Ухвала

від 27.02.2013 по справі 2а-3107/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3107/12/1070

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Бєлової Л.В. та Міщука М.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Липовецький елеватор» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Протягом 2011 року ТОВ подавало до Липовецького центру зайнятості Вінницької області щомісячні звіти за формою 3-ПН із зазначенням чотирьох вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів.

16.01.2012 року Липовецьким районним центром зайнятості проведено планову перевірку відповідача за 2011 року, за наслідками якої перевірки складено акт, яким встановлена сума заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 4323,03 грн., строк сплати яких не настав. Як зазначено в акті, фактів відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів не було.

Листом від 10.07.2012 за №1021 Києво-Святошинській районний центр зайнятості повідомив відповідачу, що направлень на працевлаштування інвалідів він до відповідача не видавалося.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вжив усіх передбачених законодавством заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві. Про створення відповідних робочих місць, наявність вакансій та можливість працевлаштування інваліда відповідач щомісячно повідомляв відповідачу. У зв'язку з цим суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до ч.2 ст.18-1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не підприємство, а державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи для інваліда відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Суд першої інстанції також обґрунтовано не погодився з твердженнями позивача, що відповідач упродовж 2011 р. не подавав статистичний звіт по формі 3-ПН, оскільки, підприємство було зареєстроване лише у грудні 2011 р. у Києво-Святошинському районі Київської області. Упродовж 2011 р. ТОВ подавало відповідні звіти за попереднім місцем реєстрації у Липовецькому районі Вінницької області.

Доводи апеляційної скарги законність висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст.198, 200, 205,206 КАСУ, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.