Постанова

від 28.05.2008 по справі 18/524

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/524

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.05.2008                                                                                           № 18/524

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Бєлкін Л.М., дов. № 01/11 від 11.01.2008р.

відповідача:                                   Чернишенко А.М., дов. б/н від

                                                         04.06.2007р.

третьої особи-1:                             не з'явились

третьої особи-2:                             не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Український фінансово-промисловий концерн "УФПК"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2008

 у справі № 18/524 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Український фінансово-промисловий концерн "УФПК"

 до                                                   Український фонд підтримки підприємництва

 третя особа відповідача           Державне казначейство України

          Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

 про                                                  спонукання до укладення угоди

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2008р. у справі № 18/524 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Український фінансово-промисловий концерн УФПК звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2008р. у справі № 18/524 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Український фонд підтримки підприємництва надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у справі від 21.01.2008р. у справі № 18/524 без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 05.05.2003 р. було укладено договір № 4-НП, відповідно до якого відповідач перераховує позивачеві кошти в сумі 4 000 000,00 грн. без ПДВ на реалізацію міжрегіональної програми зниження соціальної напруженосі шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва - підпрограми "Підтримка вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" в рамка реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва. Кошті на реалізацію міжрегіональної програми зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва - підпрограми "Підтримка вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" перераховуються відповідачем з коштів, що надходять до спеціального фонду на реалізацію заходів Національної програма згідно з п.27 ст.36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 р." (п.2.1, Договору).

Позивач перерахував на особистий рахунок відповідача протягом травня-грудня за графіком всього 4 210 300,00 грн., даний факт не заперечується та відображений в акті від 09.06.2004 р. "Про результати зустрічної перевірки Українського фінансового-промислового концерну з питань використання ним коштів державного бюджету на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва України", перевірка проводилась Розрахунковою палатою України (надалі - АКТ перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було виконано заходів, що передбачені власною програмою, в результаті чого останній не зміг освоїти вчасно виділені кошти, тому частина коштів у розмірі 1130400,00 грн. була повернута останнім.

Даний факт відображено в акті перевірки, з якого вбачається, що відповідачем перераховану позивачу в межах Договору у 2003 р. 4 210 300,00 грн., з них 1 340 700,00 грн. повернуто Українському фонду підтримки підприємництва. Тобто позивач одержав 2 869 600,00 грн. за КЕКВ 1170 "Дослідження і розробки, державні програми" КПКВ 86810303.

Повторне надання позивачу на виконання програми частини грошових коштів, через неспроможність їх освоєння у повному обсязі не передбачено Договором, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та відповідними розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Таким чином, повторно виділяти грошові кошти, на вже невиконану Позивачем програму відповідач не мав юридичних підстав без відповідних на те рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Держкомпідприємництва.

Рішенням Наглядової ради Фонду підтримки від 16.09.2003 р. №38 погоджено внести зміни у "Вступ" "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" доповнити наступним змістом: "Загальний обсяг фінансування підпрограми на 2003 рік складає 4000,0 тис. грн., в тому числі на капітальні видатки - 2000,00 тис. грн. На безповоротній основі фінансування здійснюється в розмірі 2869,6 тис. грн., на поворотній основі -1130,4 тис. грн. до договору №4-НП від 05.05.2003р., кошти на реалізацію (програми в сумі 1130,4 тис. грн. надаються на поворотній основі терміном на 3 роки зі сплатою, на виконання цього за користування ними 7% річних за умови відповідного забезпечення фінансових зобов'язань згідно з чинним законодавством.

За нормами ч.1 ст.6 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", державна підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Указом Президента України від 25.05.2000р. №721/2000 затверджено Положення про державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва". Пунктом 1 Положення, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництво), визнано центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Відповідно до п.п.21 п.4, абз.1,4 п.п.7 "Положення про державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва", Держкомпідприємництво використовує в установленому порядку бюджетні та позабюджетні кошти для реалізації затверджених програм розвитку підприємництва; в межах своїх повноважень видає накази та приймає рішення, які є обов'язковими до виконання центральними та місцевими органами влади, організаціями, підприємствами, установами, організовує і контролює їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами за договором №4-НП від 05.05.2003 р. виникли в 2003 р. на момент дії Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до п.4 Перехідних положень Цивільного кодексу України даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності з 01.01.2004 р.

Враховуючи, що до Договору було внесено вищезазначені зміни, які продовжили дію прав та зобов'язань за Договором на три роки, суд керується нормами Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладання господарських договорів за рішенням суду передбачено ст. 187 ГК України. Частиною 1 даної норми передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

У зв'язку з невиконанням позивачем Програми та неспроможність останнім освоїти грошові кошти у повному об'ємі, Держкомпідприємництво в межах своєї компетенції видало Наказ від 02 вересня 2003 року за №98, про зміну умов фінансування.

Керуючись даним Наказом, сторони уклали Додаткову угоду від 14 листопада 2003 року до Договору. Пунктом 2 даної Додаткової угоди, визначено, що на підставі Наказу від 02 вересня 2003 року за №98 Держкомпідприємництва та Рішення Наглядової Ради, оформлене протоколом №38 від 16.09.2003р., буде профінансовано новий бізнес-план позивача з обсягом витрат 500 000,00 грн., на умовах кредиту під 7% річних строком на 36 місяців.

У подальшому, на підставі Наказу, та на виконання Додаткової угоди від 14 листопада 2003 року, позивач та відповідач уклали Договір №12-НПК від 05.12.2003 року, за яким був профінансований "Бізнес-план реалізації прального порошку виготовленого по технології фірми "Дакос" під торговою маркою "Умка" з необхідним обсягом витрат в 500 000,00 грн., на термін 36 місяців зі сплатою 7% річних.

З наданих документів вбачається, що позивачем розроблено два абсолютно різні бізнес-проекти загальною сумою 4 500 000,00 грн.

Перший - "Програма по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" з обсягом витрат в 4 000 000,00 грн. Згідно до Розподілу фінансового забезпечення по виконанню заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік, затвердженого Розпорядженням КМ України від 16.11.2002р. за №654-р, позивач отримав передбачені нормативними актами кошти в повному обсязі.

Другий - "Бізнес-план реалізації прального порошку виготовленого по технології фірми "Дакос" під торговою маркою "Умка" з необхідним обсягом витрат в 500 000,00 грн., які позивач також отримав в повному обсязі.

Пунктом 10.1 Договору №4-НП від 05.05.2003 року встановлено, що даний договір діє моменту підписання до остаточного виконання його сторонами.

Отже, відповідач в повному обсязі профінансував бізнес-проекти позивача, виконав Розпорядження КМ України від 16.11.2002р. № 654-р, Наказ від 02. вересня 20003р. № 98 Держкомпідприємництва, прийняті на себе зобов'язання по Договору № 4-НП від 05 травня 2003 р. та Договору № 12-НПК від 05 грудня 2003р.

Крім того, позивач не скористався правом на укладення Додаткової угоди на оримання коштів на реалізацію підпрограми в сумі 1 130 400,00 грн., що надавались відповідачем на поворотній основі терміном на 3 роки зі сплатою за користування ними 7% річних, за таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторонами виконано всі зобов'язання за договором, а тому дія Договору закінчилась на підставі п.10.1 Договору, також припинились права та обов'язки сторін за Договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки вимога позивача про укладення договору є необгрунтованою та підстав для укладання господарських договорів за рішенням суду, що встановлені ст.187 ГК України не вбачається.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Українського фінансово-промислового концерну УФПК не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. у справі № 18/524 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну УФПК залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2008р. у справі № 18/524 без змін.

Матеріали справи № 18/524 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.