Ухвала

від 07.02.2013 по справі 7/094-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"07" лютого 2013 р. Справа № 7/094-12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» про забезпечення

позову у справі №7/094-12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт»

до Дочірнього підприємства «Техноагрополіс»

про стягнення 1 016 668,97 грн.

Головуючий суддя Антонова В.М.

Судді: Заєць Д.Г.

Рябцева О.О.

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №7/094-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Техноагрополіс» (далі - відповідач) про стягнення 1 016 668,97 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2013 року, у зв'язку із складністю спору, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи №7/094-12, на підставі ст. 4-6 ГПК України, призначено колегіальний розгляд справи, та передано справу до відділу інформаційно-статистичного забезпечення та кодифікації законодавства апарату суду для визначення складу колегії суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Київської області №21-АР від 25.01.2013 року «Про призначення складу колегії суддів з розгляду справи № 7/094-12» призначено колегію з розгляду справи №7/094-12 у складі трьох суддів: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Заєць Д.Г., Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2013 року справу №7/094-12 прийняти до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Антонова В.М., судді - Заєць Д.Г., Рябцева О.О., та призначено розгляд справи на 28.02.2013 року.

05.02.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. №013 від 01.02.2013 року (вх. №6 від 05.02.2013 року) про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за юридичною адресою: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Коцюбинського, 19, та фактичною адресою: Львівська обл., м. Броди, вул. І. Франка, 69, а також накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку 2600627714, МФО 300205, банк ПАТ УПБ.

В обґрунтування вищевказаної заяви позивач зазначає, що має підстави вважати, що відповідач намагається відчужити належне йому майно, що знаходиться за адресами: Київська обл., м. Васильків, вул. Коцюбинського, 19; Львівська обл., м. Броди, вул. І. Франка, 69, або зняти кошти з розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів . Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо) . Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову»).

На даній стадії розгляду справи позивач не надав жодних доказів на підтвердження того факту, що за час провадження у справі майно відповідача та грошові кошти, наявні на його рахунках можуть зникнути, що в результаті зробить неможливим або утруднить виконання рішення господарського суду у даній справі.

Крім того, позивачем не обґрунтовано адекватність заходів забезпечення позову, обраних ним, позовним вимогам та не надано суду доказів та обґрунтування наявності зв'язку між заходом забезпечення (накладення арешту на майно відповідача) та предметом позову (стягнення грошових коштів).

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову стягується судовий збір у сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач документів, що підтверджують сплату ним судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати сторонам.

Головуючий суддя Антонова В.М.

Суддя Заєць Д.Г.

Суддя Рябцева О.О.