Рішення

від 06.03.2013 по справі 2-2996/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-2996/12

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГЕТИК-К» до Акціонерного товариства «РЕВЕРТА», ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та усунення перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 р. позивач ТОВ «Променергетик-К» звернулося до суду з вимогами до відповідачів АТ «Реверта», ОСОБА_1, приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, будучи співвласником нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за оспорюваним договором, не надавав згоду на передачу цього майна в іпотеку. ОСОБА_1 без узгодження з позивачем та без виділення майна в натурі та реєстрації права власності на нього як на окремий об'єкт нерухомості уклав договір іпотеки з АТ «ПАРЕКС БАНКА» (нова назва - АТ «Реверта»). Вказане, на думку позивача, порушує його право власності на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов визнав.

Представники відповідачів АТ «Реверта» та приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 проти вимог позову заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Судом встановлено, що 23.08.2007 р. ОСОБА_1 та АТ «ПАРЕКС БАНКА» уклали договір іпотеки (без випуску заставної) № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1.

Відповідно до п.п. 1.1 та 2.1 договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 032,30 кв.м., що становлять 13/100 від всього домоволодіння. Визначений перелік нежитлових приміщень міститься у пункті 2.1 договору іпотеку.

Передані в іпотеку нежитлові приміщення ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Апстар Контінентал Юкрейн» на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 З

Згідно з п. 7.1 вказаного договору нежитлові приміщення придбані за особисті кошти ОСОБА_1 та є його особистою приватною власністю.

Для укладення договору іпотеки 17.04.2007 р. та 01.08.2007 р. Київське БТІ видало довідки-характеристики, в яких, зокрема, вказало, що решта 87/100 частини домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, складають житлові квартири, що обліковуються в органах БТІ як окремі об'єкти нерухомості. Вказане також зазначено і у листі Київського БТІ від 13.08.2007 р. № 22683.

Таким чином, 13/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки, і 87/100 частини цього домоволодіння, в якому знаходяться житлові квартири, в сукупності складають одиницю. Таким чином, у домоволодінні по АДРЕСА_1 не може бути інших співвласників, зокрема, ТОВ «Променергетик-К».

Судом встановлено, що ТОВ «Променергетик-К» є власником нежитлових приміщень загальною площею 319,9 кв.м., які знаходяться у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 та становлять 10/100 від вказаного домоволодіння.

Відповідно до листа Київського БТІ від 03.04.2012 р. № 13374 (И-2012) нежитлові приміщення, розташовані у домоволодінні по АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення, розташовані у домоволодінні по АДРЕСА_2, знаходяться в єдиній будівлі, кожна з частин якої виходить на різні вулиці. Нежитлові приміщення, які знаходяться у вказаній будівлі, проінвентаризовані як окремі об'єкти цивільно-правових відносин, так і в спільній частковій власності в єдиній будівлі за адресами АДРЕСА_1, а також в будівлях за адресами АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Позивач вважає, що оскільки нежитлові приміщення, які передані в іпотеку, були проінвентаризовані Київським БТІ як об'єкти в спільній частковій власності, то вказані нежитлові приміщення є спільною частковою власністю позивача та ОСОБА_1 і на них розповсюджується відповідний правовий режим.

Разом з тим із таким твердженням не можна погодитьсь з наступних обставин.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом № 127 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р., ця інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: - визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); - обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; - установлення вартості об'єктів.

Інструкція не містить положень, з яких би вбачалося, що технічна інвентаризація об'єкта нерухомого майна здійснюється саме з метою визначення співвласників нерухомого майна та встановлення їх часток.

З огляду на вказане, лист Київського БТІ від 03.04.2012 р. № 13374 (И-2012) не підтверджує факт перебування переданих в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нежитлових приміщень у спільній частковій власності позивача та ОСОБА_1

Вказаний лист лише містить інформацію про інвентаризацію, зокрема, зазначених приміщень.

Згідно з п. 2.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом № 55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 р., поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Також судом встановлено, що нежитлові приміщення, які ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» на підставі договору іпотеки, та нежитлові приміщення, що належать ТОВ «Променергетик-К», розташовані в єдиній будівлі, однак у різних домоволодіннях, які виходять на різні вулиці. Кожному з вказаних домоволодінь присвоєна своя поштова адреса, а саме, домоволодіння по АДРЕСА_1 та домоволодіння по АДРЕСА_2.

За таких обставин, згідно з приписами п. 2.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна вказані домоволодіння є окремими об'єктами нерухомого майна.

З огляду на вказане, ТОВ «Променергетик-К», яке є власником нежитлових приміщень у домоволодінні за адресою м. Київ, АДРЕСА_2, не може бути співвласником нежитлових приміщень у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1, які передані в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА».

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що вказане нерухоме майно було придбане ОСОБА_1 як окремий об'єкт нерухомості, який згодом був переданий в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА».

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2012 р., яке набрало законної сили 12.12.2012 р. після перегляду Апеляційним судом м. Києва, встановлено, що ТОВ «Променергетик-К» не є співвласником переданих в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нежитлових приміщень, то вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду судом даної справи.

Крім того, суд враховує ту обставину, що питання недійсності договору іпотеки з підстав відсутності згоди співвласників нежитлових приміщень, розташованих у домоволодінні по АДРЕСА_1, на передачу цього майна в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» вже було предметом судового розгляду.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.11.2011 р. скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2011 р., яким задоволений позов ОСОБА_1 про визнання договору іпотеку недійсним, та відмовлено у позові ОСОБА_1 повністю, оскільки передані в іпотеку нежитлові приміщення є окремим об'єктом нерухомого майна, а інших співвласників цього майна, які могли б надати згоду на передачу його в іпотеку, не існує.

З огляду на вказане, оспорюваний позивачем договір іпотеки жодним чином не суперечить вимогам законодавства України, зокрема, ст.ст. 355, 356 ЦК України та ст.ст. 5, 6 Закону України «Про іпотеку», які визначають порядок передачі в іпотеку майна, яке перебуває у спільній власності кількох осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки ТОВ «Променергетик-К» не є ані власником, ані співвласником переданих в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нежитлових приміщень, а укладенням договору іпотеки права ТОВ «Променергетик-К» не порушуються, то у вказаного товариства відсутнє порушене право, яке підлягає захисту в судовому порядку.

З огляду на вказане, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки.

Також, договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5, яка наклала заборону щодо відчуження предмета іпотеки та внесла в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державний реєстр іпотек записи про обтяження.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2011 р. задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним договір іпотеки.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.11.2011 р. вказане рішення суду першої інстанції скасоване, а у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.12.2011 р. рішення суду апеляційної інстанції від 09.11.2011 р скасоване, та залишено в силі рішення суду першої інстанції від 12.08.2011 року.

У зв'язку із набранням законної сили рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2011 р. про визнання договору іпотеки недійсним з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек були вилучені записи про обтяження переданих в іпотеку нежитлових приміщень.

Постановою Верховного Суду України від 23.05.2012 р. скасована ухвала суду касаційної інстанції від 28.12.2011 р., якою залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2011 р. про визнання договору іпотеки недійсним, а справу направлено на новий розгляд в суд касаційної інстанції.

11.06.2012 р. на підставі повідомлення АТ «Реверта» приватний нотаріус КМНО ОСОБА_2 вніс в Державний реєстр іпотек запис № 12604343 про обтяження іпотекою переданих в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нежитлових приміщень. Станом на дату внесення відповідного запису в Державний реєстр іпотек не існувало судового рішення про визнання договору іпотеки недійсним, натомість чинним було рішення Апеляційного суду м. Києва про відмову у позові ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним. Законність дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 підтверджується рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05.12.2012 року.

Позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно шляхом зобов'язання приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження предмета іпотеки є похідною від позовної вимоги про визнання договору недійсним.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання договору іпотеки недійсним, то вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на предмет іпотеки також не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки позивач не є ані власником, ані співвласником переданих в іпотеку АТ «ПАРЕКС БАНКА» нежитлових приміщень, то він не має правових підстав вимагати усунути перешкоди у здійсненні неіснуючого у нього права.

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Променергетик-К».

На підставі ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГЕТИК-К» (ЄДРПОУ 21666039) до Акціонерного товариства «РЕВЕРТА», ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про визнання недійсним договору іпотеки та усунення перешкоди у здійсненні права власності на нерухоме майно - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк