Рішення

від 24.10.2011 по справі 19/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/142 24.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім.. М.В. Фрунзе

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка»

Про розірвання договору та стягнення 2 371 518,19 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Луніка О.В. (довіреність № 18-49 від 23.05.2011р.)

від відповідача Суньов Є.В. (довіреність № 77/Д від 05.10.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім.. М.В. Фрунзе до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка»про розірвання договору та стягнення боргу в розмірі 2 371 518,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.11р. порушено провадження у справі № 19/142 та призначено розгляд справи на 23.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2011 року розгляд справ відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України.

14.10.2011 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 24.10.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд не задовольняти заяву представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 24.10.11 р. позовні вимоги не визнав, наполягав на задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.10.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих позивачем доказів вбачається, що 10.03.2006 року між позивачем «Підрядник»та ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобування»«Замовник»було укладено договір № 4\358.

Відповідно до п. 2.1. Договору Підрядник зобовязується на свій ризик, власними та залученими силами, засобами виконати у терміни та порядку, визначені умовами Договору Роботи і передати у власність Замовника об»єкт «під ключ», а саме «Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ -1», а замовник зобов'язується прийняти завершений будівництвом, введений та прийнятий в експлуатацію Державною приймальною комісією об'єкт і оплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Загальна вартість Договору складає 124 981 200 грн., у тому числі ПДВ 20 830 200 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року загальна вартість Договору містить у собі:

· Вартість технологічного обладнання -79 416 600 грн.,, у тому числі ПДВ 13 236 100 грн., зазначена в додатку № 1 Договору

· Вартість монтажу і пусконаладки технологічного обладнання -18 480 000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3 080 000 грн., зазначена в Додатку № 2 до Договору

· Вартість будівельних робіт -12 552 000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 092 000 грн., зазначена в додатку № 2 до Договору

· Вартість загального будівельного обладнання і матеріалів -10 680 000 грн., в тому числі ПДВ у 1 780 000 грн., зазначена в додатку № 2 до Договору

· Вартість інжинірингу -3 852 600 грн., в тому числі ПДВ -642 100 грн., зазначена в Додатку № 2 до Договору

· Вартість частки робіт - робіт по заміні на об'єкті ГТП Д -336-2Т (виробництва ЗМКБ «Прогрес») на ГТП Д-336-2Т (виробництва ВАТ «Мотор Січ») у складі 8 ГПА-Ц-6,3 А, які експлуатуються на 1 та 2 ступенях Хрестищенської ДКС складає 119 701 000 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 33 283 500 грн..

Як зазначає позивач, з метою виконнання умов договору № 4\358, 31.08.2007 року між ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»та ТОВ «Українська транспорта спілка»було укладено договір підряду № 4\275.

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов»язався виконати роботу по заміні 8 одиниць газотурбінних приводів Д-336-2Т у складі 8 ГПА Ц-6,3 А, що експлуатуються на 1 та 2 ступінях «Хрестищенської ДКС»ГПУ «Шебелинкагазвидобування»НАК «Нафтогаз України, зазначені у переліку робіт. Після виконання Робіт Викоконавець зобов»язаний передати виконані роботи Замовнику на умовах, в порядку та строки, передбачені Договором, Замовник в свою чергу прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, в порядку та строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Договору підряду, загальна вартість Договору складає 15 970 350 грн, в тому числі ПДВ 2 661 725 грн., розмір оплати (попередньої оплати) не може бути менше 55% від отриманої Замовником від ГПУ «Шебелинкагазвидобування»ДК «Укргазвидобування»суми, передбаченої на виконання зазначених робіт.

Відповідно до переліку робіт на об'єкті «Обладнання Хрестищенської ДКС»реконструкція ДКЦ-1 Хрестищенської ДКС»(додаток № 1 до договору № 4\275 від 31.08.2007 року позивач повинен був виконати наступні роботи:

· Виконання демонтажних робіт існуючого обладнання

· Виконання монтажних робіт для установки обладнання кріплення нових ГТП

· Виконання монтажних робіт для укладення трубопроводів

· Виконання монтажних робіт для укладки електричних пакетів

· Виконання пусконалагоджувальних робіт.

З платіжного доручення № 20827 від 31.08.2007 року вбачається, що позивачем було перераховано відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 2 060 300 грн..

Відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2009 року по справі № 9-110-09, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р., частково задоволено позов ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»в особі ГПУ «Шебелинкагазвидобуваня»та розірвано укладений договір № 4\358 від 10.03.2006 року.

Договір № 4\358 від 10.03.2006 року розірвано внаслідок того, що Підрядник не розпочав роботи (відсутність розробленої та погодженої з органами державної влади та місцевого самоврядування проектної документації, експлуатаційної виконавчої документації на об'єкт: не здійснення будівельних робі) та істотного відступлення Підрядником від умов договору.

Оскільки, як вважає позивач, відповідно до п 3.2 Договору оплата авансових платежів по вказаному договору повинна здійснюватись позивачем на користь відповідача за умови отримання позивачем попередньої оплати від ГПУ «Шебелинкагазвидобування»по Договору № 4\385 від 10.06.2006 р., який розірвано відповідно до вищезазначеного рішення, позивач в зв'язку з вказаною обставиною позбавлений можливості сплачувати авансові платежі на користь відповідача, так як зобов'язання ГПУ «Шебелинкагазвидобування»з оплати на користь позивача авансових платежів по Договору № 4\358 від 10.03.2006 року припинилося в зв'язку з розірванням останнього.

Тому, листом 15.06.2010 року № 18-7\1254 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору підряду у 30-денний строк з моменту отримання пропозиції та повернення попередньої оплати у розмірі 11 148 300 грн., в т.ч. 2 060 300 грн по договору підряду у семиденний строк з моменту розірвання договору.

Листом від 05.07.2010 року № 133 відповідач відмовився розірвати Договір підряду та повернути отриманий авансовий платіж.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

Статтею 631 Цивільного кодексу України, встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 7.5 Договору, вбачається, що строк дії договору був встановлений сторонами до 31.12.2007 року.

Умовами договору не передбачено автоматичного продовження строку дії даного договору у разі відсутності заперечень та даний договір сторонами не було продовжено в іншому порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що договір підряду № 4\275 від 31.08.2007 року припинив свою дію у зв»язку із закінченням строку, на який його було укладено -31.12.2007 року.

При цьому позивач просить розірвати договір підряду № 4\275 від 31.08.2007 року пізніше, ніж він припинив свою дію.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов"язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважаєтьсчя зміненним або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встанволено за рішенням суду.

Крім того, слід зазначити, що нормами чинного законодавства України передбачено можливість розірвання лише чинного правочину.

Враховуючи вищенаведене, а також заважаючи на те, що станом на день прийняття судом рішення у даній справі договір № 4/275 від 31.08.2007 року припинив свою дію у зв»язку із закінченням строку, на який його було укладено, вимоги позивача про його розірвання на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України визнаються необгрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо повернення суми попередньої оплати перерахованої позивачем відповідачу, як безпідставно набуте майно, суд зазначає наступне.

Зазначена вимога ґрунтується на нормах ст.. 1212 ЦК України, Глава 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»,, Підрозділу 2 «Не договірні зобов'язання». Відповідно до ст.. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення ст. 1212 ЦК України застосовуються також до вимог про:

· Повернення виконаного за недійсним правочином;

· Витребування майна власником із чужого незаконного володіння

· Повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні

· Відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2008 року у справі 2-17\14535-2007 зазначено, що «предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Між ТОВ «Українська транспортна спілка»та ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім.. М.В. Фрунзе»був укладений договір підряду. До зазначених правовідносин застосовуються спеціальна норми Глава 61 «Підряд», Підрозділ 1 «Договірні зобов'язання».

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, у разі припинення договору, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо не встановлено договором або законом, при істотних порушеннях договору стороною друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Майно (авансовий платіж) було отримане ТОВ «Українська транспортна спілка»на підставі та в межах достатньої правової підстави.

Дія договору припинилась 31.12.2007 року, отже позовна вимога про стягнення з ТОВ «Українська транспортна спілка»боргу за укладеним між сторонами Договором № 4\275 від 31.08.2007 року є необґрунтованою та безпідставною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 060 000 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач нараховує існування боргу, на який нараховує інфляційні втрати та три відсотки річних з 05.07.2010 року.

Відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 1.1. Договору № 2\275 Виконавець зобов»язався виконати роботу по заміні 8 одиниць газотурбінних приводів Д-336-2Т у складі 8 ГПА Ц-6,3 А, що експлуатуються на 1 та 2 ступінях «Хрестищенської ДКС»ГПУ «Шебелинкагазвидобування»НАК «Нафтогаз України зазначені у переліку робіт. Після виконання Робіт Викоконавець зобов»язаний передати виконані роботи Замовнику на умовах, в порядку та строки, передбачені Договором, Замовник в свою чергу прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, в порядку та строки, передбачені Договором.

Згідно п. 2.2. Договору підряду строк виконання робіт на додатковому етапі складає 9 календарних місяців від дати отримання авансового платежу.

З платіжного доручення № 20827 від 31.08.2007 року вбачається, що авансовий платіж був отриманий відповідачем 31.08.2007 року, відповідно до п.2.2 Договору виконання робіт повинно було завершене не пізніше травня-червня 2008 року.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач в судовому засіданні 12.10.2011 року підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Зважаючи на те, що відповідач не вчинив жодної дії, щодо визнання боргу, поважності пропуску строку позовної давності позивачем не доведено, а позов подано лише 22.08.2011 року, господарський суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущено, а позовні вимоги у зв'язку з цим задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Посилання позивача на той факт, що ГПУ «Шебелинкагазвидобування»ДК «Укргазвидобування»не перераховувало позивачу грошові кошти для оплати монтажних послуг, а отримано було лише кошти за технологічне обладнання, а кошти в розмірі 2 060 300,00 грн. позивач перерахував відповідачу з власних коштів, крім того, листом від 05.07.2011 року № 133, яким було відмовлено в пропозиції розірвати Договір № 4\275 від 31.08.2007 року та поверненню суми авансу, відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 2 060 300, 00 грн., тим самим строк виконання робіт не настав в зв'язку з невиконанням обома сторонами умов договору та відбулось переривання перебігу позовної давності, і новий строк позовної давності після переривання перебігу позовної давності розпочався з 12.07.2010 року, не приймається судом до уваги, оскільки дані доводи позивача та листи на відповіді не є належним доказом того, що відповідач тим самим вчинив дії щодо визнання боргу. Дані доводи позивача не є вагомими причинами, які зумовили б поважність пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову -відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.10.11 р.