Постанова

від 27.02.2013 по справі 33/215

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ 33/215

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Гордовій Г.Л.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Подольский А.Ю., довіреність №24 від 18.04.2012;

від відповідача 1 за первісним позовом: Оберемок Д.О., довіреність б/н від 01.02.2013;

від відповідача 2 за первісним позовом: Костенко О.І., довіреність б/н від 21.01.2013;

Розглянувши апеляційні скарги Дочірнього підприємства „Автопрокат" та Дочірнього підприємства „Спецінвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011

справа № 33/215 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Аграрний комерційний банк"

до 1. Дочірнього підприємства „Автопрокат"

2. Дочірнього підприємства „Спецінвест"

про стягнення 6492396,92 грн.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства „Автопрокат"

до Публічного акціонерного товариства „Аграрний комерційний банк"

про визнання недійсним кредитного договору та додаткових угод до нього

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Аграрний комерційний банк" (далі - позивач за первісним позовом) до Дочірнього підприємства „Автопрокат"" (далі - відповідач 1 за первісним позовом) та Дочірнього підприємства „Спецінвест" (далі - відповідач 2 за первісним позовом) про стягнення 6492396,92 грн. та зустрічні позовні вимоги Дочірнього підприємства „Автопрокат" до Публічного акціонерного товариства „Аграрний комерційний банк" про визнання кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з дочірнього підприємства "Автопрокат" та дочірнього підприємства "Спецінвест" на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" заборгованість по простроченому кредиту у сумі 4880000грн. 00коп., заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 913012грн. 96коп., прострочену заборгованість за моніторинг застави в сумі 728грн. 27коп., пеню за прострочення по кредиту в сумі 377163грн. 84коп., пеню по відсоткам в сумі 70564грн. 65коп., пеню по комісії за моніторинг застави в сумі 56грн. 29коп., а також 25500грн. 00коп. державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, дочірнє підприємство "Автопрокат" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 скасувати, визнати договір про відкриття кредитної лінії №169/2008 та всі додаткові договори до нього недійсними.

На підставі апеляційної скарги дочірнього підприємства "Автопрокат" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011, згідно зі статтею 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 21.11.2011 порушено апеляційне провадження.

Крім того, дочірнє підприємство "Спецінвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі № 33/215 скасувати та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 апеляційна скарга дочірнього підприємства "Спецінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 прийнята до провадження.

Через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача 1 за первісним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №33/215 до винесення рішення по справі №2-6444/2011 Деснянським районним судом м. Києва. В обґрунтування наведеного клопотання відповідачем 1 за первісним позовом надано копію ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 28.10.2011 про порушення провадження у справі № 2-6444/2011 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до дочірнього підприємства "Автопрокат" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання недійсними Договору про відкриття кредитної лінії, додаткових угод та Договору іпотеки від 26.12.2008.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 07.12.2011 апеляційне провадження у справі №33/215 зупинено до вирішення справи №2-6444/2011 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до дочірнього підприємства "Автопрокат" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання недійсними Договору про відкриття кредитної лінії, додаткових угод та Договору іпотеки від 26.12.2008.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 13.04.2012 від дочірнього підприємства "Автопрокат" надійшов лист, в якому останній зазначає, що ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28.10.2011 про порушення провадження у справі №2-6444/2011 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до дочірнього підприємства "Автопрокат" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання недійсними Договору про відкриття кредитної лінії, додаткових угод та Договору іпотеки від 26.12.2008 було оскаржено до Апеляційного суду міста Києва, внаслідок чого скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28.10.2011 про порушення провадження у справі № 2-6444/2011.

Від Публічного акціонерного товариства "Агрокомбанк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 33/215. В обґрунтування свого клопотання Публічного акціонерного товариства "Агрокомбанк" надав копію ухвали Апеляційного суду міста Києва №22-ц/2690/931/2012 від 15.02.2012, якою ухвалу Деснянського районного суду міста Києва № 2-6444/2011 від 28.10.2011 скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, ПАТ "Агрокомбанк" надано копію ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 16.03.2012 № 2-2469/12 якою відмовлено Румянцевій Ользі Іванівні у прийняті позову до ПАТ "Агрокомбанк" та ПАТ "Аграрний комерційний банк" про визнання кредитного договору та додаткових угод до нього недійсним та повернуто для подання до належного суду.

З огляду на наявну інформацію, судова колегія дійшла висновку, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі №33/215 відпали.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 було поновлено провадження у справі №33/215 та призначено справу до розгляду на 25.04.2012.

В судове засідання 25.04.2012 з'явились представники позивача за первісним позовом та відповідача 1 за первісним позовом.

Через відділ документального забезпечення суду від Дочірнього підприємства „Автопрокат" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №33/215 до вирішення Деснянським районним судом міста Києва справи №2-2234/12 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до ДП "Автопрокат" та ПАТ "Аграрний комерційний банк" про визнання договорів недійсними. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем 1 за первісним позовом було надано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва у справі №2-2234/12 про відкриття провадження, а також копію позовної заяви Румянцевої О.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 апеляційне провадження у справі №33/215 зупинено до вирішення справи №2-2234/2012 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання договорів недійсними.

Від Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №33/215 у зв'язку з тим, що усунено обставини, які були підставою для зупинення провадження у даній справі, з огляду на прийняття Деснянським районним судом міста Києва ухвали від 05.06.2012 у справі №2-2234/12 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання договору недійсними, якою провадження у справі закрито. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05.09.2012 у справі №22-11430/12 ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05.06.2012 у справі №2-2234/12 залишено без змін.

Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 28.01.2013, провадження у справі №33/215 поновлено, розгляд справи призначено на 27.02.2013.

В судове засідання з'явились представники позивача за первісним позовом та відповідачів за первісним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача 1 за первісним позовом підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Дочірнього підприємства „Автопрокат", просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про визнання недійсним кредитного договору та додаткових угод до нього.

Представник відповідача 2 за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Дочірнього підприємства „Спецінвест", просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Аграрний комерційний банк".

Представник позивача за первісним позовом заперечив проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

26.12.2008 між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (банк) та дочірнім підприємством «Автопрокат» (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №169/2008 (далі - кредитний договір).

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 1 від 09.04.2010), публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк» є правонаступником щодо прав і зобов'язань відкритого акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк», що є правонаступником щодо прав і зобов'язань акціонерного банку «Авторитет», створеного на підставі рішення Установчих зборів акціонерів (протокол від 06.11.1993 №1) та зареєстрованого Національним банком України 24.12.1993 за №222.

Між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» та дочірнім підприємством «Автопрокат» підписано договори про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, а саме: №1 від 02.10.2009, №2 від 25.12.2009 та №4 від 24.12.2010. Дочірнє підприємство „Спецінвест" не виступало стороною вищезазначених договорів.

У відповідності до положень пункту 1 кредитного договору зі змінами та доповненнями, банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію в гривнях, надає позичальнику кредити за рахунок кредитної лінії, а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в пункті 1.5. даного договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови даного договору і повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору зі змінами та доповненнями, ліміт кредитної лінії складає 4880000,00 грн.

На виконання умов кредитного договору, позивач за первісним позовом надав дочірньому підприємству "Автопрокат" кредит, що підтверджується, наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку.

Положеннями п. 1.3. кредитного договору зі змінами та доповненнями, встановлено що розмір процентів за користування кредитами складає 18 % річних та розмір комісії за моніторинг предмету застави - 250,00 грн.

Згідно п. 6.1. кредитного договору із змінами та доповненнями, позичальник зобов'язався сплачувати проценти та комісії у розмірі, що зазначені в пункті 1.3 даного договору.

Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією щомісячно за період з 1-го по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день повного повернення усіх кредитів, при чому день повернення не враховується при нарахуванні процентів (п.п. 6.3., 6.5. кредитного договору).

У відповідності до положень пункту 6.6. кредитного договору зі змінами та доповненнями, проценти нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1.- 6.5. даного договору, позичальник зобов'язався сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця наступного за тим, за яким вони нараховані.

Згідно п. 6.9. кредитного договору, комісія за моніторинг предмету застави, що зазначена в п.1.3. даного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за який вона нарахована.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше строку зазначеного в п.1.4. даного договору, згідно наступного графіку: до 23.01.2009 - 850000,00 грн., а до 25.12.2009 включно - 4880000,00 грн.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, дочірнє підприємство «Автопрокат» не виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 по простроченому кредиту в сумі 4880000,00грн., по простроченим відсоткам у сумі 913012,96грн. та заборгованість за моніторинг застави в сумі 728,27грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 по простроченому кредиту в сумі 4880000,00грн., по простроченим відсоткам у сумі 913012,96грн. та заборгованість за моніторинг застави в сумі 728,27грн., позичальника перед кредитодавцем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство „Аграрний комерційний банк" нарахувало Дочірньому підприємству «Автопрокат» пеню за прострочення кредиту в сумі 377163,84 грн., пеню за прострочення сплати відсотків у сумі 70564,65 грн. та пеню по комісії за моніторинг застави в сумі 56,29 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з частинами 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п.п. 11.1. та 11.2. кредитного договору, за повне або часткове прострочення повернення заборгованості по кредитній лінії у строк, передбачений пунктом 1.4. договору та за повне або часткове прострочення сплати процентів та комісій за користування кредитами, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення.

Дії відповідача 1 за первісним позовом є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у дочірнього підприємства "Автопрокат" перед публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 по простроченому кредиту в сумі 4880000,00грн., по простроченим відсоткам у сумі 913012,96грн. та заборгованість за моніторинг застави в сумі 728,27грн. судова колегія погоджується з розрахунком пені за прострочення кредиту в сумі 377163,84грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 70564,65грн. та пені по комісії за моніторинг застави в сумі 56,29грн., наданим позивачем за первісним позовом і вважає його обґрунтованим.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

26.12.2008 між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (кредитор), дочірнім підприємством «Спецінвест» (поручитель) та дочірнім підприємством «Автопрокат» (боржник) укладено договір поруки (далі - договір поруки).

25.12.2009 між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк», дочірнім підприємством «Спецінвест» та дочірнім підприємством «Автопрокат» підписано договір про внесення змін до договору поруки від 26.12.2008.

Відповідно до положень п. 1.1. договору поруки із змінами та доповненнями, поручитель зобов'язався відповідати як солідарний боржник перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань (в тому числі по сплаті пені та штрафів, якщо такі будуть) за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, який укладений між кредитором та боржником, із всіма змінами і доповненнями до нього, в обсязі, який визначений даним договором. Згідно умов даного договору, поручитель відповідає за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором всім своїм майном, майновими правами, цінними паперами, грошовими коштами та іншими активами, які належать йому на праві власності, не вилучені з цивільного обороту, та на які, згідно із законодавством, може бути звернене стягнення.

Пунктом 2.1. договору поруки із змінами та доповненнями визначено, що порукою забезпечується зобов'язання боржника згідно кредитного договору в строк не пізніше 24.12.2010 в порядку та на умовах, які зазначені в кредитному договорі, повернути кредиторові суму кредиту в розмірі 4880000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами із розрахунку ставки в розмірі 18% річних, сплати пені та штрафів (якщо такі будуть), будь-яких комісій, а також відшкодувати кредиторові збитки, понесені ним у зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань, та витрати пов'язані із отриманням виконання за кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з п. 4.1. договору поруки, у разі неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Положеннями п. 4.2. договору поруки, передбачено, що поручитель зобов'язується протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання від кредитора письмової вимоги виконати, як солідарний боржник, за боржника його зобов'язання за кредитним договором на умовах, в обсязі та в порядку, які встановлені цим договором та кредитним договором

Публічне акціонерне товариство „Аграрний комерційний банк" звернулося до дочірнього підприємства "Автопрокат" та дочірнього підприємства "Спецінвест" з письмовими вимогами №2548/08-3268-01 від 23.12.2010, №86/08-4096-01 від 17.01.2011, №733/20-6229-01 від 25.03.2011, №2547/08-3265-01 від 23.12.2010, №2333/08-3206-01 від 23.11.2010, №87/08-4095-01 від 17.01.2011, № 735/20-6226-01 від 25.03.2011 про виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008.

Згідно умов статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 559 ЦК України встановлює підстави припинення поруки. Зокрема, частиною 1 даної норми встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2009 між Публічним акціонерним товариством „Аграрний комерційний банк" та Дочірнім підприємством «Автопрокат» було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008.

Даним договором, зокрема, було внесено зміни до пункту 11.3 договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, яким встановлено зобов'язання позичальника сплачувати Банку неустойку. Сторони домовились доповнити вищезазначений пункт кредитного договору умовою, що у разі суттєвого порушення позичальником кредитного договору, останній сплачує Банку неустойку в розмірі 0,1% від розміру кредитної лінії, зазначеного в п. 1.2 кредитного договору за кожне порушення.

Оскільки, за умовами договору поруки від 26.12.2008 Дочірнє підприємство „Спецінвест" (поручитель) зобов'язалось відповідати як солідарний боржник перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань (в тому числі по сплаті пені та штрафів, якщо такі будуть) за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, то встановлення Публічним акціонерним товариством „Аграрний комерційний банк" (кредитором) та Дочірнім підприємством «Автопрокат» (позичальником) додаткового зобов'язання відповідача 1 за первісним позовом (позичальника) по сплаті неустойки, збільшує обсяг відповідальності Дочірнього підприємства „Спецінвест" (поручителя).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надання згоди Дочірнім підприємством „Спецінвест" (поручителем) на внесення вищезазначених змін до кредитного договору.

25.12.2009 між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» та дочірнім підприємством «Автопрокат» укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, відповідно до якого було продовжено строк дії кредитної лінії до 24.12.2010, встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 4880000,00 грн. Крім того, даним договором внесено зміни до пункту 6.10. кредитного договору, а саме збільшено комісію за обслуговування кредитної заборгованості до 390400,00 грн.

25.12.2009 між відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» дочірнім підприємством «Спецінвест» та дочірнім підприємством «Автопрокат» укладено договір про внесення змін до договору поруки від 26.12.2008, у якому не було вказано про внесення змін до пункту 6.10. кредитного договору та про збільшення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Будь-яких доказів, які б підтверджували надання згоди Дочірнім підприємством „Спецінвест" (поручителем) на внесення змін до кредитного договору, сторонами не надано.

Таким чином, відкритим акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» та дочірнім підприємством «Автопрокат» змінено основне зобов'язання внаслідок чого було збільшено відповідальність поручителя без його згоди.

Як зазначалося вище частиною першою статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як випливає з даної норми поручитель не залишається зобов'язаним навіть на початкових умовах.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини та дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення з дочірнього підприємства "Автопрокат" та дочірнього підприємства "Спецінвест" заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, оскільки договір поруки від 26.12.2008 на підставі статті 559 ЦК України є припиненим.

Положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Отже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, збільшення комісій, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, установлення (збільшення розміру) неустойки, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду України №6-69цс11 від 21.05.2012, №6-18цс11 від 21.05.2012, №6-20цс11 від 21.05.2012, №6-88цс11 від 21.05.2012).

За таких обставин вимоги позивача за первісним позовом в частині вимог до дочірнього підприємства «Автопрокат» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вимоги до дочірнього підприємства „Спецінвест" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В зустрічній позовній заяві дочірнє підприємство "Автопрокат" стверджує про те, що істотні умови договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме в оспорюваному кредитному договорі відсутні умови про відповідальність кредитора (відповідача за зустрічним позовом), а також в кредитному договорі не викладенні права сторін, в зв'язку з чим договір має бути визнаний судом недійсним, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Положеннями статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-3, 5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 67 ГК України, підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 4 статті 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визнати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони можуть погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечить законодавству.

Статтею 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до вищевикладеного, умови, наведені в частині 2 статті 345 ГК України не є істотними умовами кредитного договору, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, визначено чіткий перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, тоді як вказана норма не визначає істотні умови та не встановлює вимоги до кредитного договору, а лише розкриває підстави виникнення кредитних відносин і носить рекомендаційний характер.

Таким чином, відсутність у кредитному договорі вказаних положень не може бути підставою для визнання цього договору недійсним.

Твердження дочірнього підприємства "Автопрокат", викладені в зустрічній позовній заяві, щодо перевищення повноважень директором Ковалем Б.С. своїх повноважень при підписанні договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.1.2. статуту дочірнього підприємства «Автопрокат», органом управління цим підприємством, зокрема, є директор підприємства. Крім того, згідно з п. 7.1. статуту дочірнього підприємства «Автопрокат», директор підприємства є його керівником та виконавчим органом.

Положеннями частини 5 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та в порядку, визначених установчими документами.

Єдиними установчим документом дочірнього підприємства «Автопрокат» в силу вимог частини 3 статті 62 Господарського кодексу України та зважаючи на те, що іншого законами не передбачено, є статут.

У свою чергу, абзацом другим п. 7.3.1. статуту дочірнього підприємства «Автопрокат» передбачено, що угоди, які перевищують вказану суму можуть бути укладені лише після погодження з засновником підприємства.

Відповідно до п. 1.2. статуту дочірнього підприємства «Автопрокат», засновником підприємства є приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Філтон Венчурз Лімітед» (Filton Ventures Limited), яка зареєстрована та діє у відповідності до законодавства Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, юридична адреса: Англія, W6 7DJ, м. Лондон, вул. Хаммерсміт Роуд, 186.

Відповідно до Генеральної довіреності від 24.01.2008 виданої приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Філтон Венчурз Лімітед», на момент укладення кредитного договору (26.12.2008) повноправним представником приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Філтон Венчурз Лімітед» був громадянин України Комендо Вадим Леонідович (паспорт СО 195995, виданий 02.07.1999). Згідно генеральної довіреності повіреному (Комендо Вадиму) надані повноваження створювати будь-які товариства, дочірні підприємства, асоціації, представництва та інші підприємства або приймати будь-яку участь в них на будь-яких умовах та на будь-який термін, які повірений буде вважати необхідними, вирішувати будь-які питання пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією та внесенням будь-яких змін в статутні документі дочірніх підприємств, представництв, товариств та інших компаній, підписувати всі необхідні документи, здійснювати інші пов'язані із цим дії.

25.12.2008 в рамках зазначених повноважень, закріплених у Генеральній довіреності, Комендо Вадим Леонідович відповідним розпорядженням письмово сповістив дочірнє підприємство «Автопрокат» про рішення приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Філтон Венчурз Лімітед» погодити отримання дочірнім підприємством «Автопрокат» у відкритому акціонерному товариству «Агрокомбанк» кредит в сумі 5730000,00грн. строком на 12 місяців під визначену банком річну відсоткову ставку для поповнення обігових коштів та надати право підпису кредитних договорів та інших необхідних договорів з відкритим акціонерним товариством «Агрокомбанк» директору дочірнього підприємства «Автопрокат» Ковалю Борису Сергійовичу.

Таким чином, вимоги дочірнього підприємства «Автопрокат» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008 на додаткових угод до нього визнаються судовою колегією необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Київським апеляційним господарським судом було зобов'язано відповідача 1 за первісним позовом надати докази сплати судового збору у розмірі 28230,00грн. та відповідача 2 за первісним позовом - у розмірі 27505,00грн., у зв'язку з неповною сплатою судового збору при зверненні з апеляційними скаргами.

Вимоги ухвал Київського апеляційного господарського суду апелянтами виконані були, у зв'язку з чим вищенаведені суми судового збору підлягають стягненню з відповідача 1 та відповідача 2 за первісним позовом в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва у даній справі підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автопрокат" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Спецінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 змінити.

4. Пункт 1 та 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 викласти в наступній редакції:

"1. Первісний позов в частині вимог до Дочірнього підприємства „Автопрокат" задовольнити повністю, в задоволенні первісного позову в частині вимог до Дочірнього підприємства „Спецінвест" відмовити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Автопрокат" (02156, м.Київ, вул.Мілютенка, 11-А, ідентифікаційний код 33102127) на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" (03150, м.Київ, вул.Димитрова, 9-А, ідентифікаційний код 21570492) заборгованість по простроченому кредиту в розмірі 4880000 (чотири мільйони вісімсот вісімдесят тисяч)грн. 00 коп., заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 913012 (дев'ятсот тринадцять тисяч дванадцять) грн. 96 коп., прострочену заборгованість за моніторинг застави в сумі 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 27 коп., пеню за прострочення по кредиту в сумі 377163 (триста сімдесят сім тисяч сто шістдесят три) грн. 84 коп., пеню по відсоткам в сумі 70564 (сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 65 коп., пеню по комісії за моніторинг застави в сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 29 коп., а також 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі №33/215 залишити без змін.

6. Стягнути з дочірнього підприємства "Автопрокат" (02156, м. Київ, вул.Мілютенка, 11-А, ідентифікаційний код 33102127) в дохід Державного бюджету України 28230 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з дочірнього підприємства "Спецінвест" (01015, м. Київ, вул.Московська, 43/11, ідентифікаційний код 32490369) в дохід Державного бюджету України 27505 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

9. Матеріали справи №33/215 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Тищенко О.В.

Чорна Л.В.