Постанова

від 14.03.2013 по справі 5006/6/121пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.03.2013 р. справа №5006/6/121пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Смирнова С.Г. - ліквідатор від відповідача: Альошина С.В. - довіреність №09/75 від 03.01.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Дружба", м. Андрівка Запорізької області на рішення господарського судуДонецької області від 15.01.2013р. (повний текст рішення підписано 21.01.2013р.) у справі№5006/6/121пд/2012 (суддя Подколзіна Л.Д.) за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Дружба", м. Андрівка Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський Металургійний Комбінат ім.Ілліча", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. та зобов'язання відповідача повернути у власність позивача протягом п'яти діб з моменту набрання законної сили рішення суду сільськогосподарську техніку, куплену згідно вказаного договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2013р. у справі №5006/6/121пд/2012 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Дружба", м. Андрівка Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський Металургійний Комбінат ім.Ілліча", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. та зобов'язання відповідача повернути у власність позивача протягом п'яти діб з моменту набрання законної сили рішення суду сільськогосподарську техніку, куплену згідно вказаного договору - відмовлено.

Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Дружба", м. Андрівка подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення не відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, є неповним та необґрунтованим . Зокрема, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо обґрунтованості вимог розірвання договору з огляду на бездіяльність відповідача.

Позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Дружба", м. Андрівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р., укладеного між ПАТ "Маріупольський Металургійний Комбінат ім.Ілліча" та ПСП Агрофірмой "Дружба"; зобов'язання ПАТ "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча" повернути у власність ПСП "Агрофірми "Дружба" протягом 5-ти (п'яти) діб з моменту набрання законної сили рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р., сільськогосподарську техніку куплену згідно договору:

1. Гусеничний трактор ДТ-75 МЛ, заводський (реєстраційний) №3026 ЗЖ, 1988 року випуску, вартістю (в т.ч. ПДВ) 7125,07грн.;

2. Бульдозер ДТ-75, заводський (реєстраційний) №5817 ЗЖ, 1992 року випуску, вартістю 13657,58грн. (в т.ч. ПДВ);

3. Трактор колісний МТЗ-80, заводський (реєстраційний) №3019 ЗЖ, 1990 року випуску, вартістю 15336,47грн. (в т.ч. ПДВ);

4. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №4797 ЗЖ, 1988 року випуску, вартістю 13262,61грн. (в т.ч. ПДВ);

5. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №0333 ЗЕ, 1987 року випуску, вартістю 13976,33грн. (в т.ч. ПДВ);

6. Трактор колісний ЮМЗ-6, заводський (реєстраційний) №4790 ЗЕ, 1986 року випуску, вартістю 7175,04грн. (в т.ч. ПДВ);

7. Трактор колісний ХТЗ-170 21, заводський (реєстраційний) №2036 ЗЖ, 1998 року випуску, вартістю 75366,20грн. (в т.ч.ПДВ);

8. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №2535 ЗЖ, 1997 року випуску, вартістю 36565,67грн. (в т.ч. ПДВ);

9. Комбайн ДОН-1500, заводський (реєстраційний) №0094а, 1990 року випуску, вартістю 56206,50грн. (в т.ч. ПДВ);

10. Комбайн МПУ-150, заводський (реєстраційний) №15, 1990 року випуску, вартістю 10935,68грн. (в т.ч. ПДВ);

11. Навантажувач ПЕН-1.0 "Карпатець", заводський (реєстраційний) №0296, вартістю 4507,02грн. (в т.ч. ПДВ).

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь обґрунтовані невиконанням відповідачем вимоги ліквідатора надати техніку та документацію до неї для пред'явлення у Держтехнагляд відповідно до вимог Постанови КМУ №694 від 08.07.2009р., що призводить до неможливості виконання умов договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. позивачем і відповідно впливає на інтереси позивача по отриманню коштів від проданого майна. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.96, 526, 610, 611, 626, 651-653, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 18.07.2005р. між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Дружба" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №5362, згідно умов якого Продавець зобов"язався продати сільськогосподарську техніку (далі майно), а Покупець взяв на себе зобов"язання прийняти та оплатити майно, що є предметом договору (п.п.1.1, 1.3 договору).

Відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча". Тобто належним відповідачем по справі є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча".

За приписом п.1.2 договору склад та вартість майна визначені в переліку сільськогосподарської техніки (додаток №1) та у акті прийому-передачі (додаток №2).

Загальна вартість майна складає 254 114,17грн. (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що покупець зобов"язався оплатити продавцю суму 254 114,17грн. за придбане майно протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно п.4.1, 6.1.2 договору Продавець зобов"язався протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору зняти з обліку в Держтехнагляді сільськогосподарську техніку, яка вказана в п.1.2 договору та передати її у власність Покупця за актом прийому-передачі разом з технічною документацією.

Відповідно до п.3.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

Як встановлено судом першої інстанції, 19.07.2005р. позивач згідно акту прийому-передачі передав відповідачу наступну сільськогосподарську техніку:

1. Гусеничний трактор ДТ-75 МЛ, заводський (реєстраційний) №3026 ЗЖ, 1988 року випуску, вартістю (в т.ч. ПДВ) 7125,07грн.;

2. Бульдозер ДТ-75, заводський (реєстраційний) №5817 ЗЖ, 1992 року випуску, вартістю 13657,58грн. (в т.ч. ПДВ);

3. Трактор колісний МТЗ-80, заводський (реєстраційний) №3019 ЗЖ, 1990 року випуску, вартістю 15336,47грн. (в т.ч. ПДВ);

4. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №4797 ЗЖ, 1988 року випуску, вартістю 13262,61грн. (в т.ч. ПДВ);

5. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №0333 ЗЕ, 1987 року випуску, вартістю 13976,33грн. (в т.ч. ПДВ);

6. Трактор колісний ЮМЗ-6, заводський (реєстраційний) №4790 ЗЕ, 1986 року випуску, вартістю 7175,04грн. (в т.ч. ПДВ);

7. Трактор колісний ХТЗ-170 21, заводський (реєстраційний) №2036 ЗЖ, 1998 року випуску, вартістю 75366,20грн. (в т.ч.ПДВ);

8. Трактор колісний Т-150К, заводський (реєстраційний) №2535 ЗЖ, 1997 року випуску, вартістю 36565,67грн. (в т.ч. ПДВ);

9. Комбайн ДОН-1500, заводський (реєстраційний) №0094а, 1990 року випуску, вартістю 56206,50грн. (в т.ч. ПДВ);

10. Комбайн МПУ-150, заводський (реєстраційний) №15, 1990 року випуску, вартістю 10935,68грн. (в т.ч. ПДВ);

11. Навантажувач ПЕН-1.0 "Карпатець", заводський (реєстраційний) №0296, вартістю 4507,02грн. (в т.ч. ПДВ).

При передачі техніки Продавцем передано Покупцю технічну документацію на неї, про що зазначено у акті прийому-передачі.

На виконання умов договору відповідач частково сплатив грошові кошти за одержану техніку у сумі 117 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 24.02.2006р. та від 31.07.2006р., копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач до теперішнього часу не сплатив залишок заборгованості у розмірі 133 266,67грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2007р. ПСП "Агрофірма "Дружба" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач посилається на невиконання відповідачем вимоги ліквідатора надати техніку та документацію до неї для пред'явлення у Держтехнагляд відповідно до вимог Постанови КМУ №694 від 08.07.2009р., що призводить до неможливості виконання умов договору позивачем, і відповідно впливає на інтереси позивача по отриманню коштів від проданого майна. Враховуючи, що позивач знаходиться у ліквідаційній процедурі, завданням ліквідаційної процедури є реалізація майна банкрута та погашення грошових вимог кредиторів, в тому числі і заборгованості по заробітній платі, що встановлено ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно невиконання умов договору купівлі-продажу та неотримання коштів за договором призводить до порушень інтересів кредиторів по справі про банкрутство позивача.

Претензіями №24 від 22.02.2008р., №239 від 06.04.2011р., №279 від 31.08.2011р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість за одержану сількогосподарську техніку за договором купівлі-продажу.

Листом №133-1/177 від 07.03.2008р. відповідач повідомив позивача про зупинення здійснення ним подальших платежів за договором до виконання останнім вимог п.4.1 спірного договору.

13.08.2009р. відповідачу був направлений лист №95 від 12.08.2009р. щодо надання копій технічних паспортів на сільськогосподарську техніку для зняття її з обліку.

У зв'язку з невиконанням зазначених вимог позивач листом №239 від 06.04.2011р., №301 від 25.01.2012р. повідомив відповідача про те, що договір купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. розірвано та просив повернути сільськогосподарську техніку.

Вказані листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною 3 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до господарського суду із відповідними вимогами про розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. та зобов'язання відповідача повернути у власність позивача сільськогосподарську техніку, придбану згідно вказаного договору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав того, що однією з суттєвих умов договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. є умови, викладені у п.4.1, однак в порушення вимог договору, позивачем не була знята з обліку сільськогосподарська техніка, тому останнім не були передані відповідачу технічні паспорти на сільськогосподарську техніку. У зв'язку з чим, відповідач не мав можливості зареєструвати право власності на майно у державному органі для подальшого користування ним на законних підставах.

Наразі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо неспроможності наданих позивачем доказів, необґрунтованості позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами договору сторони встановили, що право власності на майно виникає у Покупця з моменту прийняття майна за актом прийому-передачі (п.5.2 договору).

Як встановлено господарським судом, Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Дружба", уклавши з відповідачем 18.07.2005р. договір купівлі-продажу №5362 і зобов'язавшись протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору зняти з обліку в Держтехнагляді сільськогосподарську техніку, яка вказана в п.1.2 договору, взяте на себе зобов'язання не виконало, сількогосподарську техніку з обліку не зняло. Доказів зворотного сторонами не надано, судом не встановлено.

Натомість, позивач передав за актом прийому-передачі від 19.07.2005р. відповідачеві сільськогосподарську техніку, яка була прийнята останнім без заперечень та частково сплачена.

Після прийняття за актом прийому-передачі вказаного майна, відповідач відобразив належні йому майнові права у бухгалтерському обліку своєї господарської діяльності відповідно до вимог законодавства.

Щодо вимог позивача про розірвання контракту, судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплатити товар та сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду із відповідними вимогами щодо стягнення з відповідача оплати за поставлений товар. У судовому засіданні 12.03.2013р. представник позивача підтвердив відсутність відповідного судового спору.

Крім того, позивач не посилається на відсутність оплати за поставлену техніку як на підставу розірвання договору. Як зазначено вище, підставою розірвання договору позивач вбачає невиконання відповідачем вимоги ліквідатора надати техніку та документацію до неї для пред'явлення у Держтехнагляд відповідно до вимог Постанови КМУ №694 від 08.07.2009р.

Наразі, судова колегія має зазначити, що умовами договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. вказані зобов`язання відповідача не передбачені, а відтак з боку відповідача відсутнє порушення умов договору (на яке посилається позивач) в розумінні ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В свою чергу, частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки позивач посилається на відповідні обставини, то обов'язок з доказування істотного порушення договору відповідачем покладається саме на позивача. Наразі, позивачем не надано суду доказів на підтвердження зазначеного, тобто істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. та настання істотної зміни обставин в розумінні ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України, неналежного виконання відповідачем умов наведеної угоди. Навпаки, як встановлено місцевим судом, відповідач належним чином виконував умови контракту, а посилання на невиконання відповідачем вимоги ліквідатора надати техніку та документацію до неї, як на істотне порушення ПАТ "Маріупольський Металургійний Комбінат ім. Ілліча" договору є необґрунтованими та не доведеними у розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, оскільки доводи позивача не підтверджують істотного порушення відповідачем договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. в розумінні ст.651 Цивільного кодексу України та настання істотної зміни обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків, що у позовних вимогах позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу №5362 від 18.07.2005р. слід відмовити.

На ряду з зазначеним, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути у власність позивача сільськогосподарську техніку, придбану згідно спірного договору на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України також правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення, з огляду на наступне:

За приписом ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Наразі, правовідносини сторін справи є господарськими та такими, що виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність між сторонами правовідносин, які регулюються положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач не є потерпілим у розумінні ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, а відповідач - особою, яка набула майно без достатньої правової підстави, тому відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України позивач не має права вимагати від відповідача повернення сільськогосподарської техніки, придбаної відповідачем за умовами діючого договору.

Наданий позивачем витяг (реєстр машин) Інспекції державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації №02-539 від 23.01.2012р., який на його думку свідчить про перебування спірних ТЗ переданих відповідачу за актом прийому-передачі на обліку за Колгоспом ім.26 з'їзду КПРС (код ЄДРПОУ 03750486) та за КСП "Дружба" (код ЄДРПОУ 03750486) правомірно не прийнятий місцевим судом в якості доказу, оскільки жодний транспортний засіб за ознаками найменування (марки, моделі), заводського (реєстраційному) номеру, року виписку, переданий за актом прийому-передачі від 19.07.2005р. не співпадає з вказаним витягом.

За таких обставин, з огляду на відмову у розірванні договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань позивача та недоведеності позовних вимог, у зв'язку із чим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності у позивача порушення права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2013р. у справі №5006/6/121пд/2012, з урахуванням мотивів, наведених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін за наведеними в постанові мотивами, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Дружба", м. Андрівка Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2013р. у справі №5006/6/121пд/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 12.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 13.03.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко