Постанова

від 23.04.2007 по справі 4/168б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/168б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.04.2007                                                                                           № 4/168б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:                     Котелянець О.О.  

 За участю представників:

 від ініціюючого кредитора - Ус Н.М. ( дов. № 477 від 16.04.2007 р.);                                                 Король О.П. ( дов. № 478 від 16.04.2007 р.);  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (робочий орган - Менський районний центр зайнятості)

 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007

 у справі № 4/168б (Тимченко М.Г.)

 за позовом                               Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (робочий орган - Менський районний центр зайнятості)

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"

 про                                                  порушення справи про банкрутство

Суть ухвали і скарги:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року, яка прийнята у справі № 4/168-б (суддя – М.Г. Тимченко), за заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – представницький орган – Менський  районний центр зайнятості (надалі – Ініціюючий кредитор, ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк” (надалі - Боржник, Товариство) про визнання останнього банкрутом, Ініціюючому кредитору відмовлено у визнанні Боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 22).

Менський районний центр зайнятості, не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу і прийняти нове рішення (а.с. 25-27).

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Ініціюючого кредитора, що підтверджується ухвалою від 26.03.2007 року (а.с. 30), яка була направлена на адресу Товариства та повернулась із відміткою на поштовому конверті “ТОВ “Маяк” не існує”,    апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Ініціюючого кредитора без участі представників Боржника.

Київський апеляційний господарський суд частково задовольняє заявлене у судовому засіданні 23.04.2007 року усне клопотання представника Ініціюючого кредитора про залучення  до матеріалів справи письмових  пояснень від 23.04.2007 року та доданих до нього документів (а.с. 34-36, 37-39). Між тим, при розгляді апеляційної скарги у даній справі апеляційний суд не враховує, не досліджує та не оцінює додані до вказаного пояснення документи у якості доказів у справі відповідно до ст.ст. 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у зв'язку з наступним. Частинами 1, 3 ст. 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими  доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Додані до письмового пояснення документи, а саме квитанція № 12 від 22.11.2006 р. (а.с. 37) та довідка № 136/10/24-010 від 11.05.2006 р. (а.с. 39) подані представником Ініціюючого кредитора без обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції. Крім того, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що нормами означеної статті та будь-якими іншими положеннями ГПК України не передбачено  здійснення перегляду в апеляційному провадженні  на підставі нових доказів, які  не існували на момент  прийняття судом першої інстанції відповідного процесуального документу та на прийняття якого  такі документи ( докази)  не могли вплинути ніяким чином, оскільки  вони не існували взагалі. З огляду на дату оформлення доданої до згаданого пояснення Ініціюючого кредитора довідки Менської районної державної адміністрації № 11-14/32 від 13.04.2007 р. (а.с. 38) слід вказати, що вона  видана  після прийняття оскаржуваної у даній справі ухвали, у зв'язку з чим  ніяким чином не спростовує або не підтверджує викладені  в цій ухвалі  обставини та не впливає на її прийняття.

Заслухавши усні пояснення представників Ініціюючого кредитора в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд          

ВСТАНОВИВ:

 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування Українина випадок безробіття – представницький орган – Менський  районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Чернігівської області із заявою № 102 від 22.01.2007 р., в якій просив визнати товариство з обмеженою відповідальністю “Маяк” банкрутом та визнати заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк” перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 9544,11 грн. (а.с. 2-4). Ініціюючий кредитор обґрунтував свої вимоги заборгованістю Товариства перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по страховим внескам у сумі 9544,11 грн., що підтверджується даними розрахункової відомості за 2005 р. Заборгованість по страховим внескам на випадок безробіття Товариством погашена не була і тому Менський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду про стягнення суми боргу. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2006 р. з Товариства стягнуто зазначену суму. Постановами держаного виконавця від 27.10.2006 р. та від 16.11.2006 р. виконавчий лист про стягнення 9544,11 грн. був повернутий Менському районному центру зайнятості без виконання і відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання так, як згідно акту ліквідаційної комісії від 31.10.2006 р. членами ліквідаційної комісії складено “нульовий” ліквідаційний баланс, який затверджений протоколом № 1 зборів засновників Товариства. При цьому Ініціюючий кредитор керувався нормами ст.ст. 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 12 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29 січня 2007 року було порушено провадження у справі № 4/168-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк” за заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – представницький орган – Менський районний центр зайнятості в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08 лютого 2007 року розгляд справи було відкладено для надання Ініціюючим кредитором доказів на підтвердження припинення боржником підприємницької діяльності (а.с. 18).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року Ініціюючому кредитору було відмовлено у визнанні Боржника банкрутом на підставі ст. 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції в ухвалі посилається на те, що кредитором не надано доказів, на підставі яких можливо визнати боржника банкрутом, як відсутнього боржника, а лист Державної податкової інспекції у Менському районі відповідно до якого Товариство з 01.01.2005 р. звітує до податкового органу про відсутність діяльності не приймається судом до уваги, оскільки в ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутня така підстава, як подання боржником до податкового органу звітності про відсутність діяльності. При цьому, місцевий суд керувався нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), ст. 86 ГПК України (а.с. 22).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Ініціюючого кредитора у відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Ініціюючого кредитора без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Ініціюючий кредитор, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень при апеляційному провадженні.

Так, в апеляційній скарзі Ініціюючий кредитор посилається, як на підставу неправомірності прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Менський районний центр зайнятості вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправомірно не прийнята до уваги довідка Державної податкової інспекції у Менському районі № 87/10/15 від 12.02.2007 р., в якій зазначено, що Товариство звітує до податкової інспекції про відсутність діяльності з 01.01.2005 року. Отже, на думку скаржника, Товариство фактично припинило свою діяльність з 01.01.2005 р.

Крім того, Ініціюючий кредитор вважає, що господарським судом не врахований той факт, що відповідно до акту ліквідаційної комісії Боржника від 31.10.2006 р., члени ліквідаційної комісії склали “нульовий” ліквідаційний баланс, який був затверджений протоколом № 1 зборів засновників Товариства. Таким чином, заборгованість Товариства по страховим внескам перед Менським районним центром зайнятості залишилась не задоволена через відсутність майна. У зв'язку з вищевикладеним Менський районний центр зайнятості не може надати довідку Товариству про відсутність заборгованості, а відповідно неможливо провести державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк”, оскільки згідно ст. 36 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в перелік документів, які надаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, входять довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості. На думку скаржника, визнати його вимоги до Боржника погашеними, як такі, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, можливо тільки в судовому порядку при ліквідації юридичної особи-банкрута.

Вказані посилання не відповідають вимогам діючого законодавства про банкрутство та спростовуються поданими та наявними доказами на момент прийняття оскаржуваної ухвали у справі у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі довідки Державної податкової інспекції у Менському районі № 87/10/15 від 12.02.2007 р., на яку посилається скаржник у апеляційній скарзі, Товариством було прийнято рішення про ліквідацію, складено та подано документи для державної реєстрації припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк” відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (а.с. 9-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

З аналізу визначених положень ст. 52 Закону вбачається, що для визначення відсутнього боржника та визнання його банкрутом, окрім обов'язкового підтвердження наявності кредиторських вимог до боржника, достатнім є підтвердженою одна із відповідних ознак:  відсутність керівних органів  боржника за місцем знаходження або ненадання протягом року до податкових органів  податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або інших ознак, що свідчать про  відсутність підприємницької діяльності боржника, а не діяльності взагалі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що довідка Державної податкової інспекції у Менському районі № 87/10/15 від 12.02.2007 р., в якій зазначено, що Товариство звітує до податкової інспекції про відсутність діяльності з 01.01.2005 року (а.с. 19) не є доказом відсутності підприємницької діяльності Боржника в розумінні ст. 52 Закону.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що скаржником не було надано жодних належних доказів на підтвердження хоча б однієї з достатніх ознак для визнання Боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону.

У зв'язку із вищевикладеним аналізом матеріалів справи та наявних у справі доказів, апеляційна інстанція дійшла висновку  про те, що Ініціюючим кредитором  не спростовані висновки суду першої інстанції, щодо відмови йому у визнанні Товариства банкрутом на підставі ст. 52 Закону та не доведена неправомірність прийняття оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 4-1, 32, 33, 34, 43, 91, 94, 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року у справі №  4/168-б залишити без змін, а апеляційну скаргу Менського районного центру зайнятості без задоволення.

2.  Справу №  4/168-б повернути до господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 26.04.07 (відправлено)