Постанова

від 01.03.2013 по справі 1570/5991/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5991/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Кочергіна С.О. (за довіреністю)

представник відповідача - Євтушенко О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройпроект» (код ЄДРПОУ 34873867) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби про визнання висновків зроблених в акті перевірки протиправними та визнання протиправним, визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011052301 від 10.09.2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітстройпроект» (надалі - ТОВ «Елітстройпроект») до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання висновків зроблених в акті перевірки протиправними, визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011052301 від 10.09.2012 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що перевірку проведено з порушенням норм Податкового Кодексу України без права на проведення такої перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Сатєра» на підставі належно та відповідно чинному законодавству оформлених податкових накладних, документів первинного бухгалтерського обліку та отриманий результат використано у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення та просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові (том 1 аркуші справи 2-10).

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що позов вважає необґрунтованим, проти його задоволення заперечувала, обґрунтовуючи тим що, позивачем безпідставно віднесено суму податку на додану вартість всього у розмірі - 54 178 грн. 20 коп. до складу податкового кредиту по деклараціям за вересень - листопад 2010 року, по яким відсутнє підтвердження придбання послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, та просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях проти позову (том 1 аркуші справи 255-260).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

20.02.2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітстройпроект», ідентифікаційний код юридичної особи - 34873867, місцезнаходження юридичної особи: 65005, м. Одеса, вул. Середня, 85, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01, № 169827 (том 1 аркуш справи 13).

22.02.2007 року позивач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 9605 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Державної податкової служби.

23.03.2007 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом № 100030539, індивідуальний податковий номер 348738615526, серія НБ № 070165 (том 1 аркуш справи 15).

Статутом ТОВ «Елітстройпроект» (нова редакція) передбачено, що метою створення та діяльності Товариства є отримання прибутку. Предметом діяльності Товариства є здійснення виробничої, торговельної, інноваційно-посередницької, консультаційної, інжинірингової, транспортної, рекламної, туристичної, культурно-освітньої та іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України. У відповідності зі своїм предметом і головними цілями створення та діяльності Товариство здійснює діяльність у таких напрямках, зокрема - здавання в оренду власного нерухомого майна, номер запису № 15561050006021038, дата реєстрації 11.10.2008 р. (том 1 аркуші справи 119-137).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 222089 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами діяльності ТОВ «Елітстройпроект» за КВЕД є: будівництво будівель, будівництво інших споруд, організація будівництва об'єктів нерухомості для здавання в оренду, купівля та продаж власного нерухомого майна, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші спеціалізовані будівельні роботи (том 1 аркуші справи 14, 138-143).

На підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 1165 від 03.08.2012 року (том 1 аркуш справи 96зв.) згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, співробітниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Елітстройпроект», код за ЄДРПОУ 34873867 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «САТЄРА», код ЄДРПОУ 34873689 за період вересень - листопад 2010 року, за результатами якої складено, з урахуванням відповіді ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, акт № 1652/22-314/34873867/195 від 01.08.2012 року (том 1 аркуші справи 90-95), яким встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення № 23/08-1 від 23.08.2012 року до акту позапланової документальної невиїзної перевірки, за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки було залишено без змін. (том 1 аркуші справи 97-101, 102-105)

10 вересня 2012 року, на підставі акту перевірки від 01.08.2012 року № 1652/22-314/34873867/195, за встановлені порушення ТОВ «Елітстройпроект» податкового законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011052301 від 10.09.2012 р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54 178 грн. 00 коп. ( том 1 аркуш справи 106).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставиною для проведення документальної позапланової перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації щодо виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявне повідомлення № 18862 від 03.08.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та наказ про її проведення № 1165 від 03.08.2012 року, які були направлені позивачу поштою. (том 1 аркуш справи 96)

На думку представника відповідача, позивач не мав права формувати податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «САТЄРА» у вересні - листопаді 2010 року, тому як актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САТЄРА» встановлено відсутність фактичного здійснення даним контрагентом послуг з надання комплексу будівельно-монтажних робіт та послуг передбачених переліком робіт в договірній ціні через відсутність трудових ресурсів, основних засобів, власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та відповідно до актів перевірок контрагентів ТОВ «САТЄРА»по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України угоди з контрагентами за період березень-листопад 2010 є нікчемними. Виходячи з викладеного, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у періоді вересень - листопад 2010 року за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних отриманих від ТОВ «САТЄРА».

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що основним видом діяльності ТОВ «Елітстройпроект» є надання в оренду приміщень будівлі за адресою: вул. Ак. Корольова, 33, м. Одеса. Зазначені приміщення ТОВ «Елітстройпроект» придбало 25.06.2007 року. Після отримання відповідних дозволів було проведено реконструкцію вказаних приміщень та 20.11.2009 року торговельно-офісну будівлю по вул. Ак. Корольова, 33 у м. Одеса було введено в експлуатацію та отримано свідоцтво про право власності на зазначену будівлю. Враховуючи те, що після завершення будівельних робіт наступним етапом є проведення опоряджувальних та інших будівельно-монтажних робіт, позивачем було укладено договір на виконання таких робіт без яких експлуатувати будівлю неможливо, які саме і виконувались на зазначеному об'єкті підрядником - ТОВ «САТЄРА».

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно договору на виробництво будівельно-монтажних робіт № 1-01/09/10-ПР від 01.09.2010 року укладеного між ТОВ «САТЄРА» (Підрядник) та ТОВ «Елітстройпроект» (Замовник), підрядник зобов'язується на власний ризик власними та залученими силами і засобами виконати на об'єкті Замовника «Торгово-офісна будівля» (будівельна площадка за адресою вул. Ак. Корольова, 33, м. Одеса) комплекс будівельно-монтажних робіт та послуг, згідно переліку робіт, вказаних в Договірній ціні, яка являється невід'ємною частиною даного договору; роботи по даному договору виконуються з 02.09.2010 року по 28.09.2010 року. Підрядник має право дострокового виконання робіт; виконані роботи приймаються Замовником по Актам. Підрядник подає Замовнику Акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт до 30 вересня 2010 року. Замовник протягом 5 робочих днів зобов'язаний прийняти дані роботи та підписати Акт або надати претензії; договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 01.11.2010 року, а в виконанні зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору; невід'ємною частиною договору є підписаний уповноваженими представниками сторін Додаток № 1 - Протокол узгодження Договірної ціни і строків виконання будівельно-монтажних робіт.

В матеріалах справи знаходиться довідка про вартість робіт (том 1 аркуші справи 28-29), які згідно актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, № 2 від 19.11.2010 року за грудень 2010 року ТОВ «Елітстройпроект» прийнято від ТОВ «САТЄРА» (том 1 аркуші справи 30-38, 39-45)

Під час виконання робіт ТОВ «САТЄРА» надало позивачу податкові накладні № 4612 від 09.09.2010 року, № 4973 від 23.09.2010 року, № 5388 від 06.10.2010 року, № 5572 від 11.10.2010 року, № 6698 від 19.11.2010 року (том 1 аркуші справи 46-50).

Відповідно до податкових Декларацій ТОВ «Елітстройпроект» з податку на додану вартість з відповідними додатками, поданих за період вересень - листопад 2010 року, позивачем, на підставі виписаних контрагентом податкових накладних, включених до Реєстру податкових накладних, задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «САТЄРА» усього у сумі 54 178 грн. 20 коп., в тому числі по періодах: за вересень 2010 року - 9 447 грн. 20 коп.; за жовтень 2010 року - 15 833 грн. 30 коп.; за листопад 2010 року - 28 897 грн. 70 коп. (том 1 аркуші справи 51-86).

На підтвердження виконання зобов'язання по оплаті шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів за придбані ТОВ «Елітстройпроект» послуги в результаті виконаних ТОВ «САТЄРА» підрядних робіт надано банківську виписку (том 1 аркуші справи 24-27).

З наведеного вбачається, що позивачем надані первинні документи, що стали підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, але суд критично ставить до вказаних доказів виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту № 579/23-5 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «САТЄРА» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-листопад 2010 року» на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пп. 1, 2 ст. 205, ст. 228 Цивільного Кодексу України встановлено, що угоди з контрагентами за період березень-листопад 2010 року є нікчемними. Крім того, ТОВ «САТЄРА» подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2010 року в яких задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість зокрема по взаємовідносинам з ТОВ «Елітстройпроект» на загальну суму 54 178 грн. 20 коп. зі статусом - Помилкові.

Відповідно до п. 3 укладеного договору підряду від 01.09.2010 року, встановлено що роботи по даному договору виконуються з 02.09.2010 року по 28.09.2010 року. Відповідно до пп. 6.2 п. 6 зазначеного договору підрядчик подає замовнику акт приймання виконаних робіт до 30.09.2010 року. З урахуванням наведеного, судом встановлено неналежне виконання умов договору сторонами, що викликає сумнів у реальному здійсненні господарської операції.

Так, виконані роботи були передані підрядною організацією ТОВ «САТЄРА» позивачу на підставі довідки про їх вартість за листопад 2010 року від 19.11.2010 року (том 1 аркуші справи 28-29) та актів приймання виконаних робіт № 1 та № 2 за грудень 2010 року від 19.11.2010 року, на підставі яких виписані податкові накладні. Таким чином, з матеріалів вбачається, що всі акти виконаних робіт складені у листопаді 2010 року, натомість договором було передбачено виконання зобов'язань до 30.09.2010 року. Податкові накладні щодо передачі товару Замовнику були виписані раніше, ніж відповідно до актів були виконані та передані Замовнику будівельно-монтажні роботи, що свідчить про здійснення позивачем безтоварних операцій з ТОВ «САТЄРА».

Відповідно до п. 1.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» № від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-BP «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до зазначеного, у процесі встановлення обставин у справі судом з'ясовано, що в діях платника податку вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету та необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд виходить з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із тим, що: в первинних документах, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит містяться розбіжності, які викликають сумнів в фактичному здійсненні господарських операцій ТОВ «Елітстройпроект» з ТОВ «САТЄРА», а саме - податкові накладні надані контрагентом позивачу за результатом здійснення замовлених послуг виписані раніше ніж фактично були виконані та передані роботи; відповідно до актів перевірок контрагентів ТОВ «САТЄРА» податковими органами зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, що свідчить про заміну номенклатури товару по ланцюгу придбання-продаж, встановлено безтоварність правочинів; встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, крім того, контрагентом позивача, з урахуванням факту подання декларацій з ПДВ, фактично не задекларовано податкові зобов'язання, оскільки ТОВ «САТЄРА» подано декларації зі статусом - Помилкові; при виконанні будівельно-монтажних робіт було порушено строк у який було визначено виконати підрядні роботи; укладений договір суперечить актам цивільного законодавства, крім того, суду не було надано супроводжувальної документації до договору, яка визначена в якості обов'язкового Додатку до даного договору. З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем було безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «САТЄРА» , в результаті чого було завищено суму від'ємного значення.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройпроект» є не обґрунтованими, такими, які не підтверджені належними доказами та не відповідають чинному законодавству України, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройпроект» (код ЄДРПОУ 34873867, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, буд. 85) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання висновків зроблених в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елітстройпроект» № 1652/22-314-34873867/195 від 01.08.2012 року протиправними; визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елітстройпроект» № 1652/22-314-34873867/195 від 01.08.2012 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011052301 від 10.09.2012 р.; стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ «Елістройпроект» судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2 146 грн. 00 коп., - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею « 01» березня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

Повний текст постанови складено 01 березня 2013 року.