Рішення

від 28.02.2013 по справі 7/094-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р. Справа № 7/094-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Заєць Д.Г., Рябцева О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»

до Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»

про стягнення 1 016 668, 97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткач І.Я. - представник за довіреністю б/н від 18.09.2012 року;

від відповідача:не з'явились.

секретар судового засідання: Сафонова О.Г.

Обставини справи:

09.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 02.11.2012 року (вх. № 3897 від 09.11.2012 року) до Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» (далі - відповідач) про стягнення 1 016 668, 97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року, зокрема, щодо проведення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 1 016 668, 97 грн. основного боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2012 року порушено провадження у справі № 7/094-12 та призначено розгляд справи на 29.11.2012 року.

У судове засідання 29.11.2012 року представники сторін у справі, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 11.12.2012 року.

До початку судового засідання 11.12.2012 року від Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» надійшло клопотання б/н від 11.12.2012 року (вх. № 20203), в якому відповідач просить суд продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судове засідання 11.12.2012 року представники сторін у справі, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, повторно не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 24.01.2013 року.

23.01.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати (вх. № 1219 від 23.01.2013 року), в якому відповідач позов визнав частково, а саме у сумі 500 000,00 грн. основного боргу та просив суд відмовити в стягненні 972321,8 грн. основного боргу, 16 517,92 грн. нарахованої пені та 27 529,87 грн. - 25% річних.

23.01.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» надійшла заява вих. № 004 від 22.01.2013 року (вх. № 1228 від 23.01.2013 року) про зменшення позовних вимог в частині основного боргу та збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та річних.

У зазначеній заяві, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу після порушення провадження у даній справі, позивач просить суд стягнути з відповідача 490 000,00 грн. основного боргу. Крім того, у зв'язку із здійсненням перерахунку пені та 25% річних станом на 24.01.2013 року, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 45 655,14 грн. та 25% річних у сумі 76 091,90 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги з урахуванням заяви позивача вих. № 004 від 22.01.2013 року (вх. № 1228 від 23.01.2013 року) щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» 490 000,00 грн. основного боргу, 45 655,14 грн. пені та 76 091,90 грн. 25 % річних.

До початку судового засідання 24.01.2013 року від Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» надійшли доповнення б/н від 22.01.2013 року (вх. № 1279) до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що станом на 21.01.2013 року заборгованість Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» складає 490 000,00 грн.

У судове засідання 24.01.2013 року представник позивача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2013 року (суддя - Антонова В.М.), призначено колегіальний розгляд справи № 7/094-12 та передано справу до відділу інформаційно-статистичного забезпечення та кодифікації законодавства апарату суду для визначення складу колегії суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Київської області № 21-АР від 25.01.2013 року «Про призначення складу колегії суддів з розгляду справи № 7/094-12» призначено колегію з розгляду справи № 7/094-12 у складі трьох суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Заєць Д.Г., Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2013 року справу №7/094-12 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Заєць Д.Г., Рябцева О.О., розгляд справи призначено на 28.02.2013 року.

28.02.2013 року до господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» надійшла телеграма(вх. № 38 від 28.02.2013 року), в якій відповідач просить суд, у зв'язку з хворобою представника відповідача, відкласти розгляд справи на іншу дату. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 28.02.2013 року представник позивача у справі підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними та обґрунтованими, а тому просив суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням заяви вих. № 004 від 22.01.2013 року (вх. № 1228 від 23.01.2013 року).

У судове засідання 28.02.2013 року представник відповідача у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, втретє не з'явився, про намір подати додаткові докази по справі у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не повідомив.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 28.08.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

02.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (продавець за договором, позивач у справі) та Дочірнім підприємством «Техноагрополіс» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу № 02/07 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві,а покупець - прийняти та оплатити скляну продукцію, зазначену у таблиці нижче (далі - продукція):

№ п/пНазва продукціїЦіна (грн./шт. з ПДВ) 1.Банка скляна для консервів І-82-500 (СКО) ТУУ 26.1-22555135-04:2011 1,00 2.Піддони дерев'яні 1200х1000 мм 75,00 Продукція поставляється партіями. Партією вважається обсяг продукції, відвантажений на один транспортний засіб. Загальна сума договору визначається сумарною вартістю всього поставленого і прийнятого покупцем товару згідно накладних (п.1.2, п. 1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору ціна продукції включає ПДВ (20%), завантаження в автотранспорт, вартість пакувальних матеріалів (плівка, картон) та транспортування автомобільним транспортом до складу покупця у м. Броди, Львівської обл.

Вартість дерев'яного піддону, згідно п. 1.5 договору, оплачується покупцем окремо за ціною 75,00 грн. за одиницю з ПДВ.

Дата, поставлена на видатковій накладній та транспортних документах, вважається датою отримання продукції покупцем (п. 2.5. договору).

Пунктом4.1. договору визначено, що покупець зобов'язується здійснити 100% оплату за відвантажену продукцію на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання продукції покупцем згідно п. 2.5. даного договору.

Оплата проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.2, п. 4.3 договору).

Пунктом 11.1 визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов'язань за даним договором.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року позивач у період з 10.07.2012 року до 28.07.2012 року здійснив відповідачу поставку банок та піддонів на загальну суму 1 149 720,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями та оглянутими у судовому засіданні оригіналами видаткових накладних, а саме:

- № СЛ-00054 від 10.07.2012 року на суму 153 296,00 грн.;

- № СЛ-00055 від 10.07.2012 року на суму 153 296,00 грн.;

- № СЛ-00056 від 10.07.2012 року на суму 306 592,00 грн.;

- № СЛ-00060 від 16.07.2012 року на суму 153 296,00 грн.;

- № СЛ-00063 від 21.07.2012 року на суму 76 648,00 грн.;

- № СЛ-00066 від 26.07.2012 року на суму 76 648,00 грн.;

- № СЛ-00067 від 27.07.2012 року на суму 76 648,00 грн.;

- № СЛ-00068 від 27.07.2012 року на суму 76 648,00 грн.;

- № СЛ-00070 від 28.07.2012 року на суму 76 648,00 грн.;

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за отриманий товар в розмірі 341 009,73 грн.

Здійснення часткових проплат відповідача на підставі договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з26.07.2012 року по 16.01.2013 року.

В період з 04.07.2012 року ро 10.07.2012 року Дочірнє підприємство «Техноагрополіс» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» продукцію (горох зелений) на суму 329 900,07 грн., а також, згідно п. 5.2 договору, викупив у Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» піддони на загальну суму 30 300,00 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 110 від 04.07.2012 року, № 111 від 05.07.2012 року, № 112 від 06.07.2012 року, № 113 від 08.07.2012 року. № 114 від 10.07.2012 року , № 115 від 13.07.2012 року, № 116 від 15.07.2012 року, № 143 від 03.08.2012 року, № 146 від 07.08.2012 року.

Як вбачається з Протоколу заліку зустрічних вимог від 28.12.2012 року (п.п. 1,2), підписаного підписаним уповноваженими особами обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб (копія наявна в матеріалах справи), станом на 28.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» має заборгованість перед року Дочірнім підприємством «Техноагрополіс» по оплаті за отриманий товар у сумі 360 200,07 грн., а Дочірнє підприємство «Техноагрополіс» має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» у сумі 860 200,07 грн.

Відповідно до п. 3 зазначеного протоколу сторони дійшли згоди у відповідності до ст. 601 ЦК України припинити зобов'язання, вказані у п.п. 1,2 даного протоколу, в сумі 360 200,07 грн. , шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Інших доказів оплати відповідачем поставленого товару сторонами суду надано не було.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами, п. 4.1. договору, узгоджено, що покупець зобов'язується здійснити 100% оплату за відвантажену продукцію на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання продукції покупцем згідно п. 2.5. даного договору.

Таким чином, виходячи з умов договору та здійснених поставок товару, відповідач повинен був оплатити поставлений товар у наступні строки:

- За видатковою накладною № СЛ-00054 від 10.07.2012 р. - у строк до 09.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00055 від 10.07.2012 р. - у строк до 09.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00056 від 10.07.2012 р. - у строк до 09.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00060 від 16.07.2012 р. - у строк до 15.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00063 від 21.07.2012 р. - у строк до 20.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00066 від 26.07.2012 р. - у строк до 25.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00067 від 27.07.2012 р. - у строк до 26.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00068 від 27.07.2012 р. - у строк до 26.09.2012 р.

- За видатковою накладною № СЛ-00070 від 28.07.2012 р. - у строк до 27.09.2012 р.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі та в строк, встановлений договором, і його заборгованість станом на момент розгляду справи у суді становить 448 510,20 грн. (1 149 720,00 грн. - 341 009,73 грн. - 360 200,07 грн.).

Наявність заборгованості перед позивачем визнається відповідачем по справі, а також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 21.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» та Дочірнім підприємством «Техноагрополіс», згідно якого заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» складає 490 000,00 грн.

Вказаний Акт звірки взаєморозрахунків підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

У зв'язку з тим, що відповідач вчасно не погасив заборгованість, 03.10.2012 року позивачем було надіслано відповідачу (на юридичну, фактичну адреси, та факсом) претензію б/н та дати на суму 947 453,59 грн., в якій просив перерахувати кошти у сумі 490 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт».

Однак, вказана сума заборгованості у повному обсязі відповідачем не погашена, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з позовних вимог, позивач до суми основного боргу (490 000,00 грн.) за договором купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року включає крім заборгованості за поставку банок (448 510,20 грн.), також заборгованість за надані послуги з погрузки-розгрузки банок (7 469,80 грн.) та заборгованість за поставку кришок (34 020,00 грн.).

Так, господарським судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги по погрузці-розгрузці банок на суму 7 469,80 грн ., що підтверджується Актом № СЛ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2012 року, підписаним уповноваженими особами обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, а також здійснено поставку відповідачу кришок СКО 0,20 на суму 34 020,00 грн. , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № СЛ-00081 від 30.07.2012 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що надання послуг по погрузці-розгрузці банок та поставка кришок умовами договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року не передбачалась та здійснювалось без укладення відповідних договорів.

Дослідивши умови договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що надання послуг по погрузці-розгрузці банок та поставка кришок були здійснені не на виконання умов вказаного договору, оскільки предметом вказаного договору сторонами (п. 1.1 договору) було визначено лише поставку скляної продукції, а саме: банка скляна для консервів І-82-500 (СКО) ТУУ 26.1-22555135-04:2011, а також піддони дерев'яні 1200х1000 мм.

Жодних доказів (додатків до договору, додаткових угод та ін.), що підтверджували б зміну/доповнення умов договору купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року, зокрема, в частині предмету договору, сторонами суду не надано.

Таким чином, безпідставним є включення до суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року заборгованості за надання відповідачу послуг по погрузці-розгрузці банок на суму 7 469,80 грн. та за поставку відповідачу кришок СКО 0,20 на суму 34 020,00 грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, так як відповідачу не було надіслано окремої вимоги щодо здійснення оплати заборгованості за надання відповідачу послуг по погрузці-розгрузці банок та за поставку відповідачу кришок, а тому строк виконання вказаного зобов'язання, яке не було передбачено договором купівлі-продажу № 02/07 від 02.07.2012 року, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, ще не настав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки позивачем не подано до суду належні докази, що підтверджують зміну/доповнення умов договору в частині предмету договору, а відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі за договором щодо оплати отриманого товару, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 490 000,00 грн. підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 448 510,20 грн. (490 000,00 грн. - 7 469,80 грн. - 34 020,00 грн.). В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме, в стягненні 41 489,80 грн. основного боргу, суд відмовляє.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 45 655,14 грн., нарахованої на суму боргу за період з 08.09.2012 року по 24.01.2013 року з урахуванням здійснення часткової оплати товару відповідачем та зарахування зустрічних вимог.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до п.8.3. договору у разі, якщо покупець не виконав умови оплати у встановлені терміни, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення віл несвоєчасно сплаченої суми.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснювався у відповідності до вимог ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та укладеного між сторонами договору.

Однак, у зв'язку з тим, що позивач здійснював розрахунок пені виходячи з суми боргу з урахуванням заборгованості за надані послуги по погрузці-розгрузці банок та поставці кришок, що не було предметом договору, розрахунок позивача є невірним.

Господарський суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», встановив, що з урахуванням часткової оплати відповідачем поставлених товарів, розмір пені складає 43 113,48 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 419595.38 09.09.2012 - 14.09.2012 6 7.5000 % 0.041 %* 1031.79 572891.38 15.09.2012 - 19.09.2012 5 7.5000 % 0.041 %* 1173.96 649539.38 20.09.2012 - 20.09.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 266.20 624539.38 21.09.2012 - 24.09.2012 4 7.5000 % 0.041 %* 1023.84 701187.38 25.09.2012 - 25.09.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 287.37 854483.38 26.09.2012 - 26.09.2012 1 7.5000 % 0.041 %* 350.20 931131.38 27.09.2012 - 26.10.2012 30 7.5000 % 0.041 %* 11448.34 916131.38 27.10.2012 - 15.11.2012 20 7.5000 % 0.041 %* 7509.27 886131.38 16.11.2012 - 18.11.2012 3 7.5000 % 0.041 %* 1089.51 876131.38 19.11.2012 - 09.12.2012 21 7.5000 % 0.041 %* 7540.47 846131.38 10.12.2012 - 20.12.2012 11 7.5000 % 0.041 %* 3814.53 818710.27 21.12.2012 - 27.12.2012 7 7.5000 % 0.041 %* 2348.76 458510.20 28.12.2012 - 15.01.2013 19 7.5000 % 0.041 %* 3570.37 448510.20 16.01.2013 - 24.01.2013 9 7.5000 % 0.041 %* 1658.87 Всього 43 113,48 грн. Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 43 113,48 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 2 541,66 грн. пені (45 655,14 грн. - 43 113,48 грн.), суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25% річних, передбачених умовами договору, в розмірі 76 091,90 грн., нарахованих на суму боргу за період з 08.09.2012 року по 24.01.2013 року з урахуванням здійснення часткової оплати товару відповідачем та зарахування зустрічних вимог.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 8.4. договору сторони дійшли згоди, що в разі порушення покупцем своїх зобов'язань в частині своєчасної та/або повної оплати поставленого товару/піддонів, покупець відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 25% (двадцять п'ять відсотків) річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 25% річних, нарахованих на суму боргу за поставлений товар згідно договору, є правомірною.

Однак, у зв'язку з тим, що позивач здійснював розрахунок 25% річних виходячи з суми боргу з урахуванням заборгованості за надані послуги по погрузці-розгрузці банок та поставленим кришкам, що не було предметом договору, розрахунок позивача є невірним.

Здійснивши власний розрахунок 25% річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що з урахуванням часткової оплати відповідачем поставлених товарів, розмір 25% річних складає 72 045,08 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 419595.38 09.09.2012 - 14.09.2012 6 25 % 1724.36 572891.38 15.09.2012 - 19.09.2012 5 25 % 1961.96 649539.38 20.09.2012 - 20.09.2012 1 25 % 444.89 624539.38 21.09.2012 - 24.09.2012 4 25 % 1711.07 701187.38 25.09.2012 - 25.09.2012 1 25 % 480.27 854483.38 26.09.2012 - 26.09.2012 1 25 % 585.26 931131.38 27.09.2012 - 26.10.2012 30 25 % 19132.84 916131.38 27.10.2012 - 15.11.2012 20 25 % 12549.74 886131.38 16.11.2012 - 18.11.2012 3 25 % 1820.82 876131.38 19.11.2012 - 09.12.2012 21 25 % 12601.89 846131.38 10.12.2012 - 20.12.2012 11 25 % 6374.96 818710.27 21.12.2012 - 27.12.2012 7 25 % 3925.32 458510.20 28.12.2012 - 15.01.2013 19 25 % 5966.91 448510.20 16.01.2013 - 24.01.2013 9 25 % 2764.79 Всього 72 045,08 грн. Таким чином, позов в частині стягнення 25% річних підлягає задоволенню частково в сумі 72 045,08 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 4 046,82 грн. (76 091,90 грн. - 72 045,08 грн.), суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 563 668,76 грн ., з яких 448 510,20 грн. основного боргу, 43 113,48 грн. пені та 72 045,08 грн. 25% річних. В іншій частині позовних вимог, а саме, в частині стягнення 41 489,80 грн. основного боргу, 2 541,66 грн. пені та 4 046,82 грн. 25% річних, суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (у розмірі переплаченої суми).

При цьому, якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову , то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача (абз. 5 п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З огляду на часткову відмову в задоволенні позовних вимог та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу після подання позову до суду, судовий збір частково покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Коцюбинського, буд. 19, код ЄДРПОУ 33315501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (47720, Тернопільська область, Тернопільський район, село Петриків, вул. Об'їзна, буд. 12/6А, код ЄДРПОУ 34042038) 448 510 (чотириста сорок вісім тисяч п'ятсот десять) грн. 20 коп. основного боргу, 43 113 (сорок три тисячі сто тринадцять) грн. 48 коп. пені, 72 045 (сімдесят дві тисячі сорок п'ять) грн. 08 коп. 25% річних та 19 371 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя В.М. Антонова

Суддя Д.Г. Заєць

Суддя О.О. Рябцева

Повне рішення складено 06.03.2013 року