Постанова

від 10.07.2008 по справі 31/94

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/94

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.07.2008                                                                                           № 31/94

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Чван В.М., довіреність Вих. № 25-84 від 07.07.2008 року

Плахотник А.В., довіреність Вих. № 25-85 від 07.07.2008 року

 від відповідача 1 - Лагода О.А., довіреність від 09.07.2008 року № 2533-НЮ  ,

від відповідача 2 -Бєлозьоров С.С., довіреність № 284/0109 від 17.04.2008 року,

від третьої особи - Чван В.М., довіреність Вих. № ВП-25від 09.07.2008 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2008

 у справі № 31/94  

 за позовом                               Приватне підприємство "Перша Алчевська недержавна залізнична експедиційна контора"

 до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

                                                  Закрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний завод"

 третя особа позивача                     Приватне підприємство "Вахта-Плюс"

 про                                                  стягнення 30127,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 року у справі № 31/94 залишено без задоволення позов Приватного підприємства „Перша Алчевська Недержавна залізнична Експедиційна контора” (надалі – Позивач) до Державного територіально – галузевого об'єднання „Південно – Західна залізниця” (надалі – Відповідач-1) та до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (надалі – Відповідач-2), третя особа на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство „Вахта – Плюс” (надалі – ПП „Вахта – Плюс”, Третя особа) про стягнення 30 127, 97 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (Вх. № 02-4.1/3109 від 10.06.2008 року), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 року у справі № 31/94 скасувати, позов задовольнити, стягнути з Державного територіально – галузевого об'єднання „Південно – Західна залізниця” або з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” на користь Приватного підприємства „Перша Алчевська Недержавна залізнична Експедиційна контора” збитки у сумі 30 127, 97 грн., а також судові витрати.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, недоведеністю та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставинам справи викладених у рішенні висновків.

Представник Державного територіально – галузевого об'єднання „Південно – Західна залізниця” у судовому засіданні 10.07.2008 року не погоджується з вимогами, що викладені Позивачем в апеляційній скарзі, а тому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 08.07.2008 року № М юр – 0165 (Вх. № 02 – 7.1/3248 від 08.07.2008 року, т. 2 а.с. 25 – 30).

Представник третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство „Вахта – Плюс” у судовому засіданні 10.07.2008 року погоджується з вимогами, викладеними в апеляційній скарзі Позивача, вважає, що рішення Господарського суду міста Києва є незаконним та необґрунтованим, тому просить зазначене рішення скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з Відповідача-1 збитки у сумі вартості недостачі вантажу, згідно розрахунку, наданого Позивачем, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 04.07.2008 року № ВП – 24 (Вх. № 02-7.1/3269 від 09.07.2008 року, т. 2 а.с. 31 – 33).

Представник Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” у судовому засіданні 10.07.2008 року просить суд відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 року по справі № 31/94 в частині, що стосується стягнення вартості недостачі продукції з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, з підстав викладених у відзиві (Вх. № 02-7.1/295 від 10.07.2008 року, т. 2 а.с. 35).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що 16.01.2007 року між Приватним підприємством „Перша Алчевська Недержавна залізнична Експедиційна контора” та ПП „Вахта – Плюс” було укладено Договір № 34-05 про надання послуг (надалі - Договір), відповідно до п. 1 Договору Позивач зобов'язався на замовлення Третьої особи від свого імені, за винагороду та за рахунок Третьої особи надавати Третій особі комплекс транспортно – експедиційних та супутніх послуг, які пов'язані з організацією перевезення вантажу та вагонів залізничним транспортом. Згідно п. 1.2. Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання виконувати функцію вантажоодержувача та вантажовідправника щодо вантажу, який відправляється Третьою особою та прибуває для Третьої особи.

29.01.2007 року між Позивачем та Третьою особою було укладено Додаткову  угоду    № 1 до Договору № 34-05 від 16.01.2007 року про надання послуг, відповідно до якої сторони виклали у новій редакції п. 10 Договору та встановили, що у випадку, коли Позивач є вантажоотримувачем та у разі заподіяння збитків під час перевезення вантажу залізницею Позивач відшкодовує понесені Третьою особою збитки на підставі відповідної претензії та в подальшому самостійно пред'являє до залізниці претензії або позовні вимоги про відшкодування збитків відповідно до пп. 110, 113, 114, 130 Статуту залізниць України який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року N 457 (надалі - Статут).

20.09.2007 року у вагоні № 65724627 згідно залізничної накладної № 50142944 вантажовідправником Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” зі станції Ясинувата Донецької залізниці маршрутом на станцію Вишневе Південно – Західної залізниці було відправлено прокат чорних металів (кутик 75х75х6 мм) вагою: брутто – 89900 кг, тара – 22100 кг, нетто 67800 кг.

Згідно умов Договору поставки від 24.05.2007 року № 07/05-115, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Леман – Україна”, власником зазначеного вантажу було Приватне підприємство „Вахта – Плюс”, а вантажоодержувачем, згідно Договору № 34-05 від 16.01.2007 року вантажу – Позивач.

В процесі перевезення вантажу на станції Красний Лиман Донецької залізниці було виявлено ознаки незбереження вантажу, а саме: на двох верхніх пачках дротову узв'язку було перекушено, маркування відсутнє. В результаті контрольного зважування було встановлено недостачу вантажу у кількості 8000 кг, про що заступником начальника станції Красний Лиман та працівниками станції 21.09.2007 року складено комерційний акт БН 680810/212/12 (надалі – комерційний акт, оригінал т. 1 а.с. 15).

При видачі вантажу вантажоодержувачу на станції Вишневе Південно – Західної залізниці проведеною перевіркою різниці проти комерційного акту не виявлено, про що було зроблено запис у розділі „Ж” комерційного акту.

30.11.2007 року Приватним підприємством „Вахта – Плюс” було направлено на адресу Позивача претензію № ВП – 176 від 30.11.2007 року, якою Третя особа просила відшкодувати їй завдані нестачею вантажу збитки у розмірі вартості втраченого вантажу та збитки від переплати тарифу (провізної плати) на загальну суму 30950, 59 грн.

30.01.2008 року Позивачем було направлено на адресу Третьої особи відповідь на претензію № 2 пр від 30.01.2008 року, відповідно до якої Позивач задовольнив частково претензійні вимоги та перерахував ПП „Вахта – Плюс” 30 127,97 грн., в іншій частині претензію залишено без задоволення.

Зазначену суму грошових коштів Позивачем було перераховано Третій особі відповідно до платіжного доручення № 14 від 31.01.2008 року (т. 1 а.с. 32).

Встановивши наведені обставини справи, місцевий господарський суд визнав необґрунтованими позовні вимоги Позивача про стягнення 30 127, 97 грн. збитків у зв'язку з недостачею вантажу, яка виникла при перевезенні залізницею згідно залізничної накладної № 50142944 у вагоні № 65724627 та судових витрат.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на станції відправлення Ясинувата Донецької залізниці був прийнятий вантаж до перевезення згідно залізничної накладної № 50142944 – прокат чорних металів (кутик 75х75х6 мм) вагою: брутто – 89900 кг, тара – 22100 кг, нетто 67800 кг. Згідно з цією накладною вантажовідправник завантажив вантаж відповідно до Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, про що вказано в графі „1” вищевказаної накладної.

Вантаж завантажено засобами вантажовідправника (Відповідач - 2) навалом, маса вантажу при навантаженні визначена також засобами вантажовідправника – на вагонних вагах вантажопідйомністю 100 тонн.

Основним перевізним документом встановленої форми, який оформлюється відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів (наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року    № 861/5082) і наданий залізниці відправником разом з вантажем є накладна. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Умови перевезення вантажу залізничним транспортом територією України визначаються Статутом залізниць України.

Після прибуття до станції призначення - Вишневе Південно – Західної залізниці була виявлена недостача, про що свідчить комерційний акт № БН 680810/212/12 від 21.09.2007 року, складений залізничною станцією Красний Лиман, де в розділі „Д” вказано, що при зовнішньому огляді вагону № 65724627 в присутності працівників залізниці, працівників транспортної міліції та працівників залізничної охорони виявлено вантаж прокати чорних металів, люка ув'язані 6 мм проволокою, двері закриті, погрузка нижче бортів 1000 мм, уплотнена навалом, маркірована червоною фарбою. В результаті контрольного зважування було встановлено недостачу вантажу у кількості 8000 кг.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що при перевезенні вантажу залізницею до вантажу був доступ, про що свідчить акт загальної форми  № 532 від 20.09.2007 року, складений залізничною станцією Красний Лиман. В цьому акті зазначено, що при прийомі поїзду після прибуття було виявлено: погрузка нижче бортів 1000 мм, уплотнена навалом, маркірована червоною фарбою, на двох верхніх пачках дротову ув'язку було перекушено, відсутнє маркування, що свідчить про факт доступу до вантажу.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з п. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Таким чином, ознаки незбереження вантажу засвідчені актами, які склала сама залізниця, оскільки відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць

Згідно п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Державне територіально – галузеве об'єднання „Південно – Західна залізниця” у своєму відзиві на позовну заяву від 14.05.2008 року № Мюр-0058 та відзиву на апеляційну скаргу від 08.07.2008 року № Мюр-0165 надало розрахунок та визначило вартість, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства. Вартість недостачі вантажу з урахуванням ПДВ складає 28 416,18 грн.

У судовому засіданні, Позивач погодився з розрахунком, наданим Державним територіально – галузевим об'єднанням „Південно – Західна залізниця”, яким було визначено вартість недостачі вантажу, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанція вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до п. 131 Статуту претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Державним територіально – галузевим об'єднанням „Південно – Західна залізниця” не доведено відсутність вини у недостачі вантажу при перевезенні, отже відповідальність за недостачу вантажу покладається на перевізника

На таких підставах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь Позивача вартості недостачі вантажу та у цьому зв'язку необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Тож аналізуючи положення чинного законодавства і наявні матеріали справи, за наслідками перевірки правильності запропонованого розрахунку позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу за винятком суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі статей 224, 225 Господарського кодексу України, згідно яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; до складу збитків включаються вартість втраченого майна, тощо.

При цьому, апеляційна інстанція, з огляду на наведені у даній постанові доводи, вбачає достатньо підстав для стягнення з Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно – Західна залізниця” збитків у сумі 28 416,18 грн.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення  судового  процесу покладаються на Відповідача-1 згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 83, 91, 94, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, ---

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Перша Алчевська Недержавна залізнична Експедиційна контора” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 року у справі № 31/94 скасувати .

3.          Прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного територіально – галузевого об'єднання „Південно – західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6,рахунок № 26003301361464 в Залізничному відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322153, ідентифікаційний код 04713033) на користь Приватного підприємства „Перша Алчевська Недержавна залізнична Експедиційна контора” (94206, Луганської області, м. Алчевськ, вул. Гмирі, 12, ідентифікаційний код 30091170, поточний рахунок № 26005301180954 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Алчевськ Луганської області”, МФО 304342) 28 416 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста шістнадцять гривень) 18 коп. збитків у зв'язку з недостачею вантажу, в іншій частині  позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного територіально – галузевого об'єднання „Південно – Західна залізниця” 284 грн. (двісті вісімдесят чотири гривень) 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 111 грн. (сто одинадцять гривень) 30 коп. Витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

                    Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ

5.          Справу № 31/94 повернути до господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.07.08 (відправлено)