Рішення

від 19.12.2011 по справі 19/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/210 19.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЙ АВТОР»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОП-Україна»

Про стягнення заборгованості 4 948,80 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Дегтярьова О.П. (довіреність № б\н від 16.08.2011р.)

від відповідача Семенченко М.Є. (за дов. № 360/11 від 28.10.2011 р.)

вільний слухач Закурдаєв Д.М.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги ТОВ «КІЙ АВТОР»до ТОВ «АСКОП-Україна»про стягнення боргу в розмірі 4 948,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятих на себе зобов'язань за договором транспортного експедирування № 11/13 від 07.06.2011 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому позивачем послуги з транспортно-експедиторського обслуговування, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Позивач зазначає, що перевезення виконувалися належним чином, жодних претензій від Замовника -ТОВ «ТОВ «АСКОП-Україна»з приводу якості перевезень до виникнення заборгованості не надходило. Вказав, що товарно-транспортні накладні (ТТН), рахунок -фактура, акт відвантаження вантажу, акт здачі -прийняття робіт, податкова накладна вчасно надавалися Замовнику.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, підтвердив наявність договірних відносин між сторонами, але вказав на неналежне виконання умов договору, ненадання позивачем товарно-транспортної накладної, рахунку -фактури, акту відвантаження вантажу, акту здачі -прийняття робіт, податкової накладної. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем порушено умови перевезення вантажу, внаслідок чого відбулось псування вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.11р. порушено провадження у справі № 19/210 та призначено розгляд справи на 21.11.2011 р.

21.11.2011 року представником відповідача до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву.

21.11.2011 року по справі оголошено перерву до 19.12.2011 року.

В судовому засіданні 19.12.2011 року представник позивача надав нормативне обґрунтування позовних вимог та заперечення на відзив на позовну заяву. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 07.06.2011 року між ТОВ «КІЙ АВТОР»та ТОВ «АСКОП-Україна»було укладено Договір транспортного експедирування № 11/13.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Експедитор зобов'язується забезпечити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити надані послуги з транспортного експедирування вантажів за встановленою платою.

Згідно п. 1.2 Договору ТЕО вантажів Замовника здійснюється Експедитором на підставі заявок Замовника, які є невід'ємною частиною Договору. У Заявці зазначається найменування, кількість, характер та особистості вантажу, час та дата завантаження, адреса вантажовідправника та вантажоотримувача, маршрут, проміжкові пункти, слідування, вимоги до транспорту, режим перевезення, комплект товаросупровідних документів тощо.

Позивач вказує, що 19.07.2011 року Замовник -ТОВ «АСКОП-Україна»надіслав по факсу Експедитору -ТОВ «КІЙ АВТОР»Заявку № П-19/07-1 на транспортне експедирування з 19.07.2011 року по 20.07.2011 року за маршрутом: м. Київ -м. Дніпропетровськ.

Відповідно до заявки Експедитор -ТОВ «КІЙ АВТОР»взяв на себе зобов'язання з перевезення риби охолодженої, картоплі фрі с\м, а ТОВ «АСКОП-Україна»зобов'язався оплатити зазначені послуги з перевезення.

Згідно зазначеної транспортної заява, сторонами погоджена сума у розмірі 4 800,00 грн. з умовою оплати замовником наданих послуг з перевезення -протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів.

З товарно-транспортної накладної АУ № 112 від 19.07.2011 вбачається, що на виконання умов Заявки позивач здійснив перевезення та склав Акт здачі-приймання робіт № ОУ -0000299, Акт відвантаження товару № АУ/19/07-1 від 19.07.2011 року, та рахунок-фактуру СФ-0000299 від 20.07.2011 р., про те, що експедитором були надані послуги по договору від 07.06.2011 року, а саме: транспортно-експедиційні послуги, за маршрутом: м. Київ -м. Дніпропетровськ вартістю 4 800,00 грн.

22.08.2011 року позивача направив на адресу відповідача претензію № 01 та додав до неї акти виконаних робіт. Відповіді відповідач не надав.

Відповідач в добровільному порядку відмовляється від виконання взятих зобов'язань щодо оплати послуг з перевезення, станом на день розгляду заборгованість відповідача складає 4 800,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»встановлено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначених у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі виконання митних формальностей тощо.

Згідно ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже зазначенням позивачем, що між сторонами мав факт укладання правочину на перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі Заявки на перевезення вантажу № П-19/07-1 від 19.07.2011 року ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки заявка підписана обома сторонами, скріплена печатками, містить найменування та відомості про кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

П. 4.4 Договору встановлено, що робота вважається виконаною і підлягають до оплати протягом 10 днів, якщо Експедитор, згідно наданої Замовником Заявки, виконав роботу в повному обсязі, вантаж доставлений за місцем призначення, що підтверджується наданням оригіналів рахунків, відповідно оформлених ТТН, накладних, акта відвантаження з відмітками отримувача про отримання вантажу та інших документів, зазначених у Заявці.

Відповідно до п. 3.5 Замовник зобов'язується своєчасно оплатити послуги Експедитора.

Згідно п. 5.1 Договору передбачено матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків передбачених Договором.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано жодного документа, в тому числі і Акту виконаних робіт є необґрунтованими, безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Твердження відповідача про порушення позивачем умов перевезення вантажу також не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з товарно-транспортної накладної серії АУ № 112 від 19.07.2011 року відсутня інформація щодо часу прибуття на завантаження та відвантаження транспортного засобу позивача, а також не було складеного жодного акту чи іншого документа відповідачем щодо порушення температурного режиму, терміну доставки.

Отже в обґрунтування зазначених доводів відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.3 Договору, в разі прострочки оплати вартості наданих послуг Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період невиконання грошового обов'язку від суми, яка належить до сплати за кожен день прострочки.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 800,00 грн., пені -148,80 грн., а всього в сумі 4948,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОП-Україна»(02660, м. Київ, вул.. М.Раскової, 11, оф. 600; код ЄДРПОУ 30579869, р\р 2600107218 у ПАТ «СЕБ Банк»у м. Київ, МФО 300175, р\р 26003614410056 в АТ «УкрСиббанк»у м. Києві, МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЙ АВТОР»(04111, м. Київ, вул.. Щербакова, 49-а, офіс 91; р/р 26009000049058 у ПАТ «Укрсоцбанк»м. Київ, код ЄДРПОУ 37147533, МФО 300023) суму боргу в розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 80 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.12.11 р.