Ухвала

від 16.10.2007 по справі 37/393-1/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/393-1/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

справа №  37/393

16.10.07

За позовом

До

ПроВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаментуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" стягнення 14765,86 грн.

                                                                            Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В засіданні брали участь представники сторін:

Від позивача   Губар А.А.- представник за довіреністю № 113 від 26.06.2007 року; Юраков Є.Ю.- представник за довіреністю № 156 від 28.09.2007 року;

Від відповідача  Гришко В.П.- голова правління

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 37/393 прийнято 16.10.2007 року після перерви, оголошеної в судових засіданнях відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва  передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єдність" про стягнення 14765,86 грн. заборгованості відповідно до договору № 00418/4-02 від 03.04.2002 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 р. порушено провадження у справі № 37/393, розгляд справи було призначено на 12.09.2007 року о 10-00.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2007 року надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого вказує, що відповідач за період з 01.01.2005 року по 01.08.2007 року не має заборгованості перед позивачем за отримані послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідач зазначає, що ОСББ «Єдність»як балансоутримувач житлового будинку не має з позивачем договору на водопостачання питної води, яка  використовується для вироблення (створення) комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку з тим, що відповідач не є балансоутримувачем ІТП.

Крім того, в судовому засіданні 12.09.2007 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 37/393.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2007 року № 37/393 було задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору по даній справі.

У судових засіданнях 12.09.2007 р. та 01.10.2007 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 16.10.2007 року о 12-30.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2007 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем за надані послуги за договором № 00418/4-02 від 03.04.2002 року.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом, за згодою представників сторін, в судовому засіданні 16.10.2007 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

03.04.2003 року між Відкритим акціонерним товариством  «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальником) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Єдність»(абонентом) був укладений договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 00418/4-02 (Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент –сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила).

У відповідності до п. 1.10, 12.5 Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України встановлено, що рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунок вручається абонентові або пересилається поштою. Тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення. Відповідно Розпорядження КМДА "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28.08.2002р. № 1680, відповідачу надаються послуги з розрахунку 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м.куб. води, як споживачу І групи.

Згідно п. 12.6. Правил користування, рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються Відповідачу за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Основними обов'язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин (п. 2.1).

У свою чергу, відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством України, оформитися у позивача як абонент, представити перелік співабонентів тощо.

Строк дії Договору сторони визначили безстроковим (п. 7.1).

Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню  частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За твердженням позивача, відповідачу за період з 01.03.2003 року по 01.05.2007 року було надано послуг на суму 57708,98 грн. (враховуючи знижку в розмірі 2981,28 грн.), проте відповідач в порушення вимог договору розрахувався частково, в зв'язку  чим у нього виникла заборгованість перед позивачем  в розмірі 13185,96 грн.

Розглянувши подані докази представниками сторін, суд вважає, що твердження позивача щодо наявності заборгованості у відповідача є безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач безпідставно, з березня 2004 року по жовтень 2005 року, в рахунки за послуги з постачання питної води та водовідведення включив вартість води, яка була використана для приготування гарячої води, також вартість стоків, скинуті у міську каналізацію після використання гарячої води  -  7187,93 грн. (враховуючи знижку) так, як між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»та АЕК «Київенерго»існував договір № 100, який було розірвано в судовому порядку лише у жовтні 2005 року. Крім того, на той час діяло розпорядження КМДА № 621 «Про відпуск холодної води, що використовується для приготування гарячої води» від 27.03.2002 року, згідно якого позивач мав виставляти платежі за холодну воду, яка є сировиною для виробництва гарячої води, виробнику гарячої води, власнику теплових пунктів та іншим юридичним особам, за умови передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування, концесію. Отже відповідач правомірно не сплачував позивачу грошові кошти за гарячу воду за період з березня 2004 року по жовтень 2005 року, оскільки дані кошти перераховуватись виробнику гарячої води АЕК „Київенерго”.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту воду, яка йде на підігрів, за період з 01.10.2005 року по 01.105.2007 року, суд вважає, що дані вимоги позивача є також безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Починаючи з жовтня 2005 року позивачем  без усяких узгоджень з відповідачем, було відкрито окремий код № 2-50781 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води по Договору, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої води, спожитої відповідачем, зокрема з 01.10.2005 року по 01.105.2007 року позивачем було нараховано 6455,13 грн. вартості наданих послуг.

Статтею 16 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету  Міністрів  України від 21 липня 2005 р. N 630  затверджено  «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які  регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене  свідчить, що  законодавець  розрізняє   послуги  з  централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті  1 цього  Закону  визначено,  що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Пунктами 1.3, 12.2 Правил встановлено, що абонентами, що користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Тобто, один рахунок-один договір.  Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

Як вбачається із розрахунку позивача, відповідачу відкрито другий додатковий рахунок без укладення та внесення відповідних змін до договору.

Крім того, п. 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України передбачено, розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом. Разом з тим, позивачем не доведено, що ним були встановлені з відповідачем відповідні взаємовідносини. Натомість матеріали справи свідчать про неузгодженість між сторонами цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункту 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.  

Відповідно до пункту 4.1 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.

Отже, умовами Договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший  абонентський номер.

Відповідно до ст. ст. 1 , 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Згідно вищенаведеного закону та тарифів, які затверджені Київською міською державною адміністрацією  не існує такий вид комунальної послуги, як питної води, що використовується для приготування гарячої води.

За таких обставин, оскільки підстави позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6455,13 грн. пов'язані з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами Договору, позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) для стягнення вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води, а тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до пояснень позивача, ВАТ «АК «Київводоканал»при нарахуванні вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2006 року по 01.06.2007 року, керувався Тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року.

Проте суд дійшов висновку, що позивач необґрунтовано застосовував вищезазначені розпорядження при нарахуванні вартості наданих послуг з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону України від 24.06.04р. № 1875 "Про житлово-комунальні послуги" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Статтею 6 цього Закону визначено повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг.

Ці повноваження, зокрема, полягають у взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.

Відповідно до частини 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі - "Положення").

Цим Положенням Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, надано право перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Також, Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію.

Відповідно до норм пункту 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний  строк після його прийняття. Відповідно до норм пункту 16 Положення, зміни і доповнення, внесені до правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше, ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. А у відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Як встановлено судом дані розпорядження були  прийняті 15.12.2006 року,  31.01.2007 року, 12.02.2007 року, 30.05.2007 року, 28.08.2007 року, але вводили в дію тарифи з 01.12.2006 року, що протирічить вищезазначеній нормі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»та Конституції України.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Слід також зазначити, що постановою Господарського суду міста Києва  по справі № 21/43-А від 13.02.2007 позовні вимоги Київської міської організації Української партії «Єдність»задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано, в тому числі, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06 № 1576. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 Постанова Господарського суду міста Києва від 13.02.2007 року залишена без змін, набула законної сили і є обов'язковою для виконання при розгляді справи  № 37/393 згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи № 21/43-А суд досліджував питання про необхідність реєстрації розпоряджень Київської міської державної адміністрації у Київському міському управлінні юстиції і дійшов висновку про те, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації, без здійснення якої вони вважаються нечинними і не можуть застосовуватися.

У зв'язку з тим, що судом розглядалася справа № 21/43-А, де предметом розгляду є визнання недійсним та скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації, на підставі якого відповідачем нараховано позивачу вартість теплової енергії за підвищеними тарифами, то в залученні до участі по справі Київської міської державної адміністрації немає необхідності з огляду на преюдиційність висновків по справі № 21/43-А для справи № 37/393 та будь-якої іншої справи щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у гарячій воді.

За таких обставин суд не застосовує тарифи, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року, оскільки дані розпорядження не набрали чинності та не відповідають законодавству України.

В той же час, чинним на зазначений період, розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28.08.2002р. № 1680 передбачено тариф для житлово - експлуатаційних організацій в розмірі 0,68 грн.  (без ПДВ) за 1 м3 наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що мали застосовуватися у розрахунках сторін.

За обґрунтованим розрахунком суду відповідно до наданих маршрутних карт, розрахунків та платіжних доручень судом встановлено, що за період з липня 2004 року по травень року позивачем було надано послуг на суму 25046,30 грн. (в т.ч. знижка 1377,55 грн.), відповідач в свою чергу за надані  послуги сплатив позивачу, грошові кошти в розмірі 23696,55 грн. (в т.ч. авізо –1966,00 грн.).

 поточ. показникипоперед. показникиспожито кубтарифвартість послугзнижка 5,5 %авізодо сплатисплаченосальдо

Лип.0410400940010000,81681644,880771,12771,120

Сер.04115801040011800,816962,8852,95840909,9220909,9216

Вер.0412560115809800,816799,6843,9824396,1359,628909,92359,6292

Жов.04135601256010000,81681644,88149,6621,531570,8-589,641

Лис.04145601356010000,81681644,8832,39738,730149,0892

Грг.04159161456013560,8161106,49660,85728371008,64771,12386,6079

Січ.0516616159167000,816571,231,41637502,7840889,3919

Лют.0517116166165000,81640822,4428,24357,3201246,712

Бер.05182001711610840,816884,54448,6499271,95763,944835,91174,756

Кві.05192001820010000,81681644,881,12770771,121173,636

Тра.05202001920010000,81681644,8862,69708,43771,121110,946

Чер.0521000202008000,816652,835,90419,27597,626616,91091,672

Лип.05220002100010000,81681644,8813,48757,64771,121078,192

Сер.0522900220009000,816734,440,3924,38689,628771,12996,7

Вер.05239002290010000,81681644,883,28767,84 1764,54

Жов.05251002390012000,816979,253,85642,99882,3546951951,894

Лис.05261002510010000,81681644,8839,23731,89925,341758,444

Грг.05271002610010000,81681644,8815,08756,04771,121743,364

Січ.0627920271008200,816669,1236,801626,94605,378616,91731,842

Лют.0628400279204800,816391,6821,54243,11367,02802098,87

Бер.0629000284006000,816489,626,92880,79381,8828501630,752

Кві.06300002900010000,81681644,8810,37760,7502391,502

Тра.0630800300008000,816652,835,9040616,89603008,398

Чер.0631280308004800,816391,6821,54249,53360,60820051364,006

Лип.0660908430,816687,88837,83384256,4393,67401757,68

Сер.0613006096910,816563,85631,0120840,01492,834877,541372,974

Вер.062300130010000,81681644,8842,76728,361744,6356,7237

Жов.06292323006230,816508,36827,9602432448,4080805,1314

Лис.06380329238800,816718,0839,494447,25631,33601436,467

Грг.06395838031550,816126,486,956480,0839,44361310165,9106

Січ.075558395816000,8161305,671,8083,271230,5201396,433

Лют.07645855589000,816734,440,39252,14641,86802038,301

Бер.07728064588220,816670,75236,891365,43628,4312473,8192,9313

Кві.07808072808000,816652,835,9041,52615,3761216-407,693

Тра.07858080805000,81640822,44320,465,141924-2266,55

всього25046,31377,546719662170323969,55

Таким чином, судом досліджені надані сторонами докази та встановлено, що у відповідача за спожиті послуги за період з липня 2004 року по травень 2007 року існує переплата за надані послуги в розмірі 2266,55 грн.

Крім того, відповідачем  не визнається сума основного боргу в розмірі 629,79 грн. (дана заборгованість нарахована відповідачу за період з 01.03.2003 року по 01.07.2003 року) на підставі спливу строку позовної давності, яка не може перевищувати три роки. З матеріалів справи вбачається, що позивач розраховував заборгованість з 01.03.2003р., що перевищує встановлений законом термін.  

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідач заявив про сплив позовної давності, суд застосовує позовну давність у три роки.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в частині стягнення 629,79 грн., в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути з  відповідача інфляційні витрати в розмірі 1579,90 грн.

 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується, що відповідач  протягом дії договору розраховувався з позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення, порушуючи строки встановлені договором, мав перед позивачем заборгованість, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 272,67 грн. інфляційних витрат та за увесь час прострочення платежів, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

01.07.040100,00%00

01.08.04909,921699,90%909,0116784-0,9099216

01.09.04359,6292101,30%364,30437964,6751796

01.10.04-589,641102,20%-602,613102-12,972102

01.11.04149,0892101,60%151,47462722,3854272

01.12.04386,6079102,40%395,88648969,2785896

01.01.05889,3919101,70%904,511562315,1196623

01.02.051246,712101,00%1259,1791212,46712

01.03.051174,756101,60%1193,55209618,796096

01.04.051173,636100,70%1181,8514528,215452

01.05.051110,946100,60%1117,6116766,665676

01.06.051091,672100,60%1098,2220326,550032

01.07.051078,192100,30%1081,4265763,234576

01.08.05996,7100,00%996,70

01.09.051764,54100,40%1771,598167,05816

01.10.051951,894100,90%1969,46104617,567046

01.11.051758,444101,20%1779,54532821,101328

01.12.051743,364100,90%1759,05427615,690276

01.01.061731,842101,20%1752,62410420,782104

01.02.062098,87101,80%2136,6496637,77966

01.03.061630,75299,70%1625,859744-4,892256

01.04.062391,50299,60%2381,935992-9,566008

01.05.063008,398100,50%3023,4399915,04199

01.06.061364,006100,10%1365,3700061,364006

01.07.061757,68100,90%1773,4991215,81912

01.08.061372,974100,00%1372,9740

01.09.06356,7237102,00%363,8581747,134474

01.10.06805,1314102,60%826,064816420,9334164

01.11.061436,467101,80%1462,32340625,856406

01.12.06165,9106100,90%167,40379541,4931954

01.01.071396,433100,50%1403,4151656,982165

01.02.072038,301100,60%2050,53080612,229806

01.03.07192,9313100,20%193,31716260,3858626

01.04.07-407,693100,00%-407,6930

01.05.07-2266,55100,60%-2280,1493-13,5993

                                   інфляційні витрати                                            272,67

Відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32,  33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку «Єдність»(02140, м. Київ, вул. Мишуги, 7, код ЄДРПОУ 24721307) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київ водоканал»в особі Розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16 код ЄДРПОУ 03327629) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 272 (двісті сімдесят дві) грн. 67 коп. –інфляційних витрат,  2 (дві) грн. 73  коп. - державного мита та 2 (дві) грн.  20 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           І. Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 12.12.2007 року.