Постанова

від 07.10.2008 по справі 26/72

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/72

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.10.2008                                                                                           № 26/72

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Любченко Ю.К. - юрисконсульт, дов. № 920 від 17.09.2008;

 від відповідача - Шевчук О.А. - представник, дов. б/н від 03.09.2008,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Енерготехкомплекс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.04.2008

 у справі № 26/72  

 за позовом                               Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

 до                                                   ЗАТ "Енерготехкомплекс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 20877,28 грн.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 № 01-23/1/4, від 04.09.2008 № 01-23/1/10 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України розгляд справи продовжувався ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2008 та ухвалою від 04.09.2008.

Згідно зі ст.ст. 77, 99 ГПК України 12.08.2008, 23.09.2008 розгляд справи відкладався на 04.09.2008 та 07.10.2008 відповідно, а 04.09.2008 у судовому засіданні оголошена перерва до 23.09.2008.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 у справі №26/72 позов задоволено, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 20 877,28 грн. штрафу, 208,77 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано відповідача замінити неякісне вугілля ДГР-200 у кількості 408,4 тонни на якісне; підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету 85,00 грн. державного мита за подання позовної заяви в частині позовних вимог про заміну неякісного вугілля.

Рішення мотивовано тим, що згідно з висновком хіміко-технічних лабораторій локомотивних депо, якими було отримане вугілля, останнє не відповідає ДСТО і не може бути використане за призначенням; оскільки представник постачальника не прибув до складання актів приймання продукції за якістю, то до складання актів були залучені представники підприємств; приймання продукції позивачем здійснювалось у порядку, передбаченому Інструкцією № П-7; сплату штрафу та заміну неякісної продукції передбачено п. 9.6 укладеного між сторонами договору № ПР/ТРК-071548/НЮ.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 у справі № 26/72 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

04.09.2008, 05.09.2008, 12.09.2008, 02.10.2008 відповідачем були надані доповнення до апеляційної скарги.

Вимоги апеляційної скарги з доповненнями обґрунтовуються наступними доводами.

На думку заявника, судом не об'єктивно оцінено докази, надані позивачем, не досліджено питання надсилання відповідачу саме претензій № ТЮ/164, 166, 167, обов'язкове пред'явлення яких передбачено п. 6.3 договору.

Заявник не погоджується з висновками суду щодо наявності доказів неналежної якості вугілля, посилаючись на те, що хіміко-технічні лабораторії є структурними підрозділами позивача, що дає підстави сумніватись у проведенні неупередженої оцінки якості товару, позивачем не надано доказів, підтверджуючих право лабораторій проводити відповідні аналізи проб вугілля та надавати висновки; порушено п. 20 Інструкції № П-7, відповідно до вимог якого якість продукції перевіряється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, якою для вугілля є вугільна інспекція, крім того, позивачем не оплачено товар.

Відповідач посилається на те, що судом не враховано, що згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" не було надано доказів акредитації хіміко-технологічних лабораторій локомотивних депо та атестатів обладнання, виданих Державним підприємством Укрметртестстандарт, на яких проводилося дослідження.

Заявник посилається на те, що позивачем не надано доказів знаходження вугілля на відповідальному зберіганні та місця такого зберігання, а також стверджує, що вугілля типу ДГР-200 є енергетичним вугіллям і внаслідок відсутності належного зберігання втрачає якість та стає остаточно непридатним для використання.

На думку заявника, порушено ст. 63 ГПК України, оскільки позовна заява прийнята і розглянута судом при несплаті державного мита у встановленому розмірі.

Заявник посилається на відсутність факту виклику його представників з метою встановлення якості вугілля та проведення експертизи вугілля підприємством.

На думку відповідача, оскільки позивачем не доведено невідповідність поставленого вугілля певним стандартам та неможливість його використання внаслідок неналежної якості, адже у договорі не вказані стандарти та мету, задля якої придбавалась продукція, то було поставлено вугілля, яке поставляється за звичайних умов, отже належно виконано п. 3 ст. 268 ГК України. Крім того, якість поставленого вугілля є кращою, ніж вимагає додаток № 1 до договору.

Заявник стверджує про те, що розрахунок штрафних санкцій є неправомірним та неправильним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, заперечуючи доводи скарги, посилається, зокрема, на те, що для участі у комісійному прийманні спірної продукції за якістю телеграмами викликались представники постачальника, які в призначений час не з'явились та відповіді не надали, після чого до складання акту приймання за якістю продукції були залучені представники громадськості; позивачем надано заявку до компанії "Інспекторат Україна" на проведення інспекції вугілля, сертифікати якої за №№ 13218, 13219, 13220, 13222 підтверджують те, що вугілля не відповідає ДТСУ 4096-2002; вимоги щодо показників якості вугілля передбачені в додатку № 2 до договору; позивачем надсилались претензії за №№ ТЮ/164 від 06.11.2007, 167 від 08.11.2007, 166 від 08.11.2007, кожна претензія мала перелік документів, які додавались на підтвердження виконання залізницею умов договору.

Розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 20 877,28 грн. штрафу за поставку неякісного вугілля на підставі п. 9.6 договору № ПР/ТРК-071548/НЮ від 14.06.2007, укладеного сторонами, та зобов'язання відповідача замінити неякісне вугілля ДГР-200 у кількості 408,4 тонни на якісне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № ПР/Т071548/НЮ від 14.06.2007 на підставі проведених Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" тендерних торгів, відповідач, за договором постачальник, зобов'язався поставити, а позивач, за договором покупець, прийняти та оплатити сортове та газове вугілля, найменування, марка, кількість та показники якості якого вказуються в специфікації (додаток № 1).

На виконання договору від 14.06.2007 позивачу було відвантажено вугілля всього у кількості 104 386,38 т, у тому числі 12.09.2007 за накладною № 44329526 у вагоні № 60553286, 22.09.2007 за накладними №№ 44329745, 44329749 у вагонах №№ 65459653, 67391961, 29.11.2007 за накладною № 47392700 у вагоні № 65539587, 18.12.2007 за накладною № 36020339 у вагонах №№ 67172114, 67355917.

Пунктами 6.1, 6.2 договору від 14.06.2007 передбачено, що якість товару повинна відповідати показникам якості, зазначеним у додатку № 1 до договору та стандартам, чинним в Україні, що підтверджується посвідченням якості; приймання товару за якістю, який поставлено в залізничному вагоні, здійснюється відповідно до Інструкції П-7 зі змінами і доповненнями зі складанням акту приймання за якістю та Правил перевезення вантажів, які змерзаються.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження того, що вугілля, одержане за вказаними відправками, було неналежної якості, надані копії документів, а саме щодо вугілля, одержаного по накладних:

№ 44329745 - акт № 3/Я приймання продукції по якості, складений комісією з числа працівників Мелітопольського локомотивного депо, паливної бази депо та затверджений начальником депо 09.10.2007; висновок № 3 від 09.10.2007 про показники якості продукції, підписаний головою комісії - головним інженером депо та начальником паливної бази; акт № 3 приймання продукції по комплектності (кількості) та якості від 12.10.2007, складений тією ж комісією за участю представника громадськості, діючого на підставі посвідчення від 12.10.2007;

№ 36020339 – акт № 27 приймання продукції, затверджений начальником Джанкойського локомотивного депо; висновок № 27 про показники якості продукції; акт № 27 від 22.12.2007, складений комісією з числа працівників депо та паливного складу за участю представника – депутата Джанкойської міськради (посвідчення № 27 від 22.12.2007);

№ 47392700 – акт № 29 приймання продукції, затверджений начальником Джанкойського локомотивного депо; висновок № 29 про показники якості продукції; акт приймання продукції № 29 від 26.12.2007, складений працівниками депо та паливної бази депо за участю представника – депутата Джанкойської міськради (посвідчення № 29 від 26.12.2007);

№ 44329749 – акт № 180, затверджений начальником депо Нижньодніпровськ-Вузол 04.10.2007; висновок депо № 180 від 04.10.2007 щодо якості продукції; акт приймання № 46 від 15.10.2007, складений за участю представника громадськості (посвідчення № 8);

№ 44329526 – акт № 85, затверджений начальником Симферопольського локомотивного депо; висновок № 85 від 08.10.2007 про якість продукції; акт відбору об'єднаної проби палива на складі від 24.09.2007; акт приймання продукції № 199/Я від 11.10. 2007, складений за участю представника громадськості (посвідчення № 28 від 11.10.2007).

У зазначених актах та висновках вказано, що при перевірці якості вугілля виявлено завищений вміст золи проти норм, погоджених у додатку № 1 до договору від 14.06.2007.

На підтвердження повідомлення відповідача про виявлення невідповідності якості вугілля умовам договору, позивачем надані копії телеграм від 08.10.2007, 09.10.2007, 21.12.2007.

Представники відповідача участі у прийманні вугілля за якістю не приймали.

Згідно з п. 20 Інструкції № П-7 зі змінами у разі нез'явлення виготовлювача (відправника) перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості; при відсутності цих установ у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явлення його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства, виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства; за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, назначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням комітету профспілки цього підприємства або в односторонньому порядку підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє прийняття продукції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймання продукції позивачем здійснювалось у порядку, передбаченому Інструкцією № П-7 як із таким, що не відповідає матеріалам справи.

При відсутності представників виготовлювача (відправника) – відповідача позивачем не було здійснено перевірку якості продукції за участю представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції або іншої експертної установи, уповноваженої на проведення таких перевірок. Із матеріалів справи не вбачається того, що позивач звертався до таких установ та останні відмовили виділити представника або представник не з'явився.

Надані позивачем сертифікати інспекції UA 13218, 13219, 13220, 13222, видані ТОВ "Інспекторат Україна", не є доказом неналежної якості спірного вугілля, оскільки лише у сертифікаті за № UA 13220 є посилання на вагон № 67391961, а зі змісту інших сертифікатів неможливо встановити приналежність вугілля до спірних відправок; при ненаданні позивачем документів, засвідчуючих наявність у ТОВ "Інспекторат Україна" повноважень встановлення якості вугілля, немає підстав стверджувати про наявність юридичної сили у цього документа. Крім того, неможливо надати оцінку змісту даних сертифікатів, оскільки позивачем не надано ДСТУ 4096-2002, ГОСТ 11022, на які є посилання у сертифікатах інспекції. Також дані сертифікату не є доказами стану якості продукції на час її одержання позивачем, оскільки у сертифікатах інспекції зазначено, що результати аналізів дійсні лише на час проведення інспекції, а дана інспекція проводилась у червні 2008 р., у той час коли продукція одержана відповідачем у вересні, листопаді, грудні 2007 р.

Згідно з п. 1 Інструкції № П-7 дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості та комплектності.

Із наявних у справі актів та висновків неможливо встановити, чи були дотримані вимоги п.п. 26, 27, 28, 29 (зокрема пп. "л", "р") Інструкції № П-7 у процесі перевірки якості продукції позивачем.

Оскільки акти та висновки складені позивачем без участі представника відповідної галузевої інспекції по якості або бюро товарних експертиз, без виклику їх представників; зі змісту посвідчень, виданих представникам громадськості та сторонніх організацій не вбачається того, що ці особи є компетентними у питаннях визначення якості продукції; в актах та висновках №№ 180, 46 назви посад осіб, якими здійснено перевірку якості, зазначено у термінах, прийнятих для використання лише у залізниці, та враховуючи те, що однією із позовних вимог є вимога про заміну продукції, то апеляційний господарський суд ухвалами від 08, 12.08.2008, 23.09.2008 витребовував у позивача наступні документи: докази наявності відповідних повноважень у лабораторії, якою здійснено аналіз вугілля, докази знаходження вугілля на відповідальному зберігання, копії державних стандартів, ТУ, іншої нормативно-технічної документації, регулюючих порядок прийняття вугілля за якістю, документи щодо компетенції та кваліфікації, стосовно визначення якості продукції, осіб, якими складено відповідні акти чи за участю яких складено акти, письмову довідку із зазначенням назв посад осіб, якими підписано документи про встановлення якості продукції, відповідно до загальних переліків посад, де такі назви зазначені із вказуванням лише літер та цифр, вказавши якій посаді відповідає зашифрована назва та надати копію документу, яким встановлене таке шифрування.

Однак, позивачем витребувані докази суду не надані.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем не підтверджено того, що лабораторії локомотивних депо мають відповідні повноваження на визначення якості вугілля, то немає підстав для висновку про те, що результати зроблених ними аналізів є такими, що мають юридичну силу доказу якості продукції, поставленої відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, посвідчення на участь у прийманні продукції видавались наступним представникам: черговому по локомотивному депо Ширяєву В.В., (від 12.10.2007), депутату міськради Пономарьовій В.П. (№ 27), заступнику начальника відновлювального поїзду № 5 Синякіну В.Н. (№ 28).

Однак відсутні докази того, що ці особи є компетентними у питаннях визначення якості вугілля, отже не доведено дотримання вимог пп. "б" п. 20, п. 22 Інструкції № П-7.

У посвідченні № 8 від 15.10.2007, виданому Кучеренко Р.М., не зазначено на участь у прийманні якої саме продукції уповноважений представник, оскільки немає посилання на номер відправки або вагону, у якому одержане вугілля. Зазначене є порушенням п. 23 Інструкції № П-7.

В п. 27 Інструкції № П-7 передбачено складення акту про відбір зразків (проб) та наведено вимоги до змісту такого акту. Однак зазначених актів позивачем не надано.

У висновках лабораторії є посилання на акти із зазначенням номерів та дат, однак це є акти приймання продукції по комплектності та якості, причому у цих актах вже є дані показників аналізу проб вугілля, тому невідомо який із цих документів є первинним, також у цих документах немає даних щодо порядку відбору зразків, передбачених у п. 27 Інструкції № П-7.

Враховуючи викладене, немає підстав для висновку, що наявні у справі зазначені акти, висновки, сертифікати інспекції мають юридичну силу доказів неналежної якості вугілля, поставленого відповідачем, по показниках, передбачених додатком № 1 до договору від 14.06.2007.

Таким чином позивач матеріалами справи не довів наявність підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 9.6 договору від 14.06.2007.

Також позивачем не доведено того, що одержане спірне вугілля прийняте на відповідальне зберігання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Енерготехкомплекс" задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 у справі № 26/72 скасувати повністю.

3.          У позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита за подання позовної заяви в частині позовних вимог про заміну неякісного вугілля.

5.          Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь Закритого акціонерного товариства "Енерготехкомплекс" (01025, вул. Велика Житомирська, 25/2; код ЄДРПОУ 30303231) 146,89 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

6.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.          Справу № 26/72 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді