Рішення

від 10.02.2009 по справі 12/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.                                                                              Справа  № 12/10

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА"  

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Бутек"

про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 5 572 грн. 02 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  директор Назаркевич В.П.   

Від відповідача : представник  не з'явився,     

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 5572,02 грн., в т.ч. 2772,00 грн. –грошові кошти за непоставлену продукцію по договору купівлі-продажу від 14.07.2007р. № 5,  пеню у сумі 2602,68 грн., інфляційні втрати у сумі 154,51 грн. та 3 % річних у сумі 42,83 грн.

В судовому засіданні 30 січня 2009 року позивач подав до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просить стягнути з відповідача 2772,00 грн. –грошові кошти за непоставлену продукцію по договору купівлі-продажу від 14.07.2007р. № 5,  пеню у сумі 3216,8 грн., інфляційні втрати у сумі 367,14 грн., 3 % річних у сумі 53,54 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі - державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і інші витрати, пов'язані із розглядом справи (юридична консультація та представництво у суді). Зазначена заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України і приймається господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні 10 лютого 2009 року позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, представник відповідача в судові засідання 21.01.2009р. та 10.02.2009р. не з'явився, поштове відправлення № 4508418 повернуто органом поштового зв'язку з відміткою «по закінченню терміну зберігання»/а.с.18/.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Рівненській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 21.01.2009р. місцезнаходження відповідача –ТзОВ «Бутек» не змінилось: вул.Будівельників, 9, м.Рівне, Рівненська область, 33000 /а.с.28/.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами  зв'язку з позначками «Адресат вибув»і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

За наведеного, суд здійснює розгляд справи № 12/10 за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2009р. оголошувалась перерва до 15.01.2009р. на 17:00 год. та до 20.01.2009р. на 12:00 год. за клопотанням позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ВІСАВА" (надалі –покупець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бутек» (надалі –продавець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 5 (далі –Договір), згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар: портландцемент М-500; сульфатостійкий портландцемент М-500; щебневу продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Кількість та якість кожної партії товару обумовляється сторонами в заявах і вказується в накладних /а.с.5-6/.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата продукції, що поставляється за Договором, здійснюється на протязі п'яти банківських днів до моменту здійснення поставки у формі прямого банківського переказу на поточний рахунок продавця.

Згідно з п.п.2.2, 2.3 Договору відвантаження здійснюється продавцем за реквізитами, зазначеними покупцем у заявці. Поставка продукції здійснюється після узгодження замовлення протягом 10 календарних днів.

Так, відповідно до умов Договору ТзОВ «ВІСАВА» надано ТзОВ «Бутек» письмову заявку від 25.05.2008р. на поставку цементу ПЦ 11/а-Ш500 в кількості 1 вагону до ст.Цумань Львівської залізниці по ціні 840 грн. за 1т. /а.с.34/.

Тобто кінцевий строк поставки –04 червня 2008 року.

29 травня 2008 року позивачем здійснено проплату продукції на суму 63000,00 грн. по платіжному дорученню № 181 /а.с.20/.

30 травня 2008 року ТзОВ «ВІСАВА» отримано від ТзОВ «Бутек» продукцію -  цемент ПЦ 11/а-Ш500 в кількості  71,7 т. на суму 60228,00 грн., що підтверджується накладною від 30.05.2008р. № 9 /а.с.4/.

Таким чином, відповідачем недопоставлено продукції на суму 2772,00 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з част.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем направлено відповідачу претензію від 25.09.2008р. № 93 про повернення коштів за недопоставлену продукцію у сумі 2772,00 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення /а.с.7/.

Таким чином, позовні вимоги  про стягнення грошових коштів у сумі 2772,00 грн. за непоставлену продукцію є підставними та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 693 ЦК України.

Відповідно до п.7.2 Договору у випадку невиконання сторонами у встановлений термін зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від суми невиконаних зобов'язань за кожний календарний день прострочення до моменту повного виконання зобов'язань.

Поскільки несвоєчасна поставка відповідачем оплаченої продукції має місце, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними.

Однак, суд не приймає розрахунок пені у сумі 3261,8 грн. за період з 01.06.2008р. по 20.01.2009р., виконаний позивачем, виходячи з наступного /а.с.26/.

Виходячи з норм ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, кінцевий строк поставки продукції відповідачем за Договором та заявкою від 25.05.2008р. є - 04 червня 2008 року, а тому нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України слід проводити за період з 05.06.2008р. по 05.12.2008р. від суми боргу 2772,00 грн. Розмір пені становить:

2772,00 грн. х 2 х 12 : 100 : 365 х 183 = 333,55 грн.,

де  2772,00 грн. –сума боргу,

     12 –облікова ставка Національного банку України,

     183 –кількість днів прострочення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 333,55 грн., в частині стягнення пені у сумі 2928,25 грн. слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до част.3 ст.693 на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Поскільки несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 53,54 грн. та інфляційних втрат у сумі 237,14 є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.25/.

Судом не задовільняється клопотання позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат (юридична консультація та представництво у суді) у сумі 800,00 грн., оскільки ст.44 ГПК України не відносить  юридичну консультацію та представництво у суді до складу судових витрат.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме витрати по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 48,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 55,59 грн. (відношення суми задоволених позовних вимог до заявлених  становить 47,11 %).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст.44, 49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Бутек"  (вул.Будівельників, 9, м.Рівне, 33016, код ЄДРПОУ 30717037) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" (вул. Кавказька 2,Рівне,33028,  код ЄДРПОУ 33408742) грошові кошти за непоставлену продукцію у сумі 2772 грн. 00 коп., пеню у сумі 333 грн. 55 коп., інфляційні втрати у сумі 237 грн. 14 коп., 3 % річних у сумі 53 грн. 54 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 48 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі55 грн 59 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовити в позові про стягнення пені у сумі  2928,25 грн.

Суддя                                              Крейбух О. Г.

підписано "12" лютого 2009 року

Помічник судді

Шандалюк О.М.