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача 38015610).

Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.03.2013 року.

Суддя Кадар Й.Й.