Постанова

від 05.03.2013 по справі 5011-72/12966-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа№ 5011-72/12966-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Филик А.І. - дов. б/н від 12.02.2013р.;

від відповідача: Шупик Д.Ф. - директор, Рудюк А.С. - дов. б/н від 04.03.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Алсида»,

на рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року,

у справі № 5011-72/12966-2012 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Ферма», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Алсида», м. Київ,

про стягнення 208 141 грн. 68 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стара Ферма» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Алсида» про стягнення 208 141 грн. 68 коп. (а.с. 8-11).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року по справі № 5011-72/12966-2012 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 64-68).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року по справі № 5011-72/12966-2012 та припинити провадження по справі. Також, скаржник просив в апеляційні скарзі винести окрему ухвалу та направити справу для перевірки в прокуратуру.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Алсида» по справі № 5011-72/12966-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду сформовано колегію для розгляду вказаної справи.

Однак, ухвалою від 03 грудня 2012 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою від 31 грудня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Алсида» на рішення 30 жовтня 2012 року по справі № 5011-72/12966-2012 вдруге повернуто скаржнику.

Усунувши обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, відповідач втретє звернувся з апеляційною скаргою. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року у справі № 5011-72/12966-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 25 січня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Алсида» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 29 січня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-72/12966-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки судом помилково не взято до уваги, що відносини, які склались між сторонами слід характеризувати як підрядні. Також відповідач зазначив, що ним поставлено матеріали та виконано роботи належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року скаржнику відновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 12 лютого 2013 року.

В судове засідання 12 лютого 2013 року сторони не з'явились, у зв'язку з чим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 05 березня 2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, колегію суддів змінено на: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Жук Г.А., Суховий В.Г. Ухвалою від 05 березня 2013 року вказана колегія прийняла справу № 5011-72/12966-2012 до свого провадження.

В судовому засіданні 05 березня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі. Також, скаржник просив направити справу для перевірки до прокуратури.

Представник позивача теж надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року по справі № 5011-72/12966-2012 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 липня 2011 року та 11 жовтня 2011 року ТОВ «Алсида» було виставлено ТОВ «Стара Ферма» рахунок-фактуру № 75 на суму 138 693,86 грн. (а.с. 16) та рахунок-фактуру №АЛ-0000156 на суму 14 615,42 грн. (а.с. 18).

Позивачем було оплачено виставлені рахунки-фактури на суму 138 693,86 грн. згідно платіжного доручення № 42 від 25 липня 2011 року (а.с. 15) та на суму 14 615,42 грн. згідно платіжного доручення № 121 від 08 листопада 2011 року (а.с. 17).

29 серпня 2011 року, позивач перерахував відповідачеві 54 832,40 грн. згідно платіжного доручення № 72 від (а.с. 21), де зазначено: «призначення платежу згідно договору №26/08/11-03 від 26.08.2011 р.,100% за будматеріали та 30% передплати за роботи по електромонтажу».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою домовленість між сторонами є договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Оскільки, між сторонами укладено договір купівлі-продажу та погоджена передоплата товару, відповідно після здійснення оплати товару у відповідача виник обов'язок негайно передати оплачений товар позивачу.

ТОВ «Стара Ферма» виконало свої зобов'язання та оплатило виставлені відповідачем рахунки. Проте, відповідачем покладені на нього зобов'язання не виконано та не передано товар. Доказів передачі товару в матеріалах справи відсутні. Тому позивач просить стягнути сплачену ним суму в розмірі 208 141,68 грн.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Вказаної правової позиції дотримується також Верховний Суд України зокрема в Постанові від 28.11.2011 року справа № 3-127гс11,)

23 березня 2012 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №1 від 21 березня 2012 року з вимогою сплатити кошти в розмірі 208 141,68 грн. (а.с. 25), що підтверджується фіскальним чеком № 8062 від 23березня 2012 року та описом вкладення у цінний лист (а.с. 24).

Однак, відповідь на вказану претензію та докази сплати вищевказаних коштів в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що до посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом помилково не взято до уваги, що відносини, які склались між сторонами слід характеризувати як підрядні, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження виконання робіт чи укладення даного виду договору.

Наявна в матеріалах справи факсова копія договору підрядних робіт по електромонтажу №26/08/11-03 від 26 серпня 2011 року не підписана жодною із сторін (а.с. 19-20).

Тому вказаний договір є неукладеним і не може бути прийнятим судом, як належний доказ у справі, отже посилання сторін на договір №26/08/11-03 від 26 серпня 2011 року є безпідставним

Посилання відповідача на те, що ним поставлено матеріали та виконано роботи належним чином документально та належними доказами не підтверджено. Видаткові накладні та акти виконаних робіт (а.с. 114-130). Підписані зазначені документи прорабом Норец А.Ф. Проте, в матеріалах справи відсутня довіреність або інші відомості про повноваження зазначеної особи на вчинення будь яких дій від імені позивача. Крім того, вищевказані документи не скріплені печаткою позивача. Отже, зазначені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ «Стара Ферма» про стягнення коштів в сумі 208 141,68 грн., а відтак про необхідність їх задоволення.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року, по справі № 5011-72/12966-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Алсида» на рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алсида» на рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року по справі № 5011-72/12966-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року, по справі № 5011-72/12966-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-72/12966-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.