Рішення

від 11.03.2013 по справі 903/159/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2013 р. Справа № 903/159/13-г

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Череватий Богдан Любомирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" до приватного підприємства "Солідіт"

про стягнення 93 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дяченко Л.Л. - представник (дов. № 1497/08 від 18.09.2012 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 06.03.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Солідіт" про стягнення 93 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позові. На виконання вимог ухвали суду подала власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду повернулася з відміткою пошти "За зазначено адресою відсутня".

Ухвала направлялась на адресу вказану у позовній заяві, водночас варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Разом з тим, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні, проте не долучив жодних доказів в підтвердження свого клопотання.

Явка представників сторін обов'язковою не визнавалася.

Керуючись ст.75 ГПК України, господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

Районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Солідіт" про стягнення 93 000,00 грн.

Позов мотивував тим, що між Вишгородським районним комунальним підприємством "Вишгородтепломережа" та Приватним підприємством "Солідіт" були укладені договори про надання юридичних послуг, а саме:

договір № 14/05/09-05 про надання юридичних послуг від 14.05.2009р.;

договір № 13/07/09-04 про надання юридичних послуг від 13.07.2009р.;

договір № 15/10/09-02 про надання юридичних послуг від 15.10.2009р.

Згідно укладених між сторонами вище зазначених договорів про надання юридичних послуг відповідач зобов'язувався надавати позивачу юридичні послуги.

Вартість договору № 14/05/09-05 склала 250 900,00 грн., договору № 13/07/09-04 - 167 100,00 грн., договору № 15/10/09-02 - 118 500,00 грн.

Як зазначає позивач, за договором № 14/05/09-05 підприємством проведено часткову оплату в сумі 53 000,00 грн., за договором № 13/07/09-04 в сумі 40 000,00 грн., за договором № 15/10/09-02 оплата не проводилась.

У відповідності до акту ревізії фінансово-господарської діяльності районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" від 22.05.2012 р. № 17-31/18, ревізією встановлено безпідставне перерахування підприємством коштів без отримання послуг на загальну суму 93 000,00 грн., оскільки не встановлено фактів представлення інтересів підприємства перед учасниками взаєморозрахунку будь-якими особами, в т.ч. і ПП "Солідіт".

Окрім цього, було з'ясовано, що на підприємстві відсутні акти здачі-прийняття робіт за договорами № 14/05/09-05 від 14.05.2009 р., № 13/07/09-04 від 13.07.2009 р.

В акті ревізії також відображено факт відсутності первинних документів та здійснення позивачем часткової оплати за вказаними договорами без відповідних правових підстав та відсутності факту надання юридичних послуг.

Позивач зазначає, що згідно з п. 4 підписаних договорів про надання юридичних послуг, виконавець розпочинає надання послуг замовнику після передачі замовником заявки, всіх відомостей, документів та інших матеріалів, необхідних для надання послуг.

Як вказано в позовній заяві, таких заявок та документів позивач відповідачу не надавав.

Посилаючись на приписи Порядку перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, а саме п. 3 Порядку 193, згідно якого підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, позивач зазначає, що такі договори про організацію взаєморозрахунку були підписані директором бухгалтером підприємства, зокрема договір № 41/193 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 1, договір № 278/193 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р № 193 та договір № 793/193 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 від 12.11.2009 р. Окрім цього, директором та головним бухгалтером підприємства були підписані розрахунки різниці в тарифах.

Позивач зазначає, що відповідачем не проводилися жодні дії на виконання підписаних договорів, оскільки такі не замовлялися позивачем, проте факт здійснення підприємством усіх дій на проведення взаєморозрахунків підтверджується наданими та переліченими вище доказами. На адресу підприємства 31.08.2010 р. надійшов від відповідача акт прийому - передачі послуг датований 25.03.2010 р. по договору № 15/10/09-02 про надання юридичних послуг від 15.10.2009 р.

Позивачем, у зв'язку з тим, що послуги не надавалися, на акті було зроблено напис: "Відмовляємося від підписання акту і. т. д." документ повернуто на адресу ПП "Солідіт", що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 02.09.2010р.

Отже позивач просить суд стягнути з ПП "Солідіт" на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" 93 000 (дев'яносто три тисячі гривень) 00 копійок.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.05.2009 р., 13.07.2009 р., 15.10.2009 р. між районним комунальним підприємством "Вишгородтепломережа" (позивач) та приватним підприємством "Солідіт" (відповідач) було укладено договори про надання юридичних послуг №№ 14/05/09-05, 13/07/09-04 та 15/10/09-02. (а.с. 6-14).

Відповідно до умов договорів МП "Солідіт" (виконавець) зобов'язується надавати, а Вишгородське районне комунальне підприємство (замовник) приймати та оплачувати послуги по представництву замовника перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" по підписанню та проведенню взаєморозрахунків згідно ст. 53 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік" та Постанови КМУ № 193 зі змінами та доповненнями "Про реалізацію статті 53 ЗУ Про державний бюджет України на 2009 рік" станом на 01.07.2009 р.

Відповідно до р. 2 виконавець зобов'язується протягом строку дії цього договору надавати замовнику такі види юридичних послуг:

1. Складати заяви, скарги, клопотання, протоколи, акти та інші характеру для проведення взаєморозрахунків на підставі вище і Кабінету Міністрів України;

2. Представляти інтереси замовника перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків відповідно до вищезазначеної Міністрів України;

3. Виконувати інші доручення замовника за рахунок останнього.

Вартість договору № 14/05/09-05 склала 250 900,00 грн., договору № 13/07/09-04 - 167 100,00 грн., договору № 15/10/09-02 - 118 500,00 грн. (р. 6 договорів).

Згідно з п. 4 підписаних договорів про надання юридичних послуг, виконавець розпочинає надання послуг замовнику після передачі замовником заявки, всіх відомостей, документів та інших матеріалів, необхідних для надання послуг.

За договором № 14/05/09-05 позивачем проведено часткову оплату в сумі 53 000,00 грн., за договором № 13/07/09-04 в сумі 40 000,00 грн., за договором № 15/10/09-02 оплата не проводилась (а.с. 15-29).

У відповідності до акту ревізії фінансово-господарської діяльності районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" від 22.05.2012 р. № 17-31/18, ревізією встановлено безпідставне перерахування підприємством коштів без отримання послуг на загальну суму 93 000,00 грн., оскільки не встановлено фактів представлення інтересів підприємства перед учасниками взаєморозрахунку будь-якими особами, в т.ч. і ПП "Солідіт" (а.с. 30-35).

Окрім цього, було з'ясовано, що на підприємстві відсутні акти здачі-прийняття робіт за договорами № 14/05/09-05 від 14.05.2009 р., № 13/07/09-04 від 13.07.2009 р.

В акті ревізії також відображено факт відсутності первинних документів та здійснення позивачем часткової оплати за вказаними договорами без відповідних правових підстав та відсутності факту надання юридичних послуг (а.с.34).

Відповідно до Порядку перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, а саме п. 3 Порядку 193, згідно якого підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості.

Такі договори про організацію взаєморозрахунку були підписані директором бухгалтером підприємства, зокрема договір № 41/193 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 1, договір № 278/193 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р № 193 та договір № 793/193 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 від 12.11.2009 р. Окрім цього, директором та головним бухгалтером підприємства були підписані розрахунки різниці в тарифах (а.с. 36-45).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не замовлялися послуги передбачені договорами, а відповідачем не проводилися жодні дії на виконання підписаних договорів.

31.08.2010 р. на адресу позивача надійшла заява з вимогою підписати акти виконаних робіт, проте позивач відмовився підписати акт, оскільки послуги згідно п. 4 договорів не замовлялися.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договорів № 14/05/09-05, № 13/07/09-04 та № 15/10/09-02.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують надання юридичних послуг позивачу, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що фактичне надання юридичних послуг на підставі п.4 вказаних договорів не відбувалося.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні

З огляду на викладене, враховуючи невиконання зобов'язань відповідачем та перерахування коштів позивачем позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 93 000,00 грн.

Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1860,00 (2 % від суми позову) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 525, 526, 509, 1212 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Солідіт" (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 33444995) на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (вул. Кургузова, 3в, м. Вишгород, код ЄДРПОУ 13713569) 93 000 (дев'яносто три тисячі) грн. і понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

11.03.13

Суддя І. О. Гарбар