Постанова

від 27.02.2013 по справі 2а-5384/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2013 року 14:35 № 2а-5384/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства «ІТТ-Плаза» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року № 0034561510,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося публічне акціонерне товариство «ІТТ-Плаза» (далі - позивач, ПАТ «ІТТ-Плаза») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач), про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року № 0034561510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року (суддя Григорович П.О.) було відкрито провадження у даній справі і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 року позовна заява була залишена без розгляду на підставі, передбаченій пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства (том І, а.с.105).

За результатами оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 05 грудня 2012 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ІТТ-Плаза» задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 року - скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду (том І, а.с.135-136).

Згідно Протоколу розподілу справ між суддями від 28 грудня 2012 року справа була автоматично розподілена на суддю Патратій О.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок проведеної камеральної перевірки позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 03.11.2011 р. №3690/15-127/21633867, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 733 886,00 грн. Позивач вважає помилковими покладені в основу оскаржуваного рішення висновки акту перевірки відносно того, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року у розмірі 1 402 155,00 грн., а зобов'язано було включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 р. (за результатами господарських операцій).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник податкового органу проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, контролюючий орган зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь-яких інших звітних податкових періодів.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 24.01.2013 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судове засідання 19 лютого 2013 року представник відповідача не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений завчасно й належним чином, про що свідчить підпис представника про отримання судової повістки (том ІІ, а.с. 105).

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС, відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, суд вирішив розглянути адміністративну справу №2а-5384/12/2670 в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ІТТ-Плаза» (код ЄДРПОУ 21633867) зареєстроване Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією 04.10.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстру юридичної особи серії А00 №061875 (том І, а.с. 60).

Як платник податків ПАТ «ІТТ-Плаза» взято на облік в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143), у рядку 06 якої «скориговані валові витрати» зазначені витрати визначені у розмірі 1 662 322,00 грн., яка складається в тому числі з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» -733 886,00 грн. (а.с. 27).

Наведені відомості та правомірність їх формування відповідачем не спростовуються.

В подальшому, позивачем у встановлений строк законодавством, було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011 № 114).

У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі 1 402 155,00 грн. (а.с. 16).

03 листопада 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПАТ «ІТТ-Плаза».

За результатами проведеної перевірки було складено акт камеральної перевірки № 3690/15-127/21633867 від 03.11.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт), яким встановлено порушення ПАТ «ІТТ-Плаза» пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, яка переноситься до рядку 06.6 поточної декларації, на 733 886,00 грн.

23 листопада 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0034561510 , яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі 733 886,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за результатом чого ДПС України прийняла рішення від 13.03.2012 р. №4484/6/10-2415, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 23 листопада 2011 року №0034561510 - без змін.

Як зазначив відповідач у поданих запереченнях, позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, провів розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення отриманого за 2010 рік в розмірі 733 886,00 грн., яке підлягає виключенню з валових втрат підприємства в ІІ кв. 2011 р.

На переконання відповідача, в умовах дії Податкового Кодексу при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками лише І кварталу 2011 року.

Таким чином, між сторонами має місце різне розуміння порядку формування від'ємного значення об'єкта оподаткування у декларації за ІІ квартал 2011 року, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами немає спору щодо правильності формування показників від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року та за 2010 рік.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року , оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Суд зазначає, що у першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно порядку складання даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», значення якого акумулюється в р. 04 «Валові витрати», а до рядка 0.8: «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)».

Судом встановлено, що позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 733 886,00 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Обставина правомірності та правильності формування рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки № 3690/15-127/21633867 від 03.11.2011 року під сумнів не ставилася.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

У ІІ кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року , у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року . Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Причому ні Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Відповідна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року № 2019/12/13-12.

Крім того, як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2012 року № 2019/12/13-12, при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків. При цьому необхідно дати оцінку обґрунтованим належними доказами доводам податкового органу, які заперечують достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Зокрема, може заперечуватися реальний характер господарських операцій платника податків, наслідком яких стало утворення збитків, також можуть бути наведені доводи щодо неправомірного застосування платником податків окремих норм, які регулюють справляння податку на прибуток, наприклад, щодо відображення у складі валових витрат курсових різниць тощо. У разі встановлення обставин, що свідчать про відсутність реального характеру операцій платників податків, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» чи Податковий кодекс України, ані правила ведення податкового обліку, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не встановлюють вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не оспорюється реальність господарських операцій позивача з контрагентами та достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Дослідивши обставини формування суми від'ємного значення, задекларованого платником податку, суд зазначає, що воно формувалося за рахунок здійснення з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року ПАТ «ІТТ-ПЛАЗА» господарської діяльності. Так, протягом вказаного періоду позивачем здійснювалась діяльність по передачі в оренду паркомісць, по наданню послуг з вантажно-розвантажувальних робіт та наданню послуг по збереженню товарно-матеріальних цінностей що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) - том І, а.с.145-250; том ІІ, а.с.1-11; додаток №1, а.с.1-20, 50-60, 63-165, 171-193, 214-217, 230-250, додаток №2, а.с.4-21, 34-57, 67-74, 77-104, 117-159, 176-195, 205-219, 234-243, 256-271, 284-295, додаток №3, а.с.1-57, 70-84, 129-140, 176-278; додаток №1, а.с.20, 23, 30, 34, 36, 200, 232, додаток №3, а.с.85, 93, 119-120, 123); додаток №1, а.с.21-22, 24-29, 31-33, 35, 37-49, 61-62, 194-199, 201-213, 218-229, додаток №2, а.с.75-76, 105-116, 196-204, 220-231,233, 272-283, додаток №3, а.с.58-69, 86-92, 94-118, 121-122, 124-128.

У зв'язку із здійсненням вказаної діяльності підприємством здійснювались витрати, розмір яких перевищив суму отриманого доходу, а саме витрати на:

- споживання електроенергії, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про використану електроенергію (том ІІ, а.с.33-34, 58-59, 85-86, додаток №2, а.с.2, 160-161, 164-165, 167, 169, 171, 174, додаток №3, а.с.141, 145, 148, 151, 155, 158, 160, 164-165, 170, 173, 175, додаток №4, а.с.22-26, 47-48, 64-66, 100-102, 118-120, 137-139, 167-169, 198-200);

- послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (додаток №3, а.с.142, 144, 147, 152, 154, 157, 161, 163, 166, 169, 172);

- послуги зі зберігання документів системи реєстру, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (том ІІ, а.с.12, додаток №4, а.с.17, 99, 166);

- придбання питної води та прийняття каналізаційних стоків, що підтверджується актами виконаних робіт (том ІІ, а.с.13, 48, 61, додаток №4, а.с.20, 46, 60, 92, 125, 140, 152, 187, 201);

- ремонтні роботи (сканера, обладнання для питної води) та будівельні роботи, що підтверджуються довідкою про вартість виконаних робіт та актами приймання робіт (додаток №4, а.с.78, 83-88);

- вивезення накопичених твердих побутових відходів, що підтверджується актами виконаних робіт та рахунками-фактурами (том ІІ, а.с.15, 26, 44, 53, 80, додаток №4, а.с.6, 42-43, 70-71, 80, 113-116, 134, 151, 159);

- обслуговування випуску цінних паперів, оформленого глобальним сертифікатом: акції, які переведено в без документарну форму існування, що підтверджується актами надання послуг (том ІІ, а.с.17, 35, 54, 79, додаток №4, а.с.5, 41, 69, 79, 111, 136, 147-148);

- телекомунікаційні послуги, що підтверджується рахунком, актом звіряння розрахунків (том ІІ, а.с.18-21, 45-46, 50-51, 73-78, додаток №4, а.с.7-15, 35-37, 44-45, 49, 61-63, 67-68, 89, 95-97, 109-110, 112, 129-131, 160-165, 190-195);

- миття та технічне обслуговування автомобілів (шиномонтаж), що підтверджується актами виконаних робіт (послуг), рахунками, замовленням-нарядом, сервісним листом (том ІІ, а.с.22-21, 36-42, 69, додаток №4, а.с.73, 106, 144-146, 181, 185-186);

- розроблення тимчасових індивідуальних базових лінійних норм витрат палива на автомобіль, що підтверджується висновком державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», актом передання-прийняття виконаних робіт (том ІІ, а.с.28, 29);

- розміщення інформації в офіційній пресі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том ІІ, а.с.30-31, додаток №4, а.с.105);

- технічне обслуговування пожежної сигналізації, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том ІІ, а.с.32, 62, 68, 88, додаток №4, а.с.29, 53, 75, 104, 121, 143, 172, 205);

- маркетингові послуги, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том ІІ, а.с.43);

- інформаційні послуги, що підтверджується договором та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (додаток №4, а.с.126, 182, 183);

- послуги з перекладу, що підтверджується актом прийому-передачі послуг (додаток №4, а.с.155-156. 171);

- послуги у сфері інформатизації - підтримка сайту, наладка комп'ютерних програм та техніки, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том ІІ, а.с.47, 63-64,67, додаток №4,а.с.52, 184);

- експедиційні послуги, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (додаток №4, а.с.173-174);

- медичні послуги, що підтверджується актом здачі-приймання послуг (додаток №4, а.с.175);

- виконання дератизаційних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт (том ІІ, а.с.60, 84, додаток №4, а.с.27, 50, 59, 103, 117, 142, 170, 204);

- послуги з цінової експертизи, що підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунком фактурою (том ІІ, а.с.70-71, додаток №4, а.с.74, 127);

- послуги з нормативної грошової оцінки землі та виготовлення кадастрового плану земельної ділянки та витягу з технічної документації, що підтверджується актами виконаних робіт та довідкою-рахунком (том ІІ, а.с.83, 87, 89, 206);

- послуги нотаріуса та БТІ (додаток №4, а.с.28, 31-34, 40, 51, 93-94);

- придбання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується видатковими накладними (додаток №5, а.с.81, 84, 87, 90, 92, 94, 96, 102, 107, 110, 113, 119, 125, 127, 129-131);

- придбання авіабілетів, що підтверджується накладними, посвідченнями на відрядження та звітами про використані кошти, надані на відрядження (додаток №4, а.с.58, 76, додаток №5, а.с.152-154).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що валові витрати позивача підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд приходить до висновку про правомірність віднесення вказаних витрат до складу валових та подальше перенесення від'ємного значення оподаткування до складу валових витрат І-го та ІІ-го кварталів 2011 року.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок Голосіївському районі міста Києва про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 733 886,00 грн., а тому податкове повідомлення - рішення від 23 листопада 2011 року №0034561510 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України та, відповідно, факт завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року на 733 886,00 грн. відсутній, а тому позовні вимоги - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані , шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 32,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2012 року №123 (том І, а.с.3). За таких обставин суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 23 листопада 2011 року №0034561510.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ІТТ-Плаза» судові витрати у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.