Рішення

від 28.02.2013 по справі 3/1/921-4/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р.Справа № 3/1/921-4/2013

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (код ЄДРПОУ 20842474) вул. Електриків, 29-А, м. Київ; адреса для листування: вул. Кудрявський узвіз, 7, поверх 9-10, м. Київ

до відповідача Кременецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" (код ЄДРПОУ 31276068) вул. Л. Українки, 68, с. В. Бережці, Кременецький район, Тернопільська область

про відшкодування збитків в порядку регресу

За участю представників сторін від:

Позивача:

не з"явився

Відповідача:

Данилюк В.Л. - представник за дорученням №12 від 05.02.2013р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Кременецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" про стягнення збитків у розмірі 19 811 грн. 14 коп. в порядку регресу.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позивач у судове засідання не з"явився , надав суду повідомлення - телеграму за вх.. №5925 від 27.02.2013р. про розгляд справи №3/1/921-4/2013 здійснювати без участі представника "ПАТ "СК "Країна" , позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву № 11 від 05.02.2013р. ( вх.. № 5154 від 07.02.2013р.) , просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповідності до статті 77 ГПК України , розгляд справи №3/1/921-4/2013 відкладався на 07.02.2013 р. на 10:00 год. та на 28.02.2013р. на 10:20 год., про що свідчать ухвали суду відповідно від 24.01.2013р. та від 07.02.2013р.

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, вислухавши заперечення представника відповідача, оцінивши документальні докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

26.07.2010 року Страхова компанія "Країна" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна"), як Страховик та Данилюк Володимир Леонідович , як Страхувальник уклали між собою договір - поліс обов"язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4119876 .

У відповідності до п.3 даного Полісу, строк дії вказаного Полісу становить з 00 год. 00 хв. 26.07.2010 року до 25.07.2011 року включно.

Пунктом 6 Полісу, забезпечений транспортний засіб автомобіль марки МАN 19.403 номер кузова (шасі) НОМЕР_2 .

18.06.2011 року у м. Львові на вул..М.Голинського-Личаківська мала місце дорожньо - транспортна пригода за участю забезпеченого Полісом № ВЕ/4119876 транспортного засобу автомашини МАN державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно тимчасового реєстраційного талону РРТ №410172 знаходиться у власності Кременецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки "КІА RІО" державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4

У відповідності Постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 28.07.2011 року (справа №3-791/2011), водій ОСОБА_3 18.06.2011 року близько 13 год. 40 хв. в м. Львові по вул.. М.Голинськуого -Личаківська керуючи транспортним засобом державний реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "КІА RІО" державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху і визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

10.01.2012 року до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" звернулось ПрАТ СК "ПЗУ "Україна" в особі ТзДВ "Інтер - Ріск Країна" (управління заборгованістю) з заявою за № 961/3/2012-01ИР (вх.. №174 від 17.01.2012р.) про відшкодування шкоди в сумі 20321 грн. 14 коп. виплаченої водію ОСОБА_4 , який керував застрахованим автомобілем марки "КІА RІО" державний номер НОМЕР_3 у ПрАТ СК "ПЗУ Україна" за договором добровільного страхування транспортних засобів №АМ. 013395 від 24.02.2011 року , який був пошкоджений в дорожньо - транспортній пригоді , яка мала місце 18.06.2011 року у м. Львові на перехресті вулиць М.Голинського - Личаківська.

Виконуючи обов"язки за Полісом №ВЕ/4119876 ПАТ СК "Країна" виплатила потерпілій особі "ПрАТ СК "ПЗУ Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 19811 грн. 14 коп., що підтверджується угодою №28/08/2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2012 року .

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки КІА RІО державний номерний знак НОМЕР_3 було визначено ПАТ СК "Країна" на підставі звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №А-00205 від 11.07.2011 року складеного ТОВ "ДекраЕксперт" та страхового акту № UA2011061800013/L01/01 від 01.08.2011 року .

Розмір страхового відшкодування нараховувався таким чином: 20321 грн. 14 коп. сума заявлених збитків до позивача - 510 грн.00 коп. розмір франшизи за полісом №ВЕ/4119876 від 26.07.2010 року = 19 811 грн. 14 коп.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 993 ЦК України , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1166 ЦК України, визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ЦК України , юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В силу статті 1187 ЦК України , шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 228 Господарського кодексу України, вказує, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як визначено статтею 27 Закону України "Про страхування " , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У позовній заяві позивач посилається , на норми чинного законодавства України, зазначаючи, що ні Кременецьке ТзОВ "Агротехсервіс" , а ні водій відповідача , не повідомили про настання дорожньо-транспортної природи , а тому саме відповідач зобов"язаний відшкодувати в порядку регресу суму виплаченого ПАТ "СК "Країна" страхованого відшкодування у розмірі 19 811 грн. 14 коп.

Однак, доводи позивача спростовуються , зокрема письмовим поясненням водія ОСОБА_3 від 25 серпня 2011 року , актом - поясненням від 18.06.2011р. очевидця ОСОБА_6 дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 18.06.2011р. у м. Львові , письмовим поясненням від 18.06.2011р. очевидця ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 18.06.2011р. у м. Львові , в яких останні підтверджують факт звернення водія ОСОБА_3 під час виникнення ДТП до страхової компанії у телефонному режимі про повідомлення здійснення аварії.

Крім того , Кременецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" листом №47 від 20.06.2011р. повідомило ПАТ "СК "Країна" про те , що 18.06.2011р. в місті Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованої автомашини державний номер НОМЕР_1 .

Факт направлення даного листа підтверджується журналом реєстрації вихідної документації Кременецького ТзОВ "Агротехсервіс" за 2010р. , 2011р., 2012р., 2013р. (знаходиться в матеріалах справи.)

Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

В силу статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов.

Оцінивши докази в їх сукупності , враховуючи викладене , суд прийшов до переконання що , позивач не довів належними та допустимими доказами своє право на звернення до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 19 811,14 грн.

А відтак, суд вважає, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають. А тому , у позові позивачу суд відмовляє повністю.

Згідно до вимог статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статтями 11, 25, 256, 530, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України , статтею 228 ГК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , Законом України "Про страхування", суд:

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "06" березня 2013 року , через місцевий господарський суд.

3. Рішення направити сторонам у справі.

Суддя І.М. Турецький