Постанова

від 10.02.2009 по справі 37/393-1/175

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/393-1/175

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.02.2009                                                                                           № 37/393-1/175

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Борисенко  І.В.

 суддів:             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2008

 у справі № 37/393-1/175  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "АК "Київводоканал"

 до                                                   Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність"

 про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 14 765,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Юраков Є.Ю. – дов. № 180 від 27.06.2008

від відповідача    Гришко В.П. – голова правління

                             Кіщук Т.В. – дов. № 01/05 від 18.07.2008

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” (надалі – позивач) в липні 2007 року звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Єдність” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно договору № 00148/4-02 від 03.04.2002 у сумі 14 765,86 грн., з яких 13 185,96 грн. – загальна сума заборгованості та 1 579,90 грн. – інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2007 у справі № 37/393 позов було задоволено частково; стягнуто з ОСББ „Єдність” на користь ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” 272,67 грн. інфляційних втрат, 2,73 грн. державного мита та 2,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в інший частині в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2008 у справі № 37/393 рішення Господарського суду м. Києва від 16.10.2007 у справі № 37/393 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2008 справу було прийнято до розгляду та присвоєно їй № 37/393-1/175.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2008 у справі № 37/393-1/175 позов ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Єдність” на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” 10 584,06 грн. боргу, 1 268,18 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 118,52 грн. витрат по оплаті державного мита, 94,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в інший частині відмовлено.

Рішення суду мотивоване наступним:

-          вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 601,90 грн. боргу по оплаті послуг з водопостачання відповідно до договору № 00148/4-02 від 03.04.2002, наданих протягом березня 2002 – травня 2004 задоволенню не підлягають, оскільки заявлені за межами строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України;

-          вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по оплаті послуг з водопостачання за червень 2004 – травень 2007 підлягають задоволенню в сумі 10 584,06 грн., оскільки факт надання позивачем вказаних послуг підтверджується наявними в справі документами та частковою оплатою їх відповідачем у цей період;

-          вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків внаслідок інфляції за час прострочення підлягають часткового задоволенню в сумі 1 268,18 грн. з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Єдність”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 01/08 від 28.07.2008р., у відповідності до якої просить рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2008 у справі № 37/393-1/175 скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва – без змін.

У судовому засіданні 23.12.2008 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 03.02.2009. Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду  №01-23/3/689 від 02.02.2009 було змінено склад колегії суддів. З огляду на вказану обставину розгляд справи в судовому засіданні 03.02.2008 було розпочато спочатку.

У судовому засіданні 03.02.2009 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 10.02.2009.

Представники апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем – Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” (як постачальником) та відповідачем – Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Єдність” (як абонентом) укладено договір на послуги водопостачання № 00148/4-02 від 03.04.2002 (копія договору – т. 1 а.с.13-16).

Пунктом 1.1 названого договору передбачено, що за договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Пунктами 3.1-3.2 договору № 00148/4-02 від 03.04.2002 передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п.21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 названого договору визначено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

У відповідності до п.3.6 договору щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.  

Укладений сторонами договір згідно п.7.1 є безстроковим та діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції підставно та обґрунтовано частково задоволені позовні вимоги, оскільки відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання за договором в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення. При цьому колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.-7.1994 № 65, зареєстровано в МЮ України 22.07.1994  (чинних на час здійснення сторонами господарських операцій):

-  тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення (п.1.10);

-  рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунок вручається абонентові або пересилається поштою (п.12.5);

-   абоненти розраховуються за воду і каналізацію в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.12.7);

- розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом (п.12.17).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за березень 2003 – травень 2007 підтверджується наявними у справі розрахунками, маршрутними картами, розшифровками рахунків абонента та платіжними вимогами-дорученнями на загальну суму 57 352,27 грн. (з урахуванням знижки 5,5 %), з яких:

послуги з постачання питної води та водовідведення – на суму 50 343,56 грн.;

послуги з постачання питної води, що йде на підігрів, - на суму 7 008,71 грн.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, що надані позивачем послуги за березень 2003 – травень 2007 оплачені відповідачем частково, у сумі 38 037,89 грн., з яких:

послуги з постачання питної води та водовідведення – у сумі 38 037,89 грн.;

послуги з постачання питної води, що йде на підігрів, - 0,00 грн.

У відповідності до умов укладеного сторонами договору № 00148/4-02 від 03.04.2002 (який не змінений, не розірваний та був чинним у спірний період) у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача щодо незгоди з вказаними постачальником кількістю та вартістю отриманих послуг (або оскаржував його дії у встановленому законом порядку).

А тому визначені постачальником обсяги поставленої питної води, у т.ч. для потреб гарячого водопостачання, у відповідності до п.3.5 договору №00148/4-02 від 03.04.2002 є прийнятими відповідачем.

Таким чином, сума основного боргу відповідача за надані позивачем послуги за період березень 2003 – травень 2007 (з врахуванням перерахунків у сумі 6 128,44 грн.) складає 13 185,94 грн.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано до спірних правовідносин застосовано позовну давність.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за  послуги з постачання питної води та водовідведення, що надані до 01.06.2004, заявлені з пропуском строку, встановленого ст.257 ЦК України. Вказана обставина позивачем не заперечується. В матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 15.05.2008 про застосування судом позовної давності.

У відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання питної води та водовідведення, що надані у березні 2003 – травні 2004, у сумі 2 601,90 грн., а також про стягнення інфляційних втрат, нарахованих за вказаний період, задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 00148/4-02 від 03.04.2002 підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 584,06 грн.  основного боргу та 1 268,18 грн. інфляційних втрат (з урахуванням фактичного розміру прострочених сум).

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2008 у справі № 37/393-1/175 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Єдність” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2008р. по справі № 37/393-1/175 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Єдність” – без змін.

2.    Матеріали справи № 37/393-1/175 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді