Рішення

від 16.02.2009 по справі 14/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/242

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.02.09 р.                                                                                                       Справа № 14/242                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

                    м.Київ в особі Центру електрозв'язку №4 Донецької філії Відкритого

                    акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 01183764, м.Харцизьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Амвросіївський завод

                          силікатної цегли”, ЄДРПОУ 33377238, с.Володарського

про стягнення 1179 грн. 48 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Євсєєв С.В.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                                     Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                                     оголошувалась перерва з 10.02. по 16.02.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру електрозв'язку №4 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Харцизьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Амвросіївський завод силікатної цегли”, с.Володарського, про стягнення заборгованості в сумі 1179,48 грн., у тому числі основний борг в сумі 944,23 грн., інфляція в сумі 154,85 грн., пеня в сумі 56,81 грн. та три проценти річних в сумі 23,59 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №442 від 15.04.2005р. про надання послуг електрозв'язку, наряди на встановлення телефонів №№367, 368, 369 від 22.04.2005р., наряди на зняття телефонів №№77, 78, 79 від 25.07.2008р., рахунки, картки підприємства, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1 від 12.01.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ненадіслання позивачем на його адресу відповідних рахунків з вимогою про сплату заборгованості. Крім цього, як вказує відповідач, позивачем взагалі не доведено самого факту надання послуг електрозв'язку відповідачу. Стосовно вимог про стягнення інфляції та трьох процентів річних, за твердженням відповідача, вказані санкції не є господарськими, такими, що можуть застосовуватись у господарських відносинах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Як встановлено судом, 15.04.2005р. між сторонами був підписаний договір №442 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до умов вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання надавати послуги електрозв'язку, перераховані у додатку №1, і безплатні послуги, перераховані у додатку №2.

Згідно з додатком №1 до договору №442 від 15.04.2005р. визначено наступні послуги, які мають надаватися відповідачу: встановлення телефону, надання місцевого телефонного зв'язку, надання автоматичного міжміського телефонного зв'язку, внесення або вилучення свого номера телефону зі списків абонентів довідково-інформаційної служби та телефонного довідника, надання виходу до спецслужб (міліція, пожежна охорона, швидка медична допомога, аварійна служба газу тощо), надання послуг міжміського телефонного зв'язку за допомогою оператора за попереднім замовленням, надання послуг міжнародного телефонного зв'язку за допомогою оператора за попереднім замовленням, надання в оренду трактів, каналів, ліній зв'язку та абонентських пристроїв.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи нарядами на встановлення телефонів №№367, 368, 369 від 22.04.2005р., позивачем було встановлено відповідачу три телефони.

Факт встановлення телефонів з боку відповідача не заперечується.

Згідно з нарядами №№77, 78, 79 від 25.07.2008р. було знято раніш встановлені телефони.

Таким чином, в період з 22.04.2005р. по 25.07.2008р. у відповідача позивачем було встановлено три телефони.

Статтею 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачений обов'язок споживача телекомунікаційних послуг виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно із ст.66 Закону України „Про телекомунікації” розрахунки за телекомунікаційні  послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Відповідно до п.4.1 договору №442 від 15.04.2005р. послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати (п.4.2 договору №442 від 15.04.2005р.).

В п.4.3 договору №442 від 15.04.2005р. встановлений обов'язок відповідача своєчасно сплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за замінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

При цьому, у відповідності з п.4.9 договору №442 від 15.04.2005р. нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

За приписом п.104 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, підставою для нарахування абоненту плати при абонентній системі оплати послуг місцевого телефонного зв'язку з почасовим обліком телефонних розмов є дані апаратури почасового обліку телефонних  розмов.

Плата за автоматичну міжміську чи міжнародну розмову за допомогою оператора обчислюється із зафіксованого початку розмови з абонентом, який викликається, на термін, визначений відповідачем (п.4.10 договору №442 від 15.04.2005р.).

Згідно з наданими до матеріалів справи картками підприємства за лютий –липень 2008р. позивачем нараховано відповідачу заборгованість за користування телефонами в сумі 944,23 грн.

Вказані картки підприємства містять у собі розшифровки міжміських розмов, абонплати з визначенням днів проведення розмов та сум нарахування.

Таким чином, вказані документи згідно із ст.36 Господарського процесуального кодексу України приймаються судом до уваги як належні докази надання позивачем протягом лютого-липня 2008р. відповідачу послуг електрозв'язку на суму 944,23 грн.

Згідно з п.4.5 договору №442 від 15.04.2005р. розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивачем на адресу відповідача були направлені наступні рахунки:

-          рахунок №59-442 від 29.02.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується поштовою квитанцією №4097 від 07.03.2008р.);

-          рахунок №59-442 від 31.03.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується поштовою квитанцією №7647 від 08.04.2008р.);

-          рахунок №59-442 від 30.04.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується поштовою квитанцією №0745 від 08.05.2008р.);

-          рахунок №59-442 від 31.05.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується поштовою квитанцією №4410);

-          рахунок №59-442 від 30.06.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується списком поштових відправлень №41);

-          рахунок №59-442 від 31.07.2008р. (факт направлення цього рахунку підтверджується поштовою квитанцією №4265).

За таких обставин, твердження відповідача щодо неотримання ним рахунків від позивача з вимогою про сплату заборгованості спростовуються наданими до справи матеріалами.

Крім цього, згідно з п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, у разі неотримання  рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 944,23 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Таким чином, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти цих позовних вимог спростовуються наданими до справи документами, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 944,23 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст.36 Закону України „Про телекомунікації”, якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України та п.5.8 договору №442 від 15.04.2005р. позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 56,81 грн.

Розрахунок суми пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Крім цього, згідно із ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі в сумі 154,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 23,59 грн. за період з лютого 2008р. по листопад 2008р.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За приписом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви додано розрахунок, зокрема, трьох процентів річних та інфляції.

При цьому, зі змісту вказаного документу розрахунок трьох процентів річних та інфляції був проведений позивачем починаючи з лютого 2008р. від суми основного боргу у розмірі 944,23 грн., в той час як фактично у лютому 2008р. заборгованість відповідача за надані позивачем послуги дорівнювала 166,98 грн.

Таким чином, проведення позивачем нарахування штрафних санкцій починаючи з лютого 2008р. від суми основного боргу, яка виникла за період з лютого по липень 2008р., є неправомірним.

За таких обставин, враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в сумі 154,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 23,59 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру електрозв'язку №4 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Харцизьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амвросіївський завод силікатної цегли”, с.Володарського про стягнення заборгованості в сумі 1179 грн. 48 коп., у тому числі основний борг в сумі 944 грн. 23 коп., інфляція в сумі 154 грн. 85 коп., пеня в сумі 56 грн. 81 коп. та три проценти річних в сумі 23 грн. 59 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амвросіївський завод силікатної цегли”, с.Володарського на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру електрозв'язку №4 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Харцизьк основний борг в сумі 944 грн. 23 коп. та пеню в сумі 56 грн. 81 коп., всього заборгованість в сумі 1001 грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 86 грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 грн. 15 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Центру електрозв'язку №4 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Харцизьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амвросіївський завод силікатної цегли”, с.Володарського відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 16.02.2009р.

               Суддя