Рішення

від 26.02.2013 по справі 5020-656/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року справа № 5020-656/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши матеріали справи № 5020-656/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг"

(вул. Хрустальова, будинок 76-Б/1, м. Севастополь, 99040)

до відповідача - Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, будинок 48, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 85 000,00 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Совіна О.В. - представник по довіреності від 28.05.2012 (оригінал довіреності у матеріалах справи);

від відповідача - не з'явився (клопотання).

Суть спору:

11.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради про стягнення 85 000,00 грн. заборгованості за договором підряду № 22/09-1 від 22.09.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради утворилась заборгованість у розмірі 85 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2012 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 5020-656/2012.

19.06.2012 представник позивача надав через канцелярію суду заяву від 19.06.2012 про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти (у тому числі грошові кошти, які будуть надходити на банківський рахунок).

Ухвалою суду від 13.08.2012 за клопотанням відповідача у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручалось Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, у зв'язку з чим провадження у справі № 5020-656/2012 було зупинено до отримання результатів експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.

05.10.2012 на адресу суду були повернуті матеріали справи № 5020-656/2012 з супровідним листом № 1067 від 04.10.2012 без виконання експертизи, у зв'язку з недостатністю матеріалів для вирішення поставлених експерту питань.

На виконання рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010, за розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 237 від 05.10.2012 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5020-656/2012, за наслідками якого справу № 5020-656/2012 було передано до провадження судді Альошиної С.М.

Ухвалою суду від 08.10.2012 справу № 5020-656/2012 прийнято до провадження та провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 12.11.2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса (вул. Ген. Хрюкіна, 18, м. Севастополь 99055).

Ухвалою суду від 12.11.2012 провадження у справі № 5020-656/2012 було зупинено до отримання результатів експертизи та повернення матеріалів справи до суду.

28.01.2013 на адресу суду із супровідним листом № 1457 від 10.01.2013 були повернуті матеріали справи № 5020-656/2012 разом із повідомленням від 10.01.2013 про неможливість надання висновку у даній справі, у зв'язку з тим, що для надання висновку по експертизі необхідно проведення технічних робіт для встановлення наявності нової цементної стяжки, тобто необхідно провести розкриття покрівлі та приведення її в належний стан.

Ухвалою суду від 04.02.2013 провадження у справі № 5020-656/2012 було поновлено. Розгляд справи призначено на 13.02.2013.

13.02.2013 за усним клопотанням представника відповідача у судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.02.2013 для ознайомлення з повідомленням судового експерта про неможливість надання висновку у даній справі та надання суду з цього приводу письмових пояснень у справі.

18.02.2013, до розгляду справи у судовому засіданні, від відповідача до суду надійшла факсограма з клопотанням від 18.02.2013 про продовження строку вирішення спору на 15 днів та відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що Управлінням фінансової інспекції м. Севастополя за заявою Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради проводиться перевірка щодо правомірності формування вартості підрядних робіт та фактичних обсягів таких робіт у взаємовідносинах з ТОВ "Конверсія-Юг", результати якої будуть мати істотне значення для вирішення даного спору.

Ухвалою суду від 18.02.2013 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 18.02.2013, оскільки двомісячний строк розгляду справи ще не сплинув, а намір відповідача надати суду додаткові докази у справі не є поважною причиною нез'явлення його представника у судове засідання.

Однак, цією ж ухвалою, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 04.02.2013, розгляд справи був відкладений на 26.02.2013 і повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги вказаної ухвали суду.

26.02.2013 від відповідача до суду надійшла факсограма з клопотанням від 26.02.2013 про відкладення розгляду справи через перебування його представника у відрядженні в місті Сімферополі та неможливість забезпечити явку іншого уповноваженого представника у судове засідання, а також з клопотанням про зупинення провадження у справі до закінчення ДФІ в м. Севастополі ревізії, оскільки відповідач вважає, що висновок ревізії матиме істотне значення для справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2013 заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що 26.02.2013 спливає строк вирішення спору та відповідачу було надано достатньо часу для надання суду документів в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Також, представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вказуючи на те, що такої підстави для зупинення провадження у справі як проведення ревізії нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Також, у пункті 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Розглянувши клопотання відповідача від 26.02.2013, заслухавши пояснення представника позивача відносно цього клопотання, погодившись з доводами останнього та беручи до уваги вищевикладене суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, у цьому ж засіданні суду представник позивача надав суду клопотання від 26.02.2013, в якому просив суд залишити вищезазначену заяву ТОВ "Конверсія-Юг" від 19.06.2012 про забезпечення позову без розгляду.

Суд ухвалив: задовольнити вищевказане клопотання представника позивача від 26.02.2013 та залишити без розгляду питання про забезпечення позову.

Відповідач явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав.

Раніше, у судовому засіданні 13.08.2012 відповідач надав суду заперечення від 13.08.2012 на позовну заяву, в яких з позовними вимогами не погодився та просив суд у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на те, що обсяг та вартість робіт за договором підряду узгоджуються сторонами у кошторисній документації, однак, із наданого позивачем кошторису у складі договірної ціни убачається, що остання не погоджена відповідачем у встановленому порядку, не вказані посада, прізвище та ініціали особи, яка її підписала з боку відповідача, а також не зазначено про наявність у нього повноважень на це.

Також, у вказаних запереченнях відповідач зазначив, що акт виконаних будівельних робіт не підписаний уповноваженою особою, що свідчить про відсутність належних доказів приймання виконаних робіт в обсязі та за ціною, вказаною позивачем.

На підставі викладеного, у цих же запереченнях відповідач просив суд призначити у справі судово - будівельну експертизу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У задоволенні клопотання представника відповідача від 26.02.2013 щодо відкладення розгляду справи суд відмовив, оскільки не зобов'язував нікого особисто з представників відповідача з'явитися в судове засідання.

Крім того, явка у судове засідання представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.

Згідно зі статтею 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідних клопотань відповідачем суду станом на 26.02.2013 не надано, а 26.02.2013 спливає строк вирішення спору.

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, оскільки за клопотаннями відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, відповідачем у ході розгляду даної справи було надано вищевказане заперечення від 13.08.2012 на позовні вимоги, тобто відповідач мав достатньо часу для підготовки і надання суду всіх наявних у нього заперечень проти позову та відповідних доказів в їх обґрунтування.

Враховуючи наявні у справі матеріали, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідносинам, суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" (підрядник) та Комунальним підприємством "Благоустрій" (замовник) був укладений договір підряду № 22/09-1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, підрядник (позивач) зобов'язувався виконати роботи з капітального ремонту м'якої покрівлі адміністративної будівлі КП "Благоустрій" по вул. Єрошенка № 17, згідно з проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник виконує роботи зі своїх матеріалів і своїми засобами (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна сума цього договору становить 228 844,37 грн., в тому числі ПДВ 38 140,72 грн.

Згідно з пунктом 2.2 договору кошторис, складений в межах суми договору для виконання робіт, передбачених договором, набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис є твердим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін у межах загальної суми договору. У разі перевищення при виконанні робіт суми договору, а також перевищення кошторису при виконанні робіт, які не прийняті замовником за актом прийому-передачі, всі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Оплата робіт за договором замовником проводиться в наступному порядку:

1 етап - 30 000,00 грн. на протязі 3-х днів з моменту підписання договору.

2 етап - 100 000,00 грн. на протязі 15-ти днів з моменту підписання договору.

3 етап - остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює після надання підрядником рахунку та підписання замовником акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору роботи виконуються у наступні строки:

початок роботи: протягом 7 днів з дня отримання авансу;

закінчення робіт: протягом 20 робочих днів з дня початку робіт.

Положеннями підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 договору передбачалось, що замовник зобов'язувався проводити оплату за виконані роботи у відповідності з цим договором; протягом п'яти робочих днів після отримання від підрядника повідомлення про готовність робіт, за участю підрядника оглянути і прийняти виконану роботу (її результат) за актом приймання виконаних підрядних робіт, підписаним обома сторонами, незалежно від наявності бюджетного фінансування.

Відповідно до підпунктів 4.3.1 та 4.3.2 пункту 4.3 договору підрядник зобов'язувався виконувати роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм і правил, термінів виконання робіт; виконувати роботи, передбачені умовами договору та кошторисом. Відступ від проекту і умов договору не допускається.

На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, виконавши роботи на загальну суму 228 844,37 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 12.10.2011 на загальну суму 228 844,37 грн. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 12.10.2011 (форма КБ-3) на ту ж саму суму, які були підписані сторонами договору без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Однак, Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської Ради на виконання умов вищезазначеного договору сплатило заборгованість частково у сумі 138 844,37 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 783 від 30.09.2011 на суму 30 000,00 грн., № 824 від 10.10.2011 на суму 30 000,00 грн., № 839 від 14.10.2011 на суму 18 844,37 грн., № 844 від 19.10.2011 на суму 30 000,00 грн., № 891 від 03.11.2011 на суму 30 000,00 грн. та відповідними банківськими виписками.

Таким чином, решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 90 000,00 грн., яка у добровільному порядку Комунальним підприємством "Благоустрій" Севастопольської міської Ради сплачена не була.

У зв'язку з тим, що заборгованість не була погашена повністю позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 46 від 02.12.2011 (том 1, арк. справи 41), в якій позивач просив Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської Ради погасити заборгованість за договором підряду № 22/09-1 від 22.09.2011 у розмірі 90 000,00 грн. та попередив, що у разі її несплати позивач буде змушений звернутись з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів.

16.12.2011 Комунальним підприємством "Благоустрій" Севастопольської міської Ради було проведено оплату за договором підряду № 22/09-1 від 22.09.2011 у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1017 від 16.12.2011, належно завірена копія якого міститься в матеріалах справи (том 1, арк. справи 40).

Однак, на день звернення позивача з даним позовом до суду та на час прийняття рішення у цій справі остаточне погашення заборгованості за вищевказаним договором Комунальним підприємством "Благоустрій" Севастопольської міської Ради не здійснено, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 85 000,00 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з пунктом 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пунктів 9.1 та 9.2 договору усі суперечки і розбіжності, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

У випадку недосягнення врегулювання розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у статті 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 22/09-1 від 22.09.2011 є договором підряду.

Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як зазначено вище, замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після отримання від підрядника повідомлення про готовність робіт, за участю підрядника оглянути і прийняти виконану роботу (її результат) за актом приймання виконаних підрядних робіт, підписаним обома сторонами (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює після надання підрядником рахунку та підписання замовником акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (пункт 2.3 договору).

Як встановлено судом та підтверджено наданими позивачем доказами, відповідачем були отримані, підписані та скріплені печаткою підприємства, зокрема, договірна ціна станом на 21 квітня 2011 рік на суму 228 844,37 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за 2011 рік від 12.10.2011 на суму 228 844,37 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 рік від 12.10.2011 на суму 228 844,37 грн.

На підставі вказаних документів відповідачем проводилась оплата за вищевказаним договором до 16.12.2011 та загалом було сплачено 143 844,37 грн.

Пунктом 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (зі змінами та доповненнями) визначено, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду (пункт 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві).

Підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 договору передбачено право замовника відмовитись від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети або не можуть бути усунені підрядником.

Однак, замовник від приймання робіт не відмовлявся, дефектних актів не складав, а навпаки прийняв виконані підрядником роботи та підписав акт приймання виконаних будівельних робіт від 12.10.2011 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року від 12.10.2011 на суму 228 844,37 грн. без заперечень.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення наведених норм відповідач не надав суду доказів оплати виконаних позивачем робіт, а також належних доказів щодо припинення відповідного зобов'язання.

Натомість, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на день розгляду справи в сумі 85 000,00 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що оплата замовником виконаних підрядних робіт є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані останнім та прийняті, але сплачені відповідачем не у повному обсязі, роботи за договором підряду у сумі 85 000,00 грн .

Доводи відповідача щодо того, що договірна ціна не погоджена відповідачем у встановленому порядку та не містить зазначення посади, прізвища та ініціалів особи, яка її підписала з боку відповідача, а також посилання на наявність у нього повноважень на це спростовуються матеріалами справи, оскільки надана позивачем договірна ціна підписана сторонами без заперечень та скріплена відбитком печатки підприємства відповідача.

Також відповідач у вказаних запереченнях зазначив, що акт виконаних будівельних робіт не підписаний уповноваженою особою, що свідчить про відсутність належних доказів приймання виконаних робіт в обсязі та за ціною, вказаною позивачем.

Проте, і ці доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач не надав суду ніяких заперечень щодо обсягу виконаних робіт та ціни, вказаної позивачем, та жодних доказів мотивованої відмови від підписання вказаного акта, з мотивів підписання його неповноважною особою чи з інших підстав.

Відсутність своєчасно висловлених зауважень відповідача щодо виконаних робіт свідчить про прийняття таких робіт та, відповідно, виникнення у останнього обов'язку щодо їх сплати.

Також суд зазначає, що всі доводи відповідача окрім того, що суперечать матеріалам справи та не підтверджені певними засобами доказування, ще спростовуються діями відповідача, які полягають у сплаті Комунальним підприємством "Благоустрій" Севастопольської міської Ради позивачу більшої частини заборгованості за договором підряду № 22/09-1 від 22.09.2011.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 04.03.2013.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, будинок 48, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03360472, рахунок № 26003060311809 у СФ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" (вул. Хрустальова, будинок 76-Б/1, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 23665707, рахунок № 26008208160000 в ПАТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 531005, або на інші рахунки) заборгованість за договором підряду № 22/09-1 від 22.09.2011 у сумі 85 000,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.), а також 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 04.03.2013.

Суддя С. М. Альошина