Постанова

від 22.04.2013 по справі 903/159/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 903/159/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства "Солідіт" на рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2013 року у справі № 903/159/13-г

за позовом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа"

до приватного підприємства "Солідіт"

про стягнення 93000,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Дяченко Л.Л., Колупайла Ю.Т., Мельник Л.М.;

відповідача - Мамаєва Д.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Вишгородське районне комунальне підприємство "Вишгородтепломережа" звернулось з позовом до приватного підприємства "Солідіт" про стягнення 93000,00 грн..

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.03.2013 року (суддя Гарбар І.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" 93000 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1860 грн..

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що у виконання зобов'язань за договорами про надання юридичних послуг № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року та № 13/07/09-04 від 13.07.2009 року, укладених між Вишгородським районним комунальним підприємством "Вишгородтепломережа" та приватним підприємством "Солідіт", останнє будь-яких зобов'язань не виконано. У позивача відсутні акти здачі-прийняття робіт за вказаними договорами, хоча за договором № 14/05/09-05 позивачем проведено часткову оплату в сумі 53000,00 грн., а за договором № 13/07/09-04 - в сумі 40000,00 грн.. В основу обґрунтування рішення, суд поклав акт ревізії фінансово - господарської діяльності районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" від 22.05.2012 року № 17-31/18, проведеної Вишгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією, якою встановлено безпідставне перерахування позивачем коштів без отримання послуг на загальну суму 93000,00 грн.. За наведених обставин, застосувавши положення ст. 1212 ЦК України, суд дійшов висновку про набуття відповідачем коштів в сумі 93000 грн. без достатньої правової підстави та стягнув вказану суму на користь позивача.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що судом безпідставно відхилене його клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок чого не було досліджено акти здачі прийняття - робіт за договорами № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року та № 13/07/09-04 від 13.07.2009 року, на підставі яких позивачем і було проведено часткову оплату наданих послуг в сумі 93000 грн.. Вважає, що судом безпідставно не було прийнято до уваги те, що обставини надання послуг та виконання договорів відповідачем встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 14.11.2012 року (справа № 5004/1082/12), яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року, тому такі обставини не потребували доказування. Крім того, факт представництва відповідачем інтересів позивача перед учасниками взаєморозрахунку встановлений постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року (справа № 2а-3210/12/1070).

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Вказує, що на виконання зобов'язань за договорами № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року та № 13/07/09-04 від 13.07.2009 року відповідачем не учинялось жодних дій.

Представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як слідує із змісту ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення указаних вимог повною мірою дотримано не було.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що між Вишгородським районним комунальним підприємством "Вишгородтепломережа" (замовник) та приватним підприємством "Солідіт" (виконавець) були укладені договори № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року, № 13/07/09-04 від 13.07.2009 року про надання юридичних послуг.

Пунктами 1.1. договорів визначено, що виконавець зобов'язується надавати, а замовник приймати та оплачувати послуги по представництву замовника перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" по підписанню та проведенню взаєморозрахунків згідно статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанови КМУ № 193 "Про реалізацію статті 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік" станом на 01.01.2009 року та з продовженням згідно постанов прийнятих станом на 01.04.2009 року (договір 14/05/09-05 від 14.05.2009 року); станом на 01.01.2009 року та з продовженням згідно постанов прийнятих станом на 01.01.2009 року (договір №13/07/09-04 від 13.07.2009 р.).

Розділом 2 договорів встановлено, що виконавець зобов'язується протягом строку дії договору надавати замовнику такі види юридичних послуг : підготувати розрахунки з різниці в тарифах та провести всі необхідні дії з його підписання відповідно Постанови КМУ № 193 "Про реалізацію статті 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік"; складання заяв, скарг, клопотань, протоколів, актів та інших документів правового характеру для проведення взаєморозрахунків на підставі Постанови КМУ №193 "Про реалізацію статті 53 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік"; представництво інтересів замовника перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків відповідно Постанови КМУ №193 "Про реалізацію статті 53 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік"; виконання доручень замовника за рахунок останнього.

Згідно пункту 5.2. договорів виконавець, на підставі наданої інформації зобов'язується протягом двох днів з моменту їх отримання надавати замовнику акт прийому-передачі послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, з зазначенням виду, обсягу та вартості послуг, які були наданні замовнику.

Пунктом 5.3 договорів передбачено, що замовник протягом двох днів з моменту отримання акту прийому - передачі послуг, передбаченого п.5.2, 5.3 договору, зобов'язаний підписати його та надіслати (вручити) один екземпляр виконавцю.

Зазначені договори недійсним визнані не були, а тому, в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Факт виконання договорів № 14/05/09-05 від 14.05.2009 р., №13/07/09-04 від 13.07.2009 року відповідачем підтверджується дослідженим судом апеляційної інстанції актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000131 від 21.09.2009 р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000132 від 22.07.2009 року, які підписані відповідальними особами та скріплені печатками сторін.

Зазначені факти також були встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі №5004/1082/12 за позовом Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" до приватного підприємства "Солідіт" про визнання договорів про надання юридичних послуг №14/05/09-05 від 14.05.2009 року, №13/07/09-04 від 13.07.2009 року, №15/10/09-02 від 15.10.2009 року недійсними, тобто в справі, в якій брали участь ті ж самі сторони, а тому на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України такі факти не потребують доказування.

Враховуючи те, що розгляд справи судом першої інтенції був проведений за відсутності відповідача, у зв'язку з чим останнім не було надано зазначені акти здачі прийняття робіт та судові рішення, якими встановлені відповідні обставини, а позивачем такі докази суду не надавались, керуючись ч. 1 ст. 101, ст. 4-2, ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне прийняти надані апелянтом та зазначені вище докази.

При цьому, надаючи оцінку актам здачі прийняття робіт у відповідності до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, суд апеляційної інстанції не може погодитись із доводами позивача про їх бездоказовість через відсутність вказівки в них на обсяг господарських операцій та їх вимірників. Кожен із зазначених актів містить вказівку на вид послуг (юридичні послуги), що надавались за договором відповідачем та на їх вартість. Обидва акти підписані уповноваженими сторонами та скріплені печатками із зазначенням про відсутність взаємних претензій сторін щодо наданих послуг.

Виконання договору про надання юридичних послуг № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року позивачем також підтверджується проведеною ним оплатою відповідачу коштів за надані послуги згідно вказаного договору та акту здачі - прийняття робіт, що вбачається з банківських виписок від 26.08.2009 року на суму 2000,00 грн.; від 01.09.2009 року на суму 1000,00 грн.; від 08.09.2009 року на суму 10000,00 грн.; від 14.10.2009 року на суму 5000,00 грн.; від 12.11.2009 року на суму 300,00 грн.; від 12.11.2009 року на суму 3700,00 грн.; від 26.11.2009 року на суму 4000,00 грн.. Виконання договору про надання юридичних послуг № 13/07/09-04 від 13.07.2009 року підтверджується оплатою коштів за надані послуги, що вбачається з банківських виписок від 23.12.2009 року на суму 10000,00 грн., від 30.12.2009 року на суму 10000,00 грн., від 04.03.2010 року на суму 20000, 00 грн..

Оцінюючи надані позивачем докази оплати, колегія суддів звертає увагу на те, що в графі "призначення платежу" банківських виписок зазначено "за надані послуги згідно договору № 14/05/09-05 від 14.05.2009 року" та "за надані послуги згідно договору №13/07/09-04 від 13.07.2009 року".

Враховуючи наведені обставини, а також відсутність претензій щодо наданих послух та їх якості, апеляційний господарський суд дійшов висновку про виконання ПП "Солідіт" своїх договірних зобов'язань. При цьому, посилання позивача на недотримання відповідачем вимог розділу 4 договорів щодо відсутності заявки замовника, як умови початку надання послуг не спростовує такого висновку суду апеляційної інстанції.

Оцінюючи доводи позивача щодо обставин, встановлених актом ревізії фінансово - господарської діяльності від 22.05.2012 року Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача щодо безпідставного перерахування підприємством коштів без отримання послуг на загальну суму 93000 грн., колегія суддів вважає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.

У такому випадку, посилання на висновки перевірки Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірним. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція була сформована в постанові Вищого господарського суду від 13.02.2013 року (справа № 5028/3/26/2012).

Враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції безпідставність позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання апелянта про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та помилково визнав встановленими такі обставини за умови їх недоведеності. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.2 ст.103, п.1, п. 2 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2013 року у справі №903/159/13-г скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (вул. Кургузова, 3в м. Вишгород, код ЄДРПОУ 13713569) на користь приватного підприємства "Солідіт" (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 33444995) 930 гривень судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №903/159/13-г повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.