Постанова

від 22.04.2013 по справі 33/215

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року Справа № 33/215 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В. суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 27.02.2013 у справі господарського суду№ 33/215 міста Києва за первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" до 1. Дочірнього підприємства "Автопрокат" 2. Дочірнього підприємства "Спецінвест" простягнення 6 492 396,92 грн. та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Автопрокат" доПублічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" провизнання недійсним кредитного договору та додаткових угод до нього за участю представників сторін:

від ПАТ "Аграрний комерційний банк" - Радзієвська О.Є.

від ДП "Автопрокат" - не з'явились

від ДП "Спецінвест" - Костенко О.І.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест" 6 492 396, 92 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 26.12.2008 № 169/2008.

У процесі провадження у справі Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просило стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест" 6 241 526,00 грн.

Дочірнє підприємство "Автопрокат" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" про визнання договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 та додаткових угод до нього недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі № 33/215 (суддя Мудрий С.М.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" заборгованість по простроченому кредиту у сумі 4 880 000, 00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам у розмірі 913 012, 96 грн., прострочену заборгованість за моніторинг застави в сумі 728, 27 грн., пеню за прострочення по кредиту в сумі 377 163, 84 грн., пеню по відсоткам в сумі 70 564, 65 грн., пеню по комісії за моніторинг застави в сумі 56, 29 грн., а також 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Чорної Л.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест", рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 змінено, первісний позов в частині вимог до Дочірнього підприємства "Автопрокат" задоволено повністю, в задоволенні первісного позову в частині вимог до Дочірнього підприємства "Спецінвест" відмовлено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Автопрокат" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" заборгованість по простроченому кредиту в розмірі 4 880 000, 00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 913 012, 96 грн., прострочену заборгованість за моніторинг застави в сумі 728, 27 грн., пеню за прострочення по кредиту в сумі 377 163, 84 грн., пеню по відсоткам в сумі 70 564, 65 грн., пеню по комісії за моніторинг застави в сумі 56, 29 грн., а також 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 залишено без змін.

17.04.2013 від Дочірнього підприємства "Спецінвест" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Деснянським районним судом м. Києва справи № 2-2234/2012 за позовом Румянцевої Ольги Іванівни до Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк", Дочірнього підприємства "Автопрокат" про визнання договору недійсним. При цьому заявник зазначає, що предметом розгляду справи № 2-2234/2012 є договори, на підставі яких ґрунтуються вимоги позивача у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

Колегія судів зазначає, що під час перегляду судових рішень у касаційній інстанції застосовуються положення статей 77 і 79 ГПК України, за винятком приписів п. 2-4 ст. 77 і п. 1 і 2 ч. 2 ст. 79. При цьому у вирішенні питання про відкладення та зупинення розгляду справи слід мати на увазі, що згідно із ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржника з огляду на відсутність передбачених ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення касаційного провадження у даній справі.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Агрокомбанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 справі № 33/215 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011.

Заслухавши пояснення представників Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" та Дочірнього підприємства "Спецінвест", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (банк) та Дочірнім підприємством "Автопрокат" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169/2008.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 1 від 09.04.2010), Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" є правонаступником прав і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк", що є правонаступником прав і зобов'язань Акціонерного банку "Авторитет", створеного на підставі рішення установчих зборів акціонерів (протокол від 06.11.1993 №1) та зареєстрованого Національним банком України 24.12.1993 за №222.

Між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" та Дочірнім підприємством "Автопрокат" підписано договори про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008, а саме: № 1 від 02.10.2009, № 2 від 25.12.2009 та № 4 від 24.12.2010. Дочірнє підприємство "Спецінвест" не виступало стороною вищезазначених договорів.

Пунктом 1 кредитного договору (зі змінами та доповненнями) передбачено, що банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію в гривнях, надає позичальнику кредити за рахунок кредитної лінії, а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в пункті 1.5. даного договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови даного договору і повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 4 880 000, 00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивач за первісним позовом надав Дочірньому підприємству "Автопрокат" кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено, що розмір процентів за користування кредитами складає 18 % річних та розмір комісії за моніторинг предмету застави - 250, 00 грн.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти та комісії у розмірі, що зазначені в пункті 1.3 даного договору.

Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією щомісячно за період з 1-го по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день повного повернення усіх кредитів, при чому день повернення не враховується при нарахуванні процентів (п.п. 6.3., 6.5. кредитного договору).

Пунктом 6.6. кредитного договору передбачено, що проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1. - 6.5. даного договору позичальник зобов'язався сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані.

Згідно з п. 6.9. кредитного договору комісія за моніторинг предмету застави, що зазначена в п. 1.3. даного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за який вона нарахована.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше строку зазначеного в п.1.4. даного договору, згідно з наступним графіком: до 23.01.2009 - 850 000,00 грн., а до 25.12.2009 включно - 4 880 000, 00 грн.

Судами встановлено, що у порушення умов кредитного договору Дочірнє підприємство "Автопрокат" не виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 по простроченому кредиту в сумі 4 880 000, 00 грн., по простроченим відсоткам у сумі 913 012, 96 грн. та заборгованість за моніторинг застави в сумі 728, 27 грн.

26.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (кредитор), Дочірнім підприємством "Спецінвест" (поручитель) та Дочірнім підприємством "Автопрокат" (боржник) укладено договір поруки.

25.12.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк", Дочірнім підприємством "Спецінвест" та Дочірнім підприємством "Автопрокат" підписано договір про внесення змін до договору поруки від 26.12.2008.

Пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний відповідати як солідарний боржник перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань (в тому числі по сплаті пені та штрафів, якщо такі будуть) за договором про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, який укладений між кредитором та боржником, із всіма змінами і доповненнями до нього, в обсязі, який визначений даним договором. Згідно умов даного договору, поручитель відповідає за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором всім своїм майном, майновими правами, цінними паперами, грошовими коштами та іншими активами, які належать йому на праві власності, не вилучені з цивільного обороту, та на які, згідно із законодавством, може бути звернене стягнення.

Пунктом 2.1. договору поруки (зі змінами та доповненнями) визначено, що порукою забезпечується зобов'язання боржника згідно з кредитним договором в строк не пізніше 24.12.2010 в порядку та на умовах, які зазначені в кредитному договорі, повернути кредиторові суму кредиту в розмірі 4 880 000, 00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами із розрахунку ставки в розмірі 18 % річних, сплати пені та штрафів (якщо такі будуть), будь-яких комісій, а також відшкодувати кредиторові збитки, понесені ним у зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань, та витрати пов'язані із отриманням виконання за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. У разі неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 4.2. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання від кредитора письмової вимоги виконати, як солідарний боржник, за боржника його зобов'язання за кредитним договором на умовах, в обсязі та в порядку, які встановлені цим та кредитним договором

Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" звернулося до Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест" з письмовими вимогами № 2548/08-3268-01 від 23.12.2010, № 86/08-4096-01 від 17.01.2011, № 733/20-6229-01 від 25.03.2011, № 2547/08-3265-01 від 23.12.2010, № 2333/08-3206-01 від 23.11.2010, № 87/08-4095-01 від 17.01.2011, № 735/20-6226-01 від 25.03.2011 про виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008.

02.10.2009 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" та Дочірнім підприємством "Автопрокат" було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008, яким, зокрема, було внесено зміни до пункту 11.3 договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008 щодо встановлення зобов'язання позичальника сплачувати банку неустойку.

Договором від 02.10.2009 про внесення змін та доповнень № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008 сторони домовились доповнити вищезазначений пункт кредитного договору умовою, що у разі суттєвого порушення позичальником кредитного договору, останній сплачує банку неустойку в розмірі 0,1 % від розміру кредитної лінії, зазначеного в п. 1.2 кредитного договору за кожне порушення.

25.12.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" та Дочірнім підприємством "Автопрокат" укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору про відкриття кредитної лінії №169/2008 від 26.12.2008, відповідно до якого було продовжено строк дії кредитної лінії до 24.12.2010. Крім того, даним договором внесено зміни до пункту 6.10. кредитного договору, а саме: збільшено комісію за обслуговування кредитної заборгованості до 390 400, 00 грн.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором (зі змінами та доповненнями), Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Дочірнього підприємства "Автопрокат" та Дочірнього підприємства "Спецінвест" 6 241 526, 00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Вважаючи, що при укладенні договору про відкриття кредитної лінії від 26.12.2008 № 169/2008 директор Дочірнього підприємства "Автопрокат" Коваль Б.С. перевищив надані йому повноваження, а тому не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки засновником така угода не погоджувалась, а також посилаючись на відсутність у вказаному кредитному договорі усіх істотних умов, Дочірнє підприємство "Автопрокат" звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання зазначеного правочину та всіх додаткових угод до нього недійсними.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 мотивоване посиланням на ст.ст. 203, 215, 525, 526, 546, 549, 553, 554, 610, 612, 627, 628, 629, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 193, 232, 345 Господарського кодексу України. При цьому, задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції встановив, що внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у позичальника виникла заборгованість за договором по простроченому кредиту в розмірі 4 880 000, 00 грн., по простроченим відсоткам в розмірі 913 012, 96 грн., за моніторинг застави в розмірі 728, 27 грн., з пені за прострочення кредиту в розмірі 377 163, 84 грн., пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 70 564, 65 грн. та пені по комісії за моніторинг застави в розмірі 56, 29 грн. Місцевий господарський суд також послався на наявність у поручителя солідарного обов'язку виконати зобов'язання за кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що засновником Дочірнього підприємства "Автопрокат" погоджено отримання позичальником кредиту у Відкритому акціонерному товаристві "Агрокомбанк" та надано директору Дочірнього підприємства "Автопрокат" Ковалю Б.С. право на підписання відповідного кредитного договору. Також суд зазначив, що відсутність в оспорюваному договорі умови про відповідальність кредитора та положень про права сторін не є істотними умовами вказаного договору та не може бути підставою для визнання його недійсним.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні первісного позову в частині вимог до Дочірнього підприємства "Спецінвест", апеляційний господарський суд виходив із того, що внаслідок зміни основного зобов'язання щодо встановлення неустойки та збільшення комісії за обслуговування кредитної заборгованості збільшився обсяг відповідальності поручителя, що свідчить про припинення договору поруки від 26.12.2008 відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 553 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що при укладенні договору поруки, пунктом 1.1. якого передбачено обов'язок поручителя відповідати як солідарний боржник перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором зі всіма змінами та доповненнями, поручитель заздалегідь надав згоду на зміни та доповнення до умов кредитного договору його сторонами у майбутньому.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 11.1., 11.2. кредитного договору передбачено, що за повне або часткове прострочення повернення заборгованості по кредитній лінії у строк, передбачений пунктом 1.4. договору та за повне або часткове прострочення сплати процентів та комісій за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, припинення договору поруки пов'язується із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. Вказаної правової позиції дотримується Верховий Суд України у своїй постанові від 17.01.2011 № 5020-10/012.

Договором від 02.10.2009 про внесення змін та доповнень № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26.12.2008 доповнено кредитний договір умовою, що у разі суттєвого порушення позичальником вказаного договору, позичальник сплачує банку неустойку в розмірі 0,1 % від розміру кредитної лінії, зазначеного в п. 1.2 кредитного договору за кожне порушення.

З матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено погодження таких умов у договорі поруки та/або інформованості поручителя і надання ним згоди на збільшення розміру його відповідальності внаслідок внесення вказаних змін до кредитного договору.

З огляду на те, що банк без згоди поручителя збільшив обсяг його відповідальності шляхом внесення змін до кредитного договору, що є підставою для припинення поруки, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог до Дочірнього підприємства "Спецінвест" як до поручителя за виконання обов'язків боржника.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст.ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що апеляційний господарський суд у порядку ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування прийнятої у цій справі постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кролевець О.А.

Саранюк В.І.