Рішення

від 04.03.2013 по справі 903/100/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2013 р. Справа № 903/100/13-г

за позовом Фізичної особи - підприємця Ліщука Руслана Володимировича, м.Луцьк

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "Укрставінвест", м. Полтава

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Груп", м. Луцьк

про стягнення 53 905,37 грн.

Суддя Пахолюк В. А.

Представники:

від позивача: Семенюк Л. В. - адвокат, дов. від 18.03.2000р.

від відповідача: 1) не прибув,

2) не прибув.

Суть спору:

Позивач - Фізична особа - підприємець Ліщук Руслан Володимирович звертаючись до господарського суду Волинської області на підставі заяви про зменшення позовних вимог просить:

- Стягнути з Приватного підприємства «Укрставінвест» на користь фізичної особи - підприємця Ліщука Руслана Володимировича - 53 605,37 грн., в т. ч. 42 327,37 грн. передоплати за товар та 11 274,00 грн. завданих збитків, 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору, 2500, 00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

- Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Укрставінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд - Груп» на користь Підприємця Ліщука Руслана Володимировича - 300 грн.

Суд прийняв дану заяву до розгляду, оскільки остання подана з дотриманням вимог ст.22 ГПК України.

Крім того, на підставі заяви від 04.03.2013 р. позивач просить стягнути з Відповідача-1 судові витрати по справі, а саме витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2500 грн., що підтверджує договором від 25.06.2012 р. про надання правових послуг адвоката, укладеного між адвокатом Семенюк Л.В. та ФОП Ліщук Р.В., актом виконаних робіт від 04.03.2013 р., квитанцією про оплату 2 500 грн. на рахунок адвоката Семенюк Л.В.

В обгрунтування позовних вимог посилається на укладений між ФОП Ліщуком Русланом Володимировичем (покупцем) та приватним підприємством «Укрставінвест» (постачальник) договір поставки № 62 від 07.05.12р. та договір поруки № 01/11/12 від 01.11.12р., укладеного між Поручителем - ТзОВ "Бренд - Груп" та Кредитором - ФОП Ліщуком Русланом Володимировичем.

Крім того зазначає, що на виконання договору поставки в період з травня по серпень 2012р. Покупцем на підставі виставлених рахунків було перераховано на рахунок Постачальника грошові кошти в сумі 212 560,00грн. в якості передоплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями.

Водночас, відповідачем на виконання даного договору було частково відвантажено товар на суму 169 932,63 грн. Зазначене підтверджує видатковими накладними.

Посилаючись на п. 6.2 договору поставки позивач просить стягнути з ПП «Укрставінвест» 11 274,00 грн збитків сплачених польському товариству за невиконання перед ним зобов'язань по поставці товару, а саме палетів з лушпиння соняшника.

Відповідач - 1 в судове засідання не прибув. Водночас, на адресу суду направив клопотання № 1 від 12.02.2013 р. (вхідний № 01-29/2045/13д від 18.02.2013 р.) відповідно до якого просить передати матеріали даної справи до господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що позивач, зловживаючи процесуальним правом, передбаченим ст.15 ГПК України, а саме, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, направив позов до господарського суду Волинської області для розгляду, використовуючи наявність фіктивного відповідача, ТзОВ «Бренд-Груп», м.Луцьк у даному спорі за його місцезнаходженням.

Крім того, як зазначає Відповідач-1, Договором поставки № 62 від 05.05.2012 р., укладеним між приватним підприємством «Укрставінвест», м. Полтава та ФОП Ліщук Русланом Володимировичем, м.Луцьк забороняється передавати свої права та обов'язки по цьому Договору третім особам без письмової згоди іншої Сторони (п.8.1. цього Договору). Оскільки, умовами Договору поставки не передбачено забезпечення виконання таким видом виконання зобов'язання стороною договору, як порукою, то укладений Договір поруки № 01/11/12 від 01.11.2012 р. між ФОП Ліщук Р.В. та ТзОВ «Бренд-Груп» м.Луцьк є нікчемним. Таким чином, виходячи зі змісту ст.17 ГПК України відповідач просить направити справу за встановленою підсудністю.

Позивачем в судовому засіданні 04.03.2013 р. подано письмові заперечення на клопотання Відповідача - 1 від 12.02.2013 р. № 1 про передачу справи відповідно до якого вважає доводи Відповідача - 1 про передачу справи до господарського суду Полтавської області необґрунтованими. Посилаючись на судову практику щодо застосування норм процесуального права вважає, що застосування позивачем ч.3 ст.15 ГПК України (справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача) при поданні позовної заяви про стягнення грошових коштів з ПП «Укрставінвест» та ТзОВ «Бренд-Груп» є правомірним та відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Крім того, як випливає з вимог ст..17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Щодо посилань ПП «Укрставінвест» на те, що договором поставки № 62 від 07.05.2012 р. не передбачено такого способу забезпечення виконання зобов'язання як порука - не перешкоджає сторонам на його використання та, відповідно, укладення договору поруки, як використання способу забезпечення виконання зобов'язання. Позивач зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов'язкової умови щодо зазначення в основному договорі способів забезпечення виконання зобов'язання. Вказане не є істотними умовами договору, які передбачені для його дійсності.

Таким чином, сторони договору вправі укласти договори в якості забезпечення виконання зобов'язань одне одної без згоди протилежної сторони договору. Укладенням договору поруки права та обов'язки сторони не передаються поручителю. До поручителя не перейшли усі права боржника, а відтак не відбулася зміна сторони у зобов'язанні.

Посилаючись на ст..513, 543, 1554 ЦК України позивач зазначає, що укладення договору поруки не є заміною сторони та передачею прав іншій стороні - поручителю, а лише забезпеченням виконання зобов'язання іншою стороною, що є окремим інститутом, який не впливає на зміну прав та обов'язків сторін у зобов'язанні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про розгляд справи по суті, задоволення позовних вимог та відсутність підстав для передачі справи за підсудністю.

При цьому виходив із наступного.

07 травня 2012 року між Приватним підприємством «Укрставінвест» (Постачальник) та Приватним підприємцем Ліщуком Русланом Володимировичем (Покупцем) було укладено договір поставки №62.

Згідно п. 3.1.. 3.2. даного договору «Товар поставляется на условиях: Франко-склад Покупателя, при условии предоплаты в размере 100% стоимости недельной согласованной заказанной партии Товара или по согласованной заявке. На основании выставленного счета на оплату. Оплата производится путем банковского перевода на счет, указанньїй Поставщиком в данном договоре. Моментом оплаты является момент поступлення денежных средств на текущий счет либо кассу Поставщика».

Пунктом 3.3. договору передбачено, що «Поставка осуществляется на протяжении 7 дней с момента получения 100% предоплаты».

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зазначена норма закону кореспондується зі ст.144 ГК України, відповідно до якої майнові права та обов'язки суб'єктів господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Як встановлено, укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки.

Судом встановлено, що на виконання даного договору в період з травня по серпень 2012 року Покупцем на підставі виставлених Постачальником рахунків №СФ- 00000212 від 07.05.12 р.; №СФ 00000214 від 11.05.12 р.; від 28.05.12 р.; №СФ- 00000244 від 25.07.12 р.; №СФ- 00000250 від 15.08.12 р. було перераховано на рахунок Постачальника грошові кошти в сумі 212 560, 00 гри. в якості передоплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №146 від 07.05.12 р. - 19 500, 00 грн., №150 від 08.05.12 р. - 16 500, 00 грн., №152 від 11.05.12 р. - 54 120, 00 грн., №176 від 28.05.12 р. - 7 00, 00 грн., №285 від 25.07.12 р. - 32 760, 00 грн., №292 від 30.07.12 р. - 32 760, 00 грн., №299 від 01.08.12 р. - 32 760, 00 грн., №319 від 15.08.12 р. - 17 160,00 грн.

На виконання даного договору відповідачем частково відвантажено товар на суму 169 932,63 грн., що підтверджується видатковими накладними:№ РН-000156 від 14.05.12 р. - 17 641,75 грн., № РН-000163 від 05.06.12 р. - 17 633,28 грн., № РН-000199 від 31.07.12 р. - 16 848,00 грн., № РН-000200 від 31.07.12 р. - 16 614,00 грн., № РН-000192 від 20.07.12 р. 17 876.00 грн., № РН-000193 від 27.07.12 р. 16 770.00 грн., № РН-000216 від 27.08.12 р. - 16 380.00 грн., № РН-000210 від 13.08.12 р. - 17 019.60 грн., № РН-000209 від 09.08.12 р.- 16 614,75 грн., № РН-0233 від 15.09.12 р. - 16 536,00 грн.

Згідно розрахунку позивача вартість недопоставленого товару становить 212 560,00 грн. - 169 932,63 грн. = 42 627,37 грн.

Відповідач у поданому на адресу суду клопотанні № 1 від 12.02.2013 р. (вхід. Від 18.02.2013 р.) не заперечує неналежності виконання зобов'язань за договором поставки № 62.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що долучені позивачем видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяг здійсненої сторонами поставки згідно умов підписаного договору №62 від 07.05.2012 року.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням умов договору та неможливістю поставки товару у визначені терміни була направлена на адресу відповідача - ПП «Укрставінвест» претензія від 26.06.2012 року з вимогою повернення до 06.07.2012 р. коштів в сумі 43 692, 37 грн. на поточний розрахунковий рахунок.

Як визначено п.6.5. договору «В случае невыполнения поставки Поставщик обязан компенсировать данную суму при учете компенсации 0,2% за недопоставленньїй товар».

Виходячи з зазначеного, вимога позивача щодо повернення суми попередньої оплати, що складає вартість недопоставленого товару є правомірною, не суперечить умовам даного договору та вимогам чинного законодавства, зокрема ст.611 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача - ПП «Укрставінвест» 11 278, 00 грн. завданих збитків.

Пунктом 6.2. договору визначено, що «Если в результате неисполнения или ненадлежащего исполнения одной из Сторон своих обязательств по настоящему договору другой стороне причиненные убытки, то виновная Сторона обязана возместить эти убытки в полном обьеме...».

В обґрунтування зазначених вимог посилається на невиконання ПП «Укрставінвест» зобов'язань по договору поставки №62 від 07.05.12 р., що в свою чергу спричинило невиконання підприємцем зобов'язань перед польським підприємством Роїі Тгасіе Роїзка 5р.2о.о. згідно контракту №02-1-2011 від 10.01.2011 р. і стало підставою для виставлення Роїі Тгасіе Роїзка 8р.2о.о. претензії щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 1047,2 Євро, що в еквіваленті на гривні на дату подання позовної заяви (28.01.13р.) становить 11278,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем польському товариству 1047.2 євро завданих збитків, згідно платіжного доручення від 16 липня 2012 р.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ЦК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Слід зазначити, що чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки.

Отже, у випадках невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав, або неналежним чином виконав зобов'язання, сплати неустойки і відшкодування завданих цим збитків.

При цьому, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, на нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

Між тим, відповідачем, як це визначено ст.ст.34, 36 ГПК України не було доведено про відсутність його вини щодо неналежного та несвоєчасного виконання зобов'язань за договором поставки.

Разом з тим, судом встановлено, що понесені позивачем збитки у розмірі 11 278, 00 грн. є наслідком невиконання відповідачем - ПП «Укрставінвест» зобов'язань за договором поставки.

01 листопада 2012 року між ФОН Ліщуком Русланом Володимировичем (Кредитор) та ТОВ «Бренд-Груп» (Поручитель) укладено договір поруки №01/11/12, згідно якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань приватного підприємства «Укрставінвест» (Боржника) згідно договору поставки №62 від 07.05.12р. укладеного між ФОГ1 Ліщуком Русланом Володимировичем (Покупець) та ПП «Укрставінвест» (Постачальник) по поставці паливних гранул (пеллетів) з лушпиння соняшника (пресоване лушпиння соняшника) та виконання інших, взятих на себе зобов'язань по вищезазначеному договору.

Згідно договору поруки Поручитель відповідає солідарно за зобов'язання приватного підприємства «Укрставінвест» в межах суми в розмірі 300,00 грн. (п.3.1. договору).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором протягом 7 банківських днів з моменту отримання від кредитора вимоги про виконання зобов'язання за основним договором.

Судом встановлено, що вимога до поручителя від 18.12.2012 р. пред'явлена в межах строку, визначеного статтею 559 ЦК України, що є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення солідарно з Приватного підприємства "Укрставінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд - Груп» на користь Підприємця Ліщука Руслана Володимировича - 300 грн.

Невиконання зобов'язання ПП «Укрставінвест» спричинило звернення позивача з позовом до суду та понесення ним витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором від 25.06.2012 р. про надання правових послуг адвоката, укладеного між адвокатом Семенюк Л.В. та ФОП Ліщук Р.В., актом виконаних робіт від 04.03.2013 р., квитанцією про оплату 2 500 грн. на рахунок адвоката Семенюк Л.В.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом його інтересів у даній конкретній справі, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги.

Беручи до уваги, що спір до суду доведено з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору 1 710, 87 грн. та 2 486, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід віднести на відповідача 1 та 9, 63 грн. витрати по сплаті судового збору та 14, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката слід віднести солідарно на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст.224, 225, 525 - 527, 554, 559, 599, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрставінвест» (36023, Полтавська обл.., м.Полтава, бульвар Щепотьєва, 5 кв.174, р/р 2600169591 в Полтавському ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 34825326) на користь фізичної особи - підприємця Ліщука Руслана Володимировича (43025, Волинська обл.., м.Луцьк, вул.Коперніка, буд. 34, кв.96, код ЄДРПОУ 2974902014, , рах. № 26001962500415 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк) - 53 605,37 грн., в т. ч. 42 327,37 грн. передоплати за товар та 11 278,00 грн. завданих збитків, 1 710, 87 грн. витрат по оплаті судового збору, 2 486, 00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Укрставінвест" (36023, Полтавська обл.., м.Полтава, бульвар Щепотьєва, 5 кв.174, р/р 2600169591 в Полтавському ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 34825326) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд - Груп» (43025, Волинська обл.., м.Луцьк, вул..Набережна, буд.4, офіс 214, р/р 26005055462205 у Вол. ГРУ Приватбанк, м.Луцьк, ЄДРПОУ 35494974, МФО 303440) на користь Підприємця Ліщука Руслана Володимировича (43025, Волинська обл.., м.Луцьк, вул.Коперніка, буд. 34, кв.96, код ЄДРПОУ 2974902014, рах. № 26001962500415 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк) - 300 грн., 9,63 грн. витрат по сплаті судового збору та 14, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Повне рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя Пахолюк В.А.